Для цілей ПКУ грошові кошти, видані за безвідсотковим договором позики, підпадають під визначення «поворотної фінансової допомоги» (п.п. 14.1.257 ПКУ).
Оскільки грошова позика надається фізособі на поворотній основі, то немає підстав говорити про виникнення в неї доходу на суму отриманої позики. Це підтверджується положеннями п.п. 165.1.31 ПКУ. Ця норма Кодексу свідчить: основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податків, не включається до складу його оподатковуваного доходу.
При цьому строк, на який видають позику для цілей розд. IV ПКУ, що встановлює порядок оподаткування доходів фізосіб, значення не має. Тобто підприємство може видати позику у 2019 році зі строком погашення у 2069 році. І протягом дії договору позики дохід у фізособи-позичальника не виникне.
До речі, не буде доходу у фізособи і тоді, коли сума поворотної фіндопомоги погашається ним з порушенням строків, установлених договором або графіком погашення, проте в межах строку позовної давності.
Водночас, незважаючи на відсутність оподатковуваного доходу у фізособи, підприємство, яке видає поворотну фіндопомогу, зобов’язане відобразити її суму у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153». При цьому в графах 3а і 3 розділу І форми № 1ДФ відображають суму нарахованої і виплаченої фіндопомоги відповідно, а графи 4а і 4 не заповнюють (у паперовому варіанті проставляють прочерки).
Що стосується ВЗ, то із суми поворотної фіндопомоги його не утримують (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Проте, як і у випадку з ПДФО, суму такої допомоги слід відобразити в розділі ІІ Податкового розрахунку за рядком «Військовий збір».
З ЄСВ усе спокійно. Його тут немає. ☺
