До кого приєднатися?
Як вести бухгалтерський облік і за якими правилами складати фінансову звітність, визначає Закон про бухоблік*. З 1 січня 2018 року, нагадаємо, запрацювали його оновлені положення**. Зокрема, ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік тепер встановлює свої критерії розмежування підприємств залежно від їх розміру: на мікро-, малі, середні та великі.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
** Детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4.
Тому, за великим рахунком, підприємства ще на початку поточного звітного 2018 року повинні були визначитися — «хто є хто». Принаймні ті, які зобов’язані подавати проміжну фінансову звітність, так вже точно.
Згадаємо головні «розмежувальні» постулати.
Приналежність до тієї або іншої класифікаційної групи визначають, орієнтуючись на три критерії (див. табл. 1):
1) балансову вартість активів — дані ряд. 1300 гр. 4 Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс;
2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — показник ряд. 2000 гр. 3 Звіту про фінансові результати за формами № 2, № 2-м і № 2-мс;
3) середню кількість працівників — показник вступної частини Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс (розраховують згідно з вимогами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.2005 р. № 286).
Таблиця 1. Хто є хто для бухобліку та фінзвітності за підсумками 2017 року
Категорія підприємства | Критерії оцінки | ||
балансова вартість активів | чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | середня кількість працівників | |
Велике | понад 600084 тис. грн. (20 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | понад 1200168 тис. грн. (40 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | понад 250 осіб |
Середнє | до 600084 тис. грн. (20 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 1200168 тис. грн. (40 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 250 осіб |
Мале | до 120016,8 тис. грн. (4 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 240033,6 тис. грн. (8 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 50 осіб |
Мікро- | до 10501,5 тис. грн. (350 тис. євро х 30,0042 грн./євро*) | до 21002,9 тис. грн. (700 тис. євро х 30,0042 грн./євро*) | до 10 осіб |
* Середньорічний курс НБУ за 2017 рік (http://www.bank.gov.ua/files/Exchange r.xls). |
Для того щоб із цього звітного року «причалити» до тієї або іншої класифікаційної групи:
— тестують показники фінзвітності за 2017 рік*. Новоутворені підприємства застосовують показники на дату складання річної фінзвітності, тобто для створених у цьому році орієнтир — дані за 2018 рік;
* За вимогами ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік на приналежність до відповідної групи аналізують показники на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, тобто на 31.12.2017 р.
— відповідати усім трьом ознакам не обов’язково — достатньо одночасно відповідати щонайменше двом критеріям (у будь-якій комбінації);
— критерії в євро перераховують за середньорічним курсом НБУ. За 2017 рік він дорівнює 30,0042 грн./євро.
Наприклад, за даними фінзвітності підприємства за 2017 рік балансова вартість його активів (ряд. 1300 гр. 4 ф. № 1-м) складає 23248,9 тис. грн., чистий дохід від реалізації (ряд. 2000 гр. 3 ф. № 2-м) — 80155,7 тис. грн., середня кількість працівників — 159 осіб. Попри те, що середня кількість працівників такого підприємства перевищує 50 осіб, воно є малим. Адже воно вписується у дві інші класифікаційні ознаки «малої» групи.
Відповідно вже за новою класифікацією (за даними звітності за 2017 рік) підприємства подають фінзвітність за 2018 рік. Так, якщо потрапили в групу:
— мікропідприємств — Спрощений фінзвіт у складі Балансу (ф. № 1-мс) і Звіту про фінрезультати (ф. № 2-мс) (п.п. 2 п. 2 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»);
— малих підприємств — Скорочений фінзвіт у складі Балансу (ф. № 1-м) і Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м) (п.п. 1 п. 2 розд. I П(С)БО 25);
— середніх або великих підприємств — Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф. № 1), Звіт про фінрезультати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3 або ф. № 3-н), Звіт про власний капітал (ф. № 4) і Примітки до річної фінзвітності (ф. № 5) (п. 1 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Деякі подають ще й Інформацію за сегментами (ф. № 6).
Тоді якщо підприємство було середнім, а після перевірки даних фінзвітності за 2017 рік за новими ознаками потрапило в ряди малих, то за 2018 рік воно подає звітність за П(С)БО 25 — Баланс (ф. № 1-м) і Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м).
Увага! Великі підприємства — МСФЗ-зобов’язані. Тому вже починаючи з 01.01.2019 р. усі вони без винятку повинні складати проміжну і річну фінзвітність за 2019 рік за МСФЗ. Знову ж таки — приналежність до великих визначають за новими критеріями. Усі інші підприємства можуть застосовувати МСФЗ на добровільних засадах (ч. 3 ст. 121 Закону про бухоблік).
Як поділяють прибутківців?
Бухоблікові ознаки розмежування підприємств (на мікро-, малі, середні та великі) жодним чином не можна «змішувати» з градацією платників для податковоприбуткових цілей. Установлена ПКУ 20-мільйонна межа важлива для поділу прибуткових платників на (див. табл. 2):
— високодохідників і малодохідників, тобто тих, хто зобов’язаний розраховувати різниці з розд. III ПКУ, і тих, хто має право відмовитися від таких коригувань;
— квартальників і річників, тобто тих, хто повинен звітувати поквартально, і тих, хто подає прибуткову декларацію раз на рік.
Таблиця 2. Класифікація платників за обсягом доходу
Квартальники | Річники | Високодохідники | Малодохідники |
Величина доходу за попередній рік | Величина доходу за поточний рік | ||
понад 20 млн грн. | не перевищує 20 млн грн. | понад 20 млн грн. | не перевищує 20 млн грн. |
Тому цілком можлива ситуація, коли мікро-, а тим більше мале підприємство є високодохідником. Адже для бухкласифікації однією з ознак є чистий дохід від реалізації — показник ряд. 2000 гр. 3 Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м і № 2-мс). Тоді як для податкових цілей важливий загальний річний дохід — показник ряд. 2280 гр. 3 Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м і № 2-мс). Тобто величина, що включає чистий дохід.
Можлива ситуація, коли підприємство є малим або мікро- за двома іншими критеріями, а дохід у нього величезний. Воно теж — високодохідник.
Отже, якщо за старими критеріями підприємство було середнім, то за 2017 рік у нього повноформатна фінзвітність. Тепер, виходячи з нових критеріїв, за її даними воно перебазувалося до групи малих (але і тоді, і зараз є високодохідником). Фінзвітність за 2018 рік таке підприємство подає «малу».
На обов’язку коригування фінрезультату міграція з однієї бухоблікової групи в іншу ніяк не позначається
Якщо підприємство — високодохідник, то йому ніяк не відкрутитися від розрахунку різниць. Адже коригування не залежать від того, за якими фінзвітними формами звітує прибутківець, — важливо, перевищена 20-мільйонна межа чи ні. Просто разом із прибутковою декларацією платник, що перебрався до розряду малих, тепер подає «малу» фінзвітність, а не повну, як він це робив у 2017 році. Причому в питанні фінзвітності, що додають до декларації, теж орієнтуються на сучасну бухкласифікацію (див. лист ДФСУ від 10.10.2018 р. № 4372/6/99-99-14-03-03-15/ІПК). А ось для встановлення тривалості податкових перевірок фіскали ратують за «старий» поділ підприємств згідно з ч. 3 ст. 55 ГКУ.
Кому — річна, а кому — квартальна фінзвітність?
Якщо підприємство потрапило в розряд мікро- або малих, то йому проміжна фінзвітність не загрожує (за одним винятком — про нього нижче). Адже п. 2 Порядку № 419* пропонує подавати виключно річну фінзвітність:
* Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
1) підприємствам, для яких ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік встановлена скорочена фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати. А серед них — мікро- та малі підприємства;
2) єдиноподатникам групи 3.
Щоправда, якщо мікро- або мале підприємство є високодохідником, то йому доведеться подати фіскалам проміжну фінзвітність у складі прибуткової декларації за звітний квартал (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).
Великі і середні підприємства зобов’язані подавати проміжну фінзвітність. Причому якщо вони складають фінзвітність за НП(С)БО (а великі за 2018 рік поки ще можуть це робити), то подають тільки дві форми: Баланс і Звіт про фінрезультати.
А ось МСФЗшникам складати проміжну фінзвітність треба, керуючись МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» (див. листи ДФСУ від 22.08.2018 р. № 27209/6/99-99-15-02-01-15 і Мінфіну від 23.08.2018 р. № 35210-07-10/22399).
За вимогами § 4 МСБО 34 проміжним фінзвітом може бути:
— або повний комплект фінзвітності (визначений у МСБО 1 «Подання фінансової звітності»);
— або комплект стислої фінзвітності за проміжний період.
При цьому проміжний фінзвіт повинен містити як мінімум такі компоненти (§ 8 МСБО 34): стислий звіт про фінансовий стан; стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід; стислий звіт про зміни у власному капіталі; стислий звіт про рух грошових коштів; деякі пояснювальні примітки.
Буквально на днях у цьому ж дусі податківці підкоригували і консультацію у БЗ 102.23.02. У ній вони також закликають МСФЗшників подавати або повнокомплектну, або ж стислокомплектну фінзвітність за проміжний період. Тому МСФЗшникам безпечніше направляти усі форми (у повному або стислому форматі), щоб не нарватися на неприйняття податківцями прибуткової декларації.
