Варіант, коли директор оплачує якісь витрати підприємства (у тому числі податки), з подальшим їх відшкодуванням (на підставі авансового звіту з доданими підтвердними документами) не раз виручав багато підприємств.
Проте чи можна ним скористатися при сплаті ПДВ? Адже в ПКУ зазначено, що електронний ПДВ-рахунок можна поповнювати тільки з поточного рахунку. Так, п. 2001.4 ПКУ передбачено, що на електронний рахунок з поточного рахунку (!) платника зараховуються кошти в сумах, необхідних для поповнення ліміту (п.п. «а») або для сплати до бюджету узгоджених ПЗ з ПДВ (п.п. «б»). До того ж про поповнення ПДВ-рахунку з поточного рахунку платника говорить і визначення показника ∑ПопРах. І нарешті, п. 22 Порядку № 569 установлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку для сплати ПДВ до бюджету платник у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує необхідні кошти з власного поточного рахунку на електронний рахунок.
Невже поповнювати електронний рахунок з ПДВ підприємство може тільки зі свого поточного рахунку? Із цього приводу, наприклад, у листі від 05.04.2018 р. № 1452/6/99-99-15-03-02-15/ІПК контролери зазначали, що поповнення електронного ПДВ-рахунку за рахунок інших джерел, зокрема з поточних рахунків інших осіб, не передбачено. А ось у БЗ 101.17, відповідаючи на запитання про можливість поповнення електронного ПДВ- рахунку шляхом внесення готівки через касу банку, висловлювалися вже не так категорично, хоча чіткої відповіді так і не сформулювали.
Проте повинні заспокоїти, що на практиці все ж вдається таким чином поповнити електронний ПДВ-рахунок. Банки приймають і проводять такі платежі. Тому директор може заплатити «за» підприємство ПДВ на електронний рахунок шляхом внесення готівки через касу банку (звичайно, діючи при цьому від імені підприємства).
Утім, якщо хочемо уникнути зайвих запитань перевіряючих, то можемо піти іншим шляхом. Директор може «позичити» підприємству— надати грошову допомогу. Тобто укласти з підприємством договір безвідсоткової грошової позики. Щоправда, нагадаємо, що договір не може бути підписаний з двох сторін однією і тією ж особою (ч. 3 ст. 238 ЦКУ). Інакше договір, підписаний директором від імені підприємства і від імені себе (як фізособи), може бути визнаний недійсним. Тому директорові- позикодавцеві в такому разі краще передати (наприклад, на підставі довіреності) повноваження з підпису договору з боку підприємства своєму заступникові (заступникові директора) або іншій довіреній особі.
Ще врахуйте, що на готівкову фіндопомогу поширюється «готівкове» обмеження в 50 тис. грн. (лист НБУ від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855). Тому якщо сума фіндопомоги солідна, то щоб це обмеження не порушувати, директор може видавати підприємству готівкову позику «частинами» протягом декількох днів або взагалі вчинити інакше й усю суму фіндопомоги внести через касу банку безпосередньо на поточний рахунок підприємства. В останньому випадку суму фіндопомоги в касовій книзі підприємству відображати не потрібно, оскільки вона для підприємства «безготівкова» — надійшла в безготівковому порядку на поточний рахунок (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 69, с. 26). Тоді за договором позики директор профінансує рідне підприємство, а воно вже саме зі свого поточного рахунку сплатить ПДВ на електронний рахунок.
Детальніше про облік позик див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16.
