Фінансова звітність, яка подається разом із декларацією з податку на прибуток є додатком до такої декларації (п. 46.2 ПКУ). Специфіка цього додатка в тому, що він може подаватися за різними формами. Це передбачено у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності», де платник проставляє позначку «+» у клітинках, що позначають ті форми фінансової звітності, які він подає.
Масштаб підприємства для цілей подання фінансової звітності визначається згідно з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Докладно про ці критерії і порядок, у якому визначається «фінзвітний» масштаб, ми вже інформували вас у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 93, с. 8 і 2018, № 103, с. 2. Цей масштаб згідно зі ст. 11 Закону про бухоблік та пп. 1, 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 прямо впливає на склад та форми фінансової звітності.
Фінзвітність за 2018 рік — це та фінзвітність, для цілей подання якої масштаб підприємства вперше визначався згідно з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Відповідно, доволі поширеною є ситуація, коли підприємство неправильно визначило свій масштаб і, відповідно, за 2018 рік подало фінансову звітність не за тією формою. При цьому «мегапопулярною» є ситуація, коли згідно зі ст. 55 ГКУ підприємство було середнім і подавало «повноформатну» фінзвітність, а згідно із Законом про бухоблік стало малим і подає «малу» фінзвітність*.
* Докладно цю ситуацію ми висвітлювали у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 29.
За таких обставин підприємство могло, наприклад, «за старою звичкою» подати за 2018 рік «середню» фінзвітність, хоча мало би подати «малу»**. Чи потрібно виправляти цю помилку через подання УД?
** Фіскали вбачають у цих діях адмінправопорушення згідно зі ст. 1863 КУпАП. Хоча зазначена стаття стосується подання фінзвітності не їм, а органам статистики.
Формально так. Бо ж якщо ви подали фінзвітність не за тією формою, то у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» ви проставили позначки «+» не у тих клітинках. І щоби це виправити, потрібно подати УД.
Чи потрібно до такої УД повторно подавати фінзвітність — вже за правильною формою? Фіскали на це запитання прямо не відповідають, а обмежуються посиланням на ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік. Там ідеться про право підприємства подавати уточнену фінзвітність не лише з метою виправлення сумових помилок у такій фінзвітності, але й «з інших причин». Треба думати, що помилкове подання фінзвітності не за тією формою — це і є така «інша причина». Водночас повторно (разом з УД) подавати фіскалам фінзвітність (вже за правильною формою) потрібно, якщо внаслідок виявлених у фінзвітності помилок підлягають уточненню показники декларації (БЗ 102.23.02).
Із матеріалу на с. 21 ви вже знаєте, що виправлену фінзвітність слід подавати тільки у разі, якщо при поданні УД або додатка ВП виправляються показники рядків 01 та/або 02. Про це фіскали говорять в іншій БЗ 102.23.02.
Однак у вищезгаданій «спеціальній» консультації, присвяченій саме поданню фінзвітності не за тією формою, фіскали від цієї конкретики ухиляються, начебто натякаючи, що неправильно заповнене поле «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» — це теж підстава для повторного подання фінзвітності.
Тож для цілковитого спокою радимо все ж подати УД, в якій позначити правильні форми фінзвітності (ті, які підприємство повинно було подавати згідно зі своїм масштабом). І до цієї УД додати фінзвітність, складену за правильними формами. Навіть якщо сумові показники такої фінзвітності залишаються незмінними.