Як «перебратися» в іншу групу?
Про старий порядок переходу підприємств з групи в групу можна забути! На сьогодні правила п. 3 розд. I П(С)БО 25 не діють. Як підприємству поміняти свою «акредитацію», встановлює тепер ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Повторимо: для фінзвітності 2018 року орієнтиром служить фінзвітність за 2017 рік. Саме її дані тестують на предмет відповідності критеріям певної групи, куди потім і «причалюють».
Потім, якщо протягом двох років підряд підприємство певної категорії за даними річної фінзвітності не задовольнятиме встановленим для такої групи ознакам (двом із трьох), йому треба буде «перебратися» в іншу групу — ту, критеріям якої воно відповідає. Тобто для того, щоб залишити групу перебування, підприємство повинне не менше двох років поспіль відповідати новим критеріям.
Зверніть увагу! Ні про який перехід з групи в групу протягом року мова не йде — «приміряють» на відповідність критеріям потенційної групи переходу показники саме річної фінзвітності. Тому
«помахати ручкою» старій групі можливо лише з початку наступного звітного року (тобто з 1 січня) і то лише після дворічної відповідності новим критеріям
Наприклад: за підсумками класифікації за 2017 рік підприємство є малим. За 2018 рік воно подає скорочену фінзвітність у складі Балансу (ф. № 1-м) і Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м). За показниками фінзвітності за 2018 рік воно стало відповідати критеріям «середняків». Але, незважаючи на це, підприємство і за 2019 рік подає «малу» фінзвітність. І тільки якщо за 2019 рік воно відповідатиме ознакам середнього, то лише з 2020 року перебазується до «середняків» і подасть повноформатну фінзвітність за НП(С)БО 1. Заковика тут у тому, що для того, щоб змінити статус з малого на середнє, такому підприємству треба дотримуватися ознак, властивих «середнякам», як за 2018-й, так і за 2019 рік, тобто протягом двох років поспіль.
У зворотній ситуації, коли підприємство зменшилося і йому треба поміняти групу з малої на мікро-, діють аналогічно. «Випробувальний» період все одно складає 2 роки — тільки після цього воно набуде мікро-статусу.
Якщо подали фінзвітність не тієї форми
Підприємство-високодохідник до 1 січня 2018 року було середнім за старими критеріями. За даними фінзвітності за 2017 рік є малим згідно з новими критеріями. Проте за інерцією і в поточному році подавало проміжну фінансову звітність за формами № 1 і № 2. Як йому виправитися? Чи потрібно переподавати фінзвітність за «малими» формами та уточнювати декларацію з податку на прибуток (звісно, за умови, що плутанина з формами не призвела до викривлення фінрезультату)?
Вважаємо, для того, щоб виправити ситуацію, достатньо за 2018 рік подати Скорочений фінзвіт у складі Балансу (ф. № 1-м) та Звіту про фінансові результати (ф. № 2-м). При цьому у відповідному полі заключної частини прибуткової декларації треба проставити відмітки саме про ці форми фінзвітності. Усе! Вимоги п. 46.2 ПКУ виконані! Фінансова звітність, яка є обов’язковим додатком до декларації з податку на прибуток і її невід’ємною частиною, подана.
А за те, що раніше подавали разом із прибутковою декларацією фінансову звітність не за відповідною формою, ніяких штрафів ПКУ не передбачає. Звинуватити в неподанні декларації підстав у фіскалів замало. Адже якщо протягом 5 робочих днів вам не прийшло повідомлення про відмову в прийнятті декларації, вона вважається прийнятою (п.п. 49.9.2 ПКУ). І не важливо, що в її складі подана повноформатна фінзвітність замість «малої». Інформацію, необхідну для контролю, фіскали отримали.
Детальніше про наслідки «неформеного» подання фінзвітності див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 39, с. 27.
І хоча штрафів немає, краще не помилятися з формами фінзвітності. ☺
висновки
- Для того, щоб визначитися із статусом підприємства (мікро-, мале, середнє, велике), аналізують показники фінзвітності за 2017 рік.
- Коригування не залежать від того, за якими фінзвітними формами звітує прибутківець, — важливо, перевищена 20-мільйонна межа чи ні.
- Для мікро- та малих підприємств проміжна фінзвітність не передбачена. Але високодохідникам доведеться її подати у складі прибуткової декларації.
- Щоб залишити групу перебування, підприємству треба не менше двох років поспіль відповідати новим критеріям.