Одразу заспокоїмо: придбання за рахунок кредитних коштів не позбавляє підприємство права на ПК.
Нагадаємо, що ПК (за правилами п. 198.2 ПКУ) виникає на дату першої події, тобто:
— на дату списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
— на дату отримання платником податку товарів/ послуг.
Проте в цьому випадку сумніви закралися через те, що підприємство скористалося не класичним кредитом (коли гроші заздалегідь надходять позичальнику на рахунок для здійснення подальших платежів), а популярною формою кредитування «понад кошти на поточному рахунку» (коли банк навіть у разі нестачі коштів на рахунку у міру надходження платіжних документів одразу проводить платежі). Наприклад:
— овердрафтом, коли можливі платежі понад залишок коштів на рахунку, при цьому кошти на рахунок не перераховуються, а списуються «в мінус» — шляхом кредитування рахунку клієнта (з англ. оverdraft — перевитрата), або
— кредитною лінією, коли використовувати кредитні кошти для оплати можна частинами, у міру потреби.
Найчастіше і перший, і другий спосіб кредитування прив’язані до поточних рахунків клієнтів (хоча для кредитної лінії може відкриватися і окремий рахунок). Щоправда, на відміну від кредитної лінії, овердрафт, як правило, є кредитом короткостроковим, причому на його погашення автоматом (!) спрямовуються всі суми, що надійшли на рахунок. Тоді як заборгованість за кредитною лінією може погашатися шляхом внесення окремих платежів. До того ж розрізняються умови надання і погашення кредитів (у тому числі порядок нарахування та погашення відсотків).
Проте незалежно від способу кредитування за підприємством, що здійснило придбання за рахунок кредитних коштів, має зберігатися право на ПК. Пояснимо чому.
По-перше, те, що оплата за товар здійснюється за рахунок кредитних коштів, не перетворює банк на платника — покупця товару. Тому платіж не можна розцінювати як оплату, внесену банком — третьою стороною. Тож чіплятися, скажімо, до тристоронніх відносин, коли оплату вносить третя сторона, податківці не мають права. Адже банк не сплачує від свого імені за товар постачальнику, а тільки видає кредит, тобто надає у позику грошові кошти покупцеві, щоб той розрахувався за товар. Тому у будь-якому разі
платником (покупцем товарів) залишається підприємство
Тим більше, що і в платіжному дорученні платником у такому разі буде зазначено підприємство (!) і саме його банківський рахунок.
Та й сама суть кредитних операцій у тому, що кредитується позичальник. Адже за кредитним договором банк чи інша фінустанова (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується сплатити відсотки і повернути кредит (ч. 1 ст. 1054 ЦКУ). А тому у будь-якому випадку за товар розплатиться позичальник (підприємство) — нехай за допомогою позикових коштів. Зважаючи на це податкову накладну (ПН) постачальник в загальному порядку складе і зареєструє на ім’я підприємства (покупця).
А по-друге, хоча брак коштів примушує брати кредит, плата за товар буде здійснена з рахунку покупця. Тобто можливість проведення банком операції по рахунку (понад суми залишку коштів на ньому) здійснюється шляхом кредитування такого рахунку покупця.
І навіть більше. Цей момент врегульований ч. 1 ст. 1069 ЦКУ, якою передбачено: якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку), вважається, що банк надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу. Тобто платіж понад кошти на рахунку проводиться шляхом кредитування такого рахунку. Тобто
кошти будуть списані з банківського рахунку покупця
До того ж ці операції повною мірою відобразяться і в банківській виписці за рахунком.
Таким чином, усіх умов для відображення ПК дотримано.
І наостанок — трохи про облік. Нагадаємо, що існують два методи обліку овердрафту: з використанням рахунку 60 «Короткострокові позики» та без нього (тобто аналогічно банківській виписці). До речі, останньому варіанту симпатизує Мінфін (лист від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021), при цьому зазначаючи, що в такому разі кредитове сальдо поточного рахунку, яке утворюється на кінець звітного кварталу (року) за кредитом овердрафт (Кт 311), відображають на підставі виписки банку в статті «Короткострокові кредити банків» пасиву Балансу.
І для наочності — приклад.
Приклад. Підприємство перерахувало передоплату за ТМЦ вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.) з поточного рахунку, за яким діє договір про надання кредиту овердрафт (частково скориставшись овердрафтом у сумі 8400 грн.). За користування овердрафтом списано відсотки — 100 грн.
В обліку підприємства придбання ТМЦ за рахунок кредитних коштів буде відображено такими записами:
Придбання ТМЦ за рахунок кредиту (овердрафту)
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
Дт | Кт | |||
Залишок за субрахунком 311 на початок дня (умовно) | 311 (сальдо) | 3600 | ||
1 | Перераховано передоплату постачальнику | 371 | 311 | 12000 |
2 | Відображено ПК на підставі зареєстрованої постачальником ПН | 644/1 | 644 | 2000 |
641/ПДВ | 644/1 | 2000 | ||
Залишок за субрахунком 311 на кінець дня (початок наступного дня) | 311 (сальдо) | -8400 | ||
3 | Отримано оплату від покупця за поставлений товар | 311 | 361 | 10800 |
4 | Отримано товари від постачальника | 28 | 631 | 10000 |
5 | Відображено суму вхідного ПДВ | 644 | 631 | 2000 |
6 | Здійснено залік заборгованості | 631 | 371 | 12000 |
7 | Нараховано проценти за овердрафтом | 951 | 684 | 100 |
8 | Сплачено проценти за овердрафтом | 684 | 311 | 100 |
Залишок за субрахунком 311 на кінець дня | 311 (сальдо) | 2300 | ||
При альтернативному варіанті обліку овердрафту (з використанням рахунку 60 «Короткострокові позики») або купівлі ТМЦ за рахунок кредитної лінії в обліку будуть зроблені такі записи: — перераховано передоплату постачальнику: Дт 371 — Кт 311 — 12000 грн.; — отримано овердрафт: Дт 311 — Кт 601 — 8400 грн.; — погашено овердрафт: Дт 601 — Кт 311 — 8400 грн. Докладніше про цей варіант див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 80, с. 24; 2018, № 16, с. 46. |