Вкрали ТМЦ під час перевезення: ПДВ-облік

В обраному У обране
Друк
Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Квітень, 2019/№ 32
Лист ДФСУ від 15.03.2019 р. № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

висновок документа

У тому звітному періоді, в якому частину ТМЦ було викрадено, покупець на її вартість повинен нарахувати «компенсуючий» ПДВ

Отже, фіскали вважають, що покупець повинен відображати ПК на усю вартість товарів, зазначену у ПН. Незважаючи на те, що фактично він оприбутковує меншу кількість, ніж зазначено у ПН. Водночас на ту частину вартості ТМЦ, які не доїхали, покупець, на думку фіскалів, повинен нарахувати «компенсуючі» ПЗ з ПДВ у зв’язку з їх використанням не у господарській діяльності (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). На цю частину вартості покупець повинен скласти «компенсуючу» ПН* не пізніше останнього дня того ПДВ-періоду, в якому встановлено викрадення ТМЦ.

* Про те, як заповнювати «компенсуючу» ПН, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 32.

При цьому фіскали не роблять жодного застереження з приводу умов постачання і моменту, коли від продавця до покупця переходять ризики і контроль над товаром. Хоча це має принципове значення для обліку взагалі і для ПДВ-обліку зокрема. Тому що конче потрібно визначити, хто на момент перевезення здійснював контроль над викраденим товаром — продавець чи покупець.

Товар контролює покупець. Зазвичай продавець передає покупцеві ризики на товар безпосередньо у момент, коли передав цей товар перевізнику (умови поставки СРТ Інкотермс). Якщо покупець вважає, що із цього моменту він вже контролює товар і прибуткує його собі на баланс, тоді версія фіскалів обґрунтована. Адже на момент викрадення ТМЦ контроль над ними вже здійснював покупець і саме у нього мало місце їх негосподарське використання.

Такий варіант ПДВ-обліку (при умовах постачання СРТ) ми вже пропонували покупцям. Його зручність у тому, що у покупця не буде необґрунтовано завищено регліміт. Адже первісно у ЄРПН продавець зареєстрував ПН на суму, більшу ніж вартість фактично придбаних товарів, за якими покупець має право на ПК. А «компенсуюча» ПН дозволить привести в норму не лише ПК, але й ліміт**.

** Докладно про умови постачання СРТ читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 19.

Товар контролює продавець. Припустимо, що ризики переходять до покупця лише в момент, коли він фактично отримав товар (умови поставки DDP Інкотермс). Таке буває рідко, але теж трапляється. За таких умов на момент викрадення контроль над товарами здійснював продавець і товари перебували на балансі у продавця (як товари в дорозі). Тому відображати негосподарське використання цих товарів у зв’язку із викраденням повинен якраз продавець.

Щодо покупця, то в нього за таких умов поставки немає жодних підстав відображати ПК на усю суму, зазначену у ПН від продавця. Відповідно, і «компенсуючу» ПН згідно з п. 198.5 ПКУ (як на негосподарське використання) покупець складати не повинен. Бо ж фізично неможливо здійснити негосподарське використання товарів, які підприємство не контролює і на які до нього навіть не перейшли ризики***.

*** Докладно про умови постачання DDP читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 27, с. 31.

Тож якщо ідеться про умови поставки DDP і до покупця не доїхала належна кількість товару, він, на нашу думку, повинен вимагати від продавця, аби той склав РК до наданої покупцеві ПН і виправив її відповідно до тієї кількості товару, яка до покупця фактично доїхала. Лише після цього покупець може відображати ПК за фактом оприбуткування придбаних ТМЦ. І, ясна річ, ПК цей буде відображено лише на суму вартості фактично доставлених товарів. Фіскали у листі, що коментується, таку ситуацію, на жаль, оминають увагою.

Можна, звичайно, махнути рукою на питання контролю над товаром і за будь-яких умов діяти згідно з рекомендаціями фіскалів. Але краще отримати індивідуальну консультацію. При цьому не слід плутати питання контролю над товаром із умовами поставки (переходом ризиків на нього). Якщо умови поставки прописують у договорі, то питання контролю — це бухгалтерське судження підприємства.

висновок документа

Суми компенсації за викрадені ТМЦ (без штрафів і пені) включаються до бази оподаткування ПДВ зі складанням нової ПН

Компенсація — ПДВ-оподатковувана?! Цей висновок фіскалів нам добре знайомий ще із часів, коли з’явилася резонансна консультація у БЗ 101.15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 3 (див. також лист ДФСУ від 12.11.2018 р. № 4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Лист, що коментується, — свідчення того, що фіскали продовжують обстоювати позицію, викладену у зазначеній консультації.

Тож у цій частини листа — нічого нового. Фіскали вкотре вимагають від платника ПДВ, якому надійшла компенсація (а вона може надходити і покупцю, і продавцю — залежно від того, хто потерпілий внаслідок викрадення ТМЦ), нарахувати ПЗ за фактом отримання такої компенсації. І скласти нову ПН.

Вчергове висловлюємо категоричну незгоду з таким висновком фіскалів. Адже особа, яка виплачує компенсацію (чи то перевізник, чи то власне крадій), не придбаває викрадені ТМЦ у особи, яка виставляє претензію, вона тільки відшкодовує завдані збитки. А в такій ситуації отримані кошти не відповідають визначенню постачання товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ). Відтак отримана компенсація, на нашу думку, не призводить до ПДВ-зобов’язань. Але якщо вам простіше погодитися з фіскалами — можете їх нараховувати!

висновок документа

Якщо відбувається повернення викрадених ТМЦ або відшкодування збитків за них, платник має право скласти РК до «компенсуючої» ПН і зменшити суму «компенсуючого» ПДВ

РК до «компенсуючої» ПН. У ситуації, коли компенсацію за викрадені товари отримує покупець, фіскали пропонують йому скласти РК до «компенсуючої» ПН і зменшити ПЗ за нею.

Тобто виходить, що покупцю треба зменшити ПДВ у «компенсуючій» ПН і тут же нарахувати ПДВ на цю ж суму у новій ПН. Ми, звичайно, проти таких кульбітів. На нашу думку, за фактом отримання компенсації жодних додаткових ПЗ нараховувати не потрібно і нову ПН складати теж. Але і «компенсуючу» ПН (якщо йшлося про поставку на умовах СРТ і покупець її складав) чіпати не слід. Адже від того, що винна особа компенсувала вартість викрадених товарів, факт їх негосподарського використання нікуди не подівся.

А от коли викрадені в процесі перевезення ТМЦ знайшлися і їх повертають покупцю, із фіскалами варто погодитися. При оприбуткуванні частково втраченого в процесі перевезення товару, ПК щодо недовезених товарів покупець компенсував ПДВ-зобов’язаннями*. Відтак, якщо згодом викрадені товари у покупця все ж з’являються, виходить, що ПК за такими товарами у покупця повинен відновитися. Для цього дійсно слід скласти «зменшуючий» РК до «компенсуючої» ПН, якою раніше було нараховано ПЗ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ**.

* Ясна річ, це стосується лише поставки на умовах СРТ, цебто коли контроль над викраденими товарами здійснював покупець.

** Про те, як складати РК до «компенсуючої» ПН, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 35.

Як бачите, в темі ПДВ-обліку при недовезенні товарів від продавця до покупця ясності більше не стало. Але гадаємо, що після наших коментарів і наша думка, і думка фіскалів вам зрозумілі. А далі вже вам обирати, як діяти!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити