Обмеження суми готівкових розрахунків

В обраному У обране
Друк
Альошкіна Наталя, податковий експерт, Вороная Наталія, редактор, Чернишова Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Травень, 2019/№ 41
Ні для кого не новина, що НБУ всіляко обмежує обсяги готівкових розрахунків. І це відбувається вже не один рік. Озираючись назад, згадаємо, що найбільш рішучі кроки в цьому напрямі були зроблені у 2013 році — з появою постанови № 210. Відтоді питання «готівкових» обмежень незмінно викликає інтерес. Тому в цьому розділі детально розглянемо правила, які діють нині. При цьому акцент зробимо на розрахунках, у яких однією зі сторін виступає суб’єкт господарювання.

6.1. «Готівкові» обмеження: основні моменти

Загальні принципи обмежень на готівкові розрахунки прописані в розд. II Положення № 148. На сьогодні застосовуються добре знайомі вам три типи «готівкових» обмежень на розрахунки між (пп. 6 і 7 Положення № 148):

— суб’єктами господарювання;

— суб’єктом господарювання і фізичною особою;

— фізичними особами.

Відобразимо граничні суми готівкових розрахунків, які діють на дату підготовки спецвипуску до друку, у табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Обмеження на розрахунки готівкою

№ з/п

Суб’єкти в розрахунках

Гранична сума готівкових розрахунків

Норма Положення № 148

1

Суб’єкти господарювання* (у розрахунках між собою)

10000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами

П.п. 1 п. 6

2

Суб’єкт господарювання* з фізичною особою (непідприємцем)

50000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами

П.п. 2 п. 6

3

Фізичні особи** (непідприємці) із суб’єктами господарювання

50000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами

П.п. 1 п. 7

4

Фізичні особи** між собою — за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню

50000 грн. (включно)

П.п. 2 п. 7

* Цей термін поєднує в собі юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи, а також фізичних осіб — підприємців (див. п. 1 Положення № 148).

** До них також належать особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ) без реєстрації підприємцем (див. підкатегорію 109.13 БЗ).

Майте на увазі: відповідно до п. 6 Положення № 148 не обмежується:

кількість суб’єктів, з якими підприємство (підприємець) може здійснювати готівкові розрахунки протягом дня. При цьому сума готівки для порівняння з граничною сумою розраховується за кожним контрагентом окремо, а не сукупно за всіма за день. Це означає, що загальна сума денних готівкових розрахунків може перевищувати встановлені межі. Головне, щоб вона не перевищувала їх за кожною конкретною юридичною або фізичною особою;

кількість платіжних документів, якими оформляються готівкові розрахунки. Тобто зовсім не обов’язково, щоб це був один платіжний документ. Їх цілком може бути декілька. Важливо, щоб загальна сума за всіма документами при розрахунках з однією особою за день не перевищила межу, визначену Положенням № 148.

При цьому зауважте: фіскали продовжують наполягати на тому, що

для порівняння з граничною сумою розрахунки, що здійснюються протягом одного дня з однією й тією ж особою в обидві сторони (видача і приймання), повинні підсумовуватися

Такий висновок ви можете побачити в консультації з підкатегорії 109.13 БЗ.

Зверніть увагу: за ідеєю, «готівкові» обмеження поширюються як на ту особу, яка виплачує готівку, так і на ту, яка її приймає. В усякому разі, під час дії постанови № 210 широко застосовувався саме такий підхід (див. лист НБУ від 24.03.2014 р. № 11-117/12189, консультацію в підкатегорії 109.21 БЗ, що втратила чинність з 05.01.2018 р.).

І хоча в чинній консультації з тієї ж підкатегорії БЗ податківці ведуть мову про застосування адмінштрафів до сторони, яка приймає готівку, на наш погляд, шанси відбитися в сторони, яка виплачує, невеликі.

