«Класична» ПН на платника ПДВ

Хто складає ПН? «Честь» складати ПН випала виключно на долю зареєстрованих платників ПДВ (п. 201.8 ПКУ), внесених в установленому порядку до Реєстру платників цього податку з присвоєнням індивідуального податкового номера (ІПН).

За якою формою складають ПН? Форма ПН затверджена наказом № 1307, а правила її заповнення ви знайдете в Порядку № 1307.

Увага! З 01.12.2018 р. буде діяти оновлена Мінфіном форма ПН. Причому із цієї дати ПН підлягатимуть реєстрації в ЄРПН за новою формою незалежно від дати їх складання: до 01.12.2018 р. чи після 01.12.2018 р. (категорія 101.16 БЗ, сподіваємося, податківці встигнуть оновити ПЗ). Якщо податківці, звісно, встигнуть внести зміни у програмне забеспечення. На щастя, будь-яких принципових відмінностей між оновленою ПН та її попередницею немає, а про ті незначні нововведення, які чекають на нас із цієї дати, ми обов’язково розповімо вам далі.

Уповноважена підприємством-продавцем посадова особа складає ПН в електронній формі та засвідчує її своїм ЕЦП. Крім того, у встановлені п. 201.10 ПКУ строки, ПН реєструють у ЄРПН. Звідти її примірник може отримати як покупець, так і постачальник (п. 201.1 ПКУ, пп. 2 та 3 Порядку № 1307). Зберігати ПН можна як в електронній, так і в паперовій формі, а видавати покупцеві потрібно лише на його вимогу (п. 201.10 ПКУ).

Коли складають ПН? ПН складають на дату виникнення ПДВ-зобов’язань (п. 201.1 ПКУ, п. 5 Порядку № 1307), яку визначають за правилами ст. 187 ПКУ. Оскільки ми зараз з вами говоримо про загальну ПН, виписану у разі «класичного» постачання, то дату виникнення ПЗ потрібно визначати за добре відомим правилом «першої події» з п. 187.1 ПКУ.

Коли ПН реєструвати в ЄРПН? Граничні строки реєстрації ПН у ЄРПН визначені п. 201.10 ПКУ та становлять:

— для ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього календарного дня (включно) календарного місяця їх складання;

— для ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

Пам’ятайте (!): реєстрація ПН платником можлива лише при достатній величині його регліміту в СЕА ПДВ (ст. 200¹ ПКУ). Крім того, реєстрація ПН згідно з п. 201.16 ПКУ може бути заблокована податківцями. Про причини блокування ПН, а також про те, як їх (блокувань) уникнути, ми розповідали вже неодноразово (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 48, № 93, с. 2).

Кому і навіщо потрібна ПН? Хоч обов’язок зі складання ПН лежить цілком і повністю на продавцеві, але головна зацікавлена в правильному її оформленні та своєчасній реєстрації особа — це покупець — платник ПДВ. Усьому «виною» п. 198.6 ПКУ, який категорично забороняє платникам податків відносити до складу податкового кредиту суми «вхідного» ПДВ, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН (або, залежно від обставин, іншими документами, переліченими в п. 201.11 ПКУ). У свою чергу, ПН, що відповідає всім вимогам до неї, буде для покупця підставою для збільшення податкового кредиту.

Важливо!

На цей факт податківці звертали увагу вже не раз (див. листи ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Чернігівській обл. від 11.07.2018 р. № 3060/ІПК/25-01-12-01-09, ДФСУ від 29.12.2017 р. № 3224/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.16 БЗ тощо).

Помилки, допущені при складанні ПН, можуть обернутися для продавця їх блокуванням, а також поставити під сумнів право покупця на податковий кредит. Ще гірше, якщо помилка давня. Тоді невизнання ПН і зменшення «вхідного» ПДВ може спричинити ще одну неприємність — штрафи, якщо помилка призвела до недоплати ПДВ.

Головний висновок, якого можна дійти з усіх цих «страшилок»: продавець, щоб уникнути блокування ПН, повинен підходити до їх заповнення дуже відповідально, а покупцеві бажано самому проявляти турботу про свій податковий кредит і перевіряти правильність складених постачальником ПН.

Звісно, у разі появи в податківців будь-яких претензій до заповнення ПН хотілося б сподіватися на положення абзацу третього п. 201.10 ПКУ, в якому, нагадаємо, говориться, що ПН, зареєстрована в ЄРПН, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до ПК і не потребує будь-якого іншого податкового підтвердження. Простіше кажучи, якщо ПН зареєстрована, отже, за нею буде і податковий кредит. Але, на жаль, не все так радісно. Адже податківці часто не «помічають» цю вимогу Кодексу. Тому при виявленні в ПН помилок, які, на думку контролерів, не дозволяють ідентифікувати операцію постачання, знімають платникам податковий кредит (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 3; 2018, № 65, с. 4).

Найважливіші реквізити ПН. Найсуворіші вимоги податківці пред’являють до правильності заповнення обов’язкових реквізитів ПН, перелічених у п. 201.1 ПКУ. До них належать:

— порядковий номер ПН;

— дата складання ПН;

— повне або скорочене найменування (для юрособи), зазначене в його статутних документах, або П. І. Б. (для фізособи) продавця/постачальника та покупця/одержувача;

— ІПН продавця/постачальника та покупця/одержувача;

— опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

— ціна постачання без урахування ПДВ;

— ставка ПДВ (зазначається її код) — 20 %, 7 %, 0 % і відповідна сума податку;

— загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку;

— код товару згідно з УКТ ЗЕД або послуги згідно з ДК 016:2010 (ДКПП).

Саме ці реквізити потрібно заповнювати особливо уважно. А якщо буде потреба, пам’ятайте про зміст абзацу одинадцятого п. 201.10 ПКУ, який частково «реабілітує» ПН, що містять деякі неточності при заповненні обов’язкових реквізитів з п. 201.1 ПКУ. Нагадаємо, тут говориться, що помилки (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД*), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію та її зміст (товар/послугу, що постачається), період, сторони і суму податкових зобов’язань, не можуть бути підставою для неприйняття ПН.

* Цікаво, що в постанові ВС від 20.06.2018 р. № 819/1383/17 судді дійшли доволі сміливого висновку: якщо ПН пройшла реєстрацію в ЄРПН, то претензій з приводу того, що в ній відсутній такий обов’язковий реквізит, як код УКТ ЗЕД (не кажучи вже про помилку в ньому), бути не може. Проте повинні вас застерегти: податківці при перевірці все одно досліджуватимуть коди товарів/послуг (графи 3.1 та 3.3 розділу Б) під мікроскопом, а помилки в них призводять до «втрати» податкового кредиту.

Тепер давайте «пробіжимося» правилами заповнення окремих реквізитів загальної ПН (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 4).

Новий реквізит «Податковий номер». Розпочнемо з принципово нового поля оновленої ПН, яким вона поповниться з 01.12.2018 р. — «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта». Заповнити його не складатиме труднощів, адже тут зазначають:

— для юросіб — код згідно з ЄДРПОУ;

— для фізосіб — реєстраційний номер облікової картки платника податків (а якщо у фізичної особи його немає за релігійними переконаннями, то серію і номер паспорта).

Наприклад, податковий номер покупця не потрібно зазначати у ПН, складених на неплатників, у тому числі в підсумкових ПН, у яких замість назви покупця пишемо «Неплатник».

Цікаво, що новий реквізит — податковий номер (код ЄДРПОУ) не віднесено п. 201.1 ПКУ до обов'язкових реквізитів ПН. Але в будь-якому випадку помилок у ньому краще не допускати.

«Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» (графа 2). Головний принцип заповнення цієї графи ПН — номенклатура повинна відповідати формулюванням у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів/послуг.

Найменування товарів/послуг наводимо українською мовою (п. 4 Порядку № 1307). При цьому якщо найменування торговельної марки або товарів наведене в документах іноземною мовою і не підлягає перекладу, тоді при заповненні ПН для збереження ідентифікації такого товару (торговельної марки) можна наводити інформацію теж іноземною мовою без перекладу (категорія 101.16 БЗ).

І ще одне правило для підрядників та інших підприємств, що надають послуги з використанням власних матеріалів. Якщо за умовами договору ви тільки виконуєте роботи (надаєте послуги), а постачання будь-яких матеріалів додатково не здійснюєте (тобто їх вартість включається до вартості послуг), тоді в графі 2 ПН повинне фігурувати найменування виконаних вами робіт (наданих послуг). Відповідно у графі 3.3 ПН потрібно зазначити код послуги згідно з ДК 016:2010, за яким класифікується така послуга.

А ось якщо договір разом із виконанням робіт/послуг передбачає також постачання товарів, тоді в графі 2 доведеться окремими рядками перелічити номенклатуру відвантажених товарів, а також найменування наданої послуги/виконаних робіт, а у графах 3.1 та 3.3 ПН — коди товарів згідно з УКТ ЗЕД і код послуги згідно з ДК 016:2010 (див. лист ДФСУ від 11.10.2018 р. № 4387/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

«Код товару згідно з УКТ ЗЕД» і «Код послуги згідно з ДКПП» (графи 3.1 та 3.3). Навпроти кожної позиції товару/послуги, зазначеної в графі 2 ПН, обов’язково проставляється код такого товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/ ДК 016:2010. Заповнюють його на всіх етапах постачання.

Код товарів згідно з УКТ ЗЕД має бути (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ):

— не менше 4 перших цифр — для вітчизняних товарів.

Зверніть увагу: код УКТ ЗЕД потрібно обирати на рівні позиції (4 перші цифри), субпозиції (6 перших цифр), категорії (8 перших цифр), підкатегорії (10 цифр);

— 10 цифр — для підакцизних та імпортних товарів.

