Згідно з п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 01.01.2022 р., операції з постачання (а також імпорту/експорту) відходів та брухту чорних і кольорових металів (згідно з «чорним» і «кольоровим» Переліками, затвердженими постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15) звільняються від оподаткування ПДВ. Чим же загрожує така операція платникові ПДВ?
ПЗ за ст. 199 ПКУ. Перший момент, як ми знаємо, щойно в ПДВ-обліку з’являється пільгова операція, то платник стає заручником ст. 199 ПКУ, що вимагає (1) нарахування розподільчо-компенсуючих податкових зобов’язань на витрати «подвійного» призначення в періоді здійснення пільгового постачання і (2) проведення їх перерахунку в кінці року.
Проте вам при постачанні ваших відходів металу робити цього не потрібно. Річ у тому, що постачання відходів та брухту чорних металів, які утворилися внаслідок обробки сировини на виробництві при виготовленні продукції, названі серед операцій, на які правила ст. 199 ПКУ не поширюються. Це прямо зазначено в п. 199.6 ПКУ. Про те, що не потрібно розподіляти/перераховувати ПДВ за ст. 199 ПКУ за металобрухтом, який утворився як відходи виробництва, підтверджують і самі податківці (див. лист ДФСУ від 15.01.2019 р. № 142/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Тож якщо у вас продаж відходів металу — єдине пільгове постачання, то не потрібно подавати додаток Д7 і рахувати коефіцієнт розподілу ЧВ. А якщо разом з оподатковуваною ви здійснюєте й іншу пільгову діяльність, то «пільгові» постачання власного металобрухту не беруть участі в підрахунку загального коефіцієнта розподілу ЧВ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 104-105, с. 3).
ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Другий момент стосується нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ, мабуть, зважаючи на те, що частина металу у вигляді стружки і його відходів бере участь у звільненому від ПДВ постачанні — постачанні відходів металу.
Ми вважаємо, що «компенсуючі» ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ, якщо металобрухт утворився в результаті переробки металу, нараховувати не потрібно. Адже, по-перше, метал як сировина отримувався з метою використання в оподатковуваних операціях і в них же й використовувався (у виробництво пускають увесь метал, а відходи металу, що утворилися, — це результат його виробничої переробки).
По-друге, п. 198.5 ПКУ говорить про нарахування «компенсуючих» ПЗ, якщо придбані товари/послуги почали використовуватися у звільнених операціях (тобто в нашому випадку це має бути придбаний метал. Отримані стружка і відходи металу — це вже абсолютно інший товар).
І хоча роз’яснень від податківців у цій частині немає, проте судячи з численних судових процесів, податківці при перевірках намагалися покарати платників за ненарахування «компенсуючих» ПЗ. На щастя, суди щодо металобрухту, який утворився як відходи виробництва при переробці сировини — металу, допомогли обстояти платникам ненарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (разом з нерозподілом ПДВ за ст. 199 ПКУ).
І їх основні аргументи так само криються в тому, що (1) платник не використовував в операціях, звільнених від оподаткування (постачання відходів металу), безпосередньо товар/сировину — метал; (2) металобрухт, отриманий у процесі виробництва, є зворотними відходами, а тому не може вважатися продукцією, придбаною платником податку і надалі реалізованою в операціях, звільнених від ПДВ; (3) проданий металобрухт не отримувався з метою його використання в неоподатковуваних операціях, а тому відсутні підстави для нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ в результаті його пільгового продажу (див. постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 р. № 825/1280/17// reyestr.court.gov.ua/Review/70415240, Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 р. № 821/617/18// reyestr.court.gov.ua/Review/76542969, Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 р. № 805/4545/17-а//reyestr.court.gov.ua/Review/74729052).
