Ви добре знаєте, що для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств та представництв іноземних госпсуб’єктів, крім тих, які зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ, встановлено скорочену за показниками фінзвітність — у складі балансу і звіту про фінрезультати (п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік*, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Питання подання таких «полегшених» комплектів фінзвітності детальніше регулює П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва» (там же наведено і форми). Пункт 2 цього П(С)БО приписує деяким суб’єктам госпдіяльності, віднесеним до малих підприємств, подавати Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і 2-м), а суб’єктам, що за критеріями віднесені до мікро- або які мають право вести спрощений бухоблік (тобто єдинникам групи 3), — Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми № 1-мс і 2-мс).
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Нагадаємо, що Мінфін у листі від 12.06.2017 р. № 35210-07-10/15486 зазначав: якщо підприємство за результатами діяльності за рік втратило ознаки «малого» і відповідає ознакам «мікро», воно може складати (на вибір) звітність або «м», або «мс» за звітний період, в якому це відбулося, а з наступного періоду — «мс». Проте цей лист 2018 року втратив свою актуальність, оскільки тепер, щоб залишити конкретну групу, підприємство має не відповідати її ознакам не менше двох років (див. ч. 2 ст. 2 чинної редакції Закону про бухоблік).
Докладніше про те, за якими новими критеріями починаючи з 2018 року** визначати, належить підприємство до «малих» чи «мікро» (а також — до середніх чи великих), тобто, відповідно, за якою формою йому фінзвітувати, — читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4. Згідно з новими критеріями деякі «мікро» можуть перейти у розряд «малих» (пороговий обсяг річного доходу для «мікро» знижено з 2 млн євро до 700 тис. чистого доходу від реалізації) і повинні будуть подавати «м» замість «мс». Крім того, граничний дохід для потрапляння до «малих» теж знижено з 10 до 8 млн євро (але «чистого»). Водночас зараз для потрапляння до конкретної групи підприємству достатньо відповідати двом із трьох критеріїв (тобто розмір доходу, коли чисельність і балансова вартість активів «вписується», може і не братися до уваги). Загалом — не проморгайте ці моменти, інакше вас можуть «дуже глибоко» зацікавити відповіді на це запитання…
** За 2017 рік фінзвітність подавали ще з урахуванням старих критеріїв (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 6, с. 2).
Зауважимо,
право суб’єктам обирати, за якою формою подавати фінзвітність, згадані нормативи не надають (навіть у разі її ускладнення — як з поданням «м» замість «мс»)
Тому подання фінзвітності не за тією формою вважатиметься порушенням, і в першу чергу — вимог п. 2 П(С)БО 25. Що за таке порушення може «світити» підприємству і його посадовим особам?
Від статорганів. Тут наслідки за подання звітності не за тією формою можуть бути лише адміністративного характеру — тобто для посадових осіб таких «неформатних подавців» фінзвітності.
Статтею 1863 КУпАП установлено адмінштраф, зокрема, за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Відповідальність встановлена у розмірі від 170 до 255 грн.
Щоб визначити, чи застосовуватиметься цей адмінштраф за подання фінзвітності не за тією формою, варто зрозуміти, яка ж документація є «звітно-статистичною» і чи охоплює вона також і фінзвітність?
Термін «звітно-статистична документація» було раніше визначено у Порядку, затвердженому наказом Держкомстату від 25.12.2008 р. № 521 (ср. ). З цього терміна і з самого Порядку виходило, що фінзвітність він не охоплює. І хоча цей Порядок уже скасовано, в частині п’ятій ст. 8 Закону України «Про державну статистику» від 17.09.92 р. № 2614-XII перелічено, що входить до звітно-статистичної документації, і фінзвітність туди ніяк не вписується. Тому можна впевнено стверджувати, що
цей адмінштраф за ситуації з поданням фінзвітності не за тією формою «статистами» застосовуватися не повинен
Утім, на практиці проблеми повністю не виключаються — адже за неподання фінзвітності «статисти» цей штраф застосовують (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67). Та й формулювання ст. 1863 КУпАП формально їм для цього розв’язують руки. Адже там зазначено, що штраф застосовується, зокрема, за неподання органам держстатистики даних для проведення державних статистичних спостережень. А з урахуванням ст. 9 Закону № 2614 та обов’язковості подання фінзвітності органам статистики неподання фінзвітності (як «неподання даних») може каратися за ст. 1863 КУпАП. До речі, у разі подання фінзвітності меншого «обсягу» (навпаки — коли подали «мс» замість «м») можуть оштрафувати, як за подання даних «не в повному обсязі»…
Проте наш вид порушення (подання «м» замість «мс») прив’язаний у тексті ст. 1863 КУпАП саме до «звітно-статистичної документації». А зі змісту цієї статті стає очевидним, що подання «не за формою» не можна прирівнювати до неподання.
Від податкових органів. Фінансова звітність є обов’язковим додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ). Штрафу за неподання разом з декларацією фінзвітності або подання цього додатка до декларації за невідповідною формою нормативи не передбачають (адмінштраф за ст. 1631 КУпАП сюди ніяк не клеїться).
Проте у разі неподання фінзвітності фіскали можуть не прийняти декларацію або прирівняти подання «некомплекту» до неподання декларації взагалі та оштрафувати за це підприємство — за п. 120.1 ПКУ. А ось у разі подання декларації з «неформеною» звітністю для звинувачень у неподанні декларації підстав у фіскалів замало. Адже подання обов’язкового додатка (фінзвітності) до декларації не за тією формою, на нашу думку, не можна прирівнювати до неподання його взагалі та інкримінувати на цій підставі неподання «прибуткової» декларації.
До того ж поданий комплект фінзвітності для малих («м»), замість мікро («мс»), містить у собі більше інформації, необхідної фіскалам для контролю, тому штрафувати за таку нікчемну провинність, як за неподання декларації, буде з боку фіскалів якось уже зовсім непристойно…
І ще нагадаємо, що згідно з п.п. 49.9.2 ПКУ якщо протягом 5 робочих днів вам не надійшло повідомлення про відмову в прийнятті декларації, вона вважається прийнятою.
Інше. Для повноти картини зауважимо, що в КУпАП є ще адмінштраф за бухоблікові порушення, передбачений у ст. 1642, але, по-перше, цей штраф буквально можна застосувати тільки за неподання фінзвітності взагалі і його важко «натягнути» на випадки з поданням «не за формою», а по-друге, застосовувати його можуть лише органи Держфінконтролю (колишнього КРУ), тож цей штраф (і то — ефемерно) може загрожувати тільки працівникам підприємств, підконтрольних цій службі (здебільшого — держпідприємств і бюджетників).
Загалом, хоча штрафи в такій ситуації порушникові не надто загрожують, все-таки намагайтеся виконувати вимоги нормативів і не плутати форми своєї фінзвітності.
