Атестація робочих місць

3.1. Для чого потрібна атестація

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах, а також на пільгове пенсійне забезпечення (п. 2 Порядку № 442 і п. 1.1 Методрекомендацій № 41).

Проте проводити атестацію зобов’язані не всі роботодавці. Так, згідно з п. 1 Порядку № 442 і Методрекомендаціями № 41 атестацію проводять на підприємствах (незалежно від форми власності та господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як сьогодні, так і в майбутньому.

Зокрема, проводити атестацію робочих місць необхідно, якщо на підприємстві є роботи, професії (посади), зазначені в:

— Списку № 1 і Списку № 2 (у них перелічені роботи, професії (посади), зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах);

— Списку № 1290-1 (установлює, кому надаються щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці);

— Переліку № 163 (визначає виробництва, цехи, професії (посади) зі шкідливими умовами праці, робота в яких надає право на скорочену тривалість робочого тижня);

— Переліку № 576 (наводить перелік робіт з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці в будівництві, на яких установлюється підвищена оплата праці).

При цьому враховується вплив на працівників усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією, сукупних факторів технічного й організаційного рівня умов праці, ступеня ризику ушкодження здоров’я.

Здійснюючи атестацію, необхідно (п. 6 Порядку № 442):

1) установити фактори і причини виникнення несприятливих умов праці;

2) провести санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

3) провести комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

4) установити ступінь шкідливості й небезпечності праці та її характеру за Гігієнічною класифікацією;

5) обґрунтувати віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

6) визначити (підтвердити) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах;

7) скласти перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

8) проаналізувати реалізацію технічних та організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Результати атестації є підставою для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників, а також для вирішення питань про надання пенсій за віком на пільгових умовах згідно із Законом № 1788, інших пільг і компенсацій за рахунок підприємств.

Про трудові та соціальні пільги, на які працівник зможе претендувати за результатами атестації, ви можете дізнатися з табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Пільги та компенсації, що надаються за результатами атестації

У табл. 3.1 ми навели обов’язкові пільги та компенсації, що надаються за результатами атестації. Водночас роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати в колективному договорі (угоді) або трудовому договорі пільги та компенсації, не передбачені законодавством.

За результатами атестації в кожному конкретному випадку визначають, чи належить робота на цьому робочому місці до категорії шкідливої (важкої).

Результати атестації є доказами необхідності здійснення витрат, пов’язаних з ОП: на лікувально-профілактичне харчування, молоко або рівноцінні харчові продукти, газовану солону воду, спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, мийні та знешкоджувальні засоби.

Критерії оцінки умов праці можна знайти в додатку 3 до Методрекомендацій № 41, а їх визначення здійснюється відповідно до Гігієнічної класифікації, чинних стандартів, норм та правил з ОП.

Пам’ятайте, що за порушення строку і порядку проведення атестації передбачена відповідальність. Яка? Див. у розділі 9.

3.2. Порядок проведення атестації

Згідно з п. 4 Порядку № 442 і п. 1.5 Методрекомендацій № 41 атестацію проводять у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Причому зауважте, що

Після закінчення цього строку вони не діють. На це вказують, зокрема, лист Мінсоцполітики від 20.06.2019 р. № 939/0/206-19 і постанова ВСУ від 25.04.2018 р. у справі № 804/2806/17*. У зв’язку із цим дату і строки проведення чергової атестації необхідно встановлювати з таким розрахунком, щоб вона закінчилася до закінчення строку дії попередньої атестації.

* Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/73700405.

А чи поширюються результати атестації на період до її проведення? На перший погляд здається логічним, що результати атестації не повинні впливати на період до її проведення. Проте якщо за результатами атестації встановлено, що робоче місце належить до категорії із шкідливими або важкими умовами праці, то можна припустити, що ці ж умови були й до моменту проведення атестації. Тобто робоче місце й раніше характеризувалося шкідливістю і небезпекою праці (якщо умови праці істотно не змінювалися).

У такому разі чи може працівник, який працював у таких умовах до проведення атестації, претендувати на пільги? Позитивного висновку можна дійти з уже згаданого нами вище листа Мінсоцполітики від 20.06.2019 р. № 939/0/206-19 (ср. ). У ньому це питання розглянуте через призму отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Автори листа натякнули на те, що якщо атестація була проведена вперше й умови роботи не змінювалися, то після проведення атестації весь період попередньої роботи на цьому підприємстві у виробництвах, зазначених у списках № 1 і № 2, можна зарахувати до стажу, який надає право на пільгову пенсію.

