Загальні дані про регліміт
Щоб дізнатися про розмір регліміту, вам достатньо зазирнути всього лише в один підрозділ Електронного кабінету (ЕК) — підрозділ «Реєстр операцій».
У ньому ви зможете знайти як значення самого показника ∑Накл, так і кожної складової формули регліміту.
Знайти такий сервіс неважко. Для цього:
— увійдіть до особистої (приватної) частини ЕК (за допомогою ЕЦП);
— у лівій частині вікна оберіть розділ «СЕА ПДВ». У списку підрозділів, що з’явився, знайдіть необхідний — підрозділ «Реєстр операцій».
Перед вами з’явиться таблиця (див. рис. 1), в якій наведені всі операції, проведені вами в СЕА, починаючи з 01.07.2015 р. (або з дати ПДВ-реєстрації, якщо така реєстрація відбулася після 01.07.2015 р.).
Більше того, у такій таблиці ви можете відстежити, яким чином кожна з операцій вплинула на розмір вашого регліміту1.
1 Зверніть увагу, що у Витягу за формою J/F1401903 (на відміну від підрозділу «Реєстр операцій») ви можете дізнатися про вплив операцій лише на показник ΣНакл.
Черговість реєстрації операцій зазначено від новіших до старіших.
Рис. 1. Розділ «Реєстр операцій» в Електронному кабінеті
Тому вже з першого рядка ви зможете дізнатися:
— не лише про останню операцію, проведену вами в СЕА;
— але й про значення кожної складової формули регліміту на момент перегляду розділу.
Звірити дані, наведені в таблиці (значення всіх дев’яти складових формули і підсумкове значення ∑Накл), ви можете з Витягом за формою J/F 1401206 (див. рис. 2).
Рис. 2. Складові формули регліміту в розділі «Реєстр операцій»
Крім того, цей розділ дозволяє відсортувати дані, наведені в ньому:
— за датою операції;
— за датою документа;
— за типом проведеної операції. Наприклад, поповнення ПДВ-рахунку, реєстрація ПН отриманих тощо (див. рис. 3).
Рис. 3. Сортування даних у розділі «Реєстр операцій» за типом операції
Крім того, дані підрозділу «Реєстр операцій» можна вивантажити в Excel. У такому разі ви отримаєте можливість відсортувати дані за кожною графою вивантаженої таблиці.
Але попереджаємо: максимальна кількість записів «Реєстру операцій» для вивантаження обмежена 1000 рядками. Щоб отримати інші дані — вивантажте їх окремо (задайте межі необхідного періоду в полі «Дата операції»).
Але й це ще не вся інформація, яку може надати вам ЕК про показники регліміту. Тому йдемо далі.
Уточнюємо деталі
Крім загальної інформації про складові формули регліміту, ЕК дозволяє деталізувати дані щодо кожної з них.
Це дозволяє зробити не лише підрозділ «Реєстр операцій», але й інші сервіси, такі як «ЄРПН», «Реєстр транзакцій», «Реєстрація ПН/РК». Розглянемо, як їх можна використовувати в зазначених цілях.
Показники ∑НаклОтр і ∑НаклВид. Як ви напевно вже знаєте, показники ∑НаклВид і ∑НаклОтр формуються із сум ПДВ, зазначених у ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН (п. 2001.3 ПКУ, п. 9 Порядку № 5692).
Дізнатися про те, реєстрація в ЄРПН яких ПН/РК вплинула на розмір регліміту, можна за допомогою підрозділу «Реєстр операцій». Для цього зробіть у ньому вибірку даних за відповідними типами операцій (реєстрація ПН виданої, реєстрація РК отриманого тощо). Вона покаже вам дату реєстрації ПН/РК у ЄРПН, суму ПДВ у такій ПН/РК і як така операція була врахована в розрахунку формули регліміту.
Крім того, тут можна відстежити:
— які ПН/РК були зареєстровані за рішенням Комісії ДФСУ;
— які із зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК були видані/отримані від анульованого/повторно зареєстрованого платника ПДВ.
Більше того, доповнити картину як за виданими, так і за отриманими ПН/РК допоможе розділ «ЄРПН» (аналог Витягу за формою J/F 1400104). У ньому ви можете знайти інформацію про дати реєстрації ПН/РК у ЄРПН, дати складання цих документів, ІПН покупця/продавця, порядкові та реєстраційні номери ПН/РК (див. рис. 4).
Рис. 4. Розділ «ЄРПН» в Електронному кабінеті
Але! Найголовніше — тут можна обрати статус документа, дані про який ви хочете отримати.
Оскільки в розрахунку регліміту беруть участь тільки зареєстровані ПН/РК, то ви можете зробити вибірку ПН/РК зі статусом «Зареєстровано», «Зареєстровано за рішенням Комісії», «Реєстрація за рішенням суду», «Зареєстровано за результатами розгляду скарги».
А зазначивши ще й період починаючи з 01.02.2015 р. (або з дати ПДВ-реєстрації, якщо така реєстрація відбулася після 01.02.2015 р.), можна отримати дані про всі ПН/РК, які брали участь у розрахунку регліміту (показники ∑НаклВид і ∑НаклОтр розраховуються наростаючим підсумком).
Зазначимо, що запитувана інформація буде представлена у вигляді стандартної таблиці, в якій будуть зазначені дата складання ПН/РК, порядковий номер ПН/РК, дата їх реєстрації в ЄРПН, реєстраційний номер, дані про контрагента, обсяг постачання, сума ПДВ і статус ПН/РК.
На жаль, така таблиця може виявитися величезною (у такому разі вона буде розбита на декілька сторінок). Більше того, у ній не буде підсумкового рядка, в якому б складалася сума ПДВ, зазначена у відібраних ПН/РК. Для цього доведеться виконати додаткові дії — вивантажити відфільтровану таблицю в Excel і вже в ньому самостійно провести розрахунки.
Водночас вважаємо, що розділ «ЄРПН» усе одно буде корисний тим платникам ПДВ, які хочуть з’ясувати, чи всі ПН/РК (як отримані, так і видані) зареєстровано в ЄРПН.
До речі, при пошуку інформації за отриманими РК не зайвим буде зазирнути також до підрозділу «Отримані РК» розділу «Реєстрація ПН/РК» (див. рис. 5). У цьому вікні користувачі ЕК отримують список «зменшуючих» РК, що надійшли їм для реєстрації в ЄРПН.
Рис. 5. Підрозділ «Отримані РК» розділу «Реєстрація ПН/РК»
На жаль, відсортувати такі дані або вивантажити в Excel не можна. Але ознайомитися з ними не буде зайвим.
Показник ∑ПопРах. Загалом цей показник включає суми, на які платник ПДВ поповнив свій ПДВ-рахунок.
Дані про рух ПДВ-рахунком ви можете відстежити в підрозділі «Реєстр операцій». Але позначені такі операції будуть типом «Поповнення рахунку ПДВ» або типом «Списання з рахунку ПДВ».
Детальнішу інформацію про операції, пов’язані з ПДВ-рахунком, надасть вам лише підрозділ «Реєстр транзакцій» розділу «СЕА ПДВ» (розміщений у лівому куті вікна нижче підрозділу «Реєстр операцій»).
Тут ви знайдете не лише перелік усіх операцій за ПДВ-рахунком, із зазначенням типу транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), але й суми поповнення ПДВ-рахунку, суми списання коштів з рахунку, суми всіх кредитових оборотів за ПДВ-рахунком, суми заборгованості, а також актуальний залишок коштів на ПДВ-рахунку.
Така інформація буде наведена у вигляді таблиці (див. рис. 6). При цьому черговість реєстрації транзакцій у ній значитиметься в тому ж порядку, що й у таблиці підрозділу «Реєстр операцій», тобто від новіших до старіших.
Рис. 6. Підрозділ «Реєстр транзакцій» в Електронному кабінеті
Зазначимо, що кожній з операцій присвоєна своя ознака, за якою можна судити про суть проведеної операції. Ось лише єдина проблема — таких ознак дуже мало. Тому зрозуміти, яка саме операція відбулася, можна тільки за її сумою і номером кореспондуючого рахунку. Тому відстежувати ці моменти вам доведеться самостійно.
Ще одним недоліком цього сервісу є те, що в ньому не можна простежити, як проведена операція вплинула на розмір регліміту.
Наприклад, повернення суми надміру сплачених податкових зобов’язань до бюджету не збільшує показник ∑ПопРах, а отже, і реєстраційний ліміт3. Водночас така операція буде присутньою в «Реєстрі транзакцій». А ось про вплив її на регліміт можна буде судити тільки за таблицею в підрозділі «Реєстр операцій».
3 Виняток — надміру сплачені до бюджету суми ПДВ, які були перераховані з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету та/або з ПДВ-рахунку до бюджету за заявою платника згідно з чинною тоді редакцією п. 2001.6 ПКУ (п. 53 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). На такі суми платникам ПДВ 20.01.2017 р. одноразово збільшили регліміт.
Тому радимо використовувати цей сервіс як доповнення до підрозділу «Реєстр операцій».
Показник ∑Перевищ. Загалом цей показник з’являється лише тоді, коли сума податкових зобов’язання, зазначених у ПДВ-декларації, перевищує суму ПДВ, зазначену в складених платником ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН.
Хоча в деяких платників ПДВ він міг з’явитися і в тих місяцях, у яких його спочатку не було. Причиною тому стала зміна податківцями алгоритму розрахунку показника ∑Перевищ у вересні 2017 року (він став розраховуватися помісячно, хоча раніше його рахували наростаючим підсумком — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 3).
Тому багато платників ПДВ хотіли б дізнатися причини виникнення такого показника.
Проте в цьому випадку зазирнути до підрозділу «Реєстр операцій» недостатньо, оскільки в ньому можна побачити лише період виникнення показника ∑Перевищ (зробіть вибірку за типом операції «Реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку»).
А ось усі інші подробиці шукайте в спеціальному сервісі «Інформація про суму перевищення» в розділі «СЕА ПДВ». За його допомогою платники ПДВ можуть дізнатися про вже розраховане значення ∑Перевищ за обраний період і проаналізувати дані, що взяли участь у такому розрахунку.
Про те, як користуватися новим сервісом, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 73, с. 9.
Показник ∑Митн. Згідно з п. 2001.3 ПКУ він враховує суми ПДВ, сплаченого платником ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України. Водночас ПДВ, сплачений на митниці, в інтегрованій картці платника (ІКП) не відображається.
Контролери можуть лише переглянути інформацію про надходження митних платежів у базі даних митниці і звірити дані про період оформлення митної декларації (МД), яка зазначена в ПДВ-декларації платником ПДВ (п. 4 розд. III Порядку № 4224).
Напевно, тому в п. 9 Порядку № 569 є застереження про те, що показник ∑Митн розраховується на підставі даних МД (а не факту сплати ПДВ на митниці) з урахуванням аркушів коригування і додаткових декларацій.
Виходить, для розрахунку регліміту достатньо оформити МД.
Факт оформлення МД фіксується в підрозділі «Реєстр операцій». Щоб перевірити, які конкретно суми ПДВ, зазначені в МД, сформували показник ∑Митн, достатньо зробити вибірку за типом операції «Реєстрація митної декларації».
Показник ∑Відшкод. Для того щоб зрозуміти, які суми ПДВ увійшли до розрахунку показника ∑Вiдшкод, можна зазирнути до підрозділу «Реєстр операцій» і в таблиці даних, що з’явилася, зробити вибірку за типом операції «Реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування».
Адже цей показник збільшується відразу в той момент, коли податківці отримують від платника декларацію з ПДВ з додатками Д3 і Д4.
Крім того, суми, заявлені платниками ПДВ до відшкодування в ПДВ-звітності, відображаються в ІКП (п. 6 розд. III Порядку № 422). Тому така операція повинна «засвітитися» і в розділі «Стан розрахунків з бюджетом».
Показник ∑Овердрафт. Розрахунок цього показника також має свою специфіку. Його розмір податківці визначають самостійно раз на квартал, після чого (зазвичай, до 10 числа місяця, що настає за таким кварталом) нове «перераховане» значення враховують у формулі регліміту (замість «старого»).
В ЕК побачити, чому дорівнює цей показник у поточному кварталі, можна в підрозділі «Реєстр операцій», а точніше, у першому рядку таблиці в графі «Сума овердрафту».
Ну а якщо ви захочете простежити, як змінювався цей показник, починаючи з 01.07.2015 р. (для платників, які отримали ПДВ-статус після 01.07.2015 р., — починаючи з дати ПДВ-реєстрації), відфільтруйте дані в підрозділі за типом операції «Реєстрація суми overdraft».
Показники ∑ВЗ і ∑Переплат. Це ті «старі» показники, які взяли участь у розрахунку регліміту лише один раз у далекому 2015 році (п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Відтоді вони не змінюються, а просто тягнуться (враховуються) в розрахунковій формулі регліміту.
В ЕК їх можна побачити тільки в підрозділі «Реєстр операцій» у графах «Сума переплат» і «Сума ВЗ».
Якщо ж ви захочете з’ясувати, коли така сума вперше взяла участь у розрахунковій формулі регліміту, можете відфільтрувати дані в таблиці, зазначивши тип операції «Реєстрація суми переплат» або «Блок від’ємних значень (ВЗ)» відповідно.
