Теми статей
Обрати теми

Держдивіденди та їх особливості

Нестеренко Максим, податковий експерт
Бути під «ковпаком» у держави — це завжди не дуже приємно. Надто, коли йдеться про контроль держави над фінансовими ресурсами — «кров’ю» будь-якого підприємства. Але нічого не вдієш: якщо існують підприємства з державною власністю і вони мають прибуток, вони повинні платити так звані державні дивіденди своєму специфічному «господарю». Про ці дивіденди ми зараз і поговоримо!

Чинне законодавство виділяє три групи платників держдивідендів:

1) державні унітарні підприємства та їх об’єднання (ДП) (ч. 1 ст. 111 Закону № 185). Виняток — ДП, перелічені у ст. 111 Закону № 185, які при дотриманні певних умов звільнені від сплати держдивідендів;

2) господарські товариства, у статутному капіталі яких є частка держави. Сюди належать у тому числі госптовариства, 50 % і більше акцій (часток) яких знаходиться у статутних капіталах госптовариств, частка держави в яких становить 100 % (ч. 5 ст. 11 Закону № 185);

3) комунальні підприємства (КП) (п. 9 ч. 1 ст. 69 БКУ).

Розглянемо особливості сплати держдивідендів для кожної з перелічених категорій платників.

Державні унітарні підприємства

«Дивідендна» ставка. Закон № 185 встановлює нижній поріг держдивідендів на рівні 30 % чистого прибутку (доходу) і відсилає до порядку, визначеного КМУ. У свою чергу, кабмінівський Порядок № 138 проголошує, що

для ДП розмір держдивідендів у загальному випадку становить аж 75 %

Із цього правила існує чимало винятків, коли ставка держдивідендів є нижчою. Однак ми в рамках цієї статті зазначені винятки не розглядаємо.

База нарахування держдивідендів. Із Закону № 185 можна побачити, що держдивіденди нараховують виходячи з чистого прибутку (доходу) ДП. А чистий прибуток для цілей розрахунку держдивідендів для ДП складається з (п. 1 Порядку № 138 і лист Мінфіну від 17.02.2015 р. № 31-11410-07-10/4907):

1) власне отриманого фінрезультату;

2) суми капіталу в дооцінках, що підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку*;

* Докладно про списання дооцінок до складу нерозподіленого прибутку читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 94, с. 57.

3) частини нерозподіленого прибутку (Кт 44) або невикористаних фондів, створених унаслідок розподілу прибутку, у розмірі, визначеному рішенням органу управління та за наявності в ДП фінресурсів.

Розраховану таким чином суму чистого прибутку показують у рядку 01 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі — Розрахунок). Форму Розрахунку затверджено наказом ДПАУ від 16.05.2011 р. № 285.

Строки подання Розрахунку. У п. 3 Порядку № 138 зазначено, що

Розрахунок разом з фінансовою звітністю ДП подають податківцям у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток

Але податківці у своїх роз’ясненнях продовжують наполягати, що як «квартальники», так і «річники» повинні подавати Розрахунок за квартал, півріччя, три квартали і рік (див., наприклад, лист ДФСУ від 07.06.2017 р. № 12238/6/99-99-15-02-02-15). Тобто строки подання Розрахунку — «квартальні» (п.п. 49.18.2 ПКУ). Єдине що — у зв’язку із введенням особливого строку для подання декларації з податку на прибуток за рік (п.п. 49.18.6 ПКУ) фіскали дозволили Розрахунок за підсумками IV кварталу подавати у «річні» строки (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.09).

Зауважте: держдивіденди — це бюджетний, але не податковий платіж (див. лист ДФСУ від 03.08.2017 р. № 1483/6/99-99-12-02-04-15/ІПК). Отже,

відображена в Розрахунку сума не є податковим зобов’язанням, а сам Розрахунок — податковою декларацією (у розумінні п. 46.1 ПКУ)

Тому ДП за несвоєчасне подання Розрахунку і несвоєчасну сплату держдивідендів не загрожують штрафи згідно зі ст. 120 та 126 ПКУ. Також Розрахунок не містить поля «Уточнюючий». Але за наявності самостійно виявленої помилки ДП можуть самі проставити відмітку і подати уточнений Розрахунок (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.09). Передбачені ст. 50 ПКУ «самоштрафи» при виправленні помилок у Розрахунку теж не застосовуються (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.02). Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 93, с. 45.

Строки сплати. ДП сплачують держдивіденди також поквартально. Про це йдеться в п. 2 Порядку № 138. При цьому, за роз’ясненнями податківців, держдивіденди сплачують протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем строку подання Розрахунку (див. лист ДФСУ від 13.03.2017 р. № 5061/6/99-99-15-02-02-15 і «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 4, с. 32).

Зауважте також: оскільки держдивіденди не є податковим платежем, їх не можна сплатити за рахунок наявної переплати з податку на прибуток або інших податків чи зборів. І розстрочити сплату держдивідендів теж не вийде (див. лист ДФСУ від 13.03.2017 р. № 5061/6/99-99-15-02-02-15). Відтак, держдивіденди в будь-якому випадку доведеться сплачувати одразу і живими грішми ☹.

«Дивідендний» авансовий внесок. ДП, нарівні з іншими юрособами, що виплачують дивіденди, є платниками «дивідендного» авансового внеску (абзац восьмий п.п. 57.11.2 ПКУ). І тут є прихований механізм для «знекровлення» ДП: вони не можуть рахувати авансовий внесок за принципом «перевищення». Адже сплачують держдивіденди за поточний, а не минулий рік. Тому на момент виплати дивідендів державі об’єкт оподаткування за цей рік ще не відомий. А отже, ДП вимушені щокварталу сплачувати авансовий внесок у розмірі 18 % з усієї суми держдивідендів.

Зменшити базу для розрахунку авансового внеску вийде тільки за підсумками останнього IV кварталу року. І то, якщо річну декларацію подали та сплатили податок за нею ще до виплати держдивідендів за ІV квартал. Радує хоча б те, що ДП мають право зарахувати суму сплаченого внеску у зменшення податку на прибуток, нарахованого за звітний період.

Суму виплачених держдивідендів ДП показують у рядках 1 і 1.4 додатка АВ

Сплачені з них суми авансового внеску потрапляють до рядка 6 додатка АВ і до рядка 20 самої декларації. А перезалік сплачених авансових внесків у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток відображають у рядках 16.3 і 16.4 додатка ЗП.

Іноді буває так, що у якомусь кварталі ДП отримало збитки. Відтак, відсутній показник чистого прибутку, який є базою для нарахування держдивідендів. Здавалося б, «як нема, то й дарма». Але фіскали вирішили інакше. Вони наполягають, що ДП, яке за звітний період отримало збиток, повинне все одно подати за такий звітний період додаток АВ з нульовими значеннями і рядок 20 АВ у декларації теж заповнити з нульовим значенням. А у спеціальному полі декларації пояснити свої дії згідно з п. 46.4 ПКУ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.02).

Для чого фіскалам знадобився «нульовий» додаток АВ? Залишається тільки гадати. Можливо, це пов’язано з невдалим формулюванням рядка 1.4 додатка АВ, в якому, по суті, має відображатися фактично сплачена сума держдивідендів, а не сума, що «підлягає сплаті». Бо ж якщо бути буквоїдом, то таки треба відзначити, що за «збитковий» звітний період сума держдивідендів, яка «підлягає сплаті» — нуль. Але вважаємо, що насправді причина простіша. На нашу думку, у цій консультації фіскали просто неточно висловилися. Адже додаток АВ заповнюється наростаючим підсумком. І навіть якщо за якийсь звітний період сума держдивідендів дорівнює нулю, у додатку АВ будуть зазначатися суми держдивідендів, сплачених за попередні періоди року. Зазначена консультація може бути корисною тільки тим ДП, які, наприклад, за підсумками І кварталу матимуть збиток. На думку фіскалів, це не звільняє такі ДП від обов’язку подавати додаток АВ, в якому буде зазначено суму держдивідендів «нуль».

А що робити тим ДП, у яких протягом року був спочатку прибуток, а за підсумками року — збиток? Адже, як ми вже наголошували, у рядку 1.4 додатка АВ, взагалі-то, відображається вся сума держдивідендів, з яких протягом року сплачено авансовий внесок*. Ця сума має дорівнювати сумарному значенню показників рядка 09 Розрахунків за такі звітні періоди: ІV квартал попереднього звітного (податкового) року та за підсумками кварталу, півріччя, три квартали поточного звітного (податкового) року (див. «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 4, с. 29). Тобто такі ДП, незважаючи на те, що вони мають збиток за підсумками року, все одно мають з річною декларацією подавати додаток АВ із заповненим рядком 1.4.

* Див.: «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 8, с. 31.

Госптовариства з держчасткою

«Дивідендна» ставка. Щодо госптовариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, Закон № 185 також декларує обов’язок сплачувати держдивіденди на рівні не менше 30 % чистого прибутку. І, знову ж таки, відсилає до порядку, встановленого КМУ. Саме кабмінівською постановою і затверджується конкретна ставка держдивідендів. Так, базовий норматив відрахувань за 2017 рік, який застосовуватимуть госптовариства з держчасткою при виплаті дивідендів у 2018 році, знову підняли до 75 % чистого прибутку (див. постанову КМУ від 28.02.2018 р. № 139)**. Для деяких підприємств із держчасткою встановлено нижчу ставку, але ми наразі в це не заглиблюємося.

** У 2017 році базовий норматив становив 50 % чистого прибутку (див. постанову КМУ від 01.03.2017 р. № 120).

База нарахування держдивідендів. Держдивіденди госптовариства з держчасткою сплачують у відсотках від чистого прибутку. Показник чистого прибутку для розрахунку своїх дивідендів такі госптовариства беруть з рядка 2350 Звіту про фінансовий результат (Звіту про сукупний дохід). Ну і, ясна річ, якщо за підсумками року ви отримали збитки, сплачувати держдивіденди вам не потрібно.

