Річна фінзвітність: основні вимоги

Перш ніж приступити до заповнення форм фінансової звітності, необхідно розібратися з основними вимогами до її складання та подання. Тим паче, що з 2018 року вони зазнали деяких змін. Про те, хто, куди і в які строки подає фінансову звітність, яким є «фінзвітний комплект» для різних суб’єктів підприємництва і які основні вимоги до складання фінзвітності на сьогодні висуває законодавство, ви дізнаєтеся із цього розділу спецвипуску.

1.1. Хто і кому подає фінансову звітність

Розпочнемо з того, що окреслимо коло тих, кого законодавство зобов’язує складати і подавати фінансову звітність. Так, фінзвітність за 2018 рік повинні подати (ст. 2 Закону № 996, п. 1 Порядку № 419):

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності*.

* У цьому спецвипуску порядок складання і подання фінансової звітності представництвами іноземних суб’єктів господарювання ми не розглядаємо.

Приписи абзацу другого п. 2 Порядку № 419 свідчать про те, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до**:

** Залежно від того, які із цих стандартів застосовує підприємство.

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО);

— міжнародних стандартів фінансової звітності*** (далі — МСФЗ) або

*** Питання складання звітності за МСФЗ і за П(С)БО в державному секторі в цьому спецвипуску не висвітлено.

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі***.

Які суб’єкти господарювання зобов’язані складати фінзвітність відповідно до міжнародних стандартів? Це визначено ч. 2 ст. 12¹ Закону № 996 і п. 2 Порядку № 419. З тим, хто на сьогодні є МСФЗ-зобов’язаним, ви можете ознайомитися на рис. 1.1.

* Крім тих, які належать до мікро- і малих підприємств (див. табл. 1.1 на с. 4).

** Які суб’єкти господарювання належать до цієї категорії, див. у табл. 1.1 на с. 4.

Кілька слів скажемо про нову групу МСФЗ-зобов’язаних — підприємства, що здійснюють діяльність у видобувних галузях. Згідно зі ст. 1 Закону № 2545 це суб’єкти господарювання, які здійснюють:

— користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

— виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;

— транспортування трубопроводами вуглеводнів (у тому числі з метою транзиту).

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджено постановою КМУ від 12.12.94 р. № 827.

Конкретніше про підприємства, що працюють у видобувній промисловості, зазначено в листі Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18. Так, до них належать суб’єкти господарювання, які здійснюють види діяльності, зазначені в розділах 05 — 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010.

Як ви могли помітити, серед МСФЗ-зобов’язаних згадані великі підприємства. Тому тут буде доречно розібратися, яким чином ч. 2 ст. 2 Закону № 996 класифікує юросіб для цілей складання фінзвітності (див. табл. 1.1*).

* Зазначені критерії не стосуються бюджетних установ.

Таблиця 1.1. Класифікація підприємств відповідно до Закону № 996

Для фінансової звітності 2018 року орієнтиром слугує фінзвітність за 2017 рік. Саме її дані тестують на предмет відповідності критеріям певної групи.

Зверніть увагу: відповідати одночасно всім трьом класифікаційним ознакам зовсім не обов’язково. Для віднесення підприємства до певної категорії достатньо, щоб показники фінзвітності за попередній рік відповідали одночасно щонайменше двом критеріям.

Надалі, якщо протягом 2 років поспіль підприємство певної категорії за даними річної фінансової звітності не задовольнятиме встановленим для такої групи ознакам (двом із трьох), йому доведеться перейти до іншої групи — тієї, критеріям якої воно відповідає. Тобто щоб залишити групу перебування, підприємство повинне не менше 2 років поспіль відповідати новим критеріям.

А як діяти, якщо за трьома критеріями підприємство потрапляє в три різні категорії? Обирайте золоту середину. Наприклад, юрособа за кількістю найманих працівників є мікропідприємством, за вартістю активів — малим, а за сумою доходу — середнім (або великим). У цьому випадку підприємство буде вважатися малим. Такий підхід викладено в інформаційному повідомленні Мінфіну, розміщеному на офіційному сайті відомства (www.minfin.gov.ua).

Якщо підприємство потрапляє до категорії великих (при відповідності щонайменше двом критеріям, зазначеним у табл. 1.1), воно зобов’язане складати фінзвітність за МСФЗ.

Але! Не всі з МСФЗ-зобов’язаних, наведених на рис. 1.1 (див. с. 3), повинні складати фінзвітність за 2018 рік за МСФЗ. Так, якщо новачки, які потрапили до числа МСФЗ-зобов’язаних із 2018 року (це великі підприємства і підприємства, що здійснюють діяльність у видобувних галузях), датою переходу на міжнародні стандарти обрали 01.01.2018 р. (див. лист Мінфіну від 29.12.2017 р. № 35210-06-5/37175), то фінзвітність за МСФЗ вони повинні подавати за періоди з 01.01.2019 р. А ось фінзвітність за 2018 рік їм необхідно скласти відповідно до вимог П(С)БО.

При цьому для забезпечення порівнянності показників таку «національну» фінзвітність їм доведеться перерахувати (трансформувати) згідно з вимогами МСФЗ 1, включаючи вступний Баланс на 01.01.2018 р. На це вказує лист Мінфіну від 27.02.2018 р. № 35210-06-5/5570. Більше про це ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 27, с. 6.

У разі коли підприємство не належить до МСФЗ-зобов’язаних, наведених на рис. 1.1 (див. с. 3), воно може самостійно визначити доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності (ч. 3 ст. 12¹ Закону № 996).

Усі інші юридичні особи складають фінансову звітність відповідно до національних П(С)БО.

Суб’єкти господарювання, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, повинні скласти і подати консолідовану фінансову звітність за 2018 рік відповідно до П(С)БО або МСФЗ (ч. 1 ст. 12 Закону № 996). Водночас такі підприємства (крім тих, що становлять суспільний інтерес*) можуть не подавати консолідовану фінзвітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінзвітності не перевищують двох із трьох таких критеріїв:

* Див. рис. 1.1 на с. 3.

— балансова вартість активів — до 4 млн євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;

— середня кількість працівників — до 50 осіб.

Також, окрім власної звітності, консолідовану фінансову звітність за 2018 рік повинні скласти і подати об’єднання підприємств. До такої звітності включають інформацію за всіма підприємствами, які входять до складу об’єднань, якщо це передбачено установчими документами таких об’єднань відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 12 Закону № 996).

Тепер з’ясуємо, кому ж підприємства повинні подавати свою фінансову звітність. Допоможуть нам у цьому ст. 14 Закону № 996 і п. 2 Порядку № 419.

Так, річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подати:

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) згідно з установчими документами;

— органам державної влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

До останніх належать, зокрема, органи державної статистики та органи ДФСУ.

На необхідність подання платниками податку на прибуток квартальної або річної фінансової звітності до органу ДФСУ разом з відповідною декларацією із цього податку вказують п. 46.2 ПКУ і п. 2 Порядку № 419. Здійснюють це за правилами, передбаченими для подання податкової декларації. При цьому повинні враховуватися вимоги ст. 137 ПКУ.

Майте на увазі: фінзвітність фіскалам зобов’язані подати й неприбуткові підприємства, установи та організації (див. роз’яснення ДФСУ від 31.08.2018 р.).

Причому нині фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац другий п. 46.2 ПКУ).

А ось єдиноподатникам груп 3 і 4 подавати фінансову звітність до органів ДФСУ не потрібно.

Зазначимо, що з поданням фінзвітності її користувачам історія для підприємств не завершується. Законодавець зобов’язує деяких з них таку звітність ще й оприлюднювати. Про це — далі.

1.2. Оприлюднення річної фінансової звітності

Донедавна коло суб’єктів господарювання, зобов’язаних оприлюднювати свою фінзвітність, було достатньо вузьким. Проте зміни до Закону № 996, що набрали чинності у 2018 і 2019 роках, це коло значно розширили. Хто, як та в які строки зобов’язаний оприлюднити річну фінансову звітність (річну консолідовану фінансову звітність), ви можете побачити в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Строки і порядок оприлюднення фінзвітності

Усі інші підприємства, не наведені в табл. 1.2, оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані.

Як ви можете побачити, підтверджувати свою річну фінзвітність підприємства, згадані в табл. 1.2, повинні аудиторським висновком.

Зауважте: за порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено адміністративну відповідальність (див. табл. 1.4 на с. 11).

1.3. Звітний період і строки подання

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік* (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

* Нагадаємо: усі підприємства, за винятком тих, які складають скорочену фінзвітність (див. с. 8), подають також проміжну фінансову звітність за перший квартал, перше півріччя та 9 місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінзвітність може складатися за інші періоди.

Особливі правила встановлено для новостворених підприємств. Так, перший звітний період у них може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Тобто згідно із цією нормою

Перший звітний період для них буде з дати реєстрації по 31 грудня 2019 року.

Але! Це правило не спрацює щодо подання фінзвітності до органів ДФСУ. Річ у тому, що згідно з п.п. 137.4.2 ПКУ перший податковий (звітний) період для новостворених підприємств розпочинається з дати, на яку припадає початок обліку суб’єкта господарювання як платника податку, і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, в якому відбулася постановка на облік. І новостворені підприємства вперше повинні відзвітувати з податку на прибуток саме за такий період. Причому, як стверджує Мінфін в листі від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779, разом із декларацією з податку на прибуток такий платник податків повинен подати і фінансову звітність за цей же період.

Зауважте також, що платники податку на прибуток — виробники сільгосппродукції, які обрали річний податковий (звітний) період згідно з п.п. 137.4.1 ПКУ (з 1 липня попереднього року по 30 червня поточного року), складають і подають із відповідною податковою декларацією фінзвітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік і за перше півріччя поточного звітного року (абзац третій п. 46.2 ПКУ).

Річна фінансова звітність має бути подана у строго відведені строки. Так, річну фінзвітність підприємства подають не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним (абзац перший п. 5 Порядку № 419).

Річну консолідовану фінзвітність юрособи, які мають дочірні підприємства, подають не пізніше строків, передбачених законодавством для її оприлюднення (абзац перший п. 11 Порядку № 419). Нагадаємо, що таким граничним строком може бути або 30 квітня, або 1 червня року, наступного за звітним, — залежно від виду підприємства (див. табл. 1.2 на с. 6).

А ось об’єднання підприємств подають консолідовану річну фінзвітність (якщо це передбачено установчими документами) не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним (п. 8 Порядку № 419).

Зверніть увагу: якщо граничний строк подання фінзвітності припадає на неробочий день, такий строк переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419).

Платники податку на прибуток подають річну фінансову звітність до органів ДФСУ у строки, передбачені для подання декларації із цього податку (абзац другий п. 5 Порядку № 419).

Зверніть увагу: законодавство встановлює різні строки подання фінансової звітності податківцям і до органів статистики:

— до статистики — не пізніше 28 лютого;

— до фіскального органу — у строки, передбачені для подання декларації, тобто за 2018 рік не пізніше 1 березня (див. табл. 1.3 на с. 8).

При цьому у разі подання фінзвітності в електронному вигляді окремо відзвітувати перед податківцями не вийде, оскільки відправлену звітність «бачать» й органи статистики. А отже, подати річну фінзвітність потрібно не пізніше 28 лютого, тобто раніше граничного строку подання декларації з податку на прибуток (1 березня).

Якщо фінансова звітність надсилається поштою, то такою датою вважають дату отримання адресатом, зазначену на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата (абзац перший п. 4 Порядку № 419).

1.4. Склад річної фінансової звітності

Фінансова звітність може бути повною і скороченою.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, мікро- та малих підприємств*. Її склад визначено п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1.

* Які підприємства належать до малих і мікропідприємств, див. у табл. 1.1 на с. 4.

Для суб’єктів малого підприємництва (тобто мікро- і малих підприємств) і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлено скорочену за показниками фінансову звітність** (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). Причому окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Це (п.п. 2 п. 2 розд. І П(С)БО 25):

** Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 996 право подавати скорочену фінзвітність має бути надане також непідприємницьким товариствам. Проте відповідні зміни до П(С)БО 25 поки що не внесені (див. розділ 8 на с. 100).

— мікропідприємства;

— юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Такими нині є юрособи — єдиноподатники групи 3 (п. 44.2 ПКУ).

Форму і порядок складання Спрощеного фінансового звіту містить те ж П(С)БО 25.

У табл. 1.3 наведемо склад фінансової звітності за 2018 рік і строки її подання до органів ДФСУ та статистики для різних суб’єктів господарювання.

Таблиця 1.3. Склад і строки подання річної фінансової звітності

Але це ще не весь звітний тягар. Так, разом з річною фінзвітністю за 2018 рік підприємства зобов’язані подати ще й так званий Звіт про управління — документ, що містить фінансову і нефінансову інформацію, яка характеризує стан та перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики та невизначеності його діяльності. Такий обов’язок стосується великих і середніх підприємств. Водночас середні підприємства мають право не відображати в такому Звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону № 996, абзац восьмий п. 2 Порядку № 419).

У разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований Звіт про управління.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 996 форму Звіту про управління повинен визначити Мінфін за погодженням із Держстатом. Наказом Мінфіну від 07.12.2018 р. № 982 затверджено Методичні рекомендації зі складання звіту про управляння. А от форму Звіту регулятор розробляти не збирається.

Крім того, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях* або заготівлю деревини** і при цьому становлять суспільний інтерес, повинні подавати ще один документ — Звіт про платежі на користь держави. Такий Звіт є документом, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, а також деталізовану інформацію про податки та збори, обов’язкові платежі, які були сплачені або підлягають сплаті на користь держави відповідно до закону.

* Хто належить до таких підприємств, див. на с. 4.

** Відповідно до листа Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 це підприємства, що здійснюють діяльність, передбачену класом 02.20 «Лісозаготівлі» розділу 02 секції А КВЕД-2010.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, наступного за звітним періодом, і забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону № 2545). Склад Звіту встановлений ст. 6 Закону № 2545.

Для заготівників деревини порядок і строки подання Звіту про платежі на користь держави повинен визначити КМУ. Нині в п. 2 Порядку № 419 зазначено, що такий Звіт подають разом із фінансовою звітністю.

Форму Звіту про платежі на користь держави поки що не затверджено.

1.5. Вимоги до складання фінансової звітності

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п. 4 розд. І НП(С)БО 1). Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку. Давайте згадаємо основні принципи і правила підготовки фінзвітності.

1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України — гривні (ст. 5 Закону № 996). До речі, це стосується і підприємств, що застосовують МСФЗ (див. лист Мінфіну від 17.12.2013 р. № 31-08410-07-10/36519). Але! На вимогу користувачів фінзвітність може бути додатково перерахована в інвалюту.

2. Великі та середні підприємства заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2. Його складають у гривнях з копійками.

Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розд. I П(С)БО 25).

3. Показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1).

4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 6 розд. I П(С)БО 25).

5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток — випадки, коли така інформація була в попередньому звітному періоді (п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1).

Крім того, при складанні повноформатної фінансової звітності можна додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1. Але майте на увазі, що стаття в цьому випадку повинна відповідати таким критеріям:

— інформація є суттєвою;

— оцінка статті може бути достовірно визначена.

6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів і зобов’язань (ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419). Про правила проведення річної інвентаризації активів та зобов’язань ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 94.

7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 1).

8. Фінансова звітність має бути підписана керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону № 996).

Якщо бухоблік на підприємстві веде юрособа, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінзвітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (або уповноважена ним особа).

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) і головний бухгалтер.

1.6. Відповідальність за порушення порядку подання фінзвітності

Звісно, ми не можемо оминути увагою питання, пов’язані з відповідальністю за порушення порядку подання та оприлюднення фінзвітності.

Як ми говорили раніше, обов’язок з подання фінзвітності поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України. Крім того, низка суб’єктів господарювання* зобов’язані у строки, передбачені законодавством, оприлюднювати свою річну фінзвітність разом з аудиторським висновком. Недотримання зазначених вимог призведе, передусім, до адміністративної відповідальності, що застосовується до посадових осіб підприємств відповідно до КУпАП.

* Див. табл. 1.2 на с. 6.

Що це за відповідальність, див. у табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Адміністративна відповідальність

А чи загрожує якась відповідальність за неподання фінзвітності до органу ДФСУ платником податку на прибуток або неприбутківцем?

Адміністративну відповідальність у загальному випадку застосувати неможливо. Адже штрафи, встановлені ст. 164² КУпАП, як ми вже сказали, накладають тільки на посадових осіб суб’єктів господарювання, що фінансуються з бюджету. Органи ДФСУ притягати до відповідальності на підставі цієї статті не мають права (див. УПК № 1046 і роз’яснення з підкатегорії 102.25 БЗ*). А відповідальність, передбачена ст. 186³ КУпАП, і зовсім стосується тільки неподання фінзвітності до органів статистики.

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ (http://zir.sfs.gov.ua).

Але! Як ми вже говорили, на сьогодні фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац другий п. 46.2 ПКУ). У разі неподання до органу ДФСУ фінзвітності податкова звітність не визнається податковою декларацією. Із цього випливає висновок, що

Підтверджують це і податківці в консультації, наведеній у підкатегорії 102.25 БЗ. Розмір штрафу при цьому становить 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а у разі вчинення тих самих дій платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення, — 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).