Коли краще?
Зазвичай винагороду працівникам за підсумками роботи за рік виплачують підприємства, що мають для цього фінансові можливості.
Коли це краще зробити? Можна оформити передноворічний подарунок наприкінці цього року, а можна — зробити сюрприз після свят, у січні, лютому...
Але ми, забігаючи наперед, відзначимо, що
краще все-таки в січні, лютому... наступного року
Про причини розповімо далі.
Розміри винагороди за підсумками роботи за рік та умови її надання встановлюються в колективному договорі (або в Положенні про преміювання, яке є додатком до колективного договору).
Якщо ж колдоговір не укладено, то умови, критерії, розміри та строк такої виплати визначають у Положенні про оплату праці або затверджують положенням про виплату винагороди (преміювання), що є невід’ємним додатком до Положення про оплату праці.
До речі, виплата винагороди за підсумками роботи за рік може зажадати створення забезпечення (резерву). Подробиці — в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 80.
Завершальним етапом документального оформлення має стати наказ про виплату винагороди за підсумками роботи за рік — як підстава для її нарахування.
Як оподатковувати?
Винагорода за підсумками роботи за рік входить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат (ч. 3 ст. 2 Закону про оплату праці1 і п.п. 2.3.2 Інструкції № 52). Тож оподатковуйте і відображайте у звітності тринадцяту зарплату за загальними зарплатними правилами:
1 Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
2 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
1) при стягненні ЄСВ та утриманні ПДФО і ВЗ винагороду за підсумками роботи за рік включайте до бази стягнення/оподаткування того місяця, в якому її нараховано;
2) у таблицях 1 і 6 Звіту з ЄСВ відображайте у складі зарплати звітного місяця;
3) у формі № 1ДФ — у складі зарплати звітного кварталу, з ознакою доходу «101».
Далі звернемо увагу на окремі моменти, виникнення яких пов’язане з великим розміром винагороди та її виплатою звільненому працівникові.
Максимальний ЄСВ. З метою порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ тринадцяту зарплату розподіляти по місяцях року, за який вона нарахована, не потрібно. У базу нарахування ЄСВ її суму включають у місяці нарахування повністю, але в межах максимальної величини.
Нагадаємо, що максимальний розмір зарплати, з якої сплачується ЄСВ, дорівнює 15 розмірам мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року: у 2019 році це 62595 грн., в 2020 році — 70845 грн.
Винагорода звільненому. Тепер обговоримо ситуацію, коли винагороду за підсумками року нараховано вже звільненому працівникові. Тут вирішальну роль грає факт звільнення.
У цьому випадку для цілей оподаткування ПДФО і ВЗ річну винагороду вже розглядають не як зарплату, а як інший дохід. Ставки — 18 % і 1,5 % відповідно. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ її відображають з ознакою доходу «127».
А ось базу нарахування ЄСВ визначають вже за правилами ч. 2 ст. 7 Закону № 24643: для цілей ЄСВ загальну суму винагороди ділять на кількість місяців, за які її нараховано.
У таблицю 6 Звіту з ЄСВ такий розподіл потягне за собою обов'язок заповнити на колишнього працівника стільки рядків, за скільки місяців було нараховано винагороду. При цьому в кожному такому рядку потрібно вказати: у графі 10 — код типу нарахувань «1»; у графі 11 — відповідний місяць; у графі 15 — нічого не вказують; у графі 17 і 18 — однакову суму винагороди; у графі 21 — однакову суму ЄСВ.
Враховуємо в розрахунку відпускних
Винагорода за підсумками роботи за рік зазначена в п. 3 Порядку № 1004 серед виплат, що беруть участь у розрахунку відпускних. Щоправда, для такої екзотичної виплати є свої не менш екзотичні умови включення до розрахунку. Назвемо їх:
4 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
1) до розрахунку відпускних потрапить лише винагорода, нарахована в поточному році (у якому надається відпустка) за попередній рік;
2) для кожного місяця розрахункового періоду винагорода за підсумками роботи враховується як 1/12 нарахованої суми, яка додається до зарплати такого місяця.
Це означає, що при наданні відпустки у 2020 році в розрахунку братиме участь винагорода за підсумками роботи за 2019 рік, нарахована у 2020 році.
Якщо ж винагорода буде нарахована в грудні 2019 року — за 2019 рік, то її взагалі не враховують при обчисленні середньоденної зарплати для відпускних (див. листи Мінпраці від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08 і Мінсоцполітики від 20.06.2019 р. № 723/0/204-19). Саме тому ми на початку статті говорили про те, що нарахування тринадцятої зарплати краще проводити наступного року.
Припустимо, ви все зробили, як ми радили, і нарахували тринадцяту зарплату в січні 2020 року. При наданні відпусток починаючи з лютого січень 2020 року потрапляє до розрахункового періоду. При цьому винагорода розподіляється не між місяцями того року, за роботу в яких вона нарахована, а між місяцями розрахункового періоду, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати.
Якщо кількість місяців розрахункового періоду дорівнює 12, до розрахунку середньої зарплати потрапить уся сума такої винагороди.
Якщо ж працівник відпрацював менше року, то при розрахунку середньої зарплати враховуємо тільки частину винагороди, пропорційну кількості місяців розрахункового періоду. А саме: визначаємо 1/12 частину винагороди, але відносимо отримані суми тільки до місяців, що увійшли до розрахункового періоду.
Наступний важливий момент у розрахунку відпускних — застосування коефіцієнта коригування5. Нагадаємо, що він застосовується до зарплати, включаючи премії, індексацію та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді за проміжок часу до підвищення (п. 10 Порядку № 100).
5 Детально про проведення коригування виплат, що включаються до розрахунку середнього заробітку, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 31, с. 57.
Це означає, що
розподілені суми винагороди повинні зазнати коригування разом з іншими зарплатними виплатами до підвищення
Це підтверджує й Мінсоцполітики в листі від 18.06.2019 р. № 927/0/206-19.
Розглянемо порядок обліку винагороди за підсумками роботи за рік на прикладах.
Приклад 1. Працівник відпрацював на підприємстві більше року. У лютому 2020 року йому надана щорічна відпустка тривалістю 14 календарних днів. Розрахунковий період: лютий 2019 року — січень 2020 року. У січні 2020 року такому працівникові:
— нарахована винагорода за підсумками роботи у 2019 році — 12000 грн.;
— з 1 січня 2020 року підвищений оклад з 12000 до 15000 грн.
Дані, необхідні для розрахунку, наведемо в таблиці.
Порядок обліку винагороди за підсумками роботи за рік у розрахунку відпускних
Місяці розрахункового періоду | Кількість днів, що беруть участь у розрахунку* | Сума виплати, грн. | Сума, що бере участь у розрахунку, грн. | Коефіцієнт коригування | Відкоригована сума заробітку, грн. |
02.2019 | 28 | 12000 | 12000 + 1000** | 1,25 (15000/12000) | 16250 |
03.2019 | 30 | 12000 | 12000 + 1000 | 16250 | |
04.2019 | 29 | 12000 | 12000 + 1000 | 16250 | |
05.2019 | 29 | 12000 | 12000 + 1000 | 16250 | |
06.2019 | 28 | 12000 | 12000 + 1000 | 16250 | |
07.2019 | 31 | 12062,22*** | 12062,22 + 1000 | 16327,78 | |
08.2019 | 30 | 12062,22 | 12062,22 + 1000 | 16327,78 | |
09.2019 | 30 | 12062,22 | 12062,22 + 1000 | 16327,78 | |
10.2019 | 30 | 12062,22 | 12062,22 + 1000 | 16327,78 | |
11.2019 | 30 | 12062,22 | 12062,22 + 1000 | 16327,78 | |
12.2019 | 30 | 12065,16 | 12065,16 + 1000 | 16331,45 | |
01.2020 | 29 | 27000 (15000 + 12000****) | 15000 + 1000 | 1 | 16000 |
Разом | 354 | 159376,26 | 159376,26 | х | 195220,35 |
* Кількість днів наведена за винятком святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП. ** У лютому та інших місяцях розрахункового періоду — 1/12 частина винагороди: 12000 грн. : 12 міс. = 1000 грн. *** У липні й далі — зарплата з урахуванням індексації при базовому місяці — січні 2019 року. **** Нараховано винагороду за підсумками роботи за 2019 рік — 12000 грн. |
Розрахуємо середньоденну заробітну плату:
195220,35 грн. : 354 к. дн.= 551,47 грн.
Визначимо суму відпускних:
551,47 грн. х 14 к. дн. = 7720,58 грн.
Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу 18.06.2019 р. У лютому 2020 року йому надано щорічну відпустку тривалістю 14 календарних днів.
Розрахунковий період: липень 2019 року — січень 2020 року.
У розрахунковому періоді працівникові нараховані:
— зарплата в сумі 63000 грн.;
— винагорода за підсумками роботи за рік у сумі 7000 грн. (нарахована в січні 2020 року).
Оскільки кількість місяців у розрахунковому періоді — 7, до розрахунку відпускних включаємо лише частину винагороди.
Визначимо цю частину:
7000 грн. : 12 міс. х 7 міс. = 4083,33 грн.
Розрахуємо середньоденну заробітну плату:
(63000 грн. + 4083,33 грн.) : 210 к. дн. = 319,44 грн., де:
— 210 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП (215 - 5).
Визначимо суму відпускних:
319,44 грн. х 14 к. дн. = 4472,16 грн.
Враховуємо в розрахунку «середньої» за 2 місяці
Тут правила дуже схожі з тими, що прописані для відпускних.
Так, винагорода за підсумками роботи за рік бере участь у розрахунку середньої заробітної плати за 2 місяці виходячи з такого (абзац другий п. 3 Порядку № 100):
1) винагорода була нарахована в поточному році за попередній календарний рік;
2) сума винагороди бере участь у розрахунку середньої заробітної плати як 1/12 суми такої винагороди, додана до заробітку кожного місяця розрахункового періоду. Причому, на думку Мінсоцполітики, у такий спосіб винагорода повинна враховуватися при обчисленні середньої зарплати протягом усього календарного року (див. лист від 20.04.2017 р. № 1225/0/101-17/282). А саме,
винагорода за підсумками роботи за рік ураховується протягом усього календарного року шляхом додавання 1/12 цієї винагороди до заробітку кожного місяця розрахункового періоду
Інакше кажучи, винагорода за підсумками роботи за рік не обов’язково має бути нарахована в розрахунковому періоді.
Приклад 3. Працівник у квітні 2020 року вирушає на курси підвищення кваліфікації, цей період йому оплачується за «середньою» за 2 місяці. У розрахунковому періоді (лютий — березень 2020 року) йому нарахована зарплата в розмірі 30000 грн., усі дні, передбачені графіком роботи (41 роб. дн.), відпрацьовані. При цьому в січні 2020 року йому була нарахована винагорода за підсумками роботи за 2019 рік у розмірі 6000 грн.
Розмір винагороди, що бере участь у розрахунку «середньої» за 2 місяці, становитиме:
6000 грн. : 12 міс. х 2 міс. = 1000 грн.
Середньоденна зарплата буде дорівнювати:
(30000 грн. + 1000 грн.) : 41 роб. дн. = 756,10 грн.
Зауважте: якщо в розрахунковому періоді були відпрацьовані не всі дні, то винагорода за кожен місяць враховується в сумі, пропорційній фактично відпрацьованому часу в розрахунковому періоді. Детальні роз’яснення такого включення були наведені в листах Мінсоцполітики від 21.08.2009 р. № 506/13/84-09, від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12 і від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14 (ср. ).
І ще звернемо увагу на такий момент. Вимоги п. 10 Порядку № 100 (обов’язок проводити коригування виплат, якщо в розрахунковому періоді або в періоді збереження середнього заробітку підвищувалися тарифні ставки (оклади)) необхідно дотримуватися при обчисленні середнього заробітку в усіх випадках його збереження. Принцип здійснення коригування такий же, як і у випадку з розрахунком середньої заробітної плати для обчислення суми відпускних (див. вище).
Враховуємо в розрахунку лікарняних і декретних
До розрахунку середньої зарплати для обчислення сум лікарняних і декретних включаються виплати, які входять до фонду оплати праці і бази нарахування ЄСВ (див. п. 3 Порядку № 12666 і абзац перший п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
6 Затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Винагорода за підсумками роботи за рік відповідає цим критеріям. Таким чином, вона включається до розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Зауважте, при розрахунку лікарняних і декретних не має значення, коли нарахована винагорода за підсумками роботи за рік — у поточному році за попередній або в тому ж році, за який вона надається.
Водночас якщо зазначена виплата була нарахована в місяці розрахункового періоду, який повністю не відпрацьований з поважної причини (причин), то її сума не включається до розрахунку середньої зарплати. З абзацу другого п. 3 Порядку № 1266 випливає, що у такому разі треба з розрахункового періоду виключити весь місяць (разом з виплатами, які в ньому нараховано). Про це ж йдеться в листі Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16.
Нагадаємо: до поважних причин згідно з п. 3 Порядку № 1266 належать: тимчасова непрацездатність; відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до 3 і 6 років; відпустка без збереження заробітної плати.
Якщо ж працівник у розрахунковому періоді не працював з інших причин, наприклад, перебував у відпустці (щорічній, додатковій, інших видах відпусток), то тринадцята зарплата враховується повністю.
Зверніть увагу, аналогічний підхід використовуваний і при розрахунку декретних.
Винагорода за підсумками роботи за рік включається до розрахунку «лікарняної» і «декретної» середньої зарплати у складі виплат того місяця, в якому вона нарахована
Приклад 4. Працівникові треба оплатити листок непрацездатності за період хвороби з 3 по 14 лютого 2020 року. Розрахунковий період: лютий 2019 року — січень 2020 року. У розрахунковому періоді нараховані:
— зарплата в сумі 123000 грн.;
— винагорода за 2019 рік у сумі 3000 грн. (нарахована в січні 2020 року);
— лікарняні за період хвороби з 2 по 31 січня 2020 року.
Загальний страховий стаж — більше 8 років.
У зв’язку з тим що січень 2020 року повністю не відпрацьований через одну з поважних причин (хвороба), винагорода за підсумками роботи за рік не включається до розрахунку середньої зарплати.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
123000 грн. : 334 к. дн. = 368,26 (грн.), де:
334 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Визначимо суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (оплачує роботодавець):
368,26 грн. х 5 к. дн. = 1841,30 грн.
Визначимо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності (оплачує Фонд соціального страхування):
368,26 грн. х 7 к. дн. = 2577,82 грн.
Приклад 5. Працівник надав листок непрацездатності за період хвороби з 3 по 7 лютого 2020 року. Розрахунковий період: лютий 2019 року — січень 2020 року. У розрахунковому періоді нараховані:
— зарплата в сумі 98000 грн.;
— винагорода за 2019 рік в сумі 6000 грн. (нарахована в січні 2020 року).
Загальний страховий стаж — більше 8 років.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
(98000 + 6000) грн. : 365 к. дн. = 284,93 (грн.), де:
365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Визначимо суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (оплачує роботодавець):
284,93 грн. х 5 к. дн. = 1424,65 грн.
Відзначимо ще один важливий момент: винагорода за підсумками роботи за рік не підлягає індексації (п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078).
На завершення бажаємо всім роботодавцям високих фінансових результатів, а працівникам — високих зарплат, у тому числі тринадцятих!
висновки
- Винагорода за підсумком роботи за рік входить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат та оподатковується за загальними зарплатними правилами.
- Винагорода за підсумками роботи за 2019 рік уключається до розрахунку відпускних і «середньої за 2 місяці» за умови, що вона нарахована у 2020 році.
- У розрахунку лікарняних і декретних винагорода за підсумками роботи за рік бере участь незалежно від того, коли вона нарахована, головне — щоб у місяці розрахункового періоду.