Зауважте: якщо однією зі сторін готівкових розрахунків є суб’єкт господарювання, жодного значення не має, як отримана готівка — надійшла до каси підприємства з рахунку в банку як виручка або ж підзвітна особа (яка виступає від імені суб’єкта господарювання) зняла її з рахунку за допомогою корпоративної картки. В усіх цих випадках слід пам’ятати про «готівкові» обмеження.

Підтверджує це абзац п’ятий п. 6 Положення № 148. У ньому підкреслюється, що «готівкові» обмеження стосуються і розрахунків за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби, за рахунок готівки, отриманої за допомогою електронного платіжного засобу.

Водночас розрахунки, які здійснюються за допомогою платіжної картки без зняття при цьому готівки (тобто через платіжний термінал), вважаються безготівковими (ч. 3 ст. 341 ГКУ). Такі операції не належать до касових у розумінні Положення № 148. А отже, «готівкові» обмеження на них не поширюються (див. підкатегорію 109.13 БЗ).

Важливо! Положення № 148 містить низку випадків, коли готівкові розрахунки можна здійснювати, не турбуючись про перевищення граничної суми розрахунків (див. п. 8 цього Положення). Отже, «готівкові» обмеження не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 р. № 1698-VII.

Причому два останні винятки діють з 15.02.2019 р. (зміни до Положення № 148 внесено постановою НБУ від 12.02.2019 р. № 37).

Тож

розрахунки за заробітною платою з 15.02.2019 р. можна здійснювати, не озираючись на граничні суми готівкових розрахунків

Платежі понад установлені граничні суми здійснюються через банки або небанківські фінустанови (що мають відповідну ліцензію) шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення грошових коштів до банку або небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Таким чином, обмеження не поширюються на розрахунки, що здійснюються шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок одержувача. Підтверджують це й податківці (див. консультацію в підкатегорії 109.13 БЗ).

Платежі між фізичними особами за нотаріально посвідчуваними договорами купівлі-продажу на суму, що перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Узагальнимо випадки застосування (незастосування) «готівкових» обмежень залежно від способу здійснення розрахунку в табл. 6.2.

Таблиця 6.2. «Готівкові» обмеження при різних видах розрахунків

Вид/форма розрахунку

Висновок

Норматив/роз’яснення

Внесення готівки через касу банку для перерахування на поточний рахунок контрагента

Обмеження не поширюється

П. 6 Положення № 148,

підкатегорія 109.13 БЗ

Розрахунок через РРО

Обмеження поширюється*

Пп. 6 і 7 Положення № 148,

підкатегорія 109.13 БЗ

* Виняток становлять розрахунки із застосуванням карток, що проводяться з використанням платіжного терміналу (див. нижче).

Розрахунок знятою з платіжної картки готівкою

Обмеження поширюється

П. 6 Положення № 148

Розрахунок платіжною карткою без зняття готівки (через платіжний термінал)

Обмеження не поширюється*

Підкатегорія 109.13 БЗ,

лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2018 р. № 3629/ІПК/26-15-14-09-15

* Розрахунки, що здійснюються за допомогою платіжної картки без зняття при цьому готівки (через платіжний термінал), вважаються безготівковими. Тобто такі операції не належать до касових у розумінні Положення № 148. А отже, «готівкові» обмеження на них не поширюються.

Розрахунок векселем

Обмеження не поширюється*

Закон України від 05.04.2001 р. № 2374-III

* Вексельна форма розрахунків готівковою формою не є (і до неї не прирівнюється).

Розрахунок талоном, подарунковим сертифікатом тощо

Обмеження не поширюється*

* Операція з наданням товарів (робіт, послуг) за пред’явленням талона, подарункового сертифіката тощо не є касовою (тобто операцією з готівкою). Але придбання (викуп) талона, сертифіката (тощо) за готівку під обмеження підпадає.

І зауважте: за перевищення граничних сум розрахунків готівкою передбачено адміністративний штраф за ст. 16315 КУпАП (див. консультацію в підкатегорії 109.21 БЗ)*.

* Детально про відповідальність за недотримання «готівкових» обмежень див. розділ «Відповідальність у сфері готівкового обігу».

