Нова ПН — з 1 грудня

Зверніть увагу, що ПН викладуть у новій редакції (у грифі «ЗАТВЕРДЖЕНО» правої верхньої частини з’явиться посилання на наказ Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763). До речі, нагадаємо, що усі ПН підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною (!) на день реєстрації (п. 3 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, далі — Порядок № 1307). Тому починаючи

Про те ж говорять і податківці (БЗ 101.16). Головне, щоб для цього встигли відновити програмне забезпечення (ПЗ). Адже зміни торкнуться усіх частин ПН: заголовної, табличної, завершальної.

Нове поле — податковий номер

У полях заголовної частини ПН, відведених для продавця і покупця, з’явиться новий реквізит — «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта». Тож окрім ІПН платника ПДВ (індивідуального податкового номера), доведеться вказувати ще і податковий номер платника податків, що надається згідно з Порядком № 1588* (див. табл. 1):

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Таблиця 1. Податкові номери суб’єктів господарювання

** Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.

І тільки у тому разі, якщо у фізичної особи немає (!) ідентифікаційного коду за релігійними переконаннями (про що стоїть відмітка в паспорті), зазначають її паспортні дані: серію (за наявності) і номер паспорта.

Також нагадаємо, що порожні перші комірки в номері (якщо він менше відведених полів), як правило, не заповнюють (тобто нулі, прочерки, інші знаки або символи там не проставляють). Хоча контролери водночас лояльно роз’яснюють, що відсутність/наявність у них нулів не впливає на реєстрацію ПН в ЄРПН (БЗ 101.16, лист ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

При цьому відразу заспокоїмо: податковий номер покупця проставлятимемо не в усіх ПН (див. табл. 2):

Таблиця 2. Коли в ПН зазначають податковий номер продавця/покупця

Тому податковий номер покупця, зокрема, не заповнюватимемо в ПН, складених на неплатників, у тому числі в підсумкових ПН — в яких замість покупця пишемо «Неплатник». І, до речі, за кодом ЄДРПОУ можна перевірити ІПН платника ПДВ у Реєстрі платників ПДВ на сайті ДФСУ (див. за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).

Ще зазначимо, що новий реквізит — податковий номер (код ЄДРПОУ) — насправді, не віднесений до обов’язкових. Адже п.п. «г» п. 201.1 ПКУ говорить про номер «платника податку». А раз «податком» виступає ПДВ, мається на увазі ІПН платника ПДВ. Тим паче, що 12-значний ІПН якраз і дозволяє ідентифікувати суб’єкта в ролі ПДВ-платника і служить відмітним (!) ідентифікатором (на відміну від «загального» коду ЄДРПОУ, що позначає суб’єкта «в цілому» платником будь-яких податків).

Втім, чіпляючись за недбалі формулювання, податківці прокоментували, що нарешті у форму ПН доданий реквізит, безпосередньо передбачений п.п. «г» («Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 41, с. 15). Тому у будь-якому випадку помилок в ньому краще не допускати.

Зведені ПН

У шапці (верхній лівій частині) зведених ПН замість позначки «Х» проставлятимемо цифровий код-ознаку зведеності (від 1 до 4), що конкретизує, які це зведені ПН, тобто:

«1» — зведені компенсуючі (п. 198.5);

«2» — зведені розподільчі (п. 199.1);

«3» — зведені мінбазні (п. 188.1);

«4» — зведені ритмічні (п. 201.4 і «касовий» п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Тому, наприклад, верхню ліву частину зведеної компенсуючої ПН з ознакою «1» (тобто при нарахуванні ПЗ за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ — використанні в пільгових операціях) заповнимо так:

Хоча поки незрозуміло, як пропускатиме ПЗ з 1 грудня «свіжі» РК до зведених ПН, вже зареєстрованих до цієї дати: по-старому (з позначкою «Х») або по-новому (з кодами 1 — 4) в шапці. Адже левову частку таких РК доведеться масово реєструвати при річному перерахунку ПДВ за п. 199.4 ПКУ.

Також врахуйте, що для коригувань зведених ПН, як і обіцяли контролери (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 85, с. 4), введуть нові «особливі» причини коригування (з кодами «201», «202», «203» — див. табл. 3).

Графа 11 «Сума ПДВ»

У розділі Б табличної частини ПН з’явиться нова графа 11 (у РК — графа 14) — для відображення суми ПДВ. Причому в графі 11 можна буде вказувати суму ПДВ точніше — у гривнях з копійками до 6 знаків (!) після коми (включно). Тоді як інші графи ПН з вартісними показниками (тобто графу 7 (ціна) і графу 10 (обсяги) розділу Б, а також рядки розділу А) заповнюють у гривнях з копійками, тобто з двома знаками після коми, якщо інше не передбачено чинним законодавством (адже, наприклад, при держрегулюванні цін/тарифів на газ, електроенергію і т. п. у «ціновій» гр. 7 допускається більше двох знаків після коми).

