Пальне за талонами: акциз і ліцензії

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 21 і № 50, с. 25

** Далі під «талонами» маємо на увазі не лише власне талони, але й смарт-картки і т. п. «штуковини», що надають право їх «утримувачеві» на заправку певних обсягів пального.

Талони та акциз

Те, що з 1 липня СЕАРП переорієнтована на акцизні склади, вам уже відомо. Як і те, що під «цю справу» в ПКУ «перезаточений» наріжний підакцизний термін «реалізація пального» (п.п. 14.1.212). Тепер це — будь-які операції з фізичної (!) передачі/відпуску/відвантаженню пального (з переходом на нього права власності чи без, за плату чи без) з акцизного складу / акцизного складу пересувного на акцизний склад / акцизний склад пересувний для власних потреб або будь-яким іншим особам.

Так-от, згідно з цим оновленим терміном

і у фіскалів вже немає підстав унаслідок таких продажів вимагати від продавця талонів зареєструватися платником «пального» акцизу. Адже за такими операціями не буде фізичної передачі пального, крім випадків, коли продавець талонів буде сам і відпускати за ними пальне — на своїх АЗС (АГЗС тощо). Але тут і питання не буде, оскільки такий продавець талонів апріорі буде платником «пального» акцизу (інакше — як він їх «проллє»?). Та й реалізацією пального в нього буде не передача талонів, а відпуск пального на своїх АЗС (АГЗС тощо).

А тепер, нагадаємо, що при дії старих акцизних норм фіскали, орієнтуючись на минуле («тривіальне») визначення «реалізації» (п.п. 14.1.212 ПКУ в редакції до 01.07.2019 р.), прив’язувалися до того, що зазначалося в документах. І якщо при продажу/перепродажу талонів у документах зазначалося пальне, а не талони, то вони вимагали реєстрації продавця талонів платником «пального» акцизу. А коли в договорах на придбання талонів прописувався перехід права власності на пальне і відповідальне зберігання його на АЗС (тощо), то справа була зовсім поганою. ☹ Як правило, податківці відловлювали (і відловлюють!) такі «талонні» операції за кодами УКТ ЗЕД, зазначеними в податкових накладних (ПН) (про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 28, с. 29).

А ось, підходячи до цієї проблеми у світлі нових норм ПКУ, податківці зазвичай роблять це зважено та говорять про відсутність необхідності реєструватися платником «пального» акцизу при перепродажу талонів, оскільки при цьому реалізація пального (відпуск з акцизного складу / акцизного складу пересувного) не здійснюється. Підтверджуючи при цьому, що реалізація (згідно з новою редакцією «14.1.212») відбувається тільки у момент «отоварювання» талонів, тобто при заправці транспортних засобів на АЗС (АГЗС тощо). Податківці на це чітко вказали ще в листі ДФСУ від 21.02.2019 р. № 645/6/99-99-12-01-02-15/ІПК, а також — у низці пізніших своїх роз’яснень: від 15.05.2019 р. № 2181/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, від 27.05.2019 р. № 2383/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, від 12.06.2019 р. № 2688/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, від 18.06.2019 р. № 2781/6/99-99-12-01-04-15/ІПК.

Водночас у деяких їх листах лунала й така, що вже не стикується з нормами ПКУ, «ретро-позиція» — з орієнтиром на те, що зазначено в документах (пальне або талони): див. листи ДФСУ від 03.04.2019 р. № 1424/6/99-99-12-02-02-15/ІПК і від 02.05.2019 р. № 1914/6/99-99-12-02-02-15/ІПК. Ми визнали їх помилковими-«ретроспективними». Але ось уже в липні цього року з’являється консультація у БЗ, 116.01, в якій зазначено: якщо за даними первинних документів госпсуб’єкт здійснює операції з отримання від постачальників і реалізацію покупцям пального за допомогою талонів та/або смарт-карток, отримуваних/передаваних як доповнення до видаткових накладних на пальне, то тоді суб’єкт є платником «пального» акцизу.

Ну що тут сказати? Незаконність висновків очевидна: бо щоб там у документах не зазначалося (і з якими кодами УКТ ЗЕД), а при перепродажу талонів «реалізації пального» не буде*.

* У тому числі немає реалізації і в тих випадках, коли згідно з «талонною» угодою право власності на пальне, на яке придбані талони, переходить до покупця, і пальне залишається на відповідальному зберіганні на АЗС. Адже при цьому фізичної передачі його з акцизного складу також не відбувається.

Проте, з урахуванням продавлювання податківцями фіскального «ретропідходу», перепродавець талонів, у якого в документах значилося пальне, може нарватися при перевірці на штраф за п. 117.3 ПКУ, і йди потім, доводь, що ти не слон...

Тому зараз ще актуальніші наші поради оформляти перепродаж талонів так, щоб за документами проходили саме талони. Адже, крім «акцизної» причини, нагадаємо, що одним з критеріїв ризиковості операцій, які застосовуються для цілей блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН, є відсутність на дату складання ПН/РК відомостей у Реєстрі платників «пального» акцизу про госпсуб’єкта, який реєструє ПН на товар (пальне) з кодами УКТ ЗЕД згідно з п.п. 215.3.4 ПКУ...

Але тут відзначимо, що в питанні, який код УКТ ЗЕД «малювати» в ПН на талони (тощо), ясності немає. На практиці хтось бере код на сайті ДФС для інших товарів «00120». Для смарт-карток, наприклад, використовують код «8523 30 00 00» (картки з магнітною стрічкою без запису) або «8524 60 00 00» (картки з магнітною стрічкою із записом)...

Як оформляти АН на роздрібний відпуск пального платникам акцизу (у тому числі за талонами), поки так само ясності немає (див. «Акцизна накладна»).

Талони і ліцензії (опт, зберігання)

Не менший інтерес у перепродавців талонів викликає питання про необхідність отримання ліцензії на оптову/роздрібну торгівлю пальним та/або на його зберігання. Особливо актуальним це питання стає, коли за документами талони проходять як пальне, з відповідними кодами УКТ ЗЕД, та ще й у договорі передбачається його відповідальне зберігання на АЗС (тощо).

Ліцензія на зберігання зазвичай не потрібна — вона має бути у того, хто фактично зберігає на АЗС (тощо) це пальне (див. «Ліцензії на пальне: які і кому потрібні»).

А ось щодо ліцензії на «опт» однозначної відповіді немає. Визначення терміна «оптова торгівля пальним» у Законі № 481 говорить про діяльність «з придбання і подальшої реалізації пального», куди з натяжкою можна втиснути й перепродаж талонів, коли за документами проходить пальне — з переходом на нього права власності до набувача талонів (а на опт є ліцензія і «без місця»!). Саме так ці операції в згаданих листах від 03.04.2019 р. та від 02.05.2019 р. і БЗ трактують фіскали. Тож небезпека отримати півмільйонний штраф за безліцензійну торгівлю талонами-пальним, мабуть, є.

Водночас у деяких листах, що стосуються й необхідності отримання ліцензії для операцій з перепродажу талонів, податківці надають ліберальну відповідь. Так, у листах ДФСУ від 08.04.2019 р. № 1502/6/99-99-12-01-01-15/ІПК і від 27.05.2019 р. № 2383/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, посилаючись на визначення терміна «реалізація пального» з ПКУ (того ж п.п. 14.1.212 ПКУ — що важливо: у новій його редакції!), говорять, що в разі реалізації пального саме в розумінні ПКУ (!) госпсуб’єкту необхідно отримати ліцензії на оптову або роздрібну торгівлю пальним. А тому, мовляв, самі

Утім, залучення фіскалами до ліцензійних питань терміна з ПКУ, який не дуже стикується з термінологією Закону № 481, виглядає сумнівно...

Проте поки вони «дмуть у таку дуду», постарайтеся отримати від фіскалів ІПК схожого змісту безпосередньо для себе, щоб спокійно працювати з талонами без ліцензій...