На наш погляд, складати розрахунок коригування в цьому випадку не обов’язково, оскільки ПН з такою «вадою» не позбавляє вас права на податковий кредит. А ось чому — давайте розбиратися.
Дійсно, ціна постачання без ПДВ — один з обов’язкових реквізитів ПН з п.п. «є» п. 201.1 ПКУ. А при заповненні ПН потрібно керуватися даними первинних документів (абзац другий п. 44.1 ПКУ). Тобто показники ПН, у тому числі ціна без ПДВ, повинні відповідати показникам у бухпервинці.
Водночас не можна скидати з рахунків правило з абзацу одинадцятого п. 201.10 ПКУ: помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу), період, сторони та суму ПЗ, не можуть бути причиною для неприйняття ПН в електронному вигляді. Тобто ПН з неістотними помилками в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), які при цьому не заважають ідентифікувати операцію, можуть бути зареєстровані в ЄРПН, а отже, за логікою речей, є підставою для визнання податкового кредиту покупця. Поготів, з урахуванням «залізного» правила, встановленого абзацом третім п. 201.10 ПКУ, за яким зареєстрована ПН повинна надавати право на податковий кредит без жодних обмежень*.
* Слід зауважити, податківці ігнорують цю вимогу ПКУ, а тому зареєстрована, але «помилкова» ПН — це не (!) 100 % гарантія права покупця на податковий кредит.
Схоже, згодні із цим і податківці. Можна згадати цілу низку роз’яснень, у яких вони підтверджують: помилка в обов’язкових реквізитах ПН — ще не «вирок». Навпаки, якщо вона дозволяє визначити ключові характеристики операції: її зміст (товар/послугу), період, сторони та суму ПЗ, то право покупця на податковий кредит за ПН з «дефектом» зберігається (див. листи ДФСУ від 02.10.2018 р. № 4269/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 04.02.2019 р. № 390/6/99-99-07-05-02-15/ІПК, 101.13 БЗ тощо).
На жаль, ані ПКУ, ані спеціальний Порядок № 1246 не конкретизують, які саме помилки вважаються істотними і можуть перешкодити «ідентифікувати операцію», а які — ні.
Водночас у вашій ситуації цілком можна скористатися правилом «неістотності» помилки і включити вхідний ПДВ на підставі цієї ПН до складу податкового кредиту. Адже сам факт придбання вами товарів, а отже, реальність здійснення госпоперації, ви можете підтвердити первинними документами. Сума ПДВ, зазначена в ПН, у вашому випадку збігається з видатковими накладними і з банківськими документами до копійки. Ідентичні з інформацією з первинки такі дані, як номенклатура придбаних товарів, інформація про постачальника та покупця, а також дата виписування ПН (а отже, дата виникнення права на податковий кредит).
Та й самі податківці якось дозволили платникові податків заплющити очі на те, що сума ПДВ у зареєстрованій ПН відрізняється від суми ПДВ в отриманій ним видатковій накладній на 1 копійку (див. лист ДФСУ від 14.09.2018 р. № 4044/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Ну а якщо вже вони «прощають» невідповідність суми ПДВ — ключового показника ПН, який власне й потрапляє до складу податкового кредиту, то до ПН з «копійчаною» розбіжністю в базі оподаткування жодних претензій бути не повинно.
