Теми статей
Обрати теми

Роздаємо рекламну продукцію

Ольховик Ольга, податковий експерт
Реклама — двигун прогресу. Увірувавши в це, продавці сьогодні не скупляться на проведення рекламних акцій. А покупці настільки ними розпещені, що купувати неакційне буває навіть якось нудно. Щоб зацікавити такого нудьгуючого покупця, продавці часто роздають свою (чи просто рекламну) продукцію безкоштовно. Про те, як відобразити такі роздачі в обліку підприємства і які податкові наслідки вони спричинять, піде мова в сьогоднішній статті.

Рекламні роздачі бувають різні. Від того, що саме і кому роздають, залежить і бухгалтерський облік, і податкові наслідки таких заходів. Але який би характер не носила рекламна роздача, її здійснення має бути підтверджене документами.

Документальне оформлення

Щоб підтвердити здійснення (і господарсько-рекламну спрямованість) безкоштовних роздач, не забудьте оформити:

— наказ керівника про проведення рекламного заходу;

— календарний план його проведення;

— кошторис витрат на проведення рекламного заходу із зазначенням номенклатури і кількості товарів/готової продукції або рекламних матеріалів, які плануєте використати в рекламній акції;

— видаткові накладні на відпуск відповідних матеріальних цінностей: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11); акти приймання-передачі матеріалів (форма № М-7);

— звіт про проведену рекламну акцію (детальніше про документальне оформлення рекламної акції див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 62, с. 8).

Бухгалтерський облік

Незалежно від того, що саме роздає підприємство, його активи при цьому зменшуються, а ось їх збільшення (на суму дебіторської заборгованості покупця, як це відбувається при звичайному продажу) не відбувається. Тобто при безкоштовній роздачі виконуються тільки критерії для визнання витрат (пп. 5, 6 і 7 П(С)БО 16). Доходів же така операція не приносить (п. 5 П(С)БО 15).

Оскільки безкоштовна роздача товарів, готової продукції або буклетів (каталогів, листівок) носить рекламний характер, у момент вибуття їх собівартість списують до складу витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16): Дт 93 — Кт 209, 26, 281.

Суму донарахованих податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ (детальніше про це — у ПДВ-розділі) щодо безкоштовно розданих рекламних товарів (виходячи з мінімальної бази) відносять до інших витрат операційної діяльності і відображають записом: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

Податок на прибуток

Малодохідники при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток орієнтуються виключно на бухгалтерський фінрезультат. Тому собівартість розданих товарно-матеріальних цінностей, потрапивши у бухвитрати, зменшить і прибутковий об’єкт оподаткування.

Втім, і у високодохідників різниці виникнуть далеко не завжди.

Якщо товари безкоштовно надаються фізичним особам або юрособам — платникам податку на прибуток за стандартною ставкою, жодних коригувань здійснювати не доведеться

Якщо ж безкоштовний рекламний товар дістається особам, що не є платниками податку на прибуток (окрім фізичних осіб*), платникам цього податку за ставкою 0 % (п.п. 140.5.10 ПКУ) або неприбутковим організаціям (пп. 140.5.9 і 140.5.14 ПКУ), вартість таких товарів (щодо товарів, переданих неприбутковим організаціям, — частина їх вартості, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку минулого звітного року) збільшить фінрезультат до оподаткування (див. листи ДФСУ від 05.11.2018 р. № 4700/6/99-99-15-03-02-15, від 20.04.2018 р. № 1783/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

* Податківці не поширюють цей виняток на фізосіб — платників ЄП (див. БЗ 102.13).

Врахуйте: при роздачі рекламного матеріалу (листівок, каталогів, буклетів) згадані безкоштовні різниці не виникнуть. Адже в цьому випадку відсутній сам факт передачі товарів. Оскільки носії інформації, що виконують одну лише рекламну функцію, товаром не є і прямої вигоди їх передача ні рекламодавцеві, ні одержувачеві не приносить.

Єдиний податок

Згідно з п. 292.1 ПКУ доходом єдиноподатника є дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), а також дохід у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Грошового доходу при безкоштовних роздачах бути в принципі не може. Та й негрошовий дохід згідно з п. 292.3 ПКУ тут не виникає. Оскільки у зазначеному пункті згадані тільки безоплатно отримані товари (роботи, послуги). А ось про безоплатно надані в ньому — ані слова. Тобто

вартість безоплатно розданих товарів (робіт, послуг) у дохід єдиноподатника не включається

Ну а вартості безкоштовно розданих рекламних матеріалів (буклетів, каталогів, листівок) у ньому (доході єдиноподатника) і поготів робити нічого.

ПДВ

Наша позиція. Безкоштовна роздача будь-яких презентів, що мають товарну цінність, будь то власна продукція/зразки товарів або будь-які інші товари (наприклад, але не виключно — супутні — ложка в подарунок до чаю або штопор — до пляшки вина тощо), включаючи будь-які «товарні» носії рекламної інформації (логотипу фірми, інформації про продукцію тощо), є постачанням товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ. Тобто таку безкоштовну роздачу необхідно оподатковувати ПДВ на загальних підставах**. Базою оподаткування тут буде мінбаза, встановлена абзацом другим п. 188.1 ПКУ.

** Звичайно, йдеться про ті товари, операції з якими не підпадають під необ’єктні (ст. 196 ПКУ) або звільнені від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ).

А ось операції з безкоштовного поширення носіїв інформації (каталогів, буклетів, листівок), що виконують одну лише рекламну функцію, на наш погляд, оподатковувати ПДВ не треба. Такі операції, як ми вже говорили, постачанням товару не є. І тому не підпадають під дію п.п. «а» п. 185.1 ПКУ.

Вхідний ПДВ за безкоштовно переданими товарами, а також послугами, пов’язаними з виготовленням рекламних матеріалів, зберігається. Тобто

компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ при безкоштовній рекламній роздачі нараховувати не треба

Адже реклама — не що інше, як частина господарської діяльності підприємства, оскільки її основна мета — збільшення обсягів продажів і отримання суб’єктом господарювання доходу. Виняток — рекламування діяльності, що не підлягає оподаткуванню ПДВ або підпадає під ПДВ-пільгу (ст. 196, 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тоді від компенсуючих ПЗ уже не відкрутитися. Базу оподаткування у такому разі визначають відповідно до п. 189.1 ПКУ.

Позиція фіскалів. На думку податківців, операції з безкоштовного поширення товарів/послуг (у тому числі й здійснюваних з рекламною метою) оподатковують ПДВ таким чином (див. БЗ 101.06, листи ДФСУ від 20.04.2018 р. № 1783/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 03.11.2017 р. № 2510/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 06.10.2016 р. № 21760/6/99-99-15-03-02-15):

1) якщо вартість таких товарів (послуг) включається в ціну продажу готової продукції (товарів, послуг), використовуваних в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходу, окремих ПЗ за операцією безкоштовної передачі не виникає. Вважається, що такі безкоштовно передані товари/послуги потрапили під ПДВ-оподаткування у складі тієї операції, у вартість якої були включені.

Зверніть увагу: йдеться не про віднесення на собівартість (адже вартість безкоштовно розданих товарів далеко не завжди туди потрапить), а про включення в кінцеву ціну товарів, що продаються. Ну а оскільки ціну товарів калькулюють виходячи з усіх понесених витрат, цілком імовірно, що туди «поміститься» і вартість безкоштовних роздач. Тоді, орієнтуючись на позицію податківців, ПЗ при безкоштовних роздачах можна взагалі не нараховувати. Важливо тільки потім довести фіскалам, що нормативні втрати дійсно були враховані при формуванні продажної ціни. Допоможе в цьому те ж калькулювання або будь-який інший документ, де буде видно складові ціни;

2) якщо вартість безкоштовно розданих товарів (послуг) не включається в ціну продажу готової продукції (товарів/послуг), така безкоштовна передача розглядається як окрема операція, оподатковувана ПДВ у загальному порядку, виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ПКУ. У зв’язку з цим необхідно скласти дві податкові накладні (ПН)***:

*** Порядок і приклади їх складання ви можете знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 31 і 34.

— одну — нульову;

— іншу — на суму перевищення ціни придбання/звичайної ціни над нульовою фактичною ціною.

Обидві ПН треба зареєструвати в ЄРПН;

3) якщо платник нарахував ПЗ з ПДВ виходячи з бази, визначеної п. 188.1 ПКУ (як у разі включення вартості безкоштовно переданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій постачання (реалізації) готової продукції (товарів, послуг), так і у разі визнання їх окремим постачанням), ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ нараховувати не треба.

Причому такий порядок оподаткування фіскали поширюють і на безкоштовні роздачі рекламних матеріалів (листівок, буклетів тощо)

Про це говориться в листах ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2510/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 06.10.2016 р. № 21760/6/99-99-15-03-02-15.

Хоча раніше податківці справедливо вважали, що ці операції під ПДВ-оподаткування не підпадають (див. листи ДПАУ від 13.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26 і від 03.06.2002 р. № 3428/6/15-1215-26).

Захиститися від сьогоднішніх незаконних вимог можна, скориставшись загальним рецептом — заручитися калькуляцією товарів, що продаються, згідно з якою їх продажна вартість покриває понесені рекламні витрати. Тоді і з позиції податківців нараховувати ПЗ на вартість безкоштовно розданих буклетів, листівок не доведеться.

ПДФО і ВЗ

Тут вирішальне значення має можливість персоніфікувати одержувачів рекламних товарів і суму отриманого кожним з них доходу. Як правило, у разі безкоштовної роздачі, що проводиться в ході рекламної акції, об’єктивна можливість персоніфікувати одержувачів доходу відсутня. Тобто говорити про утримання ПДФО і ВЗ не доводиться.

Наприклад, якщо в ході рекламної акції будь-яка фізична особа може підійти до стенду і отримати рекламний зразок товару, то об’єкта для утримання ПДФО і ВЗ не виникає через неможливість персоніфікації. Те ж саме можна сказати і про витрати на дегустацію виробленої продукції, пригоститися якою може будь-хто охочий.

Такої ж думки дотримуються і податківці. Так, у 103.23 БЗ вони говорять: якщо під час проведення рекламної акції здійснюється поширення рекламного товару, споживачами якого є невизначене коло платників податків, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб — споживачів таких рекламних товарів. Отже, оподатковувати ПДФО і ВЗ нічого.

Водночас якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, одержувачами яких є конкретні особи, їх вартість підлягає оподаткуванню ПДФО і ВЗ. При цьому з метою зменшення податкового навантаження рекомендуємо скористатися «подарунковим» п.п. 165.1.39 ПКУ. Він виводить з-під оподаткування вартість негрошових подарунків у частині, що не перевищує 25 % однієї мінзарплати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 1043,25 грн.).

Також із неоподатковуваної ПДФО вартості подарунка не треба буде утримувати ВЗ (див. пп. 1.2 і 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Якщо ж вартість подарунка перевищує зазначену величину, на суму такого перевищення виникає дохід у вигляді додаткового блага, з якого необхідно утримати ПДФО і ВЗ на підставі п.п. «е» п.п. 164.2.17 і п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (ср. ).

Ставка ПДФО в цьому випадку складає 18 %, а ВЗ — 1,5 %. При цьому

для цілей оподаткування вартість негрошового подарунка визначають за звичайними цінами

Врахуйте: оскільки в цьому випадку особа отримує негрошовий дохід, у базу оподаткування ПДФО оподатковувана частина вартості подарунка повинна потрапити збільшеною на «натуральний» коефіцієнт, визначений відповідно до п. 164.5 ПКУ. За ставки ПДФО 18 % він складає 1,219512.

А ось щодо ВЗ, на думку податківців, застосовувати «натуральний» коефіцієнт не треба. Його слід розраховувати від чистої вартості негрошової виплати (див., зокрема, листи ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24759/6/99-99-17-02-01-15 і від 08.06.2016 р. № 12626/6/99-99-13-02-03-15, 103.25 БЗ).

У розділі I форми № 1ДФ неоподатковувану вартість подарунка відображають з ознакою «160», а оподатковувану — з ознакою «126» як дохід у вигляді додаткового блага.

Крім того, отриманий дохід (як неоподатковуваний, так і оподатковуваний) наводять у розділі II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір».

Зверніть увагу: для того щоб відобразити інформацію про дохід фізичної особи — одержувача товару в розділі I Податкового розрахунку, вам знадобиться його реєстраційний номер облікової картки платника податків. Потурбуйтеся про це при видачі товару.

Якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера і має відповідну відмітку в паспорті, вам необхідно зняти копію першої сторінки її паспорта і сторінки з відміткою органу ДФСУ про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта.

Якщо паспорт у формі ID-картки, то копію його лицьового і зворотного (там є відомості про наявність податкового номера) боків.

А чи є безкоштовна роздача?

Зазначимо: податківці бачать безкоштовну передачу навіть там, де її може і не бути. Наприклад, у разі постачання шести блоків води за ціною п’яти (див. лист ДФСУ від 08.12.2017 р. № 2908/6/99-99-02-02-15/ІПК). Але ж тут усе залежить від умов акції.

Так, якщо за умовами акції у разі придбання п’яти блоків води шостий отримуєш у подарунок — безкоштовна передача одного блока в наявності. Тобто платник здійснює дві операції: постачання п’яти блоків води за їх звичайною ціною реалізації і постачання одного блока безкоштовно.

Якщо ж умови акції звучать по-іншому, наприклад: у разі придбання шести блоків води покупець отримує знижку у розмірі вартості одного блока, то тут вже безкоштовної роздачі не убачається. Є постачання шести блоків води за пониженою ціною. Тобто надана знижка зменшує ціну реалізації кожного з шести блоків води. У такому разі й облік буде зовсім іншим (дохід від такої реалізації в загальному порядку показують за кредитом субрахунку 702, а собівартість реалізованих товарів списують в дебет субрахунку 902), і податковоприбуткові різниці з пп. 140.5.10 і 140.5.9 ПКУ не світять, і зайвих ПЗ з ПДВ не буде. Хіба що в результаті надання знижки продаж виявиться збитковим. Тоді треба буде донарахувати ПЗ на різницю між ціною реалізації і ціною придбання/балансовою (залишковою) вартістю/звичайною ціною. Але навіть у цьому випадку знижковий варіант привабливіший, адже сума «зайвих» ПЗ буде менше.

Така ж ситуація буде і в разі продажу комплектів та наборів, коли вартість рекламних товарів закладена в загальній націнці таких комплектів/наборів. Адже тут теж, по суті, здійснюється звичайне постачання товару за плату.

Приклад. У рекламних цілях підприємство здійснило безкоштовну роздачу зразків товару. Для цього був оприбуткований рекламний товар на суму 30000 грн. (у тому числі ПДВ — 5000 грн.). Крім того, підприємство замовило рекламні матеріали з інформацією про такий товар на суму 9000 грн. (у тому числі ПДВ — 1500 грн.).

Облік рекламної роздачі товарів і рекламних матеріалів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1

Оприбутковано товари, отримані від постачальника

281

631

25000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

644/1

631

5000

641/ПДВ

644/1

3

Сплачено вартість товару

631

311

30000

4

Здійснено безкоштовну роздачу зразків товару і списано їх собівартість

93

281

25000

5

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з мінбази*

949

641/ПДВ

5000

6

Перераховано передоплату за виготовлення рекламних матеріалів

377

311

9000

7

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

644/1

644/ПДВ

1500

641/ПДВ

644/1

7500

8

Оприбутковано рекламні матеріали

209

631

9

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644/ПДВ

631

1500

10

Здійснено залік заборгованостей

631

371

9000

11

Роздано рекламні матеріали**

93

209

7500

12

Віднесено на фінансовий результат:

— рекламні витрати

791

93

32500

— витрати на нараховані виходячи з мінбази податкові зобов’язання з ПДВ

791

949

5000

* Мінбазою в цьому випадку буде ціна придбання роздаваних товарів (п. 188.1 ПКУ).

** Тим, хто прийняв рішення обліковувати роздачу інформаційних матеріалів як постачання, доведеться нарахувати податкові зобов’язання виходячи з мінбази (скласти дві податкові накладні і зареєструвати їх в ЄРПН) і зробити запис: Дт 949 — Кт 641/ПДВ на суму 1500 грн.

висновки

  • Собівартість безкоштовно розданих у рекламних цілях ТМЦ і рекламних матеріалів списують до складу витрат на збут (рахунок 93).
  • Якщо рекламні товари безкоштовно надаються фізичним особам або юрособам — платникам податку на прибуток за стандартною ставкою, жодних коригувань фінрезультату на різниці, встановлені ПКУ, робити не треба.
  • В єдиноподатника при безкоштовній роздачі дохід не виникає.
  • Операції з безкоштовного поширення будь-яких предметів, що мають товарну цінність, оподатковують ПДВ у загальному порядку — виходячи з мінбази, встановленої п. 188.1 ПКУ.
  • Якщо одержувача — фізичну особу можна персоніфікувати, частина вартості подарунка, що перевищує неоподатковуваний розмір (у 2019 році — 1043,25 грн. з розрахунку на місяць), підлягає оподаткуванню ПДФО і ВЗ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі