Таблиця 1. Загальні питання здійснення касових операцій
| Висновок консультації | Коментар |
| Виконання функцій касира керівником підприємства | |
| Норми чинного законодавства не містять заборони на виконання функцій касира керівником підприємства. При цьому при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир і як керівник підприємства (підкатегорія 109.15 БЗ) | Тут додати нічого. Висновок консультації фіскалів абсолютно справедливий. Керівник має право не лише уповноважити іншого працівника підприємства, а й самостійно виконувати функції касира |
| Самостійне здавання готівки до банку відокремленим підрозділом підприємства | |
| Відокремлені підрозділи підприємств мають право здавати готівкову виручку безпосередньо до кас юросіб або банків чи небанківських фінансових установ, які у встановленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ грошових коштів у національній валюті, без її оприбуткування в касі підприємства (підкатегорія 109.15 БЗ) | До 1 червня 2018 року (дата внесення змін до Положення № 148) виникали питання з оприбуткуванням готівкової виручки у відокремлених підрозділів, які самостійно здають її до банку (чи небанківської фінустанови). У таких ситуаціях на підрозділ доводилося заводити «відокремлену» касову книгу. Інакше не відображена в касовій книзі (підприємства або відокремленого підрозділу) готівка вважалася неоприбуткованою (детально про це див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 32, с. 79). Тепер мати «відокремлену» касову книгу потреби немає, якщо підрозділ не приймає та не видає готівку за касовими ордерами. Оприбуткувати виручку воно може так: сформувати, роздрукувати Z-звіт і підклеїти його до відповідних сторінок КОРО (чи занести дані розрахункових квитанцій до КОРО). Відображати ці суми в касовій книзі підприємства, як справедливо нагадали податківці, не потрібно, якщо підрозділ самостійно здає готівку до банку |
Таблиця 2. Касові документи
| Висновок консультації | Коментар |
| Касові ордери у ФОП | |
| Підприємці-єдиноподатники, які здійснюють готівкові розрахунки з покупцями, не ведуть касову книгу і не виписують ПКО*. Такі платники податків на вимогу покупця надають касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію, що підтверджує факт продажу товарів (підкатегорія 109.15 БЗ) | На практиці завжди знаходилися ФОП, які використовували касові ордери. Проте в роз’ясненні, що розглядається, фіскали чітко дали зрозуміти, що підприємці виписувати касові ордери не повинні. Враховуючи категоричність податківців, краще використовувати ті розрахункові документи, які вони рекомендують. Детальніше про такі документи див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 32, с. 86 |
| * Тут і далі — прибутковий касовий ордер. | |
| Заповнення рядка «Видати» ВКО* при виплаті зарплати за відомістю | |
| У разі видачі заробітної плати за видатковою відомістю касиром або іншим працівником, на якого за письмовим наказом керівника покладаються обов’язки, встановлені для касирів, у рядку «Видати» касового ордера, що оформляється на загальну суму проведених касових операцій (видачі готівки за видатковою відомістю), вказуються П. І. Б. особи, відповідальної за здійснення зазначеної господарської операції і правильність її оформлення (підкатегорія 109.15 БЗ) | Зазначимо, що цього ж погляду тепер дотримується і НБУ (див. лист від 07.03.2018 р. № 50-0007/13560). Хоча раніше фахівці цього відомства пропонували зазначати в реквізиті «Видати» відповідний підрозділ підприємства, що одержує грошові кошти (див. скасований наразі лист від 22.04.2013 р. № 11-117/1363/4874). На наш погляд, «стара» думка виглядала логічнішою. Адже готівку, на яку оформляється ВКО, видано за відомістю працівникам підприємства, а не в підзвіт касирові. Та й підпис про отримання грошових коштів у такому ВКО касир не ставить. Якщо ж дотримуватися чинних роз’яснень контролюючих органів, охарактеризувати відповідну операцію з готівкою доцільно в іншому реквізиті такого ВКО, що заповнюється, — «Підстава». Наприклад: «виплата працівникам бухгалтерії заробітної плати за другу половину жовтня 2018 року». Також звертаємо увагу, що зазначати в реквізиті «Видати» П. І. Б. касира або іншого відповідального працівника НБУ вимагає й у разі заповнення ВКО на здавання готівки до банку (див. лист від 12.06.2018 р. № 50-0007/32326) |
| * Тут і далі — видатковий касовий ордер. | |
| Нумерація в касових документах | |
| Якщо протягом календарного року закінчується або змінюється форма касової книги, книги реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, то нумерація сторінок повинна розпочинатися з «1». При цьому нумерація прибуткових і видаткових касових ордерів повинна продовжуватися, незалежно від того, що протягом року заведена нова книга реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, щоб уникнути касових ордерів з однаковими номерами (підкатегорія 109.10 БЗ) | Зазначимо, що Положенням № 148 чіткий порядок нумерації прибуткових і видаткових касових ордерів не передбачений. При цьому НБУ (див. лист від 12.06.2018 р. № 50-0007/32326) пропонував їх нумерацію здійснювати в хронологічному порядку з початку кожного місяця з номера «1». Тобто тут думки податківців і фахівців НБУ розійшлися. Обережні платники податків, мабуть, вважатимуть за краще скористатися рекомендаціями фіскалів, адже саме вони завітають на перевірку |
| Заповнення касового ордера, підписаного уповноваженою особою | |
| У випадку якщо ПКО або ВКО підписаний не головним бухгалтером, а особою, уповноваженою на це керівником підприємства, то прізвище та ініціали вносяться саме особою, яка фактично підписувала такі ордери (лист ДФСУ від 15.05.2018 р. № 2144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) | Зверніть увагу: на думку НБУ*, уповноважена особа може підписуватися у видаткових касових документах і за самого керівника. Це підтвердили й податківці в листі ДФСУ від 13.07.2018 р. № 3102/6/99-99-14-05-01-15/ІПК. Хоча в окремих роз’ясненнях фіскали заперечували проти цього (див. лист ГУ ДФС в Полтавській обл. від 07.08.2018 р. № 3449/ІПК/16-31-14-04-22). Також майте на увазі: украй важливо, щоб уповноважена особа підписувалася строго згідно зі своїми делегованими повноваженнями, тобто за «свою» посадову особу. При цьому, на наш погляд, прізвище та ініціали реального «підписанта» можуть як вписуватися до ордера від руки, так і вдруковуватися принтером. Адже ні той, ні інший варіант заповнення не суперечить приписам п. 32 Положення № 148 |
| * Див. за посиланням: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=21761728&cat_id=80928. | |
Таблиця 3. «Готівкові» обмеження
| Висновок консультації | Коментар |
| При застосуванні «готівкових» обмежень отримані та видані кошти підсумовуються | |
| Приймання суб’єктом господарювання протягом одного дня від фізичної особи і видача такій фізичній особі готівки в сукупному розмірі, що перевищує 50 тис. грн., вважається порушенням граничної суми розрахунків (підкатегорія 109.13 БЗ) | Отже, на думку фіскалів, для порівняння з граничною сумою розрахунки, що здійснюються протягом одного дня з однією й тією ж особою в обидві сторони, повинні підсумовуватися |
| «Готівкові» обмеження при виплаті заробітної плати | |
| Обмеження 50 тис. грн. стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги і таке обмеження не поширюється на розрахунки по виплатах, пов’язаних з оплатою праці співробітників (лист ДФСУ від 22.05.2018 р. № 2260/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) | Звісно, така ліберальна позиція податківців радує, але виглядає вона дуже сумнівно, адже чинне законодавство підстав для таких висновків не дає. Крім того, у листі НБУ від 22.05.2018 р. № 50-0007/28247 викладено протилежну думку, а саме: виплати, пов’язані з оплатою праці, під обмеження підпадають. Враховуючи, що податківці у своїх консультаціях із цього питання часто направляють до НБУ (див., наприклад, лист ОВПП ДФС від 06.03.2018 р. № 901/ІПК/28-10-01-03-11), перевищувати 50 тис. грн. на день при видачі зарплати готівкою одному працівнику ми б не радили. Та й податківці на місцях часто орієнтуються на позицію НБУ. Зокрема, у листі ГУ ДФС у Сумській обл. від 14.08.2018 р № 3531/ІПК/18-28-14-06-31 зазначено, що «готівкові» обмеження поширюються на видачу і повернення підзвітних коштів, виплату фінансової допомоги і зарплати. Також зауважимо, що НБУ планує внести зміни до Положення № 148, щоб дозволити виплату готівкою заробітної плати без обмежень по сумі |
| Внески до статутного капіталу і виплата дивідендів | |
| Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) у розмірі 50 тис. грн. поширюються на розрахунки за угодами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на внески до статутного фонду і виплату дивідендів фізичним особам (підкатегорія 109.13 БЗ) | На відміну від попереднього роз’яснення, такий висновок податківців є цілком логічним і відповідає нормам чинного законодавства |
| Розрахунки з незалежними професіоналами | |
| Якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як ФОП, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюються обмеження у розмірі 10 тис. грн. Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50 тис. грн. (підкатегорія 109.13 БЗ) | На наш погляд, для незастосування 10-тисячного обмеження повинно йтися не про реєстрацію підприємцем, а про те, чи виступає незалежний професіонал при здійсненні цього конкретного розрахунку в ролі ФОП |
| Обмеження при придбанні у відрядженні ТМЦ для підприємства | |
| Обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків не поширюється на готівкові розрахунки, пов’язані з відрядженням працівника підприємства. При цьому зазначене обмеження у розмірі 10 тис. грн. поширюється на придбання таким працівником протягом дня за рахунок коштів, виданих на відрядження, ТМЦ (підкатегорія 109.13 БЗ) | Це логічно. Адже працівник при придбанні у відрядженні ТМЦ виступає від імені підприємства-роботодавця. При цьому не має значення, здійснювалося таке придбання за рахунок отриманої раніше (у касі або з використанням корпоративної платіжної картки) готівки або за рахунок власних коштів працівника. Разом з тим, якщо працівник придбав ТМЦ за власні готівкові кошти, то на розрахунок із ним (виплату йому компенсації з каси суб’єкта господарювання) 10-тисячне обмеження поширюватися не повинне. Проте тут не варто забувати про 50-тисячне обмеження |
