Зрозуміло, що трудовий договір або ЦПД повинен укладатися ще до того, як працівник (виконавець) приступить до виконання свого «бойового завдання». Щонайменше тому, що завдання детально має бути описане в цих документах. Припускаємо, що, на думку нашого читача, договір без дати допоможе знизити «штрафні» ризики.
Небезпечно? Так! Незаконно? Знову так. Особливо якщо йдеться про працівників, які співпрацюють із роботодавцем уже давно без оформлення, а ЦПД з ними у принципі ніхто укладати не збирався або це у світлі виконуваних ними трудових функцій узагалі неможливо*.
* Див. детальніше на с. 9 цього номера.
Але забудьмо про сентименти! Давайте розберемося,
до чого можуть призвести маніпуляції з датою в трудовому/ЦП-договорі
Припустимо, вас «накрило» Держпраці. Ви, поки інспектор освоюється, дістаєте трудовий договір (ЦПД) і проставляєте дату на 1-2 дні раніше дня перевірки. При цьому перевіряючому говорите, що уклали договір учора/позавчора. І якщо ви обрали варіант трудового договору, то стверджуєте також, що працівник приступив до роботи тільки в день перевірки, а повідомлення про його прийняття забули направити до ДФС. Які можуть бути наслідки?
Трудовий договір
По суті, якщо роботодавця не викажуть співробітники або інші докази не свідчитимуть про те, що співробітники насправді працюють тут уже давно, то вам загрожує відповідальність тільки за неподання в ДФС повідомлення про прийняття працівника. Тільки не забудьте, що прийняття на роботу повинно супроводжуватися ще й наказом (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
У наведених вище умовах «ціна» схеми для роботодавця — 1 мінзарплата.
Крім того, посадовим особам юрособи або ФОП загрожує штрафна санкція від 510 до 1700 грн. (від 30 до 100 нмдг**). Чому? Та тому, що інспектор матиме справу з порушенням порядку прийняття на роботу, передбаченого ст. 24 КЗпП. Тобто йдеться про інші порушення трудового законодавства згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП, а також ч. 1 ст. 41 КпАП.
** Неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім того, відсутність повідомлення можна виправити без штрафу за ст. 265 КЗпП. Головна умова — виконати припис інспектора праці у встановлений у ньому строк (пп. 28 і 29 Порядку № 295). Але зі штрафами за КпАП так не вийде (див. лист Держпраці від 11.01.2018 р. № 183/3/4.3-3В-18).
Щоправда, інспектор праці може тут говорити про те, що має місце допуск працівника без оформлення трудового договору і вимагати замість 1 мінзарплати 30 мінзарплат за кожного «неоформленого».
Більше того, винним посадовим особам роботодавця-юрособи або роботодавцеві-ФОП загрожує відповідальність за ч. 3 ст. 41 КпАП. Штраф становитиме від 8500 до 17000 грн. (від 500 до 1000 нмдг). Такі прецеденти трапляються, проте суди в цьому випадку стають на бік роботодавця. Про що ми вже писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 76, с. 21 і 2017, № 16, с. 99.
Небезпека тут не лише у величині штрафу. Річ ще й у тому, що санкції в розмірі 30 мінзарплат (за абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП) накладаються відразу після винесення припису. Виправитися тут уже не вийде.
ЦПД
Цей випадок ще цікавіший.
По-перше, при укладенні договору цивільно-правового характеру немає потреби повідомляти кого-небудь.
По-друге, ЦПД може передбачати різний порядок оплати робіт/послуг того чи іншого виконавця. Якщо виплата зарплати прив’язана до конкретних дат, то виплату за ЦПД можна прив’язати до дати складання акта виконаних робіт (наданих послуг). А немає доходу, то й немає податкових зобов’язань. Відповідно, навряд чи можуть виникнути проблеми зі сплатою податків і звітністю.
Тут усе залежить від тексту самого ЦПД, а також пояснень ваших співробітників. Адже вони запросто можуть сказати, що працюють тут давно та/або що з ними уклали трудовий договір, та/або що вони працюють за графіком (який збігається з графіком роботи підприємства). До того ж ЦПД може бути в тих чи інших випадках недоречним (див. на с. 9 цього тематичного номера).
Що ж до штрафних ризиків, то вони достатньо серйозні.
Звісно,
якщо все вдасться, то ви зможете уникнути штрафних санкцій як за КЗпП, так і за КпАП
Але якщо щось піде не так, то це «дуже вдарить по гаманцю», причому не лише підприємства.
Швидше за все, до підприємства (ФОП) застосують штраф відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП (30 мінзарплат за кожного «неоформленого» працівника), а до посадових осіб підприємства (ФОП) — ч. 3 ст. 41 КЗпП (від 8500 до 17000 грн.).
Хоча і в застосуванні цих санкцій можуть бути нюанси, про які ви зможете прочитати на с. 23 цього тематичного номера.
Крім того, не забувайте, що стосовно ЦПД з фізичною особою ви себе убезпечите, але її підставляєте під удар.
Так, якщо в діях фізичної особи виявлять ознаки підприємницької діяльності, то її можуть притягнути до адмінвідповідальності за ст. 164 КпАП.
Отже, складання договору (чи то ЦПД, чи то трудового) без дати — це крайній захід. Зловживати такими способами захисту від перевірок однозначно не варто.
Тому настійно вам рекомендуємо все ж оформляти своїх співробітників так, як належить. Не порушуючи чинного законодавства. Адже це найнадійніший спосіб уникнути застосування нечуваних штрафних санкцій.
висновки
- Вписування дати до трудового договору в день проведення перевірки загрожує штрафом за неподання повідомлення про прийняття працівника.
- Вписування дати до ЦПД не тягне за собою відповідальності. Проте залишається ризик перекваліфікації ЦП-договору у трудовий.
- Перед проведенням перевірки необхідно провести інструктаж своїх працівників (виконавців за ЦПД). Саме від їх пояснень інспекторові залежить доля роботодавця.
