Валютні особливості. Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями (365 днів) установлені для імпорту з передоплатою та експорту з подальшою оплатою. У вашому випадку підприємство отримало передоплату за експортним договором, а передоплачена експортна операція під валютний нагляд за дотриманням строків ЗЕД-розрахунків не потрапляє (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 3).
Ще одна приємність — валютне законодавство сьогодні не вимагає обов’язкового продажу валютних надходжень (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 56, с. 2). Тому банк не «відбере» у вас частину передоплати і за потреби ви зможете повернути всю суму, не вдаючись до купівлі валюти на МВРУ (якщо, звісно, ви не продали аванс із власної ініціативи).
Бухоблік. Отримання передоплати не визнають доходом підприємства (п.п. 6.3 П(С)БО 15). При цьому кредиторська заборгованість, що виникла перед нерезидентом, є товарною (має бути погашена товарами), а отже, курсові різниці (КР) за нею ви не розраховуєте.
Після розірвання ЗЕД-договору кредиторська заборгованість перетворюється з товарної на грошову (адже повертати нерезиденту аванс ви будете вже грошима). Тому на дату розірвання договору доведеться нарахувати КР за правилами пп. 7 — 8 П(С)БО 21. Надалі КР розраховують на дати: (1) балансу, тобто на останній день звітного кварталу, та (2) повернення авансу (погашення заборгованості)*.
* Подробиці перерахунку курсових різниць читайте також у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 63, с. 20.
Додатну КР (виникає, коли курс НБУ знижується) включають до бухдоходів (Кт 714 «Дохід від операційної курсової різниці»). Від’ємну (виникає при зростанні курсу НБУ) — показують у складі витрат за Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
Податок на прибуток. Отримання авансу і його подальше повернення на доходи/витрати підприємства не впливають, а отже, не змінюють податковоприбуткового фінрезультату. У свою чергу, доходи/витрати від КР за валютною заборгованістю й інвалютою збільшують/зменшують об’єкт оподаткування за бухобліковими правилами. А ось спеціальних податкових різниць для повернення передоплати нерезиденту ПКУ не встановлює.
ПДВ. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, які вивозять за межі митної території України, не змінює ПДВ-зобов’язань експортера (п. 187.11 ПКУ). Просто правило першої події при експорті товарів не діє, й при поверненні «товарного» авансу жодних коригувань у ПДВ-обліку робити не доведеться.
А ось при поверненні авансу за ненадані нерезиденту послуги, можливо, доведеться повозитися з ПДВ-коригуванням.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України. При цьому місцем постачання послуг у загальному випадку (крім послуг з пп. 186.2 і 186.3 ПКУ) вважається місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ПКУ). Отже, якщо ви отримували передоплату за оподатковувані послуги (у тому числі з п. 186.2 ПКУ), не (!) зазначені в переліку з 186.3 ПКУ, то на момент її отримання повинні були нарахувати ПДВ-зобов’язання (ПЗ). При поверненні передоплати відображені раніше ПЗ з ПДВ доведеться відкоригувати. Причина — після розірвання ЗЕД-договору підстав для їх відображення не буде (відсутній факт надання послуг/виконання робіт). Для цього підприємство оформляє «зменшуючий» РК до ПН, виписаної при отриманні авансу, і реєструє його в ЄРПН. Суми коригування показують у рядку 7 ПДВ-декларації та додатку Д1 до неї.
