Стороннім вхід заборонено, або Фіскали відмовляють у ЄП-реєстрації

Порядок відмови у ЄП-реєстрації

Ст. 299 ПКУ встановлює, що не всі кандидати у єдиноподатники, які подали Заяву про перехід на спрощену систему, отримають на цій Заяві позитивну «резолюцію» від фіскалів.

Інакше кажучи, фіскали можуть відмовити у ЄП-реєстрації. У такому разі вони зобов’язані надати письмову вмотивовану відмову. Строк для надання такої відмови — протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання Заяви (п. 299.5 ПКУ). Відмова фіскалів може бути оскаржена кандидатом у встановленому порядку.

Але! Фіскали не мають права відмовляти у ЄП-реєстрації просто тому, що їм так захотілося. У п. 299.6 ПКУ наведено перелік підстав, на яких фіскали можуть відмовити заявнику в отриманні «єдиноподаткового» статусу. І цей перелік є вичерпним.

Розглянемо детально ті підстави, за наявності яких фіскали мають право відмовити в реєстрації.

Підстави для «дискваліфікації»

Згідно з п. 299.6 ПКУ існують три підстави для вмотивованої відмови у ЄП-реєстрації. Розглянемо їх!

«Кандидат» не відповідає вимогам ст. 291 ПКУ. Це базова вимога. Вона стосується дотримання кандидатом усіх правил роботи на спрощеній системі. Інакше кажучи,

Із абзацу другого п.п. 298.1.4 ПКУ можна зробити висновок, що кандидат у єдиноподатники протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему, має дотримуватися лише вимог, що їх установлено п. 291.4 ПКУ. Тобто вимог щодо: (1) граничного обсягу доходу; (2) кількості найманих працівників; (3) видів діяльності, визначених у пп. 1, 2 п. 291.4 ПКУ (для кандидатів у першо- і другогрупники).

Щодо решти вимог, установлених ст. 291 ПКУ, то їх, на нашу думку, достатньо дотримуватися на момент переходу і при подальшій роботі на спрощеній системі. Це стосується: (1) забороненої діяльності (п. 291.5 ПКУ)*; (2) негрошових розрахунків (п. 291.6 ПКУ); (3) перевищення порога у 25 % частки юросіб-неєдиноподатників у статутному капіталі (п.п. 291.5.5 ПКУ). Звісно, аби вже зовсім перестрахуватися, можна дотримуватися зазначених вимог і раніше. Однак із п.п. 1 п. 299.6 ПКУ такий висновок не випливає. У зазначеній нормі нічого не говориться про період, тому дотримуватися вимог пп. 291.5, 291.6 ПКУ достатньо на момент початку роботи на спрощеній системі.

* На думку фіскалів, тут ідеться саме про здійснення заборонених видів діяльності. Наявність таких видів діяльності у статуті чи у ЄДР фіскали не вважають підставою для відмови у ЄП-реєстрації (БЗ 108.01.06).

Також кандидат у спрощенці не може на день подання Заяви мати податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (п.п. 291.5.8 ПКУ). Причому, на думку фіскалів, тут ідеться в тому числі й про «цивільний» податковий борг, тобто про борг, який визначено фізичній особі не як суб’єкту господарювання (БЗ 107.09). Водночас якщо ви вже стали єдиноподатником, «цивільний» борг — не підстава вас розреєструвати (БЗ 107.09, див. с. 16).

Реорганізований «кандидат» має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг. Це — доволі вузький випадок, порівняно з попереднім. По суті, його можна вважати конкретизацією п.п. 291.5.8 ПКУ для ситуації, коли кандидат утворився в результаті реорганізації. Такий кандидат не повинен мати податкового боргу і погасити усі податкові зобов’язання, які виникли в нього до реорганізації. Виняток із цього правила — реорганізація, яка відбувається шляхом перетворення.

Принагідно нагадаємо, що порядок погашення податкових зобов’язань і податкового боргу в разі реорганізації прописано в ст. 98 ПКУ.

«Кандидат» не дотримується процедури переходу. Процедуру переходу із загальної системи на спрощену прописано в п.п. 298.1.4 ПКУ. Порушити цю процедуру можна кількома шляхами.

По-перше, кандидат може запізно подати Заяву. Згідно з п.п. 298.1.4 ПКУ таку Заяву потрібно подавати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого кандидат хоче стати спрощенцем. Якщо Заяву подано пізніше, фіскали просто не приймуть її до розгляду.

По-друге, кандидат може не додати до Заяви Розрахунок доходу, як того вимагає абзац третій п.п. 298.1.4 ПКУ. Цей Розрахунок показує обсяг доходу кандидата, визначений із дотриманням вимог ст. 292 ПКУ, і підтверджує, що кандидат відповідає вимогам щодо граничного обсягу доходу для переходу в обрану групу спрощенців*.

* Докладно про Розрахунок читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 99, с. 24.

По-третє, кандидат може порушити вимогу про те, що перехід на спрощену систему можна здійснити один раз протягом календарного року (абзац перший п.п. 298.1.4 ПКУ). Зокрема, на цій підставі фіскали відмовляють у ЄП-реєстрації кандидату, який із початку календарного року перебував на спрощеній системі, потім усередині року перейшов на загальну систему, а потім, не чекаючи закінчення року, хоче повернутися на спрощену систему. На думку фіскалів, таке повернення є неможливим (БЗ 107.01)**.

** Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 99, с. 44.

Якщо фіскали «прокліпали»...

Із викладеного вище ви, напевне, вже зрозуміли, що кандидату у спрощенці потрібно відповідати усім вимогам, наведеним у ст. 291 ПКУ. У принципі, деякі із цих вимог фіскали можуть відстежити із Заяви, як-от обрані види діяльності (п.п. 5 п. 298.3 ПКУ) і кількість працівників (п.п. 7 п.п. 298.3 ПКУ). Дані про обсяг доходу можна відстежити за доданим до Заяви Розрахунком (п.п. 298.1.4 ПКУ).

Щодо невідповідності кандидата решті критеріїв, то її фіскалам виявити складніше. І на практиці трапляються випадки, коли фіскали «недогледіли» і зареєстрували платником єдиного податку кандидата, якому мали б відмовити (приклад такої ситуації наведено у статті на с. 27).

Що робити тим єдиноподатникам, яких зареєстрували, хоча мали б відмовити в реєстрації? Фіскали наголошують, що у ПКУ немає механізму, який би дозволив відкликати вже подану Заяву (БЗ 107.01). Тому, на наш погляд, найоптимальнішим для такого платника буде якомога швидше подати Заяву про добровільну відмову від спрощеної системи (пп. 298.2.1, 298.2.2 ПКУ).

Річ у тім, що «недогляд» фіскалів при розгляді ними Заяви не позбавляє їх права у подальшому виявити порушення платником правил роботи на спрощеній системі. А це дозволить анулювати його ЄП-реєстрацію на підставі п.п. 3 п. 299.10 ПКУ за актом перевірки і заднім числом (п. 299.11 ПКУ) з усіма відповідними наслідками (див. с. 23). Тож краще самостійно виправити за фіскалами їхній «недогляд» і завбачливо залишити спрощену систему.