Періодичність, з якою підприємствам слід створювати резерв сумнівних боргів (РСБ), встановлює п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Зазначена норма проголошує, що резерв визначають на кожну дату балансу. Це робиться для того, аби відобразити за чистою реалізаційною вартістю поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом. А це означає, що розраховувати і коригувати РСБ доведеться щокварталу.
Із П(С)БО 10 випливає, що
РСБ створюється лише під сумнівну заборгованість
Такою є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником (п. 4 П(С)БО 10).
А як щодо безнадійної заборгованості? За нею РСБ не створюється. Така заборгованість виключається з активів з одночасним зменшенням величини РСБ (п. 11 П(С)БО 10).
Тобто підприємство щокварталу має моніторити свою дебіторську заборгованість на предмет сумнівності. І РСБ нараховується у звітному періоді, в якому за тією чи іншою заборгованістю виникли сумніви щодо її погашення. Якщо ж цей момент пропущено і заборгованість перетворилася із сумнівної на безнадійну, РСБ створювати вже пізно.
Наприклад, якщо строк позовної давності за дебіторською заборгованістю минає у I кварталі 2020 року й оплата так і не надійшла, слід нарахувати РСБ за такою заборгованістю на кінець IV кварталу 2019 року. За таких обставин сума витрат на створення РСБ у малодохідників зменшить об’єкт оподаткування (бухфінрезультат) за 2019 рік. А от високодохідник має збільшити свій фінрезультат за 2019 рік на суму створеного РСБ (п.п. 139.2.1 ПКУ) і зменшить свій фінрезультат у 2020 році на суму списаної за рахунок РСБ заборгованості (п.п. 139.2.2 ПКУ).
Якщо ж строк позовної давності за дебіторською заборгованістю минув у І кварталі 2019 року, а РСБ за цією заборгованістю узагалі не створювався, ситуація інша. Нарахувати РСБ за такою заборгованістю на кінець І кварталу 2019 року чи пізніше вже не можна. Адже зазначена заборгованість є вже безнадійною, а не сумнівною.
За таких обставин нестворення РСБ у період, коли дебіторська заборгованість була ще сумнівною, можна вважати помилкою. Адже створення РСБ під сумнівну заборгованість згідно з правилами бухобліку (виходячи з вимог П(С)БО 10) є обов’язковим (див. лист Мінфіну від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057).
Тому якщо підприємство створить РСБ під заборгованість, яка вже є безнадійною, це може необґрунтовано вплинути на об’єкт оподаткування і призвести до заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток. Відтак робити цього не слід.
А що ж тоді робити, якщо забули своєчасно нарахувати РСБ? В принципі, підприємство, яке своєчасно не створило РСБ, має виправити цю помилку у порядку, передбаченому П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Про те, яким чином виправляти бухоблікові помилки і як це вплине на декларацію з податку на прибуток, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25.
Але навіть якщо підприємство не буде виправляти помилку, єдине, що загрожує, — це адмінштраф згідно зі ст. 1642 КУпАП. Фіскали визнають, що при списанні безнадійної заборгованості фінрезультат до оподаткування зменшується незалежно від того, створювався РСБ чи ні. Головне, аби списана заборгованість відповідала ознакам п.п. 14.1.11 ПКУ (БЗ 102.13).
Докладно про створення РСБ читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 2018, № 80, с. 9.