Зазначимо: такого висновку Мінсоцполітики дійшло з буквального розуміння п. 4.4 Порядку № 383. У ньому зазначено: якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах у пільговий стаж зараховується весь період роботи до 21.08.92 р., 5-річний період роботи на цьому підприємстві, який передує даті видання наказу, і період роботи протягом наступних 5 років. Тобто ретроспективна дія результатів атестації все-таки передбачена в законодавстві і з цим погоджується Мінсоцполітики. Щоправда, це правило прописане тільки для призначення пільгових пенсій.

Зверніть увагу:

Її можуть ініціювати роботодавець, профспілковий комітет, трудовий колектив (його виборний орган) або органи Держпраці.

Для проведення атестації керівник підприємства своїм наказом (п. 2.1 Методрекомендацій № 41):

1) визначає основу і завдання атестації;

2) затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, а в разі потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

3) установлює терміни та графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;

4) визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями. Наприклад, гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять відповідним чином атестовані лабораторії (п. 7 Порядку № 442);

5) визначає проєктні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці та участі в розробленні заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

Атестацію проводить атестаційна комісія. Як було сказано вище, її склад і повноваження визначаються наказом керівника підприємства. При цьому в обов’язковому порядку до її складу повинен входити представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності такої — уповноважена найманими працівниками особа. На це вказує абзац перший п. 4 Порядку № 442.

Крім того, до цієї комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці та заробітної плати, ОП, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій (п. 2.2 Методрекомендацій № 41). Але рекомендується — не означає зобов’язані. Тому комісію цілком можна сформувати і зі своїх працівників (без залучення сторонніх осіб).

До проведення атестації також можуть залучатися проєктні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці (п. 5 Порядку № 442).

У процесі проведення атестації атестаційна комісія (п. 2.3 Методрекомендацій № 41):

— здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням виконавцями відповідної роботи на всіх етапах;

— формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу та організовує її вивчення;

— визначає і залучає в установленому порядку відповідні організації до виконання спеціальних робіт;

— організовує виготовлення планів розташування обладнання в кожному підрозділі з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

— складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

— порівнює застосовуваний технологічний процес, обладнання, сировину і матеріали, що використовуються на підприємстві, з передбаченими в проєктах;

— визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища й організовує ці дослідження;

— прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

— установлює на підставі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника відповідність назви професій і посад працівників, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність з фактично виконуваною роботою (з урахуванням назви професії (посади) згідно з Класифікатором професій);

— складає Карту умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць (детальніше про неї див. у підрозділі 3.3 нижче);

— проводить атестацію і за її результатами складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці;

— уточнює діючі пільги та вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;

— розробляє заходи щодо поліпшення умов праці й оздоровлення працівників;

— виконує свої функції до призначення нового складу комісії при наступній або позачерговій атестації.

На це вказують абзац другий п. 4 Порядку № 442 і абзац другий п. 1.5 Методрекомендацій № 41.

До питання атестації підійдіть максимально серйозно. Адже її непроведення вважатиметься порушенням законодавства про працю, за яке загрожує відповідальність (див. розділ 9).

3.3. Документальне оформлення результатів

Результати атестації робочих місць потрібно обов’язково задокументувати. Здійснюють це за допомогою Карти умов праці (далі — Карта). Її форму наведено в додатку 2 до Методрекомендацій № 41.

При оформленні Карти слід керуватися Інструкцією щодо заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць від 30.11.92 р. № 06-41-48, розробленою Мінпраці спільно з МОЗ. У ній, серед іншого, ви можете знайти приклад заповнення згаданої Карти.

Детально розберемо, що потрібно зазначити в кожному з розділів Карти.

У розділі I Карти «Гігієнічна оцінка умов праці» відображають результати гігієнічної оцінки умов праці на робочому місці. Тобто тут зазначають оцінку умов праці з урахуванням дії на працівників усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією.

При проведенні оцінки слід виходити з того, що гігієнічна оцінка умов праці дається за найвищими класом та ступенем з числа фактично виміряних рівнів цих факторів.

Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори і фактори трудового процесу або вони не перевищують допустимих норм, то умови праці слід визнати такими, що відповідають гігієнічним вимогам.

У розділі II Карти «Оцінка технічного та організаційного рівня» зазначають результати оцінки технічного та організаційного рівня робочого місця. Її здійснюють за правилами, передбаченими розд. 5 Методрекомендацій № 41.

Так, згідно з п. 5.1 згаданих Методрекомендацій оцінку технічного рівня робочого місця проводять шляхом аналізу:

1) відповідності технологічного процесу, будівель і споруд — проєктам, обладнання — нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

2) технологічній оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами);

3) відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам ОП;

4) впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

У свою чергу, при оцінці організаційного рівня робочого місця аналізують (п. 5.2 Методрекомендацій № 41):

1) раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проєктування і раціонального розміщення обладнання та оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;

2) забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального та колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки праці і встановленим нормам;

3) організацію роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

На підставі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з трьох видів умов праці (розділ III Карти «Атестація робочого місця»):

— з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

— зі шкідливими і важкими умовами праці;

— зі шкідливими умовами праці.

Для атестації робочого місця з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, а також зі шкідливими і важкими умовами праці враховуються фактори, що впливають на працівника в процесі праці не менше 80 % робочого часу. Зі шкідливими умовами праці оцінюються робочі місця за наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів, тривалість дії яких становить менше 80 % робочого часу. При цьому для встановлення тривалості дії на працівника шкідливих виробничих факторів атестаційна комісія складає фотографію робочого дня (див. лист Держпраці від 20.05.2016 р. № 5602/4/4.6-ДП-16).

У розділі IV Карти «Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування» перераховують розроблені за результатами атестації невідкладні заходи щодо поліпшення умов та безпеки праці, для розроблення і впровадження яких не потрібно залучати сторонні організації та фахівців.

У розділі V Карти «Пільги і компенсації» зазначають, на які пільги та компенсації має право працівник, зайнятий на робочому місці, що атестується. Про можливі пільги та компенсації ми говорили в табл. 3.1.

Карту підписують голова та члени комісії.

За результатами атестації необхідно скласти переліки (п. 6.7 Методрекомендацій № 41):

— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством;

— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги та компенсації за рахунок коштів підприємства;

— робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації (зокрема, на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством), підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству і зберігається протягом 50 років. Витяг з наказу додають до трудових книжок працівників, професії та посади яких внесені до переліку (п. 6.8 Методрекомендацій № 41, п. 9 Порядку № 442).

Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

3.4. Облік витрат на атестацію робочих місць

Зазвичай проведення атестації не обходиться без певних фінансових витрат. Безумовно, їх потрібно облікувати. При цьому облік «атестаційних» витрат особливих складнощів не викликає. Переконайтеся в цьому самі!

У бухгалтерському обліку витрати на ОП, зокрема витрати на атестацію, відображають з урахуванням вимог П(С)БО 16. Пункт 15.8 цього стандарту говорить, що

Тобто в бухгалтерському обліку виробничих підприємств інформацію про суму витрат на проведення атестації в періоді їх здійснення відображають за дебетом рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Не викликає труднощів і податковий облік витрат на атестацію робочих місць. Як відомо, на сьогодні об’єктом обкладення податком на прибуток є бухгалтерський фінрезультат до оподаткування. При цьому високодохідники і малодохідники-добровольці коригують його на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 згаданого Кодексу). Нагадаємо: високодохідниками вважають платників податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн. Усі інші платники податків є малодохідниками.

Проте при проведенні атестації робочих місць працівників жодних податковоприбуткових різниць, установлених розд. ІІІ ПКУ, виникати не буде, а отже, жодних коригувань проводити не потрібно.

Для більшої ясності порядок обліку витрат на проведення атестації покажемо на прикладі.

Приклад 3.1. На підприємстві зі шкідливими умовами праці прийнято рішення про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці. До проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу залучена відповідним чином атестована організація. Вартість послуг з проведення цих досліджень становила 25200 грн. (у тому числі ПДВ — 4200 грн.).

Як зазначені витрати на проведення атестації підприємство повинно відобразити у своєму обліку, покажемо в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Облік витрат на атестацію робочих місць