Теорія
Низка показників у ПН повинні чітко відповідати показникам у бухгалтерській первинці. У першу чергу, це — сума(и) ПДВ, а бажано — і база оподаткування цим податком. Сума ПДВ (як мінімум, підсумкова!), вказана в ПН/РК, повинна збігатися з видатковими накладними/актами тощо або з банківськими/касовими документами до копійки — тоді і буде покупцеві щастя. ☺
Проте (окрім всіляких помилок) такому збігу сум ПДВ з бухпервинкою часто заважають математичні округлення в ПН (РК) при обчисленні обсягу постачання (бази оподаткування), а також — самої суми ПДВ (як за конкретною позицією, так і загальної суми за ПН (РК)). Тобто головна причина розбіжностей — це не «філігранна» база оподаткування. Щоб вийти на потрібну суму «бази» (і потім — ПДВ), треба підрегулювати показник ціни та/або кількості, накинувши в якийсь із цих перемножуваних показників певну кількість знаків після коми. І ось тут виникають нормативні і програмні «заморочки».
Навіть після недавніх змін* Порядок № 1307** (див. пп. 4 і 16) усе так само формально вимагає зазначати в графах ПН, що містять вартісні показники (це — графа 7 «Ціна постачання...», графа 10 «Обсяг постачання…» і навіть нова графа 11 «Сума податку...» розділу Б і рядки розділу А ПН), не більше двох знаків після коми. Тобто норматив буквально приписує відображати такі показники в гривнях з копійками.
* Детальніше читайте про них у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 4.
** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Виняток був тільки для цін і тарифів, які підлягають державному регулюванню***. Але тепер додалися ще винятки. І зокрема — для нової графи 11 ПН. Для цієї графи змінами в Порядок № 1307 (застосовуються з 1 грудня 2018 року) хоч формально і приписані «традиційні» два знаки, допускається зазначати до шести знаків після коми. Округлення робиться самим ПЗ при розрахунку показників цієї графи. Проте щоб у графі 11 (ПДВ) з’явилося шість знаків після коми, в графі 10 (база) має бути не менше чотирьох знаків після коми! Але ж Порядок № 1307 вимагає в графі 10 зазначати гривні з копійками! Проте, схоже, податківці це вже ігнорують (див. нижче)...
*** Наприклад, є такий Перелік товарів/послуг, ціни на які підлягають держрегулюванню, затверджений постановою КМУ від 25.12.96 р. № 1548.
Втім, «додаткові знаки» в цих графах частенько проблеми не вирішують. Але — про все по порядку.
Практика
«Ціною» (в силу зазначеного «двознакового» обмеження) деякі платники регулювати досі побоюються, а регулювати «кількістю» у ряді випадків буває досить безглуздо. Особливо коли виходить щось на кшталт: 1,000014 послуги або 0,999999 пляшки горілки...
Проте фіскали, як і раніше, закликають платників виходити в ПН на потрібну суму бази оподаткування (і ПДВ) шляхом коригування саме показника «Кількість (об’єм, обсяг)» (гр. 6 розділу Б ПН).
Про це йдеться в нещодавно оновленій ними консультації у БЗ (категорія 101.16). Спочатку в ній автори нагадали про обмеженість двома знаками після коми в ціновій графі 7 ПН, а потім повторили свою улюблену «мантру» про те, що необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I — IX розділу А податкової накладної. При цьому податківці відзначили, що Порядком № 1307 кількість знаків після коми в «кількісній» графі 6 ПН не обмежена.
Крім того, в цій консультації фіскали, як і раніше, зазначають, що розрахунок вартісного показника («бази») буде правильним, коли в результаті добутку показників граф 6 і 7 ПН виходить число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, й округлення його до другого знака після коми не призведе до збільшення такого знака на «1» (одиницю). Тобто округлення розрахованої суми «бази» до копійок не повинне збільшити її на копійку, інакше ПЗ відхилить ПН (РК).
На додаток до цього в зовсім свіжій консультації у БЗ, теж — 101.16 (присвяченій можливим шести знакам після коми в новій графі 11), фіскали уточнили свою «мантру», застерігши, що
в кількісній графі допускається не більше 15 знаків після коми (мабуть, їх ПЗ більше не «переварить»)
Причому, схоже, це застереження стосується і 10-ї («базової») графи, хоча формально там суми повинні відображатися в гривнях з копійками. Але в цій консультації фіскали наприкінці вказують, мовляв, оскільки в графі 10 розділу Б ПН (у графі 13 РК) зазначається необхідна (!) кількість знаків після коми, то відповідно в графі 11 розділу Б ПН (у графі 14 РК) може зазначатися більше двох знаків після коми, але не більше 6 знаків.
Тобто, судячи з усього, податківці тепер допускають у графі 10 після коми більше знаків, аніж два (мабуть, теж до 15 знаків!), і перепрограмували під це своє ПЗ. Якби ще «M.E.doc» і тому подібні від них не відстали (адже раніше ці програми гр. 6 і 7 ПН обмежували шістьма знаками після коми, а графу 10 — двома)...
Отже, зауважимо, що регулювати кількістю (через графу 6), як радять це податківці, найзручніше при отриманні часткових передоплат. А в інших випадках зазвичай зручніше (і зрозуміліше) регулювати суму саме через ціновий показник (графу 7), і багато платників (постачальників) зараз саме так і діють. Адже при регулюванні ціною (незважаючи на формальне порушення приписів Порядку № 1307) ПК їх покупців постраждати не повинен. Гарантіями тому (окрім абзацу третього п. 201.10 ПКУ*) є консультація 101.13 БЗ і ціла купа листів фіскалів, де вони підтверджують, що зазначення в ціні більше двох знаків після коми не позбавляє «потенції» ПН, а покупця — ПК (див., наприклад, листи ДФСУ від 04.12.2018 р. № 5092/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 25.10.2018 р. № 4554/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 04.10.2018 р. № 4291/6/99-95-42-03-15/ІПК, від 28.09.2018 р. № 4207/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 21.05.2018 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і низка інших).
* Там — мова про те, що ПН та/або РК, складені і зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН, є для покупця достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до ПК і не вимагає будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Нам теж ближче (і зрозуміліше) коригування через ціну (гр. 7), але ми схиляти вас у бік якогось конкретного шляху не будемо, оскільки якщо перевіряючий захоче чіплятися до того, що показники ПН (РК) не відповідають первинці, то він чіплятиметься, в першу чергу, до ціни (хоча цілком може — і до кількості). Але якщо при цьому сума ПДВ у вас до копійки збігатиметься, то можна відправити його з такою претензією чимдалі...
А оскільки «покупець завжди має рацію», то за необхідності проведення округлень у ПН (РК), можливо, варто з особливо вимогливими з покупців спочатку погоджувати питання: яким показником регулювати, щоб надалі з його боку не було претензій/прохань скласти РК до цієї ПН або виписати нову ПН.
Якщо через округлення в тій ПН, що пройшла реєстрацію, сума ПДВ все-таки з первинкою до копійки не збіглася, то тоді
постачальникові краще це усунути:
— виписавши РК (нову ПН — якщо терміни ще дозволяють)
чи
— виправивши (підігнавши) суми в первинці під ПН, щоб сума ПДВ збіглася до копієчки
Округлювальні новинки і «старинки»
Після запровадження з 1 грудня 2018 року нових форм ПН і РК з’явилися нові «округлювальні» дивацтва.
Наприклад, це стосується вже згаданої нами нової графи 11 «Сума податку на додану вартість», впровадженої в розділ Б ПН, яка допускає до шести знаків після коми. Начебто цю графу з її «шістьма знаками» запровадили якраз для вирішення проблеми округлень: щоб за наявності в ПН декількох позицій ПЗ давало найменшу похибку при складанні та округленні до копійок загальної суми ПДВ, відображуваної в розділі А ПН.
Але в цій справі графа 11 (ця нова «проміжна ланка») тільки додала проблем. Вона часто-густо не допомагає, а надмірно напружує бухгалтера. Оскільки
коли в ПН декілька позицій, при підгонці тепер доводиться орієнтуватися не лише на загальну суму ПДВ, зазначену в первинці, але і на її «складові»: тобто на суми ПДВ по кожній з позицій постачання
Адже навіть при збігу підсумкової суми ПДВ — якщо будуть копійчані розбіжності з первинкою сум ПДВ за окремими позиціями, то покупець стовідсотково не захищений від «ПК-претензій» з боку фіскалів. Тобто головного болю при округленнях додалося, і якщо раніше у такому разі можна було регулювати базу і суму ПДВ будь-якою (будь-якими) з позицій постачання, то тепер бухгалтерам доводиться це робити з оглядкою на «попозиційні» суми бази і ПДВ, зазначені в первинці...☹
Та все ж сподіваємося, що так глибоко фіскали копати не будуть, і критерієм для ПК, як і раніше, буде тільки «ідентифікація» підсумкового ПДВ, зазначеного в розділі А ПН.
Крім того, після 01.12.2018 р. вже мали місце випадки, коли було виписано дві однакових ПН на одну і ту ж саму операцію, але через округлення сума ПДВ у них відрізняється на копійку(ки). Тобто формально виходить, що ці ПН вже не однакові, і система «футболить» реєстрацію РК з типом причини «20»*.
* Це — новий тип причини, спеціально запроваджений для скасування помилкових ПН-«двійників» (див. п. 24 Порядку № 1307).
Таким чином, вийти з цієї ситуації можна тільки шляхом виписування РК до однієї з цих ПН, який до копійки вирівняє в них суми ПДВ. І вже тільки після цього треба буде виписати РК з типом причини «20» і прибрати зайву ПН. При цьому підганяти суму треба через «правильну» ПН — саме до неї виписуючи перший РК. А РК з типом причини «20» буде виписаний вже до помилкової ПН (чия сума була взята за «базову» і не коригувалася).
Дуже сподіваємося, що на нас не чекають попереду ще якісь нові «округлювальні» сюрпризи...
Поради
На закінчення декілька простих порад, у тому числі описаних нами раніше**.
** Див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 35.
У ряді ситуацій можна спробувати уникнути проблем з округленням шляхом формування ціни на товар (послугу) без ПДВ не «від зворотного» (шляхом виділення-видалення ПДВ з кінцевої ціни реалізації), а в порядку, зазначеному в п.п. 194.1.1 ПКУ. Тобто спочатку визначити ціну без ПДВ (з копійками), а потім додати до неї ПДВ за ставкою 20 % (чи 7 %). У такому разі знаків після коми може вийти значно менше. Щоправда, це — не панацея, і частенько доводиться округлювати «глибше».
Якщо раптом податківці почнуть фіскально «експлуатувати» нову графу 11 ПН (чи графу 14 РК) і звіряти з первинною не лише загальний ПДВ, але і суми ПДВ за позиціями, рекомендуємо тим, у кого постачання зі «складними» округленнями, перейти на зазначення у бухпервинці (видаткових накладних/актах тощо) тільки загальної суми ПДВ — без виділення окремо податку за кожною з позицій конкретного постачання. Втім, таке може бути не завжди зручно, та і не завжди схвалено покупцем (хоча це — саме в його інтересах)...
У деяких ситуаціях платники «борються» з округленням за рахунок укрупнення одиниць виміру. Наприклад, якщо ціна одиниці виходить з десятими копійки, то ціна за 10 одиниць буде вже «копійчаною» і т. п. Іноді буває, дроблять одну позицію на дві (і більше) однакових, щоб таким чином за рахунок правила округлення «підігнати» суму податку на необхідні копійки.
