Мінімальні гарантії в оплаті праці

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачені доволі серйозні штрафи за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Наскільки серйозні? Розмір фінсанкцій дорівнює десятикратному розміру МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (у 2019 році — 41730 грн.), за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.
Не солодко доведеться й посадовим особам роботодавця-порушника. Їм «світить» адмінштраф за ст. 41 КУпАП від 30 до 100 нмдг* (від 510 до 1700 грн.). А якщо порушення вчинене повторно протягом року після накладення адмінстягнення або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, адмінштраф становитиме від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.).

* Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Виявлено таке порушення може бути інспектором праці під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) роботодавця і зафіксовано у відповідному акті. Після розгляду зауважень роботодавця (у разі їх надходження) інспектор праці винесе припис на усунення порушення.

Зверніть увагу! Якщо інспектор виявить недотримання міндержгарантій в оплаті праці, то заходи з притягнення об’єкта відвідування (тобто роботодавця) та його посадових осіб до відповідальності за таке порушення будуть застосовані одночасно з внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень. Це прямо передбачено п. 29 Порядку № 295.

Простіше кажучи, якщо на момент інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) є порушення міндержгарантій в оплаті праці, що належним чином (своєчасно) зафіксоване, то уникнути згаданих вище штрафів не вийде ☹.

Що ж належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці?

2.1. Міндержгарантії: їх потрібно «знати в лице»

Мінімальні державні гарантії в оплаті праці та їх склад наведено в ст. 12 Закону про оплату праці. Це норми і гарантії, передбачені як ч. 1 ст. 12 цього Закону, так і КЗпП.

Саме так трактує це поняття Держпраці у своїх роз’ясненнях (див., наприклад, листи від 31.03.2017 р. № 3766/4.3/4.3-дп-17, від 07.05.2018 р. № 3570/4.1/4.1-ДП-18, роз’яснення фахівця Держпраці в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 33, с. 24). Погоджується із цим і Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 р. у справі № 804/7745/16**.

** Див. http://reyestr.court.gov.ua/Review/76580089.

Таким чином, недотримання встановлених трудовим законодавством (зокрема, КЗпП) норм і гарантій в оплаті праці = порушення міндержгарантій в оплаті праці.

Перелічимо найпоширеніші порушення, які підпадають під «недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці»:

1) недотримання вимоги про виплату зарплати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці в розмірі не нижче МЗП;

2) ненарахування гарантованих законом зарплатних виплат, зокрема оплати:

— за роботу в надурочний час;

— у святкові, неробочі та вихідні дні;

— у нічний час;

— за час простою, який мав місце не з вини працівника;

— при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника;

— праці працівників молодше 18 років при скороченій тривалості їх щоденної роботи;

3) ненарахування відпускних, а також інших гарантійних і компенсаційних виплат, наприклад:

— виплат за час виконання державних обов’язків;

— середнього заробітку за періоди підвищення кваліфікації, проходження медобстеження;

— оплатних гарантій для переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу, переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років, переведених на легшу роботу;

— виплат при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей;

— виплат донорам тощо;

4) непроведення індексації заробітної плати. Зазначимо: незважаючи на те, що індексація прямо не названа в ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці, це гарантія, яка закріплена ст. 95 КЗпП;

5) ненарахування компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, недотримання порядку оплати часу службових відряджень, роботи в польових умовах тощо.

Важливо! У питанні віднесення виплат до мінімальних держгарантій потрібно чітко розуміти, яким нормативно-правовим актом (документом) вони встановлені.

Помилково ототожнювати додаткові гарантії в оплаті праці, визначені галузевими угодами (колдоговорами), та мінімальні державні гарантії в оплаті праці

Так, наприклад, доплата за роботу у вечірній час не визначена КЗпП і ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці як мінімальна державна гарантія. Отже, у ситуації, коли така доплата передбачена галузевою угодою, що поширюється на підприємство, та/або визначена колдоговором, але не нараховується роботодавцем, можна говорити про порушення положень відповідної угоди (договору), а не про порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці. На це, зокрема, звертає увагу Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 р. у справі № 804/7745/16, яку ми вже згадували вище. До речі, погоджується з таким висновком і Держпраці у листі від 09.11.2018 р. № 8914/1/4.1-ДП-18 (ср. ).

