Інвентаризація «незавершенки»

В обраному У обране
Друк
Амброзяк Наталя, юрист, Вороная Наталія, редактор, Нестеренко Максим, податковий експерт, Чернишова Наталія, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Листопад, 2018/№ 94
Якщо на підприємстві є не закінчені обробкою і зборкою вироби, недобудовані об’єкти або незавершені ремонти, їх також потрібно проінвентаризувати. Але як це зробити? Дуже просто, якщо дотримуватися наведених нижче правил.

5.1. Інвентаризуємо незавершене виробництво

Спочатку згадаємо, що таке незавершене виробництво (далі — НЗВ). Для цього звернемося до п. 6 П(С)БО 9. У ньому сказано, що НЗВ — це не закінчені обробкою та складанням деталі, вузли, вироби і незакінчені технологічні процеси.

Деталізує це поняття п. 573 Методрекомендацій № 373. Згідно із цим пунктом до НЗВ належить продукція, що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) обробки, передбачених технологічним процесом виробництва, а також вироби, що не укомплектовані, не пройшли випробувань і технічного приймання. Так, до НЗВ належать:

— залишки сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, що перебувають в апаратах у процесі переробки;

— повноцінні деталі, напівфабрикати власного виробництва або вироби, що підлягають подальшій обробці чи складанню;

— продукція, повністю готова, але не укомплектована необхідними деталями та іншим приладдям, що виготовляються на підприємстві або придбаваються зі сторони;

— вироби, хоча й повністю закінчені обробкою, але ще не прийняті відділом технічного контролю, а також прийняті ним, але з якоїсь причини не здані на склад;

— вироби, що повністю закінчені обробкою на цьому підприємстві та прийняті відділом технічного контролю, але не мають належного оформлення, спеціальної упаковки;

— продукція, що не пройшла випробувань і технічного приймання;

— продукція, що проходить стадію випробування або спеціального налагодження, обумовленого договором із замовником, незалежно від місцезнаходження цієї продукції;

— тимчасово призупинені виробництвом замовлення (наприклад, у випадках, коли необхідно внести уточнення в креслення або при затримках із надходженням обладнання тощо);

— вироби, деталі та напівфабрикати, що підлягають виправленню.

А ось якщо підприємство виконує роботи (надає послуги), НЗВ у нього складатиметься з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких ще не визнано дохід (абзац третій п. 6 П(С)БО 9).

Саме такі матеріальні цінності (витрати на незакінчені роботи та/або послуги) перевіряють під час інвентаризації НЗВ.

Пам’ятайте, що до складу НЗВ не включають:

— матеріали, отримані структурними підрозділами (цехами, дільницями), але не розпочаті обробкою (розкроєм), а також покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, що не пройшли першої операції їх складання у вузли, агрегати та вироби (незалежно від того, перебувають вони біля робочого місця чи в коморі);

— остаточно забраковані деталі, вузли, напівфабрикати і вироби.

Закінчені обробкою цінності інвентаризують у складі ТМЦ

Усі подробиці про це — на с. 31.

На жаль, Положення № 879 говорить нам про інвентаризацію НЗВ мало. Тому не залишається нічого іншого, як підглянути окремі нюанси проведення інвентаризації НЗВ в розд. IV «приватизаційного» Положення № 158 і в Методрекомендаціях № 373. Вважаємо, це цілком прийнятно.

При цьому через особливості виробничого циклу кожного конкретного підприємства немає єдиного алгоритму проведення інвентаризації НЗВ будь-якого виду. Тому виокремимо загальні правила, які потрібно враховувати.

Передусім поговоримо про цілі і строки проведення інвентаризації НЗВ. Так, інвентаризацію НЗВ проводять, щоб:

— визначити фактичну наявність не закінчених обробкою виробів, що перебувають у виробництві;

— виявити фактичну комплектність НЗВ (заділів);

— визначити залишки НЗВ за анульованими замовленнями, а також за тими, виконання яких призупинене;

— виявити необлікований брак;

— перевірити правильність розподілу витрат за видами продукції й уточнити собівартість випущеної продукції;

— перевірити дані оперативного обліку руху напівфабрикатів і деталей, а також загальної суми витрат у НЗВ.

Проводити обов’язкову інвентаризацію НЗВ потрібно щорічно перед складанням фінансової звітності до дати балансу. Але! Строк її проведення дещо відрізняється від строку проведення інвентаризації інших видів запасів.

Так,

проінвентаризувати НЗВ потрібно в період 2 місяців до дати балансу

Це випливає з п. 10 розд. І Положення № 879.

Водночас зазвичай виробничі підприємства вимушені інвентаризувати залишки НЗВ щомісячно, оскільки без цього показника неможливо встановити собівартість готової продукції.

Звернемо вашу увагу на основні нюанси, які необхідно пам’ятати при проведенні інвентаризації НЗВ.

1. Залишки НЗВ перевіряють шляхом фактичного підрахунку, зважування, обміру.

Щоб визначити кількість сировини, матеріалів і напівфабрикатів у НЗВ на підприємствах з безперервним технологічним процесом, проводять обміри і лабораторні аналізи. Таку кількість зазначають у перерахунку на вміст корисної речовини.

У виробництвах із безперервними та закритими технологічними процесами залишки НЗВ визначають виходячи з кількості апаратів, які були завантажені на кінець звітного періоду, і маси сировини та матеріалів, що знаходилися в кожному з них. При цьому за фактичні можна прийняти і теоретичні залишки, розраховані на основі техніко-економічних характеристик.

На підприємствах масового або великосерійного виробництва інвентаризацію доцільно проводити не поопераційно, а за деталями та вузлами, шляхом фактичного підрахунку, зважування, перемірювання.

На підприємствах дрібносерійного й індивідуального виробництв, які застосовують маршрутну систему обліку, при інвентаризації НЗВ можна використовувати маршрутні листи для перевірки наявності оформлених партій і кількості деталей у кожній з них.

2. Кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в НЗВ, визначають технічними розрахунками в порядку, встановленому на підприємстві, якщо інше не передбачене законодавством (абзац третій п.п. 4.6 розд. ІІІ Положення № 879). Доповнює цю тезу п. 32 Положення № 158, який рекомендує показувати в інвентаризаційному описі два кількісні показники:

1) кількість такої маси або суміші;

2) кількість сировини або матеріалів, що входять до складу цієї маси (суміші).

3. Якщо в НЗВ знаходяться не закінчені складанням вузли, під час інвентаризації визначають кількість витрачених на їх складання деталей. Для цього не закінчені складанням вузли, що перебувають у НЗВ, розукомплектовують у спеціальних відомостях.

4. Підраховану при проведенні інвентаризації фактичну кількість деталей і напівфабрикатів фіксують в інвентаризаційних описах за кожним цехом (дільницею, відділенням). В описах зазначають найменування заділу, стадію та ступінь готовності, кількість або обсяг виконаних робіт (абзац перший п.п. 4.6 розд. ІІІ Положення № 879).

Після цього фактичну кількість НЗВ зіставляють із даними кількісного (оперативного) обліку деталей. Шляхом такого порівняння виявляють нестачі та лишки деталей, а також прихований брак.

5. Сировину, матеріали та покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавалися обробці, до описів НЗВ не включають (абзац другий п.п. 4.6 розд. ІІІ Положення № 879). Ці цінності фіксують в окремих інвентаризаційних описах. На вартість таких сировини, матеріалів і напівфабрикатів методом «червоне сторно» зменшують витрати звітного місяця. Першим числом наступного місяця цю ж суму в розрізі найменувань матеріальних цінностей включають до надходжень цеху.

6. Виявлений при інвентаризації брак оформляють працівники відділу технічного контролю. Остаточно забраковані деталі до складу НЗВ не включають (абзац третій п. 31 Положення № 158, п. 575 Методрекомендацій № 373).

7. Інвентаризацію незавершених науково-дослідних робіт здійснюють за темами (договорами). При цьому встановлюють (п.п. 4.7 розд. ІІІ Положення № 879):

— наявність договору із замовником;

— правильність відображення фактичних витрат за темою та наявність невикористаних матеріальних цінностей;

— причини значного або необґрунтованого відхилення фактичних витрат від кошторисної вартості;

— врахування витрат за закінченими та оплаченими замовником роботами.

Із проведенням інвентаризації НЗВ, сподіваємося, все ясно. Але потрібно ще правильно оформити її результати. Як це зробити? Розповімо далі.

На жаль, типової форми інвентаризаційного опису НЗВ зараз не існує. Тому кожне підприємство самостійно встановлює порядок інвентаризації НЗВ з урахуванням специфіки свого виробництва і галузевих інструкцій з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції, а також розробляє індивідуальний інвентаризаційний опис.

Підприємства з нескладним виробничим процесом при інвентаризації НЗВ можуть застосовувати Інвентаризаційний опис запасів, форма якого затверджена наказом № 572, або Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей за формою № инв-3. Але здебільшого такі форми доведеться коригувати, щоб привести у відповідність до потреб конкретного виробництва (наприклад, змінювати склад і найменування граф, рядків, позицій). Тому підприємствам доцільніше розробити для оформлення результатів інвентаризації НЗВ власні форми первинних документів. Орієнтиром для цього може слугувати перевірений роками, але «відправлений у відставку» Інвентаризаційний опис незавершеного виробництва типової форми № инв-7, затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 10.06.76 р. № 453.

Також при проведенні інвентаризації НЗВ і встановленні її результатів можна використовувати такі документи:

— Інвентаризаційний ярлик (форма № инв-2, затверджена постановою № 241);

— Акт інвентаризації залишків НЗВ;

— Акт залишків матеріалів і напівфабрикатів, що не піддавалися обробці;

— Звіряльну відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (форма № инв-19, затверджена постановою № 241);

— Звіряльну відомість результатів інвентаризації запасів (форму затверджено наказом № 572).

На с. 43 наведемо для вас зразок заповнення інвентаризаційного опису НЗВ, узявши за основу типову форму № инв-7.

5.2. Інвентаризуємо незавершені капітальні інвестиції та ремонти

Незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом) визнають витрати на будівництво (виготовлення), придбання та поліпшення об’єктів ОЗ з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єктів в експлуатацію (п. 48 Методрекомендацій № 561). Ці витрати групують за такими напрямами робіт (витрат):

— проектно-вишукувальні роботи;

— будівельні роботи;

— роботи з монтажу устаткування;

— придбання устаткування, що потребує монтажу;

— придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

— інші капітальні роботи та затрати (у тому числі витрати на відведення земельних ділянок, вирощування багаторічних культур (садів, виноградників), формування основного стада, транспортування устаткування).

Капітальні інвестиції обліковують у складі незавершеного будівництва до введення об’єктів ОЗ в експлуатацію (п. 52 Методрекомендацій № 561)

Витрати на придбання (створення, модернізацію) НМА визнають незавершеними капітальними інвестиціями до закінчення відповідних робіт і початку використання об’єкта НМА із запланованою метою.

Наявність та обсяг незавершених капітальних інвестицій установлюють при інвентаризації шляхом їх перевірки в натурі (п.п. 3.1 розд. ІІІ Положення № 879). Причому інвентаризацію таких активів проводять за кожним окремим об’єктом і за кожною матеріально відповідальною особою.

Обов’язкову щорічну інвентаризацію незавершених капітальних інвестицій проводять у ті ж строки, що й інвентаризацію НЗВ, — у період 2 місяців до дати балансу (п. 10 розд. І Положення № 879).

При інвентаризації незавершених капітальних інвестицій інвентаризаційна комісія, серед іншого (п.п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 879):

— перевіряє наявність у складі незавершених капітальних інвестицій устаткування, переданого для монтажу, який фактично не розпочато;

— встановлює стан законсервованих і тимчасово зупинених будівельних об’єктів, розробок, НМА.

В інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій зазначають найменування об’єкта, обсяг виконаних та оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням (п.п. 3.2 розд. ІІІ Положення № 879). При цьому окремі інвентаризаційні описи доведеться скласти на:

1) збудовані об’єкти, які фактично введені в дію повністю або частково, але їх прийняття і введення не оформлено належними документами, а також на завершені об’єкти, які з якихось причин не введено в експлуатацію. У цих випадках в описі потрібно додатково зазначити причини затримки оформлення здачі в експлуатацію зазначених об’єктів (п.п. 3.3 розд. ІІІ Положення № 879);

2) об’єкти, будівництво яких припинено, а також проектно-вишукувальні роботи щодо нездійсненого будівництва. При цьому в інвентаризаційних описах наводять дані про характер виконаних робіт і їх вартість згідно з кошторисом із зазначенням причин припинення (нездійснення) будівництва. Списання таких витрат проводять відповідно до чинного законодавства (п.п. 3.4 розд. ІІІ Положення № 879);

3) законсервовані та тимчасово зупинені будівельні об’єкти, розробки, НМА (п.п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 879).

Під час інвентаризації незавершених ремонтів ОЗ (будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок тощо) інвентаризаційна комісія:

— вивчає первинні документи, на підставі яких здійснюється ремонт ОЗ;

— визначає ступінь готовності об’єкта, що ремонтується;

— перевіряє відповідність фактичних витрат на ремонт об’єкта ОЗ кошторисній вартості ремонту, розрахованій до передачі об’єкта на ремонт, підраховує економію або перевитрату коштів;

— аналізує причини зупинення ремонту окремих об’єктів ОЗ, ремонтні роботи за якими припинено;

— робить висновки щодо доцільності продовження затяжних та/або дорогих ремонтів.

На незавершений ремонт складають окремий інвентаризаційний опис

Про це говорить абзац четвертий п.п. 4.6 розд. ІІІ Положення № 879. У такому описі зазначають:

— найменування об’єкта, що ремонтується;

— опис виконаних робіт;

— відсоток виконаних робіт.

Як відображати результати інвентаризації незавершених капітальних інвестицій і незавершених ремонтів ОЗ, ми з вами з’ясували. Тепер же розберемося, в яких описах це можна робити.

Що стосується незавершених капітальних інвестицій, то окремої затвердженої форми інвентаризаційного опису для фіксації результатів інвентаризації таких активів немає. Тому підприємству слід розробити її самостійно.

А ось із незавершеними ремонтами ОЗ легше. Для фіксації результатів їх інвентаризації можна використовувати вже готовий Акт інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів за формою № инв-10, затвердженою постановою № 241. Цей документ об’єднує в собі показники інвентаризаційного опису та звіряльної відомості. Тобто результат інвентаризації (економію чи перевитрату) фіксують безпосередньо в ньому.

Зразок заповнення Акта інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів за формою № инв-10 ви можете побачити на с. 46.

висновки

  • Проводити обов’язкову інвентаризацію НЗВ і незавершеного будівництва потрібно щорічно перед складанням фінансової звітності в період 2 місяців до дати балансу.
  • Кожне підприємство самостійно встановлює порядок інвентаризації НЗВ з урахуванням специфіки свого виробництва і галузевих інструкцій з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції, а також розробляє індивідуальний інвентаризаційний опис.
  • Наявність і обсяг незавершених капітальних інвестицій установлюють при інвентаризації шляхом їх перевірки в натурі.
  • В інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій зазначають найменування об’єкта, обсяг виконаних та оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.
  • На незавершений ремонт складають окремий інвентаризаційний опис. Для цього можна використовувати форму № инв-10.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити