Так, формальні підстави для моніторингу таких РК є. А отже, теоретично при відповідності певним ознакам їх реєстрацію можуть призупинити. Хоча, на наш погляд, такі РК моніторитися не повинні. Пояснимо детальніше.
Зазирніть у п. 3 Порядку № 117, де перелічені ознаки, які пропускають ПН/РК на реєстрацію без проведення моніторингу.
Зверніть увагу: в пп. 2 і 3 цього пункту згадуються і ПН, і РК, а ось у п.п. 1 йдеться виключно про ПН, що не видаються покупцеві та/або складені на операції, звільнені від оподаткування.
Виходить, що
формально РК, складені до таких ПН, повз моніторинг не пройдуть
Хоча логіку в такому підході вгледіти складно. Погодьтеся, доволі дивно моніторити РК, що не надає права на податковий кредит, та ще й при тому, що сама ПН не моніториться.
Ось тільки податківці дотримують логіки далеко не завжди. Тому цілком імовірно, що вони підійдуть до цього питання суворо формально.
А отже, перевірятимуть «не видавані» РК на відповідність (згідно з п. 5 Порядку № 117):
1) критеріям ризиковості платника*;
* Визначені в листі ДФСУ від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18.
2) показникам позитивної податкової історії платника**;
** Наведені в листі ДФСУ від 21.03.2018 р. № 960/99-99-07-18.
3) критеріям ризиковості операцій*.
І якщо виявиться, що платник:
— відповідає критеріям ризиковості платника
або
— не має позитивної податкової історії і при цьому складений ним РК відповідає критеріям ризиковості операції,
то реєстрацію «не видаваного» РК призупинять*** (пп. 6, 7 Порядку № 117).
*** Детальніше про порядок зупинення реєстрації, а також про ризикові критерії див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 21, с. 3, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 25, с. 2.
Нагадаємо: факт зупинки реєстрації збільшуючого РК на порядок відображення відповідного збільшення податкових зобов’язань у декларації не вплине, а ось зменшити зобов’язання вийде тільки після того, як РК буде розблокований (пп. 192.1.1, 192.1.2 ПКУ).
Щоб розблоковувати РК, платникові доведеться подати фіскалам (в електронній формі!) письмові пояснення і такі документи (згідно з п. 14 Порядку № 117):
— договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
— договори, довіреності, акти керівного органу платника, якими оформлені повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника для провадження операцій;
— первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
— розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
— документи, що підтверджують відповідність продукції (декларації відповідності, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Зверніть увагу: подавати пояснення і документи завжди повинен постачальник, незалежно від того, на кого (постачальника чи покупця) покладений обов’язок реєстрації РК у ЄРПН (БЗ 101.17).
