28.02.2019

Регліміт і реєстрація ПН/РК

Нічого в цьому житті не дається задарма — і особливо, якщо йдеться про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН. Бо бюджет нікого не кредитує і працює жорсткий закон: «не вистачає регліміту — немає реєстрації». Але теоретично є ще «безреглімітний» механізм реєстрації прострочених ПН/РК через показник ΣПеревищ (п. 2001.9 ПКУ). І бувають випадки, коли «за ПКУ» сума регліміту (ΣНакл) у платника має бути, а її немає або не вистачає. Про те, куди йде регліміт і як (не) працює норма п. 2001.9 ПКУ, сьогодні й поговоримо.

Куди зникає регліміт?

Як відомо, формула розрахунку регліміту (∑Накл), тобто суми, на яку платник може зареєструвати в ЄРПН свої ПН/РК, наведена в п. 2001.3 ПКУ. Вона містить три показники, що зменшують регліміт: ∑НаклВид, ∑Відшкод і ∑Перевищ.

Таким чином, зменшення суми регліміту повинне відбуватися:

— при реєстрації платником ПН і ненульових РК*;

* У покупця регліміт зменшується також при реєстрації «зменшуючих» РК, виписаних постачальником.

— при поданні декларації з ПДВ із сумою бюджетного відшкодування;

— при виникненні ∑Перевищ.

Крім того, регліміт може зменшуватися при щоквартальному перерахунку показника ∑Овердрафт у разі зниження його суми.

Проте на практиці регліміт «понад норми» став у платників зникати, коли фіскали наприкінці 2017 року незаконно почали «щомісячний» розрахунок-перерахунок показника ∑Перевищ (суми таких крадіжок регліміту у Витягах з ЄРПН позначені — override)**. За підсумком — у деяких платників узагалі повилазили від’ємні суми регліміту. Адже, як ми зазначили в преамбулі, бюджет нікого не кредитує...

** Ми неодноразово писали про ці проблеми (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 3; 2018, № 7, с. 6, № 11, с. 5).

Про показник ∑Перевищ

∑Перевищ виникає, коли заявлені за деклараціями ПЗ (ряд. 9 розд. I) перевищують ПДВ у зареєстрованих за ті ж періоди ПН/РК у ЄРПН. Позитивна (!) різниця між цими показниками — це і є ∑Перевищ. У разі отримання від’ємного значення цей показник прирівнюється до нуля і не впливає на регліміт.

Тобто точно за ПКУ ∑Перевищ виникає лише в тому випадку, коли відображення ПЗ і несвоєчасна реєстрація ПН/РК припадають на різні періоди. Якщо декларування та реєстрація належать до одного періоду, то ∑Перевищ виникати не повинно, оскільки розбіжностей не буде.

Показник ∑Перевищ (за відповідний період) зазвичай перебуває в динаміці, оскільки

повинен «автоматом» перераховуватися кожного разу: при поданні декларації або УР (на дату такого подання), при простроченій реєстрації ПН/РК у ЄРПН (на дату такої реєстрації)

При простроченій реєстрації ПН/РК на суму відображеного в них ПЗ показник ∑НаклВид збільшується, а показник ∑Перевищ на ту ж суму повинен зменшитися (перерахуватися), щоб регліміт за одним і тим же постачанням не списався двічі. Зараз, ніби, щодо цього ПЗ фіскалів працює нормально, але були ситуації — особливо на початку 2018 року, коли при запізнілій реєстрації ПН/РК 2017 року регліміт не відновлювався (тобто ∑Перевищ не зменшувався).

∑Перевищ і п. 2001.9

Для того, щоб платники мали можливість зареєструвати при простроченій реєстрації ПН без втрати регліміту (оскільки він уже авансом знявся при поданні декларації через показник ∑Перевищ), законотворці впровадили до ПКУ норму-«диверсанта»: п. 2001.9. Вона обіцяє платникам реєстрацію прострочених ПН/РК при нестачі регліміту в розмірі показника Перевищ на дату подання ПН/РК (за умови сплати ПДВ за деклараціями). Що із цього вийшло, на власній шкурі відчули багато платників ПДВ. Зазначимо: ця норма повинна була запрацювати з 01.01.2017 р., але, наскільки нам відомо, на практиці вона, як годиться, не завжди спрацьовує й досі. Детальніше про норму п. 2001.9 ПКУ і про казуси з її застосуванням ви можете прочитати в наших матеріалах, що перелічені у виносці** на с. 13, а найбільш розгорнуто викладені в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7.

** Хоча відлік граничного строку реєстрації зараз повинен здійснюватися від дати отримання РК покупцем...

Після низки маніпуляцій фіскалів з програмним забезпеченням (ПЗ) СЕА ПДВ реєструвати на підставі п. 2001.9 ПКУ (тобто без наявності на момент реєстрації «потрібної» суми регліміту), це ПЗ дозволяло тільки розблоковані ПН/РК, та й то — не відразу в день розблокування, а із затримкою на один-два дні. А це, виходячи з незаконної позиції фіскалів, уже може призвести до штрафу за п. 1201.1 ПКУ*... ☹

* Див. БЗ, 101.27, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 83, с. 2 і 12.

Врахуйте, що після таких змін до ПЗ при реєстрації в ЄРПН ПН/РК стали програмою підтягуватися до відповідних періодів ось таким чином (БЗ 101.17, лист ДФСУ від 19.09.2017 р. № 1365/99-99-15-03-01-18): своєчасно і несвоєчасно зареєстровані ПН, «збільшуючі» (і «нульові») РК система підтягує до періоду їх складання. Аналогічно (до періоду складання) підтягуються і своєчасно зареєстровані «зменшуючі» РК, а ось несвоєчасно зареєстровані такі РК система обраховує в періоді їх реєстрації (крім тих, що були заблоковані). Проте за «зменшуючими» РК, які реєструються покупцем, строки реєстрації змінили (див. п. 201.10 ПКУ), але

на практиці ПЗ продовжує рахувати їх по-старому (по останній день звітного місяця або по 15-те число наступного місяця — залежно від того, якою датою виписано РК**)

Ці моменти потрібно особливо враховувати тим платникам, хто не хоче повторно втрачати регліміт через щомісячні коригування ∑Перевищ у всяких прострочених і виправних ситуаціях (детальніше читайте на с. 9 цього випуску, а також у згаданому «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7).

Відрадно, що під тиском «ПДВшної» громадськості фіскали продовжили вдосконалювати свій підхід до реалізації норми п. 2001.9 ПКУ. Проявилося це в останніх змінах (наказом Мінфіну від 23.03.2018 р. № 381) форми ПДВшної декларації, а конкретно — було введено по дві нові таблиці 1.1 і 1.2 до додатків 5 і 1 декларації з ПДВ. Детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 6.

У цих таблицях платники повинні подавати дані про ПН (додаток 5) і РК (додаток 1), що не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації, які датовані звітним періодом (таблиці 1.1) і періодами, що передують звітному (таблиці 1.2). Як ми вже говорили, отриманням такої інформації фіскали нібито хотіли визначати той самий розмір ∑Перевищ, на який платник може «безреглімітно» зареєструвати прострочені ПН/РК і нарешті реалізувати законне право платників на застосування п. 2001.9 ПКУ (ср. ).

Але, на жаль, як показує практика, «номер» (у сенсі реєстрація прострочених ПН/РК) проходить далеко не в усіх, і цей додатковий обсяг роботи з таблицями допомагає не всім платникам. Часто-густо прострочені ПН/РК «зависають» у ЄРПН зі статусом «Очікується реєстрація». І поки ви не кинете грошей на СЕА-рахунок або хтось не зареєструє на вас ПН/РК (тобто поки природним чином не «надується» регліміт), вони так і висітимуть незареєстрованими.

Та все ж рекомендуємо коректно заповнювати і подавати фіскалам ці нові таблиці (1.1 і 1.2) з додатком 5 або 1, оскільки шанси на реєстрацію за рахунок показника ∑Перевищ збільшуються. Та й сподіваємося, що врешті-решт податківці налаштують нормально ПЗ СЕА, і всі без винятку платники нарешті зможуть користуватися можливістю «безреглімітної» реєстрації прострочених ПН/РК, на яку вони вже два роки як мають законне право...