Товар зіпсовано з вини перевізника: облік та оподаткування

Умови постачання

Для кращого розуміння операції зобразимо на схемі алгоритм її здійснення.

Схема господарської операції

Пояснимо позначення на схемі.

1. Продавець передає товар перевізнику і делегує отримувачу право виставляти претензію.

2. Отримувач виставляє претензію і оплачує за доставку і за всю партію товару.

3. Перевізник передає весь товар отримувачу і компенсує вартість зіпсованих товарів.

4. Перевізник перераховує кошти постачальнику за товар.

5. Проведено залік надміру сплаченого авансу в рахунок відшкодування від перевізника.

До відома! Покупець оприбутковує товар на баланс на підставі отриманих супровідних документів від перевізника. В цей момент продавець відображає в обліку доходи від реалізації і витрати у сумі собівартості реалізованих товарів.

Такий алгоритм дій покупця і продавця маємо у випадку, якщо перевізник зіпсував товар. А тепер про все детальніше.

Хто постраждалий?

Коли у процесі доставки частина товару зіпсована (пошкоджена) з вини перевізника, то постраждалою стороною слід визнавати продавця (адже на момент псування товару контроль над ним здійснював продавець). А отже, саме він має виставляти претензію перевізникові з вимогою відшкодувати збитки.

Отже, фактичним отримувачем відшкодування в цьому випадку має бути відправник (продавець) товару. Покупцю така претензія потрібна не з метою отримання відшкодування збитків, а з метою документального фіксування факту псування товарів, що знадобиться для оприбуткування отриманого товару на баланс і визначення стану виконання продавцем взятих на себе зобов’язань з постачання товару.

Про те, що компенсація не належить покупцю, говорить і той факт, що за умовами постачання, що розглядаються, покупець не поніс збитків, які повинен покрити перевізник. Коли відбувалося псування товару, він належав продавцю. Тож саме йому таке псування завдає збитків, які повинні бути відшкодовані.

Водночас оскільки претензію виставляє отримувач відправлення, логічно, що перевізник після акцепту претензії перераховує суму відшкодування на рахунок отримувача посилки, а не на рахунок відправника. А вже потім отримувач (покупець) має направити ці транзитні кошти продавцю.

Приймання товару

Щоб особа, яка приймає товар, доставлений поштовим оператором, здійснила все правильно, їй при отриманні відправлення слід дотримуватися певних правил.

Правило перше. Перед тим як забрати товар і підписати документи про його отримання, а також віддавати кошти для перерахування відправнику, потрібно ретельно оглянути сам товар на предмет його псування.

Річ у тому, що відповідальність поштового оператора за збереження відправлення припиняється з моменту його видачі одержувачу та після підписання останнім експрес-накладної. Акт приймання-передачі (в якому фіксуються пошкодження відправлення, нестача), складений після передачі відправлення одержувачу, зазвичай, вважається недійсним.

Тобто якщо особа спочатку підпише документи про отримання відправлення і передасть кошти для перерахування відправнику товару, то виходить, що отримувач автоматично погодився з виконанням продавцем і поштою своїх обов’язків і взяв на себе усі ризики за псування такого товару.

Правило друге. Якщо у результаті проведення огляду посилки було виявлено псування цінностей, то одержувачу краще відмовитися від посилки і відправити її назад відправнику без сплати жодних коштів поштовому оператору та продавцю. При цьому оскільки отримувач відмовився від посилки, то він автоматично переклав право вимагати отримання відшкодування на продавця.

Правило третє. Якщо отримувачу дуже потрібний товар, що йому направили, то він може погодитися його отримати навіть зіпсованим (як сталося в нашому випадку). Але перед тим як підписувати документи про отримання посилки і сплачувати за її доставку, він має скласти претензію до поштового оператора і підтвердити факт часткового псування цінностей.

При цьому отримувач має заплатити перевізнику обумовлену вартість вкладення та вартість його доставки. В іншому випадку пошта просто не видає отримувачу товар.

Оприбуткування товару

Отримувач має визнати придбаним і зарахувати на баланс лише товар, що придатний для використання. Товар, що був зіпсований, зараховувати у рахунок виконання зобов’язання постачальника з постачання цінностей не слід. Про те, що товар некондиційний і не підлягає оприбуткуванню, вказує акт, складений на пошті.

Тому краще вважати зіпсований товар товаром, отриманим від постачальника на зберігання, якщо він, як у нашому випадку, не підлягає ремонту, а підлягає поверненню.

Про те, що зіпсований товар не слід ставити на баланс, говорить і п. 5 П(С)БО 9 «Запаси».

Надалі отримувач товарів має звернутися до продавця з вимогою забрати зіпсовану частину товару або дати добро на їх утилізацію, а також допоставити обумовлені у договорі товари.

Крім того, отримувач товарів (покупець) після отримання відшкодування від перевізника повинен або перерахувати отримані суми продавцю як постраждалій стороні, або якщо продавець не бажає виконувати взяті на себе зобов’язання з допоставки зіпсованих товарів, зарахувати шляхом взаємозаліку з продавцем суму отриманої компенсації від перевізника в рахунок погашення дебіторської заборгованості за перераховані кошти продавцю при отриманні посилки.

ПДВ-облік: класифікуємо операцію

Щоб визначити, як слід діяти сторонам у ПДВ-обліку, потрібно класифікувати ПН, складену на повне постачання товару, що частково був зіпсований з вини перевізника. Чи буде така ПН помилкова?

На наш погляд, вважати, що ПН, яка була складена в день передачі товару перевізнику, є помилковою, не слід. Річ у тому, що при складанні ПН продавець не допустив жодної помилки, оскільки в день передачі товару перевізнику продавець відобразив саме ту кількість товару, що була відвантажена. У тому, що до покупця доїхала менша кількість придатного товару, ніж було відвантажено, винен не продавець, а перевізник. Причому пошта одразу взяла на себе провину: покупець одразу адресував їй претензію, нехай і від імені продавця.

Про помилкову ПН можна було б казати, якщо претензію адресовано продавцю. Мовляв, його вина, що відвантажив не те, що намалював у документах.

У нашому випадку більше аналогії з обліком повернення товару: продавець відправив потрібний обсяг, але частина цього обсягу зіпсувалася, а отже, залишилася у власності продавця (іншими словами, йому повернулася). Хай не фізично, але за документами (акт, претензія).

Підтвердження цієї версії знаходимо у податківців у БЗ 101.16 (ср. ). Там вони кажуть, що при втраті товару перевізником продавець повинен до вже виписаної ПН виписати на покупця РК на зменшення. А ось за зіпсованим товаром вони роблять винного — перевізника. Однак це вже інша історія, і ми її теж обговоримо. Поки закінчимо з відносинам в ланцюжку продавець-покупець.

Покупець: правила визначення ПК

Що стосується покупця товарів, то як ми з’ясували вище, він має оприбуткувати лише незіпсований товар.

Тобто покупець товарів не повинен буде нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ на вартість зіпсованих товарів отриманих у перевізника. Судіть самі: фізично неможливо здійснити негосподарське використання товарів, які підприємство не контролює і на які до нього навіть не перейшли ризики.

Проте покупець не має права скористатися усім ПК, що прийшов до нього в ПН. Адже він частину товару повернув продавцеві, навіть не оприбуткувавши на баланс. Тут потрібно діяти як при поверненні: відобразити увесь ПК за отриманою ПН й одразу ж його зменшити, оскільки подія перерахунку за ст. 192 ПКУ відбулася. Принаймні про перерахунок кажуть податківці у БЗ 101.16. Якщо є зареєстрований РК, то зменшуємо на його підставі, якщо ні, то згідно з бухдовідкою.

Продавець: порядок складання РК

Вище ми з’ясували, що ПН, яку склав постачальник, є правильною. А тому, щоб продавець мав право на зменшення ПЗ, потрібен РК, який підтвердить повернення покупцем продавцю частини товарів, що виявилися зіпсованими і не були оприбутковані (БЗ 101.16). На те, що в цьому випадку ідеться про повернення товарів, вказує наявність винної особи у псуванні цінностей і документи, які підтверджують цей факт.

Якщо це повернення, то, на наш погляд,

Саме в цей момент можна вважати, що покупець, відмовившись оприбутковувати товар, повернув його контрагенту.

Щоправда, є консультація (див. БЗ 101.04), де сказано: якщо після постачання оплаченого товару відбувається його повернення і також підлягають поверненню грошові кошти, то продавець складає РК на дату повернення грошових коштів. Тобто орієнтується на дату завершальної події. Якщо взяти до уваги це роз’яснення, то в нашому випадку РК слід складати або на дату повернення коштів продавцем покупцю, або на дату, коли буде прийнято рішення зарахувати оплату, що надійшла покупцю від поштового оператора, як відшкодування пошкодженого товару, в рахунок погашення заборгованості за перераховані кошти за непоставлений товар. Якщо рішення про зарахування відбулося в день установлення факту псування товарів і надходження коштів від поштового оператора, то в цей же день продавець і буде складати РК до ПН на відвантаження.

Якщо ж рішення про зарахування цих коштів буде прийнято в інший день, то продавцеві доведеться в день надходження оплати за зіпсований (непоставлений) товар (у день передачі товару поштовим оператором покупцю) скласти нову ПН на суму платежу за зіпсований товар. А потім у день прийняття рішення про зарахування коштів, отриманих покупцем від поштового оператора як відшкодування вартості зіпсованого товару, скласти два РК: один до ПН на постачання товару (скоригувати кількість поставленого товару), а інший РК до ПН на оплату непоставленого (зіпсованого) товару (відобразити повернення продавцем отриманої суми оплати за зіпсований товар).

Облік відшкодування

У покупця. Отримане відшкодування від поштового оператора за зіпсований товар, не повинно вплинути на ПДВ-облік покупця. Річ у тому, що такі суми є саме коштами продавця, оскільки, як ми з’ясували вище, в цьому випадку саме він поніс збитки. Покупець є лише його довіреною особою, через яку ці суми транзитом надходять продавцю.

Звичайно, якщо покупець уже перерахував кошти продавцю за всю партію товарів, то за домовленістю із продавцем він може цю суму не повертати, а зарахувати у рахунок погашення заборгованості за непоставлений товар через його пошкодження (псування). Так можливо зробити у тому випадку, коли продавець і покупець домовилися недопоставляти частину товару, що зіпсована, а після повернення коштів за непоставлений товар припинити виконання договору купівлі-продажу.

У продавця. Фактично був втрачений товар продавця, тому одержувачем відшкодування від винуватця є він. І тут не слід забувати, що, на думку фіскалів, сума відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або викрадене майно (без урахування штрафних санкцій і пені) розцінюється як компенсація вартості такого майна та, відповідно, включається до бази оподаткування ПДВ. Про це фіскали говорять уже давно (див. БЗ 101.15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 3, а також листи ДФСУ від 12.11.2018 р. № 4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 15.03.2019 р. № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 32, с. 2).

Звичайно, ми з цим підходом не погоджуємося. Аргументуємо це тим, що зазвичай особа, яка виплачує компенсацію, не придбаває зіпсовані ТМЦ у особи, якій завдані збитки. А отже, в такій ситуації отримані кошти не відповідають визначенню постачання товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ). Відтак отримана компенсація не призводить до ПДВ-зобов’язань. При цьому за зіпсованим товаром продавець повинен нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Якщо ж пошта забирає собі зіпсований товар (а це можливо згідно з умовами договору), то тут маємо справу з продажем і з обов’язком нарахувати податкові зобов’язання.

Податківці на ці нюанси увагу не звертають і завжди наполягають на нарахуванні ПДВ.

Скажемо тільки те, що в нашій ситуації кошти, які надійшли від перевізника покупцеві, не є відшкодуванням збитків, а, по суті, є лише транзитною сумою. Справжній власник коштів — це продавець, тому якщо погодитися із вимогами фіскалів, то нараховувати ПДВ на суму отриманого відшкодування в цій ситуації буде саме продавець товарів, оскільки тільки для нього такі кошти будуть відшкодуванням.

При цьому робити це доведеться в момент надходження коштів до покупця по ланцюжку від перевізника.

Приклад. Постачальник передав поштовому оператору запасні частини на суму 9000 грн. (у тому числі ПДВ 1500 грн.). При отриманні товарів було виявлено псування запчастин на суму 3000 грн. Отримувач склав претензію до поштового оператора на суму 3000 грн., яку той задовольнив.

Облік операцій, пов’язаних з послугами доставки, у прикладі не наведено.

Постачальник вирішив не поставляти товари замість зіпсованих, а суму отриманого відшкодування зарахувати в рахунок товару неналежної якості. Зіпсовані запчастини за домовленістю з постачальником утилізував отримувач.

Відобразимо цю операцію в обліку.

Обліковуємо товар, зіпсований з вини поштового оператора