Подивимося, як тепер на практиці заповнюватимемо «цінову» графу 7. Адже раніше контролери роз’яснювали різне і то дозволяли, то не дозволяли зазначати в «ціновій» графі 7 більше двох знаків після коми (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 93, с. 6; 2018, № 59, с. 3).

За версією, ПДВ-графа 11 повинна полегшити подальші коригування ПН і усунути труднощі при складанні РК («Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 41, с. 15). Ще можливо, що з її допомогою частково спробують розв’язати проблему нестикувань — «копійчаних» розбіжностей. Ну а чи вирішить це до кінця проблему округлень — покаже практика.

Виправлення ПН-помилок

Помилки в заголовній частині ПН. У п. 22 Порядку № 1307 нарешті узаконять порядок виправлення помилок у реквізитах заголовної частини ПН, які не заважають ідентифікувати операцію. Їх виправляють «порожнім» РК з правильно перевиписаною заголовною частиною. А ось табличну частину розділів А і Б (у тому числі причину коригування) в такому РК не заповнюють.

Як правило, до помилок, що не «заважають» (несуттєвих), відносять помилки в найменуванні платників, номері філії. До того ж «несуттєвими» помилками, на наш погляд, можна вважати помилки в лівій верхній частині ПН (коли забули, наприклад, навести код зведеності або проставити «Х»-відмітку/тип причини в ПН, що не видається покупцям). Аби лиш ПЗ пропускало «порожній» виправляючий РК із заміною реквізитів.

Хоча зазначимо, що помилку в «Х»-відмітці зведеності податківці раніше закликали виправляти «зменшуючим» РК з перевиписуванням ПН — з відміткою/без відмітки в шапці (листи ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2418/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 11.09.2018 р. № 3962/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), що виглядало занадто вже фіскально. Тим паче, що «несерйозні» помилки, що не заважають ідентифікувати операцію (і, зокрема, відмітку), взагалі-то, можна і не виправляти — вони не повинні «скасовувати» ПК у покупця (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 44).

А ось серйозні помилки (у даті/ІПН), що заважають ідентифікувати операцію, «порожнім» РК виправити не вийде — їх виправляють через «зменшуючий» РК і перевиписування ПН (по суті, через обнулення зайвої помилкової ПН «особливим» виправляючим РК з новим типом причини «20», про який детальніше скажемо далі).

Несумові помилки. На те, що несумові ПН- помилки (не пов’язані зі зміною суми компенсації) виправляють за допомогою РК, як і раніше, вказує п. 21 Порядку № 1307 (ср. ). Зазначимо, що до таких несумових помилок належать помилки в номенклатурі, кодах УКТ ЗЕД/ДКПП, одиниці виміру. Причому поки що виходило їх виправити через РК з причиною «Зміна номенклатури».

Сумові помилки. Дослівно п. 23 Порядку № 1307 згадує лише про коригування «при зміні суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи перегляд цін, що йде за постачанням, перерахунок при поверненні товарів/передоплати». А ось

Хоча за текстом п. 23 (якщо буквоїдствувати) зустрічаємо водночас згадку про рядки «з виправленими показниками». Сподіваємося, що така недомовленість не стане перешкодою для виправлення сумових помилок у звичному порядку — за допомогою РК («збільшуючого»/«зменшуючого» — залежно від помилки). Адже точкові наміри до того раніше вже були. І, наприклад, у листі ДФСУ від 13.04.2018 р. № 1571/6/99-99-12-02-01-15/ІПК фіскали висловилися за перевиписування ПН і анулювання помилкової ПН «зменшуючим» РК (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 49, с. 24). Хоча потім податківці знову заговорили про один РК, приміром, при виправленні ставки з 7 % на 20 % або з 20 % на 7 % (БЗ 101.15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 52-53, с. 4), а також зазначали, що виправлення сумової помилки за допомогою РК тягне зміну сумових показників у РК у розділах А і Б (лист ДФСУ від 09.10.2018 р. № 4345/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Зайві (повторні) ПН. Увага (!): як було обіцяно, новий п. 24 Порядку № 1307 буде присвячений виправленню (анулюванню) зайвих помилкових ПН. Тобто коли на одну операцію зареєстровано дві або більше ПН. Тоді зайву ПН можна обнулити за допомогою «зменшуючого» РК з новим типом причини «20». Причому в такому РК:

— у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» відмітку «Х» не проставляють;

— у заголовній частині зазначають реквізити помилкової (тобто такої, що обнуляється) ПН, а

— у нижній частині (у спеціальному полі) — реквізити правильної ПН.

