Створюємо і продаємо торгову марку: як обліковувати

Розробляємо торгову марку

Бухоблік. П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» по-різному підходить до обліку торгових марок залежно від способу їх надходження на підприємство.

Так, п. 5 цього Положення відносить права на комерційні позначення, у тому числі права на торгові марки (знаки для товарів і послуг), до нематеріальних активів (НМА). Але це стосується лише випадків придбання (безкоштовного отримання*) вже зареєстрованої торгової марки.

* Про те, як обліковувати торгову марку, отриману в подарунок, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 31.

Що стосується самостійно розроблених торгових марок, то тут діють інші облікові правила, які встановлені п. 9 П(С)БО 8. Нагадаємо, у ньому говориться: витрати на створення торгових марок (товарних знаків) не визнають НМА, а відображають у складі витрат відповідного звітного періоду.

Причому зауважте: говорячи про «витратність» витрат на самостійне створення торгової марки, п. 9 П(С)БО 8 не робить жодних застережень щодо того, яким чином ви надалі збираєтеся отримувати дохід від її використання. Тобто продасте ви її чи використовуватимете для ідентифікації власних товарів (послуг) — для бухобліку абсолютно не важливо.

Цікаво, що «витратний» принцип обліку самостійно створених торгових марок повністю відповідає тим правилам, які встановлені МСБО 38 «Нематеріальні активи». Він також рекомендує не визнавати НМА внутрішньо генеровані бренди та інші подібні своєю сутністю об’єкти, тобто торгові марки (див. § 63). А згідно з § 10 МСБО 38 такі витрати відносять до складу витрат у періоді їх здійснення. Причину тому автори МСБО пояснюють просто: витрати на створення торгової марки важко відокремити від інших поточних витрат підприємства. А це у свою чергу означає, що не виконаний один з критеріїв визнання активу — неможливо достовірно оцінити його собівартість (п. 7 П(С)БО 8, § 21 МСБО 38).

Виходить,

Оскільки створення торгової марки пов’язують зі збутом продукції, то усі витрати на її розробку і реєстрацію включають до складу витрат на збут і відображають на однойменному рахунку 93.

«За» витратність, а не капіталізацію витрат на створення торгової марки виступає і Мінфін (див. лист від 11.09.2006 р. № 31-34000-10-10/18842).

Витрати на створення торгової марки можуть містити:

— заробітну плату співробітників, зайнятих розробкою торгової марки, а також суму нарахованого на неї ЄСВ;

— вартість витратних матеріалів, використаних при розробці;

— витрати на оплату послуг брендингових, дизайнерських фірм (якщо вони залучались до процесу розробки);

— вартість послуг патентного повіреного (якщо підприємство скористалося його послугами при реєстрації права інтелектуальної власності на торгову марку для отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг);

— суми зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (строки, порядок сплати, а також розміри цих зборів затверджені постановою № 1716*);

* Постанова КМУ від 23.12.2004 р. № 1716.

— суму держмита за видачу свідоцтва;

— інше.

Подальші витрати на «розкручування» торгової марки і перетворення її на легко впізнаваний бренд також потрапляють до складу витрат на збут (Дт 93). Це звичайні витрати на рекламу та збут продукції, що випускається під цією торговою маркою.

Податок на прибуток. Ви зрозуміли, що в бухгалтерському обліку витрати на створення торгової марки потрапляють до складу поточних витрат періоду. Ну а оскільки ніяких різниць за такими витратами ПКУ не передбачає, то

Тобто в періоді відображення бухвитрат на створення торгової марки вони автоматично зменшують базу оподаткування податком на прибуток.

ПДВ. Частина витрат на створення торгової марки може містити суму ПДВ. У цьому випадку «вхідну» суму податку згідно з пп. 198.1 і 198.3 ПКУ підприємство може віднести до складу податкового кредиту за наявності податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. А враховуючи, що надалі ви збираєтеся використовувати торгову марку в оподатковуваній госпдіяльності (не важливо, чи буде це самостійне використання або продаж торгової марки), нараховувати «компенсуючий» ПДВ за п. 198.5 ПКУ не доведеться.

Продаж (передача) торгової марки

Власник свідоцтва України на знак для товарів і послуг має право (пп. 7 — 8 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 р. № 3689-XII)**:

** Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Свідоцтво надає власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом (пп. 1-2 ст. 16 Закону).

— передати право власності на торгову марку на підставі договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності (ст. 1113 ЦКУ);

— передати право на її використання на підставі ліцензійного договору (ст. 1108 — 1111 ЦКУ).

Як обліковувати доходи підприємства від передачі торгової марки за цими договорами?

Бухоблік. Особливих відмінностей між цими двома способами «позбавлення» від самостійно розробленої торгової марки взагалі то немає. Якщо ви вирішили передати її за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності (по суті продати її) або за ліцензійним договором, тоді в бухобліку доведеться визнати дохід від такої передачі. Вважаємо, що суму такого доходу треба показувати на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Податок на прибуток. Нічого особливого не загрожує вам і в податковоприбутковому обліку. Сума доходу від продажу торгової марки (її передачі в тимчасове користування), яка в бухобліку потрапила до складу будоходів, автоматично збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток. І жодних тобі податкових різниць (на відміну від різниць за витратами на виплату роялті (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 66, с. 8).

ПДВ. У ПДВ-обліку все залежить від того, чи є платіж за договором на передачу торгової марки роялті. Виплата останніх у грошовій формі, а також у формі цінних паперів не є об’єктом оподаткування ПДВ за п.п. 196.1.6 ПКУ.

Нагадаємо, роялті — це платежі за використання або надання права користування об’єктом права інтелектуальної власності (п. 4 П(С)БО 15 «Дохід» і п.п. 14.1.225 ПКУ). А ось платежі за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови такої передачі надають право особі, яка отримує такі права, продавати/відчужувати тощо сам об’єкт права інтелектуальної власності, не вважаються роялті (п.п. 14.1.225 ПКУ).

Таким чином, платежі за договором про передання виключних майнових прав на торгову марку, а також за ліцензійним договором, який надає право ліцензіату продавати/відчужувати торгову марку, не вважаються роялті. А отже,

А ось платежі за договором про передачу покупцеві права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, без отримання права власності на нього, не що інше як роялті, які не оподатковують ПДВ на підставі вже згаданого п.п. 196.1.6 ПКУ.

Аналогічні роз’яснення податківці надають у консультації з категорії 101.04 БЗ.

Приклад. Підприємство самостійно створило і зареєструвало торгову марку. Витрати, понесені при цьому, склали:

— вартість послуг дизайнерської фірми з розробки макета торгової марки — 12000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2000 грн.);

— збір за подання заявки на знак для товарів і послуг одним заявником із кольоровим зображенням знаку — 1500 грн.;

— держмито за видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг — 85 грн.;

— збір за публікацію про видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг із кольоровим зображенням знаку — 250 грн.

Згодом воно передає іншому підприємству:

а) право власності на торгову марку за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Вартість торгової марки за договором склала 30000 грн. (у тому числі ПДВ — 5000 грн.);

б) право на тимчасове використання торгової марки без права її подальшого продажу/відчуження. Щомісячний платіж за договором становить 2000 грн. без ПДВ.

У бухгалтерському обліку перелічені операції показують так:

Створення і передача права власності (користування) торговою маркою

Ось і всі ключові моменти обліку самостійного створення та продажу торгових марок. Тож сміливо створюйте новий бренд, реєструйте права на нього, а облікувати всі супутні витрати допоможе ця стаття.