Строки сплати. Рішення про виплату держдивідендів госптовариство має прийняти до 1 травня року, наступного за звітним (ч. 5 ст. 11 Закону № 185). Тобто

рішення про виплату дивідендів за 2017 рік має бути прийнято до 01.05.2018 р.

Суму держдивідендів розраховують пропорційно розміру держчастки (акцій, паїв) у статутному капіталі (абзац шостий ч. 5 ст. 11 Закону № 185). Тобто спочатку визначається загальна сума дивідендів відповідно до базового нормативу, а потім розраховується частка дивідендів, які належать державі (відповідно до розміру держчастки у корпоративних правах підприємства). Наприклад, якщо госптовариство з держчасткою 70 % має за 2017 рік прибуток у сумі 100000 грн., то сума держдивідендів становить: 100000 грн. х х 75 % (базовий норматив) х 70 % (держчастка) = = 52500 грн.

Майте на увазі: Фонд держмайна схильний «викручувати руки» підприємствам з держчасткою, які до 1 травня року, наступного за звітним, не прийняли рішення про виплату держдивідендів. На думку Фонду, такі підприємства, за базу розрахунку держдивідендів повинні брати загальний розмір чистого прибутку, отриманого у звітному році, тобто без зменшення відповідно до держчастки (див. лист Фонду держмайна від 14.07.2016 р. № 10-51-13533).

Сплатити держдивіденди до бюджету потрібно не пізніше 1 липня (ч. 5 ст. 11 Закону № 185). Цього року 1 липня припадає на неділю, тому граничний строк сплати держдивідендів — 29 червня 2018 року.

«Дивідендний» авансовий внесок. Тут, порівняно з ДП, усе набагато простіше. Госптовариства з держчасткою сплачують дивіденди щороку, за підсумками минулого року.

Тобто

дивіденди за 2017 рік госптовариствам з держчасткою потрібно сплатити до 29.06.2018 р.

Звісно, до цієї дати річну прибуткову декларацію подано, а зазначене в ній податкове зобов’язання вже сплачено. Тож якщо не виникло суми перевищення, «дивідендний» авансовий внесок можна не сплачувати. Але навіть неоподатковувану авансовим внеском суму держдивідендів потрібно показати довідково в рядку 1 додатка АВ. Фіскали знову наголосили на цьому в журналі «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 4, с. 29. А от у рядку 1.4 додатка АВ такі суми не показують, оскільки він призначений тільки для держдивідендів, що виплачуються ДП.

Комунальні підприємства

«Дивідендна» ставка. Для КП ставку держдивідендів установлюють місцеві органи влади — сільські, селищні та міські ради (п. 29 ч. 1 ст. 26 Закону про місцеве самоврядування). І це логічно, адже

КП сплачують держдивіденди не до державного, а до місцевих бюджетів

База нарахування держдивідендів. КП обчислюють суму держдивідендів зі свого чистого прибутку, який беруть з рядка 2350 Звіту про фінансовий результат (Звіту про сукупний дохід).

Строки сплати. Строки сплати «комунальних» держдивідендів встановлюють органи місцевої влади, які хочуть «здерти» частину прибутку з підприємств, які перебувають у комунальній власності. Ці строки можуть суттєво відрізнятися для КП, які перебувають у віданні різних органів місцевої влади:

(1) найгірший варіант — це коли для КП установлено поквартальну сплату держдивідендів. Тоді перед ними виникнуть ті самі проблеми, що і перед ДП, зокрема сплата авансового внеску не з суми перевищення, а з усієї суми дивідендів;

(2) набагато вигідніше, коли держдивіденди сплачуватимуться щорічно. Тоді порядок сплати буде схожим на той, що встановлений для госптовариств з держчасткою;

(3) ну і просто чудово, якщо орган місцевого самоврядування нормативи і порядок сплати держдивідендів узагалі не встановив. Це дає КП законне право взагалі не сплачувати держдивіденди до місцевого бюджету.

Фіскали також звертали увагу на ту обставину, що відсутність відповідного рішення місцевих органів влади звільняє КП від сплати держдивідендів і подання «дивідендної» звітності, а головне — від відповідальності за таку несплату. Про це вже протягом доволі тривалого часу свідчать їхні роз’яснення (див., наприклад, лист Міндоходів від 13.11.2013 р. № 24082/7/99-99-19-03-02-17, лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 09.02.2017 р. № 911/10/20-40-12-03-14, а також консультацію із БЗ, підкатегорія 102.25).

Як бачите, тема держдивідендів — не така страшна, як здається на перший погляд. Тим не менш, вона все-таки має свою значну специфіку, яка обумовлює разючу відмінність держдивідендів від «звичайних» дивідендів.

висновки

  • Державні унітарні підприємства сплачують держдивіденди щоквартально — за попередній квартал у розмірі 75 % чистого прибутку.
  • Госптовариства із часткою держави у корпоративних правах сплачують держдивіденди щорічно, виходячи з базового нормативу відрахувань і розміру держчастки.
  • Комунальні підприємства сплачують держдивіденди у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування. Якщо такого порядку немає — «комунальні» держдивіденди не сплачуються.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі