«Пальні» новинки: акциз і ліцензії

Вийшло, як завжди: окрім виправлення цим Законом попередніх своїх нормативних «косяків», автори додали нових плюс ускладнили/забюрократизували й без того непростий облік та адміністрування операцій з пальним. ☹

Усі норми цього Закону набувають чинності з дня, що йде за днем його опублікування (повторимо, наразі він іще навіть не підписаний).

Акциз

Акцизні склади. Визначення акцизного складу (стаціонарного) в п.п. 14.1.6 ПКУ доповнено застереженням, що критерій об’єму ємностей (200 м³) для невіднесення місця до акцизного складу не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу. Мабуть, це зробили для того, щоб платники акцизу не змогли ухилятися від реєстрації як окремих акцизних складів тих місць, де зберігається пальне в місткостях загальним об’ємом менше 200 м³. У світлі цієї норми платникам акцизу слід перевірити, чи усі склади вони зареєстрували (нагадаємо, тут орієнтир фіскали роблять на конкретну адресу: накшталт одна адреса — один склад), інакше можна отримати 1 млн грн. штрафу в подарунок.

Перелік того, що не вважається акцизним складом, доповнили приміщенням або територією, у тому числі платника акцизу (!), де зберігається або реалізується виключно пальне в споживчій тарі місткістю до 5 л включно, яке було отримано від виробника або особи, що здійснила його розлив у таку тару. Тепер незалежно від недотримання критеріїв «200 м³» і «1 млн л» у таких випадках акцизного складу не буде (навіть і в платників акцизу).*

* Про низку проблем, включаючи й цю, у тих суб’єктів, хто торгує пальним у дрібній тарі (до 5 л включно), див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 76, с. 10.

Норма сформульована з рук геть погано.

Один транспортний засіб, в якому зберігається пальне, що належить різним власникам, вважається різними пересувними акцизними складами (п.п. 14.1.6¹ ПКУ). Крім того, транспортний засіб, право власності на пальне в якому переходить до іншого госпсуб’єкта, тепер вважається іншим пересувним акцизним складом. Зміна зрозуміла — до цього формально такий «внутрішній» перехід права власності на пальне не вписувався в термін «реалізація пального».

У зв’язку з цим цікаво: як заповнюватимуться АН на таку передачу пального «усередині» одного транспортного засобу, і як це облікують в СЕАРП?

Однак законодавці цими новими рихтуваннями пального акцизу так і не розв’язали (!) аналогічну проблему зі стаціонарними акцизними складами. Про такий нонсенс — коли право власності на пальне переходить, а реалізації немає, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 50, с. 25.

Чітко прописали, що не вважається акцизним складом пересувним: 1) транспортний засіб неплатника акцизу для переміщення власного пального для потреб власного споживання або промпереробки; 2) паливний бак транспортного засобу.

Реалізація пального (заправлення техніки підрядника). Доповнили п.п. 14.1.212 ПКУ, що визначає термін «реалізація пального»: тепер не вважається реалізацією використання пального для власних потреб або промпереробки госпсуб’єктами, які не є розпорядниками також акцизного складу пересувного (раніше було тільки стаціонарного).

До власного споживання пального віднесли також операції заправки пальним (сільгоспниками, видобувачами копалин, будівельниками доріг) машин, механізмів, техніки і обладнання за договорами підряду, але (!) при одночасному виконанні цілої низки умов. Там, серед інших: наявність у власності або користуванні землі, на якій проводяться роботи, техніка повинна «належати іншим особам», а заправники — обладнані витратомірами-лічильниками. Наш аналіз цього ще попереду, а поки лише відзначимо:

Тож можна буде знайти якісь недорогі...

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію АН/РК. Штрафи за п. 120².1 ПКУ (від 2 до 40 %) будуть застосовуватися також і за відсутність реєстрації або виписування АН/РК, установлених за результатами документальної перевірки. Уточнено, що ці штрафи стосуються тільки перших (!) примірників АН/РК.

У п. 120².2 ПКУ: тепер 50-відсотковий штраф повинен застосовуватися за відсутність з вини платника реєстрації першого примірника АН/РК після 10-го календарного дня, що йде за днем отримання ним ППР на застосування штрафу за п. 120².1 ПКУ. Плюс у цьому пункті з’явилося застереження, що при реєстрації першого примірника АН платником, до якого вже застосували штраф за п. 120².1 ПКУ, штрафи з цього пункту більше не застосовуються.

Платники і підакцизні товари-нью. До складу платників додали постійні представництва нерезидентів. Згідно з новим п.п. 212.1.16 ПКУ платником тепер вважається особа (госпсуб’єкт, постійне представництво), яка використовує товари (продукцію), коди УКТ ЗЕД яких не зазначені (!) в п.п. 215.3.4 ПКУ (окрім природного газу в газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 УКТ ЗЕД), як пальне для транспортних засобів, обладнання, пристроїв.

Відповідно такі товари включили і до складу підакцизних, і ставка акцизу для них установлена в п.п. 215.3.4 ПКУ у розмірі 213,5 євро за 1000 л.

Датою виникнення ПЗ за такими товарами є дата використання (!) цих товарів (продукції) як пального для транспортних засобів, або обладнання, або пристроїв (п. 216.13 ПКУ).

Зведення. Згідно з п.п. 230.1.3 ПКУ розпорядники акцизних складів, що використовують пальне винятково для потреб власного споживання або промпереробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам,

і фактичні залишки пального станом на перший і останній дні такого місяця в розрізі кодів товарних підкатегорій УКТ ЗЕД (у л, приведених до 15 °С). Такі дані подаються податківцям не пізніше 15 календарних днів, що йдуть за останнім днем звітного місяця.

Усі зріджені гази, на які встановлені однакові ставки акцизу, повинні обліковуватися в усіх електронних документах за умовним кодом 2711!

Перевезення пального. У п. 231.6 ПКУ: умови перевезення пального в період техобслуговування сервера фіскалів — тепер, окрім ТТН, потрібна буде наявність паперового примірника АН, підписаного особою, уповноваженою на її складання.

Реквізити АН. У переліку обов’язкових реквізитів АН (п. 231.1 ПКУ): з’явився умовний код для зріджених газів (2711); у реквізиті номер транспортного засобу у трубопровідного транспорту вказується назва трубопроводу. Крім того, в п. 231.1 ПКУ введені нові обов’язкові реквізити АН:

н) ознака для зведених АН;

о) ознака про реалізацію пального у бак транспортного засобу платника через паливороздавальну або мастилороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним;

п) ознака про реалізацію пального з акцизного складу пересувного в паливний бак транспортного засобу, або обладнання, або пристрою.

Зведені АН. Розширена кількість випадків, коли (не пізніше за останній день місяця) може складатися зведена АН на загальний об’єм пального:

— реалізованого в паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальні або мастилороздавальні колонки з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі (якщо АН не були складені на ці операції);

— використаного для власного споживання або промпереробки протягом звітного місяця;

— втраченого в межах та/або понад установлені норми убутку, зіпсованого, знищеного протягом звітного місяця.

При роздрібному відпуску пального через колонки кінцевому споживачеві платник може вибирати між виписуванням зведеної або щоденних підсумкових АН.

Терміни реєстрації АН. Для деяких випадків встановлені нові терміни реєстрації АН. Для зручності читачів ми узагальнили усі терміни в таблиці (див. нижче), виділивши фоном нововведення.

РК. У п. 231.7 ПКУ тепер прописано, як складати РК до АН, в яких (1) зазначені помилкові реквізити одержувача пального або (2) допущені помилки в реквізитах акцизного складу або акцизного скла-ду пересувного, на який отримано пальне, або (3) АН складена на операцію, якої не було.

Адміністрування. Податківці повинні розміщувати на своєму сайті відомості про зареєстровані в СЕАРП акцизні склади з уніфікованими номерами і адресами їх місцезнаходження.

У п. 232.3 ПКУ вельми розширена норма про незбільшення регліміту при заправленнях у бак тощо.

Штрафи за лічильники тощо. Механізм застосування штрафів за необладнання ємностей лічильниками, установлений п. 128¹.1 ПКУ, підкоригували. Тепер такі штрафи до тих суб’єктів, хто до 1 липня не підпадав під визначення платника пального акцизу, а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу і їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), застосовуватимуться (незалежно від об’єму місткостей!) з 01.07.2020 р.

Крім того, початок застосування цього штрафу до розпорядників тих складів, на яких місткості не перевищують 1000 м³, перенесли з 1 січня на 1 квітня 2020 року.

Для таких розпорядників «до 1000-кубових» складів і початок застосування штрафу за неподання електронних документів (Довідок), передбаченого п. 128¹.3 ПКУ, теж перенесли на 1 квітня 2020 року.

«Загублені» залишки на 1 липня 2019 року. Новий п. 29 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ передбачає механізм, що дозволяє врахувати «загублені» залишки пального, які були на 01.07.2019 р. у новозареєстрованих платників акцизу.

Звірка даних: перенесення терміну і тестовий режим. Нова ст. 233 ПКУ про звірку фіскалами даних, що наводяться в довідках платників, повноцінно повинна почати застосовуватися з 1 липня 2020 року, а з 1 квітня до цієї дати вводиться поки не зрозуміло який тестовий режим.

Ліцензування

У Законі України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР у визначення «роздрібна торгівля пальним», окрім реалізації пального через колонки, додали ще й реалізацію зрідженого вуглеводневого газу у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Чітко прописали, що госпсуб’єкти, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального винятково в споживчій тарі до 5 літрів (але автори цього забули вставити слово «включно»!!!), ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують.

Крім того, з’явилося дуже важливе доповнення, що госпсуб’єкти, які зберігають пальне, що не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання або промпереробки, копії зазначених у цій статті документів не подають. Такі суб’єкти в заяві вказують про використання пального для власних потреб або переробки, загальну місткість резервуарів, які використовуються для зберігання пального, і їх фактичне місце розташування.

Проте для таких суб’єктів, які зберігають лише для себе, тепер і новий штраф (500 тис. грн.!) ввели: за надання послуг зі зберігання пального іншим госпсуб’єктам та/або реалізацію пального іншим особам. Тож у зв’язку з невизначеністю терміна «власне споживання» не виключено, що і заправлення техніки підрядника буде розцінено як реалізація іншим особам і потягне на 500 тис. грн. ☹

Важливо! До 31.03.2020 р. перенесли введення штрафу за зберігання пального без ліцензії!