Важливо (!): в такому сторнуючому РК використовуємо спеціальну нову причину коригування «Виправлення помилки» з кодом «301» (детальніше див. табл. 3).

Такий «зменшуючий» РК з типом причини «20» реєструє покупець.

Причому так само (тобто РК з типом причини «20» і, мабуть, без «Х»-відмітки в шапці) дозволено обнуляти (виправляти) і зайві повторні ПН, які не видавалися покупцям (п. 24 Порядку № 1307). Неважливо, що ці ПН реєструвалися з іншими типами причинами «01» — «15» і «Х»-відміткою в шапці (п. 8 Порядку № 1307). Сподіваємося, що ПЗ буде без проблем до них пропускати такий виправляючий РК (з типом причини «20» без «Х»-відмітки) і не конфліктувати з наведеними в таких ПН одвічними причинами і відміткою «Х». Ну а перевірити це зможемо на ПЗ. Щоправда, такий РК реєструвати буде продавець.

І за задумом такий виправляючий «зменшуючий» РК з типом причини «20» умить повинен вбивати двох зайців: (1) обнуляти зайву (повторну) ПН і (2) відновлювати ліміт. Тож завдяки йому помилкову ПН з виправляючим РК «вилучать» з ліміту (див. «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 41, с. 15).

Ось так обнулятимемо зайві повторні ПН починаючи з 1 грудня (як «свіжі», так і зареєстровані до цієї дати, але ще не обнулені). Тому якщо ще залишилася не обнуленою помилкова «догруднева» ПН, її, дотримуючи цього порядку, зможемо обнулити РК з типом причини «20» (тобто і обнулити, і відновити ліміт).

Але що як помилкова ПН вже була обнулена до 1 грудня, проте через відому проблему з ∑Перевищ ліміт у платника так і не відновився (детальніше про проблему невідновлення ліміту див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7; № 82, с. 3)?

Тоді якщо помилкова зайва ПН вже була обнулена «зменшуючим» РК, але вискочило ∑Перевищ, то

Для цього продавець може скласти до помилкової ПН ще один специфічний — «порожній» РК з типом причини «20» і без «Х»-відмітки — такий РК реєструє (увага!) сам продавець.

У такому «порожньому» РК:

— у заголовній частині наводять реквізити помилкової (тобто обнуленої) ПН,

— у нижній частині (у спеціальному полі) — реквізити правильної ПН;

— у нижній частині (у спеціальному полі) — реквізити того РК, який обнулив (анулював) зайву ПН; — табличну частину РК не заповнюють (рядки розділу А і графи 1 — 15 розділу Б залишаться порожніми).

Отже, таким «порожнім» РК продавець зможе повернути собі ліміт за вже виправленими помилковими ПН, і проблема буде вирішена.

Ще зверніть увагу, що п. 24 Порядку № 1307 допускає виправлення лише у разі, коли в ЄРПН також зареєстрована правильна ПН (тобто коли на операцію вже зареєстровані дві або більше ПН). Тоді зайву ПН можна обнулити (вказавши в РК дані правильної ПН).

Але що як ПН склали випадково, скажімо, на гроші, що надійшли як позика (не підпадають під об’єкт за ст. 185 ПКУ), або, приміром, касовиком за першою подією (постачанням), тоді як ще не було оплати (до оплати). Тобто коли в ЄРПН зареєстрованої правильної ПН просто немає. Невже у такому разі зняти зайву ПН і зовсім не вийде? А касовику, наприклад, для її виправлення доведеться чекати оплати і реєстрації в ЄРПН правильної ПН? Але якщо така найближчим часом так і не надійде?

Сподіваємося, що і такі «безпарні» ПН можна буде обнуляти. Адже вони викривлятимуть ліміт у продавця і покупця. Інакше доведеться підшукувати шляхи вирішення проблеми: ну, наприклад, вирівнювати ліміт шляхом складання покупцем «зворотної» помилкової ПН на продавця (якщо на це погодиться покупець). Тому подивимося, як буде налагоджено ПЗ і що вийде на практиці.

Нумерація в РК

У РК додадуть нові додаткові графи — для нумерації, щоб:

— детально (за порядком) нумерувати усі записи в РК, а також

— укрупнено («усередині РК») нумерувати групи коригування (тобто увесь блок рядків одного коригування).

