висновок документа
Для ненарахування ПДВ у разі самоліквідації об’єкта ОЗ достатньо мати акт списання (форми № ОЗ-3/ОЗ-4* або довільної форми), що підтверджує розібрання, знищення або перетворення.
Платник сам вирішує, як подати його податківцям: (1) чи то за власною ініціативою, (2) чи то після отримання запиту
* Затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352..
Операція з ліквідації ОЗ (як виробничого, так і невиробничого призначення) за самостійним рішенням платника податків для цілей податкового обліку в загальному випадку вважається їх постачанням (п.п. «д» п.п. 14.1.191 ПКУ). І, як прописано в п. 189.9 ПКУ, базу оподаткування в цьому випадку слід визначати на рівні звичайної ціни об’єкта ОЗ, що ліквідується, але не нижче його балансової вартості на момент ліквідації.
Виняток, коли в результаті самоліквідації об’єкт ОЗ фізично припиняє своє існування — внаслідок руйнування або знищення у випадках, прописаних в останньому абзаці п. 189.9 ПКУ. І нарівні з випадками ліквідації об’єкта ОЗ з незалежних від платника причин (об’єкт ОЗ викрали, він зруйнований унаслідок пожежі чи дії інших обставин непереборної сили), там значиться і такий: «коли платник ПДВ подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням».
Увага! Цей випадок якраз чітко описує добровільне (самостійне) рішення платника податків позбавитися від непотрібного (що вичерпав свій ресурс) або застарілого об’єкта ОЗ: шляхом знищення, розібрання або іншого перетворення.
Нагадаємо: ця норма тривалий час хвилювала уяву податківців, які так і не змогли до пуття визначитися з самим «відповідним документом» та механізмом його подання контролюючому органу. І взагалі намагалися оподаткувати ПДВ самостійну ОЗ-ліквідацію (див. листи ДФСУ від 01.11.2017 р. № 2458/5/99- 99-15-03-02-16/ІПК, від 27.05.2016 р. № 11679/6/99-95-42-01-15).
Ситуацію врегулював Мінфін** (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 65, с. 3, № 71, с. 5). Тішить, що нарешті в такому ж ключі податківці почали видавати і адресні ІПК.
** Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673.
Як тепер правильно пояснюють податківці, щоб не нараховувати ПДВ (ані за п. 189.9 ПКУ, ані за п. 195.8 ПКУ) достатньо задокументувати самоліквідацію ОЗ актом списання (можна в довільній формі).
Головне, щоб він підтверджував, що об’єкт ОЗ дійсно непридатний для подальшої експлуатації, не підлягає ремонту і знищений або розібраний, а не просто використаний для якихось інших цілей.
А враховуючи, що ПКУ не визначено механізм подання платником такого акта, що підтверджує самоліквідацію, контролюючому органу, податківці в унісон з поясненнями Мінфіну з УПК також відповіли, мовляв, платник сам вирішує, як подавати його (чи його копію) податківцям:
1) за власною ініціативою чи
2) після отримання від них запиту.
У будь-якому випадку передати акт податківцям можна яким завгодно зручним для вас способом: особисто або уповноваженою особою, поштою (з повідомленням про вручення і описом вкладення) або засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Отже, для ненарахування ПДВ вирішальне значення має сама наявність у платника акта списання. А те, як і коли він надасть його (чи його копію) податківцям, не має значення. Навіть якщо платник піде іншим шляхом (тобто ліквідує об’єкт, складе акт і тільки після запиту податківців надасть його контролерам), самоліквідацію об’єкта ОЗ не оподатковуємо ПДВ.