Коли визначитеся з кодом УКТ ЗЕД, внесіть його до графи 3.1 ПН суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пропусків, крапок тощо).

Що стосується довжини коду послуг, то п.п. «і» п. 201.1 ПКУ дозволяє вносити код завдовжки не менше 4 перших цифр. І цього буде достатньо, оскільки вимога про зазначення повного коду (10 знаків) стосується лише імпортних і підакцизних товарів. Звісно, на бажання ви можете зазначити й усі 10 цифр.

При продажу імпортних товарів цю графу заповнюють відповідно до коду, зазначеного в митній декларації, якою оформлено його розмитнення, незалежно від зміни коду УКТ ЗЕД при митному оформленні наступних партій аналогічного товару (див. лист ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4553/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

«Одиниця виміру товару/послуги» (графи 4 та 5). Порядок заповнення цих граф у «загально поставній» ПН особливих запитань не викликає: назву одиниці виміру (грн, шт, кг, м, см, м³, м², л тощо) та її код наводять відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО).

У разі якщо ПН виписують на операцію постачання послуг, тоді в графі 4 допустимо зазначати як «послуга», так і «грн». Щоправда, такої одиниці виміру, як «послуга», Порядок № 1307 зараз не передбачає, але податківці не проти її застосування.

І ще.

Про це податківці говорили вже неодноразово (див. листи ГУ ДФС у Житомирській обл. від 25.09.2018 р. № 4139/ІПК/06-30-12-01-19, ГУ ДФС у Донецькій обл. від 12.03.2018 г. № 937/ІПК/05-99-12-01-13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 29, с. 6, категорія 101.16 БЗ).

«Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» (графа 7). Із самої назви графи зрозуміло, що тут зазначають ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ. При її заповненні пам’ятайте:

— у принципі, Порядок № 1307 передбачає заповнення графи 7 у гривнях з копійками (тобто з двома знаками після коми), якщо інакше не передбачено чинним законодавством. Проте податківці у своїх консультаціях і роз’ясненнях дуже часто погоджуються з тим, що в графі 7 ціну товару можна зазначати з будь-якою кількістю знаків після коми*. Відповідно, покупець має право на ПК за такою ПН (див. листи ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4554/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 04.10.2018 р. № 4291/6/99-95-42-03-15/ІПК, від 28.09.2018 р. № 4207/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і безліч інших). Принаймні так було до внесення останніх змін до форми ПН. Утім, були листи, де вони стверджували, що в графі 7 можна зазначати тільки два знаки після коми (від 05.07.2018 р. № 2979/6 / 99-99-15-03-02-15 / ІПК);

* Про суть «цінової» проблеми та варіанти її вирішення ми розповідали ще в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 35.

— у разі надання знижок/надбавок у графі 7 зазначають кінцеву ціну вже з урахуванням знижок/надбавок, тобто окремо знижки/надбавки в ПН не виділяють (див. 101.16 БЗ);

— якщо в ціну товарів/послуг включаються суми податків і зборів, які не збільшують базу оподаткування ПДВ (наприклад: збір до ПФ з мобільного зв’язку, акцизний податок тощо), то такі податки/збори в гр.7 ПН не відображають (101.16 БЗ);

— округлення в чеках РРО сум розрахунків за продані товари (у зв’язку з відсутністю монет дрібного номіналу) податківці рекомендують показувати як знижку/надбавку**. Але що найдивовижніше, вони, схоже, вважають, що при розрахунку ПДВ суму округлення враховувати не потрібно (див. листи ДФСУ від 23.08.2018 р. № 3707/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 16.07.2018 р. № 3120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 14.11.2018 р. № 4820/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, Офісу ВПП ДФС від 27.07.2018 р. № 3298 /ІПК/28-10-01-03-11). На наш погляд, це не так. Округлення розрахунків у зв’язку з відсутністю дрібних грошей по суті змінює договірну вартість товарів, а отже, збільшує/зменшує базу оподаткування ПДВ. Тому при заповненні графи 7 ПН потрібно показувати кінцеву ціну з урахуванням округлень.

** Щоправда, на наш погляд, це суперечить постанові НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 р. № 25, де зазначено, що округлення не є знижкою/надбавкою.

«Сума ПДВ» (графа 11). Ще одна нова графа, яка з’явиться в оновленій з 01.12.2018 р. формі ПН. Місце її в розділі Б табличної частини ПН. Тут зазначають суму ПДВ у гривнях із копійками до 6 знаків після коми (включно). А ось уже в розділ А суму ПДВ потрібно переносити в округленому до двох знаків вигляді.

Приклад заповнення «класичної» ПН на платника ПДВ див. на с. 6. Отже, ми з вами розклали по полицях загальні правила заповнення ПН, а тепер переходимо до нюансів її оформлення в окремих випадках. А щоб не заблукати у типах причин специфічних ПН, див. таблицю на с. 7.