Фінансова звітність, яка подається разом із декларацією з податку на прибуток, має статус додатка до декларації (п. 46.2 ПКУ). У свою чергу, інформація про додатки — це обов’язковий реквізит, без якого документ втрачає статус податкової декларації (п. 48.3 ПКУ).
Рядки 01 і 02 декларації з податку на прибуток заповнюються на підставі даних фінансової звітності (докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 9, с. 9, 11). Тому якщо у результаті подання УД або додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 і 02, це означає, що змінюються також і дані фінансової звітності. Зокрема, Звіту про фінансові результати.
У такому випадку виправлення помилок відбувається не лише у декларації, але й у самій фінзвітності. Відповідно у випадку, коли при самовиправленні вносяться зміни до показників 01 та/або 02 декларації, разом з УД або додатком ВП* необхідно подати виправлену фінзвітність
* Те ж саме стосується і випадків, коли рядки 01 та/або 02 виправляються шляхом подання нової звітної декларації.
Ця виправлена фінзвітність буде відігравати роль, так би мовити, уточнюючого додатка ФЗ. Аналогічного висновку щодо необхідності подавати виправлену фінансову звітність при уточненні даних «прибуткової» декларації доходять самі фіскали (БЗ 102.23.02).
Подаючи виправлену фінзвітність, у спеціальному полі УД або звітної декларації, до якої додається додаток ВП, ви на підставі п. 46.4 ПКУ маєте право пояснити, з якою метою подається така фінзвітність. Особливо це буде актуальним при самовиправленні через додаток ВП. Адже в цьому випадку, окрім виправленої фінзвітності за минулий період, платник має подавати ще й поточну фінзвітність (за звітний період).
Виправлена фінзвітність може бути подана в електронній або в паперовій формі. Якщо ви обрали електронну форму, то спочатку вам потрібно подати виправлену фінзвітність, а вже потім УД чи додаток ВП до звітної декларації. Щодо виправленої фінзвітності в паперовій формі, то вона подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.
Отже, подавати виправлену фінзвітність потрібно тільки в тому випадку, якщо в результаті самовиправлення змінюється значення рядків 01 і 02 декларації — рядків, які «прив’язані» до фінзвітності. При виправленні будь-яких інших помилок у декларації (наприклад, неправильно визначено суму різниць у рядку 03), потреби повторно подавати фінзвітність немає.
Окрема розмова — виправлення помилок, виявлених до закінчення звітного року. Наприклад, «прибутківець»-квартальник у IV кварталі поточного року виявив помилку, допущену у декларації за І квартал цього ж року. Згідно з бухобліковими правилами такі помилки виправляються в періоді виявлення шляхом додаткової проводки або методу «червоне сторно» (п. 4.3 Положення № 88). Тому внаслідок виправлення такої помилки фінзвітність за І квартал ніяк не зміниться, а отже, повторно подавати цю фінзвітність фіскалам не потрібно. Достатньо виправити через УД або додаток ВП власне декларацію за І квартал (а якщо врахувати вимоги фіскалів — також і декларації за півріччя і 9 місяців), за необхідності доплатити суму податку на прибуток і «самоштраф», а також пояснити фіскалам, чому фінзвітність повторно не подається.
А що із помилками минулих років? Наприклад, «прибутківець»-квартальник у березні 2019 року виявив помилку у декларації за І квартал 2017 року. Фіскали наполягають, що йому у такому випадку потрібно виправити не тільки власне декларацію за період, у якому допущено помилку (у нашому випадку — І квартал 2017 року), але й усі наступні декларації до кінця року (БЗ 102.23.02). Чи потрібно повторно подавати фіскалам усю проміжну фінзвітність за рік помилки (у нашому прикладі — за 2017 рік)? Чи можна обмежитися лише повторним поданням річної фінзвітності?
На нашу думку, річної фінзвітності буде цілком достатньо. Адже бухобліковим звітним періодом є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). І через коригування сальдо за рахунком 44 виправляються лише помилки попередніх років (п. 4 П(С)БО 6), але не попередніх періодів року. Враховуючи це, вважаємо, що повторно відображати порівняльну інформацію при виправленні помилок попереднього року (п. 5 П(С)БО 6) потрібно тільки у підсумковій фінзвітності за рік, що виправляється. Тобто виправити (і повторно подати фіскалам) треба лише річну фінзвітність, а виправляти і подавати проміжну фінзвітність року, що виправляється, — не потрібно.
А якщо виправляється лише фінзвітність, а у декларації усі показники залишаються без змін? У такому випадку фіскали усе одно хочуть бачити виправлену фінзвітність, мотивуючи це тим, що фінзвітність є додатком ФЗ до декларації (БЗ 102.23.02). І формально вони праві, адже при внесенні змін до будь-яких додатків платник повинен подавати уточнюючу декларацію, навіть якщо у самій декларації нічого не змінюється. Приклад такої ситуації — фінзвітність правильна, однак її складено не за тією формою (докладніше про це читайте на с. 29).
Тож рекомендуємо і в цьому випадку подавати фіскалам виправлену фінзвітність. Зауважте: за таких обставин виправлена фінзвітність усе одно подається не сама по собі, а разом з «нульовою» УД чи з «нульовим» додатком ВП. Тобто в УД чи у додатку ВП будуть фактично продубльовані показники декларації за період, за який виправляється фінзвітність. А у спеціальному полі такої УД чи звітної декларації, до якої подається додаток ВП, слід згідно з п. 46.4 ПКУ пояснити проведені виправлення у фінзвітності.
Увага! Наразі на сайті ДФСУ з'явився проект змін до декларації з податку на прибуток. Зокрема, в додатку ВП повинна з'явитися таблиця 3, в якій зазначатиметься інформація про подання виправленої фінзвітності з додатком ВП.
