Безнадійна кредиторка в ЗЕД: обліковуємо списання

Коли списувати кредиторську ЗЕД-заборгованість

Пункт 5 П(С)БО 11 щодо цього говорить таке: якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його суму включають до складу доходу звітного періоду.

Отже, щойно ви впевнені в тому, що ваша кредиторська заборгованість уже ніколи не буде погашена, вам слід списати її з балансу. Коли і на якій підставі можна дійти такого висновку?

* Про те, на яких підставах кредиторську заборгованість можна списати достроково, тобто ще до закінчення строку позовної давності, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 17, с. 13.

Як визначити, минув чи ні строк позовної давності за вашою конкретною заборгованістю?

Для цього спочатку потрібно уважно вивчити ЗЕД-договір і з’ясувати, право якої країни слід застосовувати за договором. Від того, що там написано, і залежатиме порядок розрахунку строку позовної давності. Наприклад:

— якщо запис у договорі свідчить, що договірні відносини сторін регулюються законодавством України — строк позовної давності становить 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ);

— якщо в договорі не зазначено, право якої держави регулює відносини сторін за договором — потрібно застосовувати строк позовної давності, передбачений законодавством держави місцезнаходження суб’єкта господарювання, що є за договором купівлі-продажу продавцем (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV);

— якщо сторони договору є суб’єктами країн-учасниць Конвенції ООН про позовну давність у міжнародному купівлі-продажу товарів 1974 року** — строк позовної давності становить 4 роки (ст. 8 Конвенцій). У разі продовження строку давності він спливає не пізніше ніж через 10 років від дня, коли він розпочався (ст. 23 Конвенції). Норми Конвенції не застосовуються за умови, що сторони ЗЕД-договору купівлі-продажу в зрозумілій формі виключають її застосування, як того вимагає ч. 3 ст. 3 Конвенції (див. лист Мін’юсту від 15.06.2017 р. № 22533/К-14013/8).

** Перелік країн-учасниць Конвенції наведений у листі МЗС України від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811.

Кредиторську заборгованість перед нерезидентом після закінчення строку позовної давності вже можна вважати безнадійною і її потрібно списати з балансу. Облікові правила такого списання залежатимуть від виду такої заборгованості, тобто є вона «грошовою» чи «товарною». У чому відмінність, зараз розповімо. Причому всю увагу зосередимо на списанні такої заборгованості у підприємств-прибутківців. А ось про складнощі, які підстерігають єдиноподатників при списанні кредиторської заборгованості, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 17, с. 13 і 2018, № 30, с. 12.

Списуємо грошову заборгованість перед нерезидентом

Свого часу ви ввезли товар, але ось оплатити його руки так і не дійшли? У такому разі після закінчення строку позовної давності у вас в обліку значитиметься монетарна кредиторська заборгованість перед нерезидентом. Давайте поглянемо, як списати таку заборгованість у періоді визнання її безнадійною.

Бухоблік. Оскільки в цьому випадку ми з вами маємо справу з монетарною заборгованістю, то перше, про що потрібно пам’ятати: весь час, доки така заборгованість «висить» у вас на балансі, її потрібно перераховувати за офіційним курсом НБУ:

— на кожну дату балансу і

— на дату списання такої заборгованості після закінчення строку позовної давності.

Після закінчення строку позовної давності суму безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості списують до складу доходів звітного періоду, як того вимагає п. 5 П(С)БО 11. Для обліку списаних сум використовуйте субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку сума списаної кредиторської заборгованості збільшує фінансовий результат до оподаткування у складі бухгалтерських доходів.

ПДВ. Свого часу при ввезенні товарів ви сплатили «імпортний» ПДВ на підставі (пп. 187.8 і 206.1 ПКУ). Крім того, напевно, ви скористалися своїм правом і на дату сплати імпортних ПЗ відобразили ПК з ПДВ (абзац четвертий п. 198.2 ПКУ). Тому при списанні заборгованості виникає запитання: чи потрібно тепер відкоригувати нарахований раніше ПК?

На наш погляд, жодних коригувань проводити не потрібно. Адже списання заборгованості не підпадає під жоден з «коригувальних» випадків з п. 192.1 ПКУ*. Більше того, ПК свого часу був сформований із сум сплачених при ввезенні товарів «живими» грошима, які при списанні заборгованості повертати, звісно, ніхто не буде. Погоджуються із цим і податківці (див. листи ДФСУ від 27.12.2017 р. № 3173/6/99-95-42-03-15/ІПК і від 26.01.2016 р. № 1392/6/99-99-19-03-02-15, категорія 101.10 БЗ).

* Нагадаємо, цей пункт установлює виключний перелік випадків, коли податковий кредит підлягає коригуванню. Ось вони: зміна суми компенсації товарів, повернення товарів або передоплати, виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної.

Приклад 1. У 2015 році підприємство придбало в нерезидента імпортні товари вартістю $20000. Товари так і не були оплачені. У 2018 році, після закінчення строку позовної давності, кредиторська ЗЕД-заборгованість визнана безнадійною і списана до складу доходів.

Офіційний курс НБУ на дату:

— оприбуткування товарів — 16,1 грн./$ (тут і далі — курс умовний);

— на дату балансу — 23,4 грн./$;

— на дату списання безнадійної кредиторської заборгованості — 27,8 грн./$.

Таблиця 1. Списуємо грошову кредиторську ЗЕД-заборгованість

Ну а тепер давайте розберемо «по кісточках» облік списання товарної кредиторської ЗЕД-заборгованості.

Списуємо товарну заборгованість перед нерезидентом

Товарна кредиторська ЗЕД-заборгованість виникає в тому випадку, коли ви отримали від нерезидента плату за товар, але так і не відвантажили його покупцеві.

Бухоблік. Оскільки в цьому випадку в обліку «висить» немонетарна заборгованість, то перераховувати її не будемо ні на дату складання фінзвітності, ні на дату списання з балансу до складу доходів (субрахунок 717).

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку теж усе просто. Списання товарної кредиторської заборгованості показують за бухобліковими правилами, тобто списана заборгованість збільшує базу оподаткування у складі бухгалтерських доходів.

ПДВ. Попередня оплата товарів, отримана від нерезидента, не змінює ПЗ підприємства, оскільки їх при експорті нараховують на дату вивезення товару (оформлення МД) (п.п. «б» пп. 187.1 і 187.11 ПКУ). Відповідно, після списання кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності жодних ПДВ-коригувань робити не доведеться.

Приклад 2. У 2015 році підприємство отримало від нерезидента передоплату за товар у сумі €20000. Товар нерезиденту експортований не був. У 2018 році, після закінчення строку позовної давності, кредиторська заборгованість перед нерезидентом визнана безнадійною і списана з балансу.

Офіційний курс НБУ на дату:

— надходження коштів на розподільчий рахунок підприємства — 18,3 грн./€;

— на дату списання кредиторської ЗЕД-заборгованості — 34,7 грн./€.

Таблиця 2. Списуємо «товарну» кредиторську ЗЕД-заборгованість