Порядкова нумерація усіх записів в РК. По-перше, запровадять суцільну порядкову нумерацію усіх записів у РК (графу 1 розіб’ють на дві підграфи: 1.1 і 1.2). І в першій новоявленій «порядковій» гр. 1.1 «№ з/п» у кожному РК нумеруватимемо усі записи за порядком, починаючи з «одиниці» (тобто 1, 2, 3, 4 і т. д. — у кожному РК розпочинатиметься з номера «1»).

Врахуйте (!): ця «порядкова» графа 1.1 РК ніяк не пов’язана з порядковим номером коригованої позиції (!) з ПН, яку тепер заноситимемо в сусідню гр. 1.2 РК. Тож відтепер саме в гр. 1.2 РК нумеруватимемо позиції, що додаються, «наступним» новим порядковим номером, якого не було в ПН (як це робили до 1 грудня в гр. 1 колишнього РК). Загалом, у «порядкових» граф 1.1 і 1.2 — різне завдання: у гр. 1.1 — проставляємо номер за порядком, у гр. 1.2 — наводимо номер коригованої позиції з ПН (а якщо треба, замінюємо позицію наступним номером). Тому не плутайте призначення цих граф.

Порядкова нумерація груп коригування. Інша фішка нового РК — своя порядкова нумерація («усередині» РК) груп коригування. Тобто якщо коригування включає декілька рядків (наприклад, зміна номенклатури: «-»/«+» або «-»/«+», «+»), то усі рядки розцінюють як окрему групу коригування — зі своїм порядковим номером. Тому усім рядкам такого коригування (тобто усьому блоку рядків) дають однаковий порядковий номер у новій гр. 2.2 «№ з/п групи коригування» РК. При цьому

тобто як група «1», група «2», група «3» тощо (у кожному РК порядкова нумерація груп розпочинатиметься з номера «1»). І до речі, якщо потім потрібно буде відкоригувати позицію з колишнього РК, тягнути з нею заразом і «номер групи» в наступний РК, мабуть, не треба (оскільки в кожному РК нумерація груп, повторимо, буде автономною і починатиметься з «1»).

При цьому кількість груп коригувань у РК не обмежена. Причому зверніть увагу: в усіх рядках однієї групи коригування (однаково пронумерованих у гр. 2.2 РК) у «причинній» гр. 2.1 стоятиме один і той самий код причини. Хтозна, може після цього податківці дозволять об’єднувати в одному РК усі коригування, навіть з різними причинами?

Коди причин коригування — на сайті ДФСУ

Ще одне з нововведень — кодування причин коригування (п. 23 Порядку № 1307). Тож у РК більше не записуватимемо назву причини (тобто словами «Зміна кількості», «Зміна ціни» і т. п.), а замість цього в гр. 2.1 заноситимемо умовний код причини. Тож не дивуйтеся, що через це у результаті перші 4 графи в РК (гр. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2) будуть «числовими» — в них зазначатимемо порядкові номери і кодуватимемо причини (текстівка з товарною номенклатурою опиниться аж у гр. 3). Причому такі умовні коди причин коригування вже визначила й оприлюднила на своєму сайті ДФСУ. Вони розміщені за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/.

Зверніть увагу: перелік розширений — включає 11 причин коригування.

До відомих 7 причин додали 4 нові причини: для коригування зведених ПН («201», «202», «203») і причина «Виправлення помилки» («301»), яку можемо вказувати тільки (!) у виправляючому РК з типом причини «20», що обнуляє зайву повторну ПН (див. табл. 3):

Таблиця 3. Довідник умовних кодів причин коригування (на 01.12.2018 р.)

Втім, такий перелік не буде виключним, а доповнюватиметься за потреби («Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 41, с. 15).

Підсумкові ПН

А ось підсумкових ПН зміни торкнуться тільки з 2020 року. Нагадаємо, що зараз підсумкові ПН податківці радять кодувати: за даними Z-звітів групувати номенклатуру товарів/послуг за групами, що відповідають певним «товарним»/«послуговим» кодам УКТ ЗЕД/ДКПП, а гр. 4 — 7 не заповнювати (БЗ 101.16). Хоча «глобально-розшифрувальний» варіант заповнення підсумкових ПН — якщо по повній розписувати-кодувати усю номенклатуру товарів/послуг, поставлених за день, — фіскали можуть тільки привітати (лист ДФСУ від 16.06.2017 р. № 15731/7/99-99-15-03-02-17).

Схоже, що з 2020 року мрії податківців утіляться в життя. Тоді підсумкові ПН доведеться заповнювати за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307, тобто, судячи з усього, усі графи (у п. 14 Порядку № 1307 з’явиться новий абзац за підсумковими ПН). Ну а в що це виллється на практиці у 2020-му — покаже час.

А ось наочні приклади заповнення нової ПН у різних ситуаціях ви побачите вже в наступному тематичному номері.