Чи переходити водовидобувачу на МСФЗ?

МСФЗ-зобов’язані

Перелік підприємств, які зобов’язані складати фінансову звітність та консолідовану фінзвітність за МСФЗ, визначений ч. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік* і п. 2 Порядку № 419**. В їх числі:

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

1) підприємства, що становлять суспільний інтерес:

— підприємства — емітенти цінних паперів (ЦП), ЦП яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо ЦП яких здійснено публічну пропозицію;

— банки;

— страховики;

— недержавні пенсійні фонди (крім тих, що належать до мікро- та малих підприємств);

— інші фінансові установи (крім тих, що належать до мікро- та малих підприємств);

— великі підприємства;

2) публічні акціонерні товариства;

3) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

4) підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

— надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД-2010);

— недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД-2010);

— допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД-2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД-2010).

Таким чином,

Критерії великого підприємства встановлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Про механізм «калібрування» підприємств читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 93, с. 8 і № 103, с. 2.

Нам же цікаві водовидобувачі зі свердловин.

Хто належить до видобувачів?

Суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, вважають, зокрема (див. ч. 1 ст. 1 Закону № 2545***), юридичну особу, яка здійснює:

*** Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 р. № 2545-VIII.

— користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

— виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;

— транспортування трубопроводами вуглеводнів (у тому числі з метою транзиту).

У свою чергу, згідно з тією ж ч. 1 ст. 1 Закону № 2545 видобувні галузі — це галузі промисловості, пов’язані з:

— геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;

— виконанням робіт (здійсненням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;

— реалізацією видобутої продукції;

— транспортуванням трубопроводами вуглеводнів (у тому числі з метою транзиту).

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджений постановою КМУ від 12.12.94 р. № 827. Згідно з цим Переліком,

Тому при формальному підході до вимог Закону про бухоблік усі підприємства, які добувають воду зі свердловини, повинні подавати МСФЗ-звітність. Причому не важливий розмір підприємства — велике, середнє, мале або мікро-. Також не відіграють ролі мета та обсяг використання підземних вод.

Але поглянемо на інший бік медалі.

Ключова «ланка» — вид діяльності

По-перше, Перелік № 827 був прийнятий не для цілей бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

По-друге, зміни до Закону про бухоблік були внесені на виконання Директиви ЄС від 26.06.2013 р. № 2013/34/ЄС (ср. ). Там у п. 1 cт. 41 мова йде про підприємства, зайняті в видобувній промисловості. Видобувачем корисних копалин Директива визнає підприємство, що здійснює будь-яку діяльність, яка включає розвідку, пошук, відкриття, розробку і видобуток корисних копалин, нафти, покладів природного газу або іншої сировини. При цьому така діяльність повинна вписуватися в рамки видів економічної діяльності, перелічених у розділі B, частинах 05 — 08 Додатка I до Регламенту (ЄC) № 1893/2006 Європейського парламенту і Ради від 20.12.2006 р. щодо впровадження Статистичного класифікатора видів економічної діяльності.

По суті, Директива ЄС у питанні віднесення підприємств до видобувачів корисних копалин робить акцент саме на видах економічної діяльності.

Тому в системному трактуванні

Точніше, ті, у кого вид діяльності за КВЕД-2010 належить до секції B «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів». Адже КВЕД-2010 гармонізований з міжнародною статистичною класифікацією видів економічної діяльності ЄС.

Проте такого виду діяльності, як добування підземних вод, секція В (розділи 05 — 08) КВЕД-2010 не містить. Можливо, добування підземних вод вписується в клас 08.99 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, н. в. і. у.».? І туди він не потрапляє — згідно з Методосновами № 396* добування води в цей клас не включено. Сюди відносять добування таких мінералів і матеріалів, як азбест, польовий шпат, асфальтит, дорогоцінне каміння, кварц, слюда та інші мінерали.

* Методологічні основи та пояснення, затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2011 р. № 396.

Крім того, в поясненні до видів діяльності, наведених у секції В, Методоснови № 396 вказують, що туди не включають розлив у пляшки природних і мінеральних вод із природних джерел і свердловин.

Види діяльності, пов’язані з використанням води, у КВЕД-2010 містять тільки:

1) клас 11.07 «Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки» секції С «Переробна промисловість»;

2) клас 36.00 «Забір, очищення та постачання води» секції Е «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами».

А ось такого виду діяльності, як добування підземних вод, КВЕД-2010 взагалі не передбачає. Клас 36.00 говорить про забір води, але зовсім не про її добування.

Що говорить Мінфін?

При аналізі відповідних норм Закону про бухоблік Мінфін і Держстат у своєму спільному листі № 6959* послалися якраз на КВЕД-2010, а не на Перелік № 827.

* Лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18.

З позиції цих відомств діяльність з добування корисних копалин відповідно до КВЕД-2010 належить до таких класифікаційних позицій:

05.10 «Добування кам’яного вугілля»;

05.20 «Добування бурого вугілля»;

06.10 «Добування сирої нафти»;

06.20 «Добування природного газу»;

07.10 «Добування залізних руд»;

07.21 «Добування уранових і торієвих руд»;

07.29 «Добування руд інших кольорових металів»;

08.11 «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю»;

08.12 «Добування піску, гравію, глин і каоліну»;

08.91 «Добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив»;

08.92 «Добування торфу»;

08.93 «Добування солі»;

08.99 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, н. в. і. у.».

Як ми з’ясували раніше, забір води класифіковано під кодом 36.00 секції Е, а зовсім не під кодом 08.99 секції В. Тобто до розділів 05 — 08 секції B він не має ніякого відношення.

Із листа № 6959 можна зробити висновок, що, на думку Мінфіну, підприємства — видобувачі води не належать до суб’єктів, які працюють у видобувній промисловості.

Відповідно,

Це стосується і підприємств, які здійснюють добування підземних вод зі свердловин.

Також у листі № 6959 підкреслюється: підприємство не є видобувачем навіть у тому випадку, якщо одним із зареєстрованих видів його діяльності згідно з КВЕД-2010 є добування корисних копалин, але воно не провадить цю діяльність. Річ у тім, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності — це припущення, а не доказ. Тому наявність у Статуті підприємства коду КВЕД-2010 секції В ще не говорить про те, що воно повинне переходити на МСФЗ. Обов’язок складати фінзвітність у МСФЗ-форматі виникає при безпосередньому добуванні корисних копалин.

Таким чином, під обов’язкове застосування МСФЗ підпадають видобувні підприємства, які ведуть реальну діяльність за кодами КВЕД-2010 у розділах 05 — 08.

Якщо немає інших підстав для складання фінзвітності за МСФЗ (тобто підприємство не належить до категорії великих), то водовидобувачі не повинні переходити на фінзвітність за МСФЗ. Але вони можуть застосовувати МСФЗ добровільно!