Цікаво, а на який же штраф чекати за недотримання додаткових працеоплатних гарантій? На наш погляд, у такому разі може йтися про штраф за виплату зарплати не в повному обсязі (див. абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП). А це «коштуватиме» роботодавцеві 3 МЗП (сьогодні — 12519 грн.). Причому розмір цього штрафу не залежить від кількості працівників, щодо яких скоєно порушення, а також від тривалості й кількості випадків порушень.

А ось Держпраці у згаданому вище листі говорить про адміністративну відповідальність згідно зі ст. 412 КУпАП. Так, порушення чи невиконання зобов’язань щодо колдоговору особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.). Хоча зауважимо: оштрафувати інспектор праці за цією статтею зможе тільки на підставі подання однієї зі сторін, які уклали колективний договір. Адже самі інспектори праці не мають права контролювати дотримання умов цього документа.

Що ж, штрафами ми вас злякали. Давайте знайдемо відповідь на запитання: а чи є сенс виправлятися?

2.2. Виправляємося чи ховаємося?

Отже, роботодавець не нарахував працівникові виплату, яка належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Ну не знав він, що потрібно її нараховувати, або знав, але забув (лихий поплутав ☺), або вирішив, що працівник обійдеться. Незважаючи на безліч початкових ситуацій, результат тут єдиний — не дотримано мінімальну держгарантію в оплаті праці.

Якщо факт недотримання буде виявлено інспектором праці під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), підприємство та його посадові особи «потрапляють» на штрафи (див. с. 7). Тут усе однозначно.

Виправлення порушення після виявлення не врятує від штрафу в 10 МЗП та адмінштрафу. При цьому ви ще зобов’язані будете виконати припис інспектора праці, тобто обчислити, нарахувати і виплатити працівникові гарантію, яку «забули».

А якщо виправитися «до»? Це запитання ми поставили Держпраці. Відповісти на нього «трудовики» спробували в листі від 07.05.2018 р. № 3571/4.1/4.1-ДП-11. Що ж вони там написали? Що у разі самостійного усунення роботодавцем порушення законодавства про працю до початку інспекційного відвідування цей факт буде врахований інспектором при прийнятті рішення про розгляд справи про накладення штрафних санкцій. Що слід розуміти під «буде врахований», Держпраці не спромоглася відповісти.

Але з аналізу наявної судової практики (див., наприклад, постанову Львівського апеляційного адмінсуду від 07.08.2018 р. у справі № 876/7972/17) можна дійти висновку, що

виправлення до початку перевірки рятує від штрафу за недотримання міндержгарантій в оплаті праці, встановленого абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП

Причому зверніть увагу: під виправленням суди розуміють не просто наявність на момент інспектування наказу про проведення «загублених» виплат і нарахування їх у бухобліку, а й безпосередню їх виплату працівникові (див. постанову Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 816/2325/16*). Тож схитрувати і провести виправлення тільки на «папері» (або заднім числом) тут не вийде.

* Див. http://reyestr.court.gov.ua/Review/73355617.

Добре, припустимо, роботодавець вирішив з міндержгарантіями в оплаті праці не жартувати. Усе нараховував своєчасно (або виправився й далі нараховував своєчасно), але допустив помилку в розрахунках, унаслідок чого виплата, яка належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, була нарахована:

варіант 1 — у більшій сумі. Вважаємо, що в цій ситуації просто не може бути й мови про притягнення роботодавця до фінсанкцій за ст. 265 КЗпП. Адже роботодавець фактично виплатив працівникові більшу суму, ніж передбачена міндержгарантіями. Також тут немає підстави для накладення адмінштрафу за ст. 41 КУпАП;

варіант 2 — у меншій сумі. Відразу скажемо: тут не все так гладко, як з варіантом 1. На наш погляд, таке порушення слід кваліфікувати як недотримання інших вимог трудового законодавства (абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП), за яке передбачено штраф у розмірі однієї МЗП (сьогодні — 4173 грн.).

Проте насторожував лист Держпраці від 24.01.2018 р. № 503/4/4.3-дп-18, у якому виплата «міндержгарантійного» доходу в меншій сумі була безапеляційно підтягнута під недотримання міндержгарантій в оплаті праці (абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП). А це, як ви знаєте, «коштує» аж 10 МЗП за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення! Тобто помилився за працівником на 10 копійок — отримай, роботодавцю, штраф у 10 «мінімалок».

Саме тому ми вирішили розставити всі крапки над «і» та звернулися до Держпраці з офіційним запитом. У своїй відповіді (див. лист Держпраці від 07.05.2018 р. № 3570/4.1/4.1-ДП-18) «трудовики» дослухалися до голосу розуму і розділили такі порушення, як: (1) ненарахування «міндержгарантійної» виплати і (2) заниження її суми у зв’язку з допущеною помилкою.

Ненарахування — це 10 «мінімалок» + адмінштраф (див. с. 7), незалежно від виконання роботодавцем припису інспектора праці за результатами інспекційного відвідування (невиїзного інспектування).

Якщо роботодавець при розрахунку «міндержгарантійної» виплати допустив помилку, внаслідок чого працівникові вона була нарахована в меншій сумі, то це слід кваліфікувати як порушення інших вимог трудового законодавства. Тобто Держпраці погодилася з нашою позицією!

Увага! Якщо порушення інших вимог трудового законодавства буде виявлено під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), то

заходи з притягнення до відповідальності будуть застосовані у разі невиконання винесеного припису

Інакше кажучи, виявивши факт порушення роботодавцем правил обчислення «міндержгарантійної» виплати, інспектор праці фіксує його в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування).

Далі, після розгляду зауважень роботодавця (за їх наявності), інспектор праці відповідно до п. 27 Порядку № 295 проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), за результатами якого виносить припис та/або вживає заходів з притягнення винної в допущених порушеннях посадової особи до встановленої законом відповідальності.

При цьому якщо припис у встановлений у ньому строк буде виконаний роботодавцем (здійснено донарахування і виплату працівнику недоотриманої суми), то штраф, передбачений абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП (у розмірі 1 МЗП), до нього застосовуватися не повинен! Це прямо зазначено в п. 28 Порядку № 295.

Що стосується відповідальності посадових осіб (чи підприємця-роботодавця) за ст. 41 КУпАП (див. с. 7), то протокол про адміністративне правопорушення у разі його виявлення буде обов’язково складено інспектором праці та передано до суду (див. лист Держпраці від 11.01.2018 р. № 183/3/4.3-3В-18).

Далі вже суд прийматиме рішення, накладати штраф на посадових осіб (ФОП), що провинилися, чи ні.

Як показує судова практика, якщо припис буде виконаний (усунені порушення), а винна посадова особа підприємства (ФОП-роботодавець) визнає свою провину, то суд може обмежитися усним зауваженням і на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адмінштрафу (див., наприклад, постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2017 р. у справі № 348/791/17*).

* Див. http://reyestr.court.gov.ua/Review/66957433.

А ось якщо винесений припис на усунення порушення роботодавець проігнорує, то на додаток до фінансових санкцій за ст. 265 КЗпП та адмінштрафу за ст. 41 КУпАП (див. с. 7) буде ще й адмінштраф за ст. 1886 КУпАП (від 850 до 1700 грн.) за невиконання законних вимог інспектора праці.

Резюме. Якщо говорити про виплати, які належать до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, то роботодавцеві спокійніше (і дешевше) їх нараховувати і виплачувати працівникам.

У разі ненарахування (нарахування в меншій сумі) рекомендуємо виправитися. Це дозволить уникнути «трудових» штрафів або суттєво знизити їх розмір.

Звісно, для того щоб бухгалтер із зарплати спав спокійно, він має бути впевнений у правильності розрахунку «міндержгарантійних» виплат. Розставити все по полицях (і забезпечити здоровий сон бухгалтеру із зарплати) — мета цього спецвипуску.

Ми постараємося максимально повно розглянути всю зарплатну кухню. А розпочнемо з форм і систем оплати праці.

висновки

  • Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці та КЗпП, є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці.
  • Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці загрожує роботодавцю штрафом у десятикратному розмірі МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (у 2019 році — 41730 грн.), за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Крім того, винні посадові особи підприємства будуть притягнені до адмінвідповідальності.
  • Самостійне донарахування роботодавцем «міндержгарантійних» виплат і проведення з працівниками розрахунків за такими виплатами рятують від штрафу в 10 «мінімалок».
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі