Засновник вніс зайві гроші: чи можна їх перекинути на іншого учасника?

Не мудруючи лукаво

Фактично зайва сума у розмірі 40 тис. грн. є для підприємства безпідставно отриманим майном, яке воно зобов’язане повернути протягом 7 календарних днів із дня пред’явлення відповідної вимоги (ч. 1 ст. 1212, ч. 2 ст. 530 ЦКУ). Тому

Причому таке повернення необов’язково здійснювати через банк. Повернути помилкові гроші підприємство може через касу шляхом оформлення РКО. А після того, як повернення буде здійснено, ніщо не заважає внести ці гроші як внесок від іншого учасника.

Причому і ПКО, і ВКО можна зробити в один день. Адже загальна сума денних готівкових розрахунків з фізиками цілком може перевищувати граничну суму, дозволену для розрахунків готівкою з фізичними особами (на сьогодні вона складає 50 тис. грн.). Головне, щоб не було перевищення за кожною конкретною фізичною особою (детальніше про готівкові обмеження див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 41, с. 65).

І ще пам’ятайте: залишок грошей у касі на кінець дня не повинен перевищити встановленого на підприємстві ліміту. Тому якщо такий ліміт менший, отриманий внесок треба обов’язково кудись прилаштувати (наприклад, використати на виплату зарплати (те, що зарплата може бути видана за рахунок внесків учасників, підтверджують і податківці у БЗ 109.15) або ж просто здати готівкові кошти у банк).

До речі, якщо роздобути готівку для здійснення повернення підприємству складно і з розподілом внесених від учасника 2 грошей морочитися не хочеться, можна спочатку оформити отримання внеску від учасника 2 (скласти ПКО), а потім вже повернути переплату учасникові 1. Тоді взагалі жодних складнощів операція перекидання спричинити не повинна.

Вас усе одно такий «касовий» спосіб врегулювання ситуації, що склалася, не влаштовує?

Тоді, безумовно, можна піти і шляхом виправлення здійсненого учасником 1 безготівкового платежу. Але навіть у цьому випадку банк вам не помічник. Усе необхідно будувати на домовленостях із тим, хто переплатив.

Чому банк не при справах

Приймання готівки від фізичної особи для перерахування за вказаними реквізитами без відкриття рахунку банк здійснює згідно із заявкою про перерахування готівки (п. 128 Інструкції № 103*). У ній, зокрема, вказують: платника і одержувача, суму касової операції, призначення платежу (п. 104 Інструкції № 103). Таку заявку клієнт заповнює самостійно (від руки або за допомогою технічних засобів) або банк за згодою з клієнтом заповнює її за допомогою технічних засобів чи системи автоматизації банку. Правильність заповнення банком реквізитів касового документа клієнт засвідчує власноручним або електронним підписом (п. 107 Інструкції № 103). Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на перерахування коштів, суті операції, за якою здійснюється таке перерахування, несе платник (п. 33.2 Закону № 2346**).

* Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 25.09.2018 р. № 103.

** Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Банк перевіряє повноту заповнення реквізитів (п. 130 Інструкції № 103), а ось правильність їх заповнення — не його турбота. Більше того, навіть якщо помилка буде виявлена під час здійснення операції, виправити реквізити в поданому платником документі банк не зможе (п. 116 Інструкції № 103). Ну а про жодні виправлення у вже виконаних документах і говорити нічого. Законодавство такої можливості не передбачає. У момент зарахування грошей на рахунок одержувача банк виконав свій обов’язок з перерахування прийнятих готівкових коштів (п. 30.1 ст. 30 Закону № 2346). Жодні подальші пертурбації — поза його компетенцією. Ці питання повинні вирішувати платник і одержувач коштів між собою.

До речі, про те, що зміни волевиявлення в розпорядженні коштами належать до сфери господарських правовідносин і визначаються цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами, і банк до таких змін жодного стосунку не має, говорять і суди. Такий висновок, зокрема, озвучений у постанові ВС від 19.06.2018 р. у справі № 809/34/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/74992539). І хоча там ішлося про безготівкові розрахунки за допомогою платіжного доручення, цей висновок цілком застосовний і до нашої ситуації.

Змінюємо призначення платежу

Відразу скажемо: про зміну платника в цьому випадку не може бути й мови.

Тобто домовитися з учасником 1 про те, що 40 тис. грн. насправді вносив не він, а учасник 2, звичайно ж, не можна. ☺ Саме учасник 1 ініціював перерахування готівки (тобто є платником у розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 2346), при здійсненні касової операції банк його ідентифікував (п.п. 10 п. 13 Інструкції № 103) і жодних змін тут бути не може.

Змінювати необхідно призначення платежу. У правильному призначенні платежу повинно бути вказано, що 20 тис. грн. — це внесок від учасника 1, а 40 тис. грн. — внесок від учасника 2. Щоб його змінити, достатньо просто обмінятися з платником (учасником 1) відповідними листами (приклад такого листа див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 87, с. 20).

Хоча одними листами тут, звичайно, не обійтися. Оскільки учасник 1 вносить частину грошей від імені учасника 2, такі його дії необхідно обґрунтувати. Для цього доведеться скласти:

1) договір доручення між учасником 1 і учасником 2 на внесення коштів учасником 1 від імені учасника 2;

2) акт прийому-передачі грошових коштів у сумі 40 тис. грн. від учасника 2 учасникові 1;

3) звіт про виконання доручення учасником 1.

Зміна призначення платежу у бухгалтерському обліку