Загальні правила обмеження готівкових розрахунків ми згадали. Тепер розглянемо їх детальніше. Розпочнемо з обмежень таких розрахунків між суб’єктами господарювання.

6.2. Застосування 10-тисячного обмеження

Гранична сума розрахунків у 10 тисяч гривень застосовується при готівкових розрахунках між суб’єктами господарювання (п.п. 1 п. 6 Положення № 148). При цьому під суб’єктами господарювання п. 1 зазначеного Положення розуміє:

— юридичних осіб (крім банків) та їх відокремлені підрозділи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності;

— органи державної влади та місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності;

— фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Таким чином, 10-тисячне обмеження поширюється, зокрема, на розрахунки між:

— двома підприємствами;

— підприємством і підприємцем;

— двома підприємцями.

Тобто

у розрахунках, де обидві сторони є суб’єктами господарювання, денна сума готівкових розрахунків не повинна перевищувати 10000 грн.

А ось якщо однією зі сторін розрахунків є особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ), наприклад нотаріус або адвокат, то на розрахунки суб’єкта господарювання з ним 10-тисячне обмеження не поширюється.

Щоправда, податківці стверджують, що це обмеження не діє тільки в тому випадку, якщо незалежний професіонал не зареєстрований підприємцем (див. консультацію в підкатегорії 109.13 БЗ). На наш погляд, реєстрація підприємцем не важлива. Має значення лише те, у якій ролі виступає фізособа при здійсненні конкретних готівкових розрахунків — підприємця чи незалежного професіонала. Якщо фізособа виступає в ролі незалежного професіонала, то 10-тисячне обмеження не діє. Водночас вступає у свої права 50-тисячне обмеження (про це — у наступному підрозділі).

Зазначимо: в іншому роз’ясненні з тієї ж підкатегорії стосовно фізосіб, зареєстрованих підприємцями, фіскали доходять абсолютно правильного висновку. А саме: якщо готівкові розрахунки з фізособою, зареєстрованою ФОП, не пов’язані з її підприємницькою діяльністю, то на такі розрахунки поширюється обмеження в розмірі 50 тис. грн.

Як ви вже знаєте, Положення № 148 містить кілька випадків, коли про «готівкове» обмеження можна, у принципі, не турбуватися. Вони перелічені в п. 8 Положення № 148 (див. вище).

Зокрема, не поширюється 10-тисячне обмеження на суму готівки, що використовується на витрати на відрядження. При цьому під витратами на відрядження слід розуміти вартість проїзду, проживання, харчування та інших послуг, пов’язаних з перебуванням працівника у відрядженні.

Але майте на увазі: при вирішенні виробничих (господарських) питань у відрядженні 10-тисячна межа застосовуватиметься в загальному порядку (якщо контрагентом є суб’єкт господарювання). Річ у тому, що такі розрахунки не пов’язані прямо з відрядженням і витратами безпосередньо на нього. Це підтверджують і податківці в консультації з підкатегорії 109.13 БЗ. І хоча ця консультація втратила чинність з 15.02.2019 р., вважаємо, у цьому питанні нічого не змінилося.

Крім того, на повну силу спрацює 10-тисячне обмеження готівкових розрахунків при придбанні підзвітною особою ТМЦ, робіт чи послуг для господарських потреб підприємства в іншого суб’єкта господарювання. І не має значення, здійснювалося таке придбання за рахунок отриманої раніше (у касі або з використанням корпоративної платіжної картки) готівки чи за рахунок власних коштів працівника. Адже в такій ситуації він виступає і платить від імені підприємства-роботодавця.

А ось на остаточний розрахунок госпсуб’єкта з працівником за підзвітними сумами поширюється не 10-тисячне, а 50-тисячне обмеження (див. нижче).

Нагадуємо:(ср. 025069200)

10-тисячне обмеження поширюється на всі види операцій з готівкою, які проводять між собою підприємства (підприємці) протягом одного дня

Тобто не має значення, пов’язані розрахунки з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) чи з позареалізаційними операціями.

6.3. Застосування 50-тисячного обмеження

Обмеження в сумі 50000 грн. стосується розрахунків, де однією зі сторін є фізична особа, яка не є підприємцем. Тобто 50-тисячне обмеження поширюється, зокрема, на розрахунки між:

— двома фізособами (непідприємцями);

— суб’єктом господарювання і фізособою (непідприємцем).

Причому до фізособи в цьому випадку також належить особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (зокрема, адвокат, нотаріус).

У цьому розділі розрахунки «фізиків» між собою розглядати не будемо, а приділимо увагу останньому варіанту розрахунків.

Отже, загалом під 50-тисячне обмеження підпадають будь-які розрахунки підприємства або підприємця з фізособою (або незалежним професіоналом). Винятком є, як ви вже знаєте, розрахунки, перераховані в п. 8 Положення № 148.

Зокрема, не озираючись на 50-тисячне обмеження, можна здійснювати:

— добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

— використання коштів, виданих на відрядження (детальніше див. вище);

— виплати, пов’язані з оплатою праці.

Зверніть увагу: у п. 8 Положення № 148 говориться не про виплати, включені до фонду оплати праці, а про виплати, пов’язані з оплатою праці. У свою чергу, згідно з п.п. 1 п. 3 Положення № 148 під виплатами, пов’язаними з оплатою праці, розуміються виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також виплати, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією № 5.

Якщо строго дотримуватися цього визначення, то всі виплати, включені до розд. 3 Інструкції № 5, можна видавати фізособам без урахування 50-тисячного «готівкового» обмеження. Зазначимо, що туди потрапляють, зокрема, дивіденди, суми матеріальної допомоги разового характеру та багато що інше. Проте квапитися з висновками тут не слід. Так, наприклад, податківці, як і раніше, вважають, що на дивіденди 50-тисячне обмеження поширюється (див. консультацію в підкатегорії 109.13 БЗ). Тому, перш ніж здійснити фізособі велику готівкову виплату, що не належить до фонду оплати праці, рекомендуємо «отримати добро» на це від податківців або НБУ.

Що стосується отримання грошових коштів від фізосіб, то тут суб’єктам господарювання особливо замислюватися не доведеться. Так, під «готівкове» обмеження однозначно потраплять суми орендної плати, грошові внески до статутного капіталу, фіндопомога (крім благодійної допомоги та добровільних пожертвувань), компенсація шкоди тощо.

Вочевидь, не варто перевищувати 50-тисячну межу і при розрахунках з підзвітними особами

Зокрема, раніше податківці наполягали на дотриманні цього обмеження при поверненні працівником до каси невикористаних підзвітних сум, знятих за допомогою корпоративної платіжної картки (див. роз’яснення в підкатегорії 109.13 БЗ, що було чинним до 05.01.2018 р.).

Те ж стосується й готівкових коштів на відрядження, адже п. 8 Положення № 148 дає послаблення тільки для «використання готівки, виданої на відрядження», а не для операцій з її видачі/повернення. Тому в цьому випадку також краще вписатися в 50-тисячну межу.

Якщо ж порушення виявилося заднім числом, аргументи на свою користь для спору з податківцями можна почерпнути з ухвали ВАСУ від 21.06.2016 р. № К/800/44326/15*. У ній судді зазначали, що видача готівки працівникам під звіт не є платежем підприємства, а також готівковим розрахунком у розумінні Положення № 637. І оскільки визначення готівкових розрахунків з Положення № 148 практично повністю повторює визначення з Положення № 637, цей аргумент, як і раніше, актуальний.

* Див. www.reyestr.court.gov.ua/Review/58463663.

Пам’ятайте також, що, на думку податківців, 50-тисячне обмеження діє протягом дня в розрахунках з однією фізособою в обидва боки. Тобто «зустрічні потоки» готівки для порівняння з граничною величиною вони підсумовуватимуть.

