Теми статей
Обрати теми

Зрозуміти і простити: облік операцій прощення боргу

Малєєва Алла, податковий експерт
Як свідчить народна мудрість: «борг платежем страшний». Але дива трапляються. І ось ваш кредитор вирішив простити вам борг повністю або частково. Або навпаки, ви будучи кредитором, пішли на «атракціон небаченої щедрості» — простили вашому боржникові його заборгованість. Як такі операції відобразити в бухобліку і як вони вплинуть на податковий облік сторін? Продовжимо вашу радість від позбавлення від боргів і нагадаємо основні нюанси обліку прощеного боргу в обліку кредитора і боржника.

Правовий мінімум

Стаття 598 ЦКУ передбачає за сторонами договору право домовитися про припинення зобов’язань повністю або частково. При цьому простити борг кредиторові дозволяє ст. 605 ЦКУ. Тут говориться, що зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його зобов’язань, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Тобто прощення боргу — це один зі способів припинення зобов’язань за рішенням сторін договору.

Зверніть увагу на обмеження, встановлене ст. 605 ЦКУ: зобов’язання можна простити за умови, що це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Це означає, що на такий «широкий жест», як прощення боргу, не (!) мають права, наприклад, ті кредитори, щодо яких порушена справа про банкрутство або якщо кредитор уже уклав договір відступлення права вимоги з третьою особою.

Прощення боргу можна оформити двосторонньою додатковою угодою до договору, за яким виникло первісне зобов’язання, або листом-повідомленням кредитора про прощення боргу

Але повинні вас попередити: податківці вважають, що прощення боргу потрібно оформляти за правилами ст. 654 ЦКУ, тобто в тій же формі, в якій був оформлений початковий договір, за яким виникло зобов’язання. А «одностороннє прощення» можливе тільки в тому випадку, якщо така можливість і форма передбачені в договорі, що «прощається» (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Мінфіну від 01.02.2018 р. № 77, лист ДФСУ від 13.02.2018 р. № 598/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

І відразу ж переходимо до обліку прощених сум у кредитора й боржника.

Облік у кредитора

Після прийняття рішення про прощення боргу кредиторові залишається відобразити у себе в обліку списання дебіторської заборгованості. Як це зробити?

Бухгалтерський облік. Тут все залежить від того, чи створювали ви резерв сумнівних боргів (РСБ) під «прощену» заборгованість. Так, якщо ви списуєте:

(1) негрошову (товарну) заборгованість або грошову заборгованість, під яку РСБ не створювали, — тоді потрібно зробити запис: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності», 977 «Інші витрати діяльності» — Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» — на суму списаної заборгованості;

(2) грошову заборгованість, під яку вже створили РСБ, — тоді списання заборгованості доведеться показати так:

Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» — на суму коригування раніше нарахованого резерву;

Дт 949, 977 — Кт 36, 37 — на суму списаної заборгованості.

Податок на прибуток. У малодохідників усе досить просто. «Малий» податковоприбутковий облік базується на даних бухобліку і фінзвітності. Тому сума списаної заборгованості зменшує фінрезультат для цілей оподаткування в періоді включення її в бухвитрати. Відповідно коригування раніше нарахованого РСБ (Дт 38Кт 719) збільшить бухгалтерський фінрезультат.

Високодохідники при розрахунку податку на прибуток враховують різниці з п. 139.2 ПКУ. Для цього високодохідник спочатку проводить збільшуюче коригування за п.п. 139.2.1 ПКУ на суму:

— РСБ, сформованого в бухобліку (Дт 944Кт 38);

— списаної у витрати дебіторської заборгованості понад суму РСБ (Дт 944Кт 36, 37).

Після цього показують зменшуюче коригування на суму (п.п. 139.2.2 ПКУ):

— коригування РСБ відповідно до П(С)БО/МСФЗ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування (Дт 38Кт 719);

— на суму списаної безнадійної «податкової» заборгованості, яка «вписалася» в критерії з п.п. 14.1.11 ПКУ.

У нашому випадку, після коригування РСБ, «вмикається» перша «зменшуюча» різниця з п.п. 139.2.2 ПКУ

Крім того, не забувайте також про різниці за пп. 140.5.9 і 140.5.10. Вони виникнуть в тому випадку, якщо йдеться про прощення заборгованості «нульовику», неплатникові податку на прибуток або неприбутковій організації. Річ у тому, що в цьому випадку перерахований вами аванс (під який товари так і не були відвантажені) перетворюється на безповоротну фінансову допомогу, а передані, але не оплачені товари — на безоплатно передані. Це означає, що є всі підстави для проведення збільшуючого коригування при дотриманні інших умов із цих підпунктів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 6).

ПДВ. У ПДВ-обліку все залежить від виду заборгованості, яку ви прощаєте:

Грошова заборгованість (товари відвантажені, але оплата не отримана). Згідно з роз’ясненнями податківців, за ситуації, коли підприємство відвантажило товар (надало послуги), але оплату так і не отримало, постачальник відображені раніше ПЗ при списанні заборгованості не коригує і розрахунок коригування (РК) не виписує (див. листи ГУ ДФС у м. Києві від 24.06.2016 р. № 14402/10/26-15-11-01-18 і ГУ ДФС у Полтавській обл. від 28.12.2016 р. № 6924/10/16-31-12-03-24, категорія 101.06 БЗ).

На наш погляд, усе трохи інакше. Дійсно, безоплатна передача товарів (на яку перетворилося постачання після прощення боргу), є об’єктом обкладення ПДВ, а отже, ПДВ-зобов’язання в підприємства будуть. Але ж змінюється база ПДВ, якою раніше була договірна вартість товарів, а при безоплатній передачі — буде вже їх ціна придбання (так звана мінбаза). Тому, на наш погляд, РК до раніше виписаної ПН постачальникові скласти все-таки потрібно і таким чином відкоригувати фактичну ціну постачання на нуль. Цією ж датою (датою укладення договору про прощення боргу) потрібно виписати другу ПН виходячи з мінбази.

Звичайно ж, який із цих способів обрати у ситуації з раніше нарахованими ПЗ — обирати вам. При цьому головне — пам’ятати, що знімати їх у повному обсязі не можна.

Товарна заборгованість (аванс перерахований, але товари не отримані). При перерахуванні авансу кредитор напевно відобразив ПК з ПДВ на підставі абзацу другого п. 198.2 ПКУ. Але після прощення боргу операція з постачання товарів перетворилася на неоподатковувану ПДВ операцію надання безповоротної фінансової допомоги. При цьому товари (роботи, послуги) не були фактично отримані, а отже, покупець не міг їх використати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Звідси невтішний для кредитора висновок: покупець, що перерахував аванс і не отримав товари, повинен відкоригувати ПК з ПДВ (див. листи ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 22.08.2017 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20, від 01.02.2018 р. № 392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, Офісу великих платників податків від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11). Причому зверніть увагу: коригування потрібно провести обов’язково і підставою для нього (за відсутності РК від постачальника) цілком може бути бухдовідка.

Облік у боржника

В обліку боржника угода про прощення боргу— це підстава списати кредиторську заборгованість причому ще до закінчення строку позовної давності за нею.

Бухгалтерський облік. Сума раніше визнаного зобов’язання, яке не підлягає погашенню на дату балансу, включають до складу доходів звітного періоду — про це говорить п. 5 П(С)БО 11. На цій підставі

суму списаної при прощенні боргу кредиторської заборгованості відображають за Кт субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»

Податок на прибуток. Податковоприбуткові правила обліку прощеної заборгованості для високо- і малодохідників універсальні. Усі підприємства відображають такі операції за бухгалтерськими правилами без коригувань. Підтверджують відсутність коригувань і податківці (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.01.2016 р. № 701/10/26-15-11-02-13).

ПДВ. Тут усе знову-таки залежить від виду заборгованості, яку вам простили.

Грошова заборгованість (товари отримані, але не оплачені). Розпочнемо з того, що, на думку податківців, товари (роботи, послуги), за якими кредиторська заборгованість списана за домовленістю сторін, вважаються безоплатно отриманими (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.06.2016 р. № 14402/10/26-15-11-01-18, категорію 107.04 БЗ). Тому в цьому випадку вам, як покупцеві, доведеться відкоригувати відображений раніше ПК з ПДВ. При цьому постачальник, на нашу думку, на дату прощення повинен виписати РК до ПН, складеної при відвантаженні товарів (наданні послуг). У свою чергу покупець реєструє такий РК у ЄРПН і на його підставі коригує ПК.

Проте податківці, як ми вже говорили, вважають, що продавець у такому разі не має підстав для коригування нарахованих раніше ПДВ-зобов’язань і РК не виписує. Як тоді відкоригувати ПК?

Залишається скористатися рекомендаціями контролерів, які пропонують показувати коригування ПДВ на підставі бухдовідки (див. листи ГУ ГФС у м. Києві від 24.06.2016 р. № 14402/10/26-15-11-01-18 і ГУ ДФС у Полтавській обл. від 28.12.2016 р. № 6924/10/16-31-12-03-24, категорія 101.23 БЗ). До речі, «бухдовідковий» варіант для покупця навіть вигідніше. Адже його регліміт у такому разі на суму коригування не зменшиться.

Товарна заборгованість (аванс отриманий, але товари не відвантажені). Заборгованість за оплаченими, але не відвантаженими вами товарами, на момент прощення боргу з авансу перетворюється на неоподатковувану безповоротну фіндопомогу. На наш погляд, така ситуація також є підставою для коригування ПЗ за виписаним вами РК. Як причину складання РК рекомендуємо зазначати «Повернення авансових платежів». Звичайно ж, ця причина не повною мірою відображає суть операції, але за відсутності спеціальної причини цілком підійде для нашого випадку. Адже саме її застосовують, якщо потрібно сторнувати товарну позицію повністю.

До речі, податківці, говорячи про прострочену кредиторку, теж дозволяють коригувати ПЗ при її списанні (див. лист ДФСУ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 65, с. 3). Вважаємо, що потрібно бути послідовними та поширити такий висновок і на списання прощеної заборгованості.

Приклад. У лютому 2016 року підприємство отримало від постачальника товари на загальну суму 18000 грн. (у тому числі ПДВ 20 %3000 грн.). У травні 2018 року була укладена угода з кредитором про прощення боргу за отриманий, але не оплачений товар.

Прощення боргу в обліку боржника і кредитора

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

Облік у боржника

1

Списано суму прощеного боргу

631

717

18000

2

Відкориговано ПК з ПДВ

641/ПДВ

644

3000

949

644

3000

Облік у кредитора

1

Відкориговано суму раніше нарахованого РСБ

38

719

18000

2

Списано суму прощеної заборгованості

949

361

18000*

* Підприємство, керуючись вимогами податківців, РК не складає і ПЗ з ПДВ не коригує. Якщо ж ви все-таки наважитеся проводити коригування до мінбази за безоплатно переданими товарами, тоді доведеться зробити такі ПДВ — проводки: (1) Дт 643 — Кт 641/ПДВ (сторно) — коригуємо ПДВ виходячи з ціни постачання; (2) Дт 643 — Кт 719 — списуємо щойно відкоригований ПДВ у дохід; (3) Дт 949 — Кт 641/ПДВ — донараховуємо ПДВ виходячи з мінбази.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі