Питання договірних штрафів за нереєстрацію ПН/РК нами уже обговорювалося*. У результаті ми дійшли висновку, що в межах відносин між контрагентами на продавця можна впливати через:
* Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 59, с. 23.
а) договірні штрафи за нереєстрацію ПН/РК;
б) стягнення відшкодування збитків, нанесених нереєстрацією (несвоєчасною реєстрацією) ПН/РК. При цьому не важливо, чи передбачено таке відшкодування самим договором.
Звичайно, враховувати потрібно наявність/відсутність складу господарсько-правового порушення.
Тут нагадаємо, що притягнення до будь-якого виду відповідальності потребує певних умов.
Залежно від виду санкцій умови їх застосування будуть різними. Якщо ми говоримо про шкоду, то такими умовами є: (1) протиправна дія; (2) нанесення прямих збитків; (3) причинно-наслідковий зв’язок між дією і шкодою; (4) наявність вини.
Для штрафу ж не важлива наявність збитків. Водночас причинно-наслідковий зв’язок необхідно встановити між конкретною дією контрагента і порушенням того чи іншого договірного зобов’язання.
При цьому вина порушника презюмується. Але він може звільнитися від відповідальності, якщо доведе, що здійснив усі залежні від нього дії, щоб уникнути заподіяної шкоди (ч. 2 ст. 218 ГКУ).
Вищі судові інстанції з договірними санкціями погоджувалися. Можна було стягнути збитки за втрату можливості включити до податкового кредиту (ПК) суми за незареєстрованими ПН/РК.
Але судова практика за певними ситуаціями з часом зазнала змін.
Яких? Зараз розповімо.
Судова практика: збитки і штрафи
Збитки. Спочатку ВГСУ дозволяв стягувати відшкодування збитків (постанови ВГСУ від 27.11.2013 р. у справі № 926/634/13 і від 08.08.2012 р. у справі № 5006/24/22/2012).
Верховний Суд же з початку свого функціонування підтримав протилежну позицію. Служителі Феміди були проти стягнення компенсації збитків. Вища судова інстанція не вбачала причинно-наслідкового зв’язку між збитками (у вигляді невключеної суми до ПК) і діями продавця (нереєстрація ПН/РК) (див. постанови ВС від 12.03.2018 р. у справі № 918/216/17 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72645158, від 21.03.2018 р. у справі № 918/219/17 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73081534 та від 16.05.2018 р. у справі № 908/809/17 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74221287).
Проте через деякий час вища судова інстанція вирішила відійти від своєї позиції. Зокрема, тепер
через суд можна стягувати збитки в розмірі загубленого ПК за незареєстрованими ПН
Такі висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду ВС від 06.06.2018 р. у справі № 920/1190/16 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75298599#; Об’єднаної палати Касаційного господарського суду ВС від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75896031; Касаційного господарського суду ВС від 03.12.2018 р. у справі № 908/76/18 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78248496.
У чому ж причина такого стрімкого повороту?
Негативна для покупця позиція ґрунтувалася на тому, що покупець навіть за відсутності зареєстрованої ПН міг включити до ПК відповідні суми.
Судді, зокрема, стверджували, що постраждалому платникові п. 201.10 ПКУ надано право подати скаргу на постачальника (Д8) і нібито ця скарга є підставою для включення «спірної» суми до ПК.
Хоча можливості за допомогою скарги на постачальника включити до ПК суми за незареєстрованими ПН уже давно немає (ще з 01.01.2015 р.).
Тому об’єднана палата Касаційного госпсуду ВС у постанові в справі № 917/877/17 визнала помилковим підхід про неможливість стягнути компенсацію шкоди.
Але не варто забувати, що є ще положення п. 201.11 ПКУ, які дозволяють у певних випадках на підставі інших документів (крім ПН) збільшити свій ПК. І якщо така ситуація виникає, то стягнути відшкодування збитків не вийде. Судді не побачать причинно-наслідкового зв’язку між дією і наслідками (див. постанову ВС від 27.11.2018 р. у справі № 917/203/18).
Також на відшкодування збитків може вплинути процес зупинення реєстрації ПН. Зокрема, необхідно пам’ятати про вину і принцип індивідуальної відповідальності зі ст. 61 Конституції України*.
* Хоча у світлі рішення КСУ від 09.02.99 р. № 1-рп/99 питання застосування цієї статті Конституції до госпсуб’єктів залишається спірним.
Річ у тому, що частково реєстрація ПН в умовах блокування опосередкована діями податківців. Отже, далеко не на весь процес реєстрації може вплинути саме платник податків.
Що із цього випливає?
А те, що якщо платник здійснює активні дії з розблокування ПН/РК (подає розблокувальні документи, оскаржує дії податківців тощо), то стягнути з нього відшкодування збитків не вийде. Вини продавця в цьому випадку в нереєстрації ПН/РК не буде.
Як приклад розглянемо постанову ВС від 07.02.2019 р. у справі № 913/272/18**. Зокрема, покупець намагався стягнути відшкодування збитків за невчасно отримане бюджетне відшкодування через затримку в реєстрації ПН. При цьому остання була викликана блокуванням спірних накладних.
** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79748269
Суд не угледів вини в діях продавця. Причиною послугувало те, що постачальник подавав документи для розблокування накладних, потім оскаржив рішення про відмову в їх реєстрації. Не отримавши відповідь на скаргу контролюючих органів, звернувся на урядову гарячу лінію. І тільки після того, як урядовий орган визнав дії фіскалів незаконними, ПН удалося зареєструвати.
Штрафні санкції. Виходячи з позитивної для покупця позиції ВГСУ, ми дійшли висновку, що можна стягувати і договірні штрафи.
Але Верховний Суд цю ідею не підтримав. Зокрема, в постанові ВС від 02.05.2018 р. у справі № 908/3565/16 (детальніше про неї читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 54, с. 14) служителі Феміди відмовили покупцю у стягненні штрафних санкцій .
При цьому був сформульований такий висновок. Виходячи з положень ст. 173 і 174 ГКУ, нездійснення реєстрації ПН у ЄРПН протягом установленого в законодавстві строку не є порушенням правил здійснення госпдіяльності з боку відповідача, тобто виконання госпзобов’язання.
Водночас, як зазначив Верховний Суд, уключення в договір цього обов’язку не «перетворює» податкові правовідносини на господарські. Це означає, що
застосувати до учасника госпвідносин штрафні санкції за «податково-договірні» порушення за договором не можна
Сказали, як відрізали ☹.
І поки що вища судова інстанція своїм позиціям у цьому питанні не зраджує (див. постанову ВС від 07.02.2019 р. у справі № 913/272/18, яку ми згадували вище). Але чи надовго?..