Одне радує: якщо 50-тисячне обмеження буде перевищено, відповідальність за це порушення загрожує тільки посадовим особа підприємства і ФОП. Для фізособи, яка допустила таке порушення, відповідальність, як і раніше, не передбачена.

6.4. Сума платежу вища за «готівкове» обмеження

Отже, обмеження, встановлені п. 6 Положення № 148, не дозволяють суб’єкту господарювання здійснювати готівкові розрахунки на суму, що перевищує 10 (50) тис. грн. на день з одним контрагентом.

А що робити із сумою, яка вища за встановлену межу? Відповідь на це запитання закладена безпосередньо в самому Положенні № 148 (див. абзац четвертий п. 6 цього Положення).

Платежі понад установлені суми слід проводити виключно через банки або небанківські фінансові установи

Це можна зробити шляхом:

— перерахування коштів з поточного рахунку платника на поточний рахунок одержувача**;

** Розрахунок можливий також іншими безготівковими способами, наприклад шляхом перерахування коштів з депозитного або акредитивного рахунку платника на поточний рахунок одержувача.

— внесення готівки до каси банку або небанківської фінустанови для зарахування на поточний рахунок одержувача. На розрахунки в такій формі «готівкові» обмеження не поширюються. Підтверджують це й податківці в підкатегорії 109.13 БЗ.

Причому нині не обов’язково відправляти покупця безпосередньо до каси банку. Для перерахування грошей на рахунок продавця він може скористатися програмно-технічним комплексом самообслуговування (ПТКС). Не обов’язково навіть, щоб покупець особисто ніс гроші. Продавець може сам усе організувати: направити до банку (до ПТКС) свого «посильного», який за дорученням покупця внесе від імені останнього його готівку на рахунок продавця.

Але майте на увазі: щоб не потрапити в «пастку від фіскалів», необхідно подбати про правильне оформлення відповідних документів. Тобто має сенс скласти просту письмову довіреність від імені покупця на фізособу-«посильного» про внесення останнім до каси банку готівкових коштів. Детальніше про цю ситуацію див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 4, с. 19.

Можна також використовувати низку інших способів, що дозволяють уникнути порушення «готівкових» обмежень. Коротко розглянемо їх.

1. Розбиваємо суму на частини. Це, напевно, найпростіший спосіб — розбити суму за договором на декілька частин, кожна з яких не перевищує 10 (50) тис. грн., і заплатити їх у різні дні. Тут не буде жодних порушень. Адже виходячи зі змісту п. 6 Положення № 148 обмеження встановлюються для граничної суми готівкового розрахунку за день, а не для всієї суми правочину (за договором)***.

*** Ми не говоримо про обмеження розрахунків між фізособами в межах договорів купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню (п. 7 Положення № 148).

Тож якщо, наприклад, підприємство уклало договір постачання на суму 15 тис. грн., то згідно з таким договором можна сплатити готівкою:

підприємству/підприємцеві — лише 10 тис. грн. на день. Решту 5 тис. грн. можна сплатити готівкою в інший день;

фізособі (не підприємцю і не представнику суб’єкта господарювання) — усі 15 тис. грн. в один день, оскільки вони вписуються в «готівкове» обмеження (50 тис. грн.).

Причому раніше податківці не мали нічого проти оплати суми заборгованості за договором частинами протягом кількох днів (див. підкатегорію 109.13 БЗ). Незважаючи на те, що консультація втратила чинність із 01.06.2018 р., висновки в ній на сьогодні залишаються актуальними.

2. Використовуємо «подарункові сертифікати». Цей метод можна використовувати в роздрібній торгівлі. Суть у тому, що підприємство (підприємець) здійснює «емісію» подарункових сертифікатів номіналом до 50 тис. грн. Реалізуються вони покупцям (у разі потреби) за окремими чеками, суми за якими не перевищують граничних 50 тис. грн. Така реалізація здійснюється різним фізособам (або одній, але в різні дні).

Потім у магазині з’являється охочий зробити покупку, вартість якої перевищує 50 тис. грн. І розраховується він за неї подарунковими сертифікатами на загальну суму, яка покриває (дорівнює або перевищує) вартість його покупки.

Такий обмін сертифікатів на товари не є розрахунком готівкою, а тому не підпадає під 50-тисячне обмеження

Звідки в покупця на руках така кількість сертифікатів, для продавця не важливо. Врешті-решт, їх могла купити група друзів або родичів покупця і презентувати йому з нагоди дня народження (або іншої урочистої дати). А він їх узяв й одноразово отоварив...

Більше про подарункові сертифікати ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 28, с. 44; 2017, № 45, с. 34.

3. Використовуємо механізм заміни сторони в зобов’язанні. Цей механізм регулює гл. 47 ЦКУ. Так, можна оформити переведення частини боргу за договором з покупця на декількох (не чужих йому) суб’єктів господарювання або фізичних осіб (ст. 520 ЦКУ). У такому разі кожен з боржників (первісний і нові) від свого імені сплатить продавцю суму готівкою менше 10 (50) тис. грн.

У результаті ви вийдете на потрібну (первісну) суму розрахунку. Після такої оплати покупець повинен погасити (але не простити!) борг, що утворився перед новими боржниками, інакше не уникнути податкових наслідків. Про правові та облікові аспекти договорів переведення боргу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 3, с. 12; № 92, с. 4.

Можливий також варіант «навпаки»: спочатку з не чужими для покупця особами укладаються договори позики (у яких покупець буде позикодавцем). Потім покупець передає продавцю право вимоги боргу за цими договорами із зарахуванням відступленої суми в рахунок оплати товару (робіт, послуг).

Таким чином, частину готівки у встановлених межах продавцеві сплатить покупець, а частину (теж з дотриманням «готівкових» обмежень) згідно з договорами відступлення права вимоги — інші особи («позичальники»). Але цей варіант у плані оформлення, мабуть, складніший за переведення боргу, оскільки вимагає укладення додаткового договору (договорів).

До речі, з норм Положення № 148 випливає, що цей документ допускає «змішану» форму розрахунків. Наприклад, якщо необхідно заплатити всю суму відразу, але при цьому вона перевищує 10 (50) тис. грн., зробити це можна частково (у встановлених межах) — у готівковій формі, а частково (суму перевищення) — у безготівковій.

Хоча раніше НБУ висловлювався проти такого підходу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 42). Так, головний «готівковий» регулятор стверджував: якщо сума розрахунків із фізособою перевищує граничні 50 тис. грн., то всю суму слід сплатити безготівково (або внести до каси банку). Тобто, наприклад, при загальній сумі платежу 70 тис. грн. не можна 50 тис. грн. внести до каси (через РРО), а 20 тис. грн. перерахувати на банківський рахунок (чи внести до каси банку). Зазначимо, що таку думку НБУ викладав щодо постанови № 210, але є ймовірність, що вона буде такою ж і в період дії аналогічних норм Положення № 148.

З оглядом на згадану позицію НБУ (хоча вона, на наш погляд, й не підкріплена нормативно), безпечніше розбивати одне придбання на два або розкидати готівковий платіж на кілька днів. Ну і, звісно ж, можна, як пропонував НБУ, сплатити всю суму безготівково (або внести до каси банку / небанківської фінустанови).

Отже, ми розглянули основні аспекти застосування «готівкових» обмежень. Вважаємо, тепер у вас не виникне проблем з розумінням того, як ці обмеження діють.

висновки

  • На сьогодні діє 10-тисячне обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання і 50-тисячне в розрахунках, де однією зі сторін виступає фізична особа (непідприємець).
  • На виплату заробітної плати обмеження сум готівкових розрахунків не поширюється.
  • У разі здійснення готівкових розрахунків з використанням РРО суми «готівкових» обмежень слід дотримуватися.
  • Суми, що перевищують межі «готівкових» обмежень, проводять у безготівковій формі або шляхом внесення готівки до каси банку / небанківської фінустанови для подальшого її перерахування контрагентові.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд