Зміна цільового призначення сільгоспугідь

Цільове призначення землі

Кожна земельна ділянка має конкретне цільове призначення, тобто встановлені на підставі відповідної техдокументації із землеустрою та чинного законодавства правила використання земділянки.

Водночас інколи підприємству потрібно використовувати земділянки не за їх призначенням. Так, наприклад, у нашому випадку на землі сільгосппризначення підприємство має намір побудувати промислову будівлю, чого за загальним правилом на таких землях робити не можна.

Щоб можна було здійснити таке будівництво, їх власник має змінити цільове призначення земель на таке, що дасть змогу без проблем збудувати запланований об’єкт.

До відома! На сьогодні і до набрання чинності законом про обіг земель сільгосппризначення, але не раніше 01.01.2020 р. заборонено змінювати цільове призначення земділянок сільгосппризначення, якщо вони були виділені для ведення товарного сільгоспвиробництва, земділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства (п.п. «б» п. 15 розд. Х ЗКУ).

У вашому випадку мова йде про землі, для яких установлено вид використання «для іншого сільськогосподарського призначення» (01.13). Такі землі під заборону на зміну цільового призначення не потрапили. А отже, змінити його можна.

При цьому на сьогодні при зміні цільового призначення таких земділянок отримувати жодного додаткового дозволу та попередню згоду у місцевих органів влади не потрібно (ч. 3 ст. 20 ЗКУ).

Щоб змінити цільове призначення земділянки зі зміною категорії, власник землі має замовити розробку проекту землеустрою, погодити проект з відповідним територіальним органом Держгеокадастру, а потім подати його на затвердження до відповідного органу влади (якщо мова йде про земділянку в межах населеного пункту — до відповідної сільської, селищної, міської ради).

Після затвердження проекту землеустрою підприємство має внести зміни про нове цільове призначення землі до Держземкадастру та Державного реєстру речових прав.

На цьому зазвичай і закінчується процедура зміни цільового призначення землі. Але якщо мова йде про землі сільгосппризначення, то є ще одна важлива операція, що слід зробити особі, яка змінила цільове призначення таких земель. А саме слід сплатити до місцевого бюджету суму втрат, завданих сільгоспвиробництву за виведення земель із складу сільгоспугідь.

Втрати сільгоспвиробництва

Вимога про сплату таких втрат міститься у ч. 2 ст. 207 ЗКУ. У ній прямо вказано, що суб’єкти господарювання мають відшкодувати втрату сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сіножатей, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також унаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування та облаштування родовища.

Розмір втрат, які підлягають відшкодуванню, розраховують відповідно до Порядку № 1279*. Ним в тому числі визначено, що таке відшкодування втрат провадиться юрособами і фізособами у двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земділянок для добування корисних копалин відкритим способом — у міру їх фактичного надання (п. 4 Порядку № 1279).

* Затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1279.

Дізнатися розмір втрат, які слід сплати у місцевий бюджет, підприємство має у суб’єкта господарювання, що займався розробкою проекту землеустрою. Річ у тому, що операція із розрахунку розміру втрат є однією із складових проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п. 4 Порядку № 1279).

До відома! Контролювати дотримання підприємством обов’язку щодо відшкодування втрат сільгоспвиробництва буде Держгеокадастр та його територіальні органи.

Отже, з усього вищезгаданого випливає, що підприємство, яке змінило цільове призначення землі сільгосппризначення, має сплатити суму відшкодування втрат у строк, установлений у Порядку № 1279 (ср. ).

Якщо цього не зробити, то таку заборгованість з підприємства стягнуть через суд. При цьому відстоювати державні інтереси щодо стягнення до бюджету належних коштів зазвичай береться прокуратура (див. рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. від 04.04.2016 р. у справі № 183/696/16 та Господарського суду Дніпропетровської обл. від 07.05.2015 р. у cправі № 904/2392/15**).

** Див. відповідно reyestr.court.gov.ua/Review/56958428 та reyestr.court.gov.ua/Review/44097223

Щоб не сплачувати суму втрат, власник трансформованої землі має бути звільнений від цього обов’язку.

Наприклад, звільнення отримують особи, які виводять землі із складу сільгоспугідь для будівництва на ній шкіл, дошкільних закладів, жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрішньогосподарських об’єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо.

Якщо причини трансформації зовсім інші, то уникнути сплати втрат не вдасться. На цьому наголошують і слуги Феміди (див. постанову ВСУ від 22.10.2013 р. у справі 21-313а13***).

*** reyestr.court.gov.ua/Review/34634285

Раз вам сільська рада виставила рахунок з відшкодуванням втрат сільгоспвиробництва, то напевно підприємство не підпадає під звільнення. А тому доведеться сплатити суму відшкодування протягом двох місяців із дня затвердження проекту землеустрою про зміну цільового призначення землі.

Облік та оподаткування

Щоб правильно відобразити в обліку сплату втрат за переведення слільгоспугідь у іншу категорію земель, потрібно зрозуміти, чим є такий платіж.

Якщо спиратися на положення ст. 207 ЗКУ, то такі втрати є грошовим вираженням витрат, які у разі виведення земель із складу сільськогосподарських (лісових) угідь необхідні для залучення до сільгоспвиробництва компенсуючих площ або відповідного поліпшення якості існуючих сільськогосподарських або лісових угідь.

Виходячи з цього, вважаємо, що такі втрати є саме відшкодуванням збитків, завданих підприємством державі при вилученні сільгоспугідь для потреб, не пов’язаних із сільгоспвиробництвом.

Річ у тому, що здійснивши таку трансформацію, підприємство вчинило дії (хоч і правомірні), які призвели до негативних наслідків для самих сільськогосподарських угідь як основного засобу виробництва, а саме до втрати ґрунтів, ріллі, які є найціннішою складовою земель сільгосппризначення. Крім того, така трансформація матиме негативні екологічні і економічні наслідки для всього земельного фонду України.

Враховуючи це, на наш погляд, у момент отримання рішення від сільської ради щодо сплати суми розрахованих втрат землевласник має відобразити в обліку виникнення у підприємства кредиторської заборгованості перед сільською радою з віднесенням таких сум у склад інших операційних витрат за дебетом субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати»).

Що стосується податковоприбуткового обліку, то, на наш погляд, і у малодохідників, і у високодохідників все буде за бухправилами. Річ у тому, що для таких операцій у розд. ІІІ ПКУ не передбачено податкових різниць. Тобто сума сплаченого відшкодування збитків за трансформацію землі буде зменшувати об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Податкова різниця з п.п. 140.5.11 ПКУ, за якою фінрезультат слід збільшити на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізосіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 %, у цьому випадку не застосовується. Річ у тому, що сплачується такий штраф у місцевий бюджет. А на такі суми на сьогодні зазначена податкова різниця не поширюється.

Плата за землю

Підприємствам, які трансформували сільгоспугіддя в іншу категорію земель, напевно доведеться провести уточнення розрахованого на початку року земельного податку. Річ у тому, що відповідно до п. 274.1 ПКУ максимальна ставка земподатку для сільгоспугідь і для землі під будівництво офісних приміщень та інших будівель громадської забудови доволі сильно різняться. Так, для сільгоспугідь вона становить не менше 0,3 % та не більше 1 % нормативної грошової оцінки (НГО) землі, а для землі під будівництво офісних приміщень — не більше 3 % НГО.

Враховуючи це, на практиці органи місцевого самоврядування зазвичай установлюють різні ставки земподатку для таких видів землі. Про те, де довідатися ставки, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 5, с. 2.

Тому якщо ви трансформували свої сільгоспугіддя в іншу категорію земель, після зміни цільового призначення порівняйте розміри ставок земподатку, що встановлені вашою місцевою радою для старого і нового цільового призначення. І якщо виявиться, що вони відрізняються, то проведіть уточнення раніше задекларованих зобов’язань. Зробити це можна тільки шляхом подання уточнюючої декларації. Правила її подання і заповнення шукайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 88, с. 2.

Звернемо увагу тільки на два такі аспекти:

1) щоб не було проблем з донарахуванням податкових зобов’язань, радимо подати уточнюючу декларацію до закінчення граничного строку сплати зобов’язань за місяць, у якому відбулася трансформація. Тільки так на дату сплати зобов’язань за місяць, у якому відбулася трансформація землі, розмір нарахованого податку буде відповідати реальній величині;

2) при заповненні розд. І уточнюючої декларації вам слід відобразити нарахування податку за вашою ділянкою двома рядками: в одному для земділянки сільгосппризначення (з розрахунком податку з початку року по день трансформації), в іншому — для нової категорії землі (з розрахованим податком з дня трансформації по кінець року).