11.1. Фінансові санкції
Документом, який дозволяє фіскалам накладати на суб’єктів господарювання фінансові санкції, є Указ № 436. Одразу скажемо: не всі санкції з перелічених у ньому можуть застосовуватися нині. Зокрема, Указ передбачає штрафи за два види порушень, які такими наразі, по суті, не є. До них належать штрафи:
1) за витрачання готівки з виручки на виплати, що пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості (абзац четвертий ст. 1);
2) за нецільове використання готівкових коштів, одержаних у банку (абзац сьомий ст. 1).
Розпочнемо зі штрафу за витрачання готівки з виручки. У п.п. 6 п. 58 Положення № 148 сказано, що такі виплати готівкою повинні здійснюватися з урахуванням вимог ПКУ.
Водночас ПКУ жодних обмежень у частині виплати заробітної плати з виручки за наявності податкового боргу не передбачає
Ба більше, заборонено (!) використання власних коштів платника податків як джерела погашення його податкового боргу, якщо такі кошти призначені для виплат заборгованості за основною заробітною платою за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юрособою (п.п. 87.3.8 ПКУ).
Тобто, спираючись на норми ПКУ, бачимо, що в цьому питанні правопорушення відсутнє, а отже, немає й підстав для штрафу. Такий висновок підтверджують фіскали в консультації з підкатегорії 109.21 БЗ.
А ось щодо нецільового використання готівки, одержаної в банку, податківці не такі зговірливі.
Насправді
Положення № 148 жодних вимог до цільового використання готівкових коштів, одержаних з банку, не пред’являє
І про це ми вже говорили (див. підрозділ 3.3 розділу «Загальні питання здійснення касових операцій»).
Нагадаємо: первісно під цільовим використанням малося на увазі одержання готівки під конкретну мету в межах господарської діяльності. І ні на жодні інші цілі використовувати таку готівку було не можна. Так, наприклад, одержані на госппотреби кошти можна було витратити виключно на госппотреби, але ніяк не на відрядження тощо.
У цьому сенсі «цільове» обмеження для готівки, одержаної в банку, давно кануло в Лету (див. листи НБУ від 26.01.2005 р. № 11-111/226-703 і від 21.11.2016 р. № 50-0004/95394). А тому й штрафні санкції за нецільове використання готівки застосовуватися не повинні. На цей факт свого часу вказував НБУ в листі від 01.03.2005 р. № 11-111/680-1907.
Погоджувалися із цим і судові органи (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 14.01.2016 р. у справі № 808/5569/14* та постанову Черкаського окружного адмінсуду від 23.02.2017 р. у справі № 823/2010/16**).
* Див. www.reyestr.court.gov.ua/Review/55011146.
** Див. www.reyestr.court.gov.ua/Review/65036354.
У зв’язку із цим насторожує позиція фіскалів, викладена в консультації з підкатегорії 109.21 БЗ. Тут вони надають своє визначення поняттю нецільового використання готівки. Так, вони вважають, що таким є витрачання готівки на цілі, не пов’язані з веденням господарської діяльності. І, як видно, на цій підставі хочуть підтягнути штраф у розмірі витраченої готівки.
Проте ми вважаємо, що готівку, одержану в банку, можна безболісно використовувати для забезпечення потреб суб’єкта господарювання, що виникають у процесі його функціонування. І не важливо, який при цьому цільовий напрям зазначений у відповідному реквізиті банківського чека. Адже НБУ давно зазначав, що заповнення цього реквізиту здійснюється тільки для аналізу грошових потоків за напрямами і вивчення тенденцій готівкового обігу (див. п. 2 листа НБУ від 26.01.2005 р. № 11-111/226-70).
Що стосується інших фінансових санкцій, установлених Указом № 436, то підставою для їх застосування слугують матеріали проведених податківцями перевірок і подання Державної аудиторської служби, фінансових органів та органів МВС у встановленому законодавством порядку (див. підкатегорію 109.21 БЗ). Застосовуються такі штрафи в розмірах, що діють на день завершення перевірок або на день отримання органами ДФСУ зазначених подань (ст. 2 Указу № 436).
Згрупуємо інформацію про санкції, що застосовуються до суб’єктів господарювання — порушників готівкового обігу, у табл. 11.1.
Таблиця 11.1. Фінансові санкції за порушення правил роботи з готівкою
| № з/п | Вид порушення | Санкції за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі | Штраф у розмірі 200 % суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день | |
| При проведенні перевірки податківці порівнюють записи про фактичні залишки готівки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожен день. При цьому не має значення, були цього дня касові обороти чи ні. Штраф за перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі також може бути застосований до підприємства в разі виявлення під час його перевірки не підписаних одержувачем ВКО або відомостей на видачу готівки. Підставою для цього є п.п. 3 п. 58 Положення № 148. Так, при виявленні ВКО або відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі в день, у якому зазначені видаткові документи оформлені. Надалі ця сума в розрахунок понадлімітних залишків готівки не включається (див. підкатегорію 109.21 БЗ). | |||
| 2 | Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) в касах готівки | Штраф у розмірі 500 % неоприбуткованої суми | |
| Цей штраф застосовується за кожен факт неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного оприбуткування) готівки в касах. Про те, що вважати оприбуткуванням, див. у підрозділі 3.2 розділу «Загальні питання здійснення касових операцій». Якщо під час перевірки контролюючим органом у касі підприємства будуть виявлені суми готівкових коштів, не підтверджені прибутковими касовими ордерами, їх визнають неоприбуткованими. Підстави для цього є в п. 11 Положення № 148. | |||
| 3 | Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звітування за раніше видані кошти | Штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум | |
| Щоб уникнути застосування зазначеного штрафу, невикористані грошові кошти повинні повертатися підзвітною особою до або під час подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, згідно з вимогами ПКУ і з урахуванням строків видачі готівки, передбачених п. 19 Положення № 148. Детально про видачу готівки під звіт читайте в розділі 7 «Підзвітна готівка» цього спецвипуску. | |||
| 4 | Проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів | Штраф у розмірі сплачених коштів | |
| На перший погляд, можна подумати, що ця санкція передбачена для продавця, який не видав необхідний документ покупцеві. Проте згідно з роз’ясненнями, викладеними в листі ДПАУ від 30.12.2005 р. № 13363/6/23-8019, це не так. Зазначений штраф податківці й зараз застосовують до суб’єкта господарювання, у якого при перевірці виявлено затверджені авансові звіти, за якими підзвітним особам зараховано (виплачено) суми готівки, не підтверджені відповідними розрахунковими документами (див. підкатегорію 109.21 БЗ). | |||
Важливо! Штрафи, передбачені Указом № 436, є адміністративно-господарськими санкціями (див. п. 2 оглядового листа ВАСУ від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08).
За загальним правилом адміністративно-господарські санкції можуть накладатися протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня його вчинення (ч. 1 ст. 250 ГКУ). Проте ч. 2 ст. 250 ГКУ свідчить, що ці загальні правила не поширюються на штрафні санкції, встановлені законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладений на фіскальні органи.
Судові органи нині також вважають, що стосовно порушень «готівкових» правил, допущених після 01.01.2011 р.*, строки давності, передбачені ч. 1 ст. 250 ГКУ, не застосовуються (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 12.07.2017 р. у справі № К/9991/56632/12**).
* Дата набрання чинності положеннями ч. 2 ст. 250 ГКУ.
** Див. www.reyestr.court.gov.ua/Review/68740985.
Проте, як раніше зазначав НБУ, такі штрафи можуть застосовуватися протягом строку, встановленого ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів (див. лист від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354). До речі, такої ж думки дотримуються й фіскали (див. підкатегорію 109.21 БЗ). І хоча зазначена консультація переведена до складу недіючих у зв’язку із втратою чинності Положенням № 637, думка податківців із цього приводу, вважаємо, не змінилася.
Інакше кажучи, на штрафи, які застосовуються відповідно до Указу № 436 за порушення правил готівкового обігу, поширюються загальні строки давності, передбачені ст. 102 ПКУ (1095 днів), а не строки, встановлені ч. 1 ст. 250 ГКУ.
11.2. Адміністративна відповідальність
Крім фінансових санкцій до суб’єктів господарювання, за порушення вимог законодавства у сфері готівкового обігу на посадових осіб підприємств та підприємців можуть накладатися адміністративні штрафи. Інформація про розмір та умови застосування таких штрафних санкцій прописана в ст. 16315, 1642 і 1644 КУпАП.
Причому зверніть увагу: ст. 16315 КУпАП установлює відповідальність не за будь-яке порушення норм Положення № 148, а тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги). У зв’язку із цим, наприклад, за порушення правил оформлення касових документів адміністративна відповідальність на сьогодні посадовим особам підприємств і підприємцям не загрожує. З такою думкою погоджуються й фіскали (див. підкатегорію 109.21 БЗ).
Що стосується строків давності, то адміністративне стягнення за порушення готівкового обігу може бути накладене не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше 2 місяців з дня його виявлення (ч. 1 ст. 38 КУпАП).
Згідно з роз’ясненнями податківців, триваючим є правопорушення, яке характеризується тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. При триваючому правопорушенні особа, яка його вчинила, і надалі перебуває в безперервному стані вчинення неправомірних дій або бездіяльності (див. консультацію з підкатегорії 138.03 БЗ).
На щастя, виходячи із цього визначення, переважна більшість порушень правил у сфері готівкового обігу — разові правопорушення, а не триваючі.
Про те, яка адмінвідповідальність загрожує працівникам підприємств і підприємцям, ви можете дізнатися з табл. 11.2.
Таблиця 11.2. Адмінсанкції за «готівкові» порушення
| № з/п | Вид порушення | Санкції за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою | Штраф у розмірі від 100 до 200 нмдг* (від 1700 до 3400 грн.) | |
| * Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян. | |||
| Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) | ||
| Ці штрафи накладають органи ДФСУ (ст. 2342 КУпАП) на винних у таких порушеннях посадових осіб підприємств, а також на фізосіб-підприємців (див. підкатегорію 109.21 БЗ). Причому в разі перевищення граничних сум готівкових розрахунків він загрожує як платникам, так і одержувачам «надграничних» сум. А ось для фізичних осіб (непідприємців) чинним законодавством не передбачено жодних штрафів за порушення «готівкових» обмежень (див. підкатегорію 109.21 БЗ). В іншій своїй консультації з підкатегорії 109.21 БЗ фіскали ухиляються від відповіді на запитання, є перевищення граничної суми готівкових розрахунків разовим чи триваючим правопорушенням. Проте оскільки штраф накладається окремо за кожен випадок перевищення, вважаємо, що йдеться про разове правопорушення. Тобто для штрафу застосовуватиметься двомісячний строк давності з дня, у якому допущено перевищення (ст. 38 КУпАП). | |||
| 2 | Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | |
| Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | ||
| Зазначений штраф накладають органи Державної аудиторської служби на посадових осіб підконтрольних їй установ і суб’єктів господарювання (ст. 2341 КУпАП). Відповідно, цей штраф може загрожувати тільки підприємствам, пов’язаним з бюджетними коштами (п.п. 2 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43). Проте водночас пам’ятайте, що фіскали мають право під час проведення перевірок вимагати від усіх платників проведення інвентаризації активів і, зокрема, готівки (п.п. 20.1.9 ПКУ). Посилаючись на це право, податківці раніше зазначали, що на вимогу працівника податкових органів платник зобов’язаний провести інвентаризацію в межах строків проведення перевірки (див. лист ДПАУ від 26.05.2011 р. № 6322/5/23-4016). Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації — це разове правопорушення, тому щодо нього застосовується строк давності 2 місяці з моменту вчинення. А ось якщо інвентаризація зовсім не проведена, йдеться вже про триваюче правопорушення. Тобто має місце довготривале, безперервне невиконання обов’язків, передбачених правовою нормою. Тут уже адмінстягнення можливе не пізніше ніж через 2 місяці з дня виявлення правопорушення (ст. 38 КУпАП). Детально про відповідальність за непроведення інвентаризації читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 45. | |||
| 3 | Здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням строків, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій | Штраф у розмірі від 17 до 88 нмдг (від 289 до 1496 грн.) | |
| Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 43 до 175 нмдг (від 731 до 2975 грн.) | ||
| Цей штраф накладають органи Національної поліції (ст. 222 КУпАП). Очевидно, це правопорушення також вважається разовим з відповідними наслідками для строку давності до застосування адмінстягнення. | |||
Враховуючи розміри штрафних санкцій, намагайтеся не порушувати касову дисципліну. А про те, як правильно здійснювати операції з готівкою, ви вже знаєте.
висновки
- За порушення правил готівкового обігу, встановлених Положенням № 148, передбачені фінансові санкції згідно з Указом № 436 і адміністративні санкції згідно з КУпАП.
- Нині не повинні застосовуватися згадані в Указі № 436 штрафні санкції (1) за витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу і (2) за нецільове використання готівкових коштів, одержаних у банку.
- Для фінансових санкцій, установлених Указом № 436, застосовуються строки давності згідно зі ст. 102 ПКУ — 1095 днів.
- Адмінстягнення за недотримання правил готівкового обігу може бути накладено не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше 2 місяців з дня його виявлення.
