Теми статей
Обрати теми

Касовий метод обліку ПДВ: найважливіше

Солошенко Людмила, податковий експерт
Разом із базовим методом першої події існує другий — касовий метод обліку ПДВ. Про те, коли він застосовується і що в такому разі важливо врахувати касовикам, зараз поговоримо.

Касовий метод: обов’язковий і добровільний

Коли застосовують касовий метод обліку ПДВ? Чи можна його обрати з власного бажання?

Касовий метод — це метод податкового обліку ПДВ, за яким, на відміну від методу першої події, дати нарахування ПЗ/відображення ПК виникають за грошима або отриманням/наданням інших видів компенсації (п.п. 14.1.266 ПКУ). А ось постачання/отримання товарів (послуг) ролі не відіграє і не призводить до ПДВ-наслідків.

Проте просто по своїй волі взяти і перейти з першої події на касовий метод не вийде, оскільки касовий метод встановлений тільки для певних операцій, круг яких чітко визначений у ПКУ. Причому їх не так уже багато і, переважно, застосування до них касового методу є обов’язком платників (див. таблицю):

Коли застосовується касовий метод

Застосування касового методу:

До яких операцій застосовується:

— обов’язкове

ЖКГ-операції (постачання тепла, природного газу (окрім зрідженого), послуг з його транспортування та/або розподілу, інших ЖКГ-послуг): фізособам і бюджетним установам — неплатникам ПДВ, а також ЖЕКам, ОСББ та іншим платникам, які здійснюють збір коштів із таких покупців для подальшого їх перерахування постачальникам* (п. 187.10 ПКУ)

тимчасово

до 01.01.2022 р.

постачання електроенергії, тепла, води, вугілля**

(п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

постачання недерж-/некомунального майна, яке використовується для забезпечення газотранспортної системи

(п.п. 2 п. 70 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

— добровільне

підрядні будівельні роботи***

(останній абзац п. 187.1 ПКУ)

* Хоча податківці у БЗ 101.06 чомусь називають застосування касового методу в цьому випадку правом, а не обов’язком.

** Постачальники вугілля замість касового методу можуть застосовувати вугільну пільгу з ПДВ за п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (лист ДПСУ від 27.12.2019 р. № 2187/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 1-2, с. 23). При цьому в період застосування вугільної пільги з ПДВ діє метод першої події та пільгові ПН складають за першою подією (лист ДПСУ від 16.01.2020 р. № 127/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і лист ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5484/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

*** Нагадаємо, що зараз податківці дозволяють застосовувати касовий метод лише підрядникам (лист ДФСУ від 01.02.2018 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). А ось у законопроєкті № 1210 касовий метод збираються дозволити як підрядникам, так і субпідрядникам.

Як бачимо, обрати касовий метод за бажанням можна тільки при виконанні підрядних будівельних робіт. Про такий вибір краще прописати в наказі про облікову політику (БЗ 101.06, лист ДПСУ від 21.11.2019 р. № 1470/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4579/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)*. А ось в інших випадках його застосування є обов’язковим.

* Проте якщо будівельний контракт вписується в довгостроковий, його оподатковують за довгостроковими правилами, встановленими пп. 187.9, 198.2 ПКУ, тобто за фактом передання-отримання результатів робіт (лист ДФСУ від 27.08.2019 р. № 4004/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), навіть при оплаті за рахунок бюджетних коштів (БЗ 101.06, лист ДФСУ від 22.12.2018 р. № 5390/ІПК/99-99-15-03-02-15/ІПК).

«Касова» позначка в декларації. І не забудьте з початку застосування касового методу регулярно проставляти позначку в завершальній частині декларації з ПДВ, якою повідомляти про свій статус касовика. При цьому жодних заяв про початок використання касового методу разом із декларацією подавати не потрібно (БЗ 101.06, 101.24). Хіба що якщо пільговик — постачальник вугілля вирішить відмовитися від вугільної ПДВ-пільги, то він може подати (разом із декларацією або окремим документом) заяву на відмову/призупинення вугільної пільги (за формою додатка 3 до Порядку № 21**, див. п. 9 розд. III цього Порядку, БЗ 101.12), після чого йому світитиме касовий метод з ПДВ.

** Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Пункт 187.7 ПКУ — не касовий метод

Оплату за роботи отримаємо бюджетними грошима (ПЗ нарахуємо за оплатою). Чи потрібно при їх виконанні вхідний ПК нам також обліковувати за касовим методом, тобто за грошима?

Як передбачено п. 187.7 ПКУ, при постачаннях товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів ПЗ нараховують за датою зарахування грошових коштів на рахунок платника. При цьому підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі умови про оплату поставлених товарів/послуг із відповідного бюджетного рахунку, відкритого в органах Держказначейства (БЗ 101.13, лист ДПСУ від 27.11.2019 р. № 1609/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Увага! Не плутайте п. 187.7 ПКУ з касовим методом. Адже для таких операцій цим пунктом встановлена тільки особлива дата нарахування ПЗ. Тоді як ПК виникає за загальними правилами. Тому

вхідний ПК для постачань з оплатою за рахунок бюджетних коштів формують за загальним правилом першої події,

а не за грошима (п. 198.2 ПКУ; БЗ 101.13). Зважаючи на це, позначку про касовий метод у завершальній частині декларації при застосуванні п. 187.7 ПКУ проставляти не потрібно (БЗ 101.24). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 46, с. 10.

Перекидання передоплати та інше

Передоплату, що надійшла від покупця за природний газ, згодом домовилися зарахувати в рахунок оплати відпущеної йому електроенергії. Як це позначиться на ПДВ-обліку?

Залік передоплати в рахунок іншого договору. Оскільки при перекиданні передоплати, що надійшла, з одного договору на інший оплата за першим договором скасовується (для касовика зникає об’єкт оподаткування), а гроші стають платою за товари, поставлені за іншим договором, то касовику потрібно:

— обнулити авансову ПН за договором № 1 — скласти до неї зменшуючий РК;

— скласти нову ПН за договором № 2 виходячи з суми перекинутої оплати (оскільки оплата є для касовика ПЗ-подією).

Обидва документи (і зменшуючий РК, і нову ПН) складають датою підписання додаткової угоди (лист ГУ ДПСУ в Донецькій обл. від 28.01.2020 р. № 322/ІПК/05-99-04-01).

При цьому зменшуючий РК складають із причиною 103 «Повернення товару або авансових платежів» (лист ДФСУ від 23.04.2019 р. № 1761/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Його реєструє покупець. Причому зменшити ПЗ постачальник може тільки після реєстрації покупцем РК. А ось покупець зобов’язаний зменшити ПК датою проведення перерахунку (датою складання РК), незалежно від його реєстрації.

І в продовження ще низка ситуацій.

Залік зустрічних грошових вимог. Якщо грошова заборгованість перед касовиком закривається шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, такий залік вважається іншим видом компенсації. Тому на дату проведення заліку касовику потрібно нарахувати ПЗ із ПДВ.

У свою чергу, за зустрічними зарахованими (читай — сплаченими) покупками за наявності вхідної ПН у касовика виникне право на ПК (БЗ 101.07, листи ДФСУ від 24.07.2017 р. № 1323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 18.08.2017 р. № 1673/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Списання заборгованості. Списання касовиком простроченої дебіторської заборгованості за поставлені і не оплачені товари/послуги податківці розцінюють як «інший вид компенсації» і вимагають від касовика на дату списання боргу за операцією постачання товарів/послуг нарахувати ПЗ із ПДВ (БЗ 101.06, листи ДПСУ від 23.01.2020 р. № 261/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). На нашу думку, під «іншим видом компенсації» потрібно розуміти відшкодування вартості товарів/послуг у негрошовій формі: за бартером, заліком тощо. А ось списання безнадійного боргу сюди ніяк не потрапляє. Тим паче, що самі податківці раніше не наполягали на нарахуванні ПЗ при списанні дебіторки (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 16.09.2015 р. № 21853/10/28-10-06-11).

До того ж контролери чомусь кажуть про можливість списання заборгованості, строк позовної давності якої минув, тільки після вжиття необхідних заходів з її стягнення. І забувають про позицію Мінфіну, доведену УПК, затвердженою наказом від 03.04.2018 р. № 400. У ній роз’яснювалося, що достатнім критерієм визнання заборгованості безнадійною (за п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ) є власне закінчення строку позовної давності і жодних додаткових заходів (зокрема, звернення до суду) для цього не вимагається. Детальніше про безнадійну заборгованість див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 14, с. 2.

А ось при списанні кредиторської заборгованості (за отриманими, але так і неотовареними авансами) відкоригувати ПЗ у касовика вийде тільки за умови реєстрації РК з урахуванням 1095 днів (лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Відступлення права вимоги. Майте на увазі, що нараховувати ПЗ від касовика податківці також вимагають і в разі відступлення права вимоги (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 18.06.2018 р. № 2685/ІПК/04-36-12-01-16).

Розрахунки векселем. Іншим видом компенсації для касового методу вважається компенсація будь-яким способом, відмінним від оплати грошовими коштами, у тому числі розрахунки векселем. Тому на дату отримання за поставлені товари/послуги векселя касовик повинен нарахувати ПЗ із ПДВ (листи ДФСУ від 26.12.2017 р. № 3132/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 28.10.2016 р. № 23368/6/99-99-15-03-02-15).

ПК у касовиків

Ще не розрахувалися за отримані товари/послуги (вхідні ПН постачальників є). Чи не втратимо ПК? Що якщо оплату зможемо перераховувати тільки по частинах? Як визнавати ПК, якщо є і касовий метод, і метод першої події?

ПК — не пізніше 1095 днів. При касовому методі право на ПК виникає за оплатою. При цьому пам’ятайте, що п. 198.6 ПКУ встановлений граничний строк для відображення ПК — 1095 днів (стосується також і касового методу). Тому

відобразити ПК касовик може за оплатою або в подальших періодах, проте не пізніше 1095 днів із дати складання ПН

Тобто ваш ПК не пропаде, якщо розрахунки з постачальниками провести до спливу граничних 1095 днів. Інакше відобразити ПК уже не вийде. ☹

Утім, повинні зазначити, що в законопроєкті № 1210 збираються врахувати специфіку касовиків і зберегти для них можливість відображення ПК навіть при розрахунках після 1095 днів. Для цього в п. 198.6 ПКУ для касовиків пропишуть особливий (двомісячний) строк на відображення ПК після здійснення оплати. І встановлять, що платники-касовики, які не відобразили ПК протягом 1095 днів із дати складання ПН у зв’язку з відсутністю оплати, можуть відобразити ПК у періоді оплати (здійснення іншої компенсації), проте не пізніше 60 календарних днів із дати списання коштів. Тоді нюанси касовиків будуть враховані.

ПК при оплаті частинами. При проведенні розрахунків із постачальниками за отримані товари/послуги частинами податківці не проти відображення касовиками за вхідними ПН поетапного часткового ПК (тобто також частинами). Тому якщо оплата товарів/послуг на підставі однієї ПН здійснюється в різних періодах, то суми ПДВ належать до ПК тих звітних періодів, в яких відбувається часткова оплата (листи ДФСУ від 05.02.2018 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 10.08.2017 р. № 1562/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча касовик загалом може показати весь ПК і після повного розрахунку або відкласти його відображення з урахуванням 1095 днів.

ПК при двох методах ПДВ-обліку. Як зазначалося, касовий метод стосується тільки окремих операцій, визначених ПКУ. А ось до інших операцій застосовують метод першої події (лист ДФСУ від 08.02.2019 р. № 460/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Щоправда, про правила формування ПК при використанні двох методів обліку ПКУ умовчує. Проте, як роз’яснюють контролери, при одночасному застосуванні двох методів ПДВ-обліку:

за касовим методом слід формувати ПК як за товарами/послугами, що безпосередньо реалізовуються за касовим методом, так і за товарами/послугами, що використовуються для здійснення операцій з їх постачання (листи ДФСУ від 29.09.2017 р. № 2084/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 22.07.2016 р. № 15913/6/99-99-15-03-02-15, від 22.01.2016 р. № 2055/7/99-99-19-03-02-17);

— за товарами/послугами подвійного призначення, що придбавалися (тобто для одночасного використання і в касових, і в першоподієвих операціях), виникає необхідність аналогічного розподілу ПК: на касовий і першоподієвий (БЗ 101.13, листи ДФСУ від 15.01.2019 р. № 148/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 28.09.2018 р. № 4233/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Таке розподілення ПК здійснюють в таблиці 4 додатка Д7 (п. 16 розд. III Порядку № 21, БЗ 101.24).

Придбання у нерезидентів із постоплатою і ПК

Отримали послуги від нерезидента (нарахували ПЗ, зареєстрували ПН). Чи потрібно при касовому методі відкладати за ними відображення ПК до моменту перерахування оплати?

Послуги від нерезидента. Запитання продиктоване тим, що ситуації стосуються одразу декілька норм законодавства. З одного боку, платник-касовик ПК (як і ПЗ) формує за оплатою. З іншого боку, для нерезидентських послуг діють свої правила ПДВ-обліку, передбачені пп. 187.8, 198.2, ст. 208 ПКУ. А ними встановлено, що ПЗ із послуг нерезидента нараховують за першою подією (отриманням послуг або їх оплатою). При цьому складена на їх підтвердження ПН одночасно в одержувача послуг є підставою для відображення ПК.

Але як бути якщо послуги нерезиденту поки що не оплачені? Чи можна платнику-касовику на підставі такої ПН формувати ПК? Податківці відповідають: можна. Як роз’яснюють контролери,

пріоритет мають нерезидентсько-послугові правила обліку

Тому якщо ПН із нерезидентських послуг зареєстрована, то на підставі такої ПН платник-касовик має право відображати ПК, не чекаючи моменту перерахування за ними оплати (п. 201.12 ПКУ, листи ДПСУ від 06.12.2019 р. № 1766/6/99-00-07-03-02-15/ІПК і від 28.12.2019 р. № 2238/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Хіба що за бажання такий ПК можна відкладати до 1095 днів (п. 198.6 ПКУ).

Імпорт товарів. Схожа ситуація при імпорті товарів із постоплатою. Тут ключовими залишаються імпортні норми пп. 187.8, 198.2, 201.12 ПКУ (ср. ). Тому платник-касовик (як і звичайний імпортер) відносить імпортний ПДВ (сплачений при ввезенні) до складу ПК у періоді його сплати на підставі належним чином оформленої митної декларації (листи ДФСУ від 09.10.2018 р. № 4353/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 19.11.2018 р. № 4874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 15.01.2018 р. № 146/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Нагадаємо, що такий ПК відкладати на 1095 днів не можна. Тому момент розрахунків із нерезидентом на імпортний ПК ніяк не вплине.

ПН касовиків

Чи можуть касовики складати зведені ПН?

Касовики за п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Можливість складання зведених ритмічних ПН для касовиків за п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ прямо передбачена цим пунктом.

Такі платники при «ритмічних» постачаннях:

— покупцям — платникам ПДВ — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримані кошти, зведені ПН на кожного платника податку, з яким постачання носять такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих від нього коштів протягом такого місяця;

— покупцям — неплатникам ПДВ — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримані кошти, зведену ПН з урахуванням усієї суми отриманих від них протягом місяця коштів.

Нагадаємо: в загальному випадку ритмічними є постачання товарів/послуг одному покупцеві два і більше рази на місяць. Проте для касовиків (з акцентом на оплаті) ритмічним характером постачання вважають отримання плати за товари/послуги два і більше рази на місяць. Причому податківці не проти складання касовиками за п. 44 зведених ПН, навіть якщо під оплати у звітному місяці постачань не відбулося (лист ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1729/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

А ось при одноразовій оплаті на місяць (єдиним платежем, а не декількома) операція не носить ритмічного характеру, тому підстави для складання зведеної ПН у такому разі відсутні, тому складають звичайну ПН датою надходження оплати (лист ДПСУ від 16.09.2019 р. № 274/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). До того ж не зведену, а звичайну ПН оформляють і у разі надходження іншої (негрошової) компенсації (листи ДПСУ від 24.02.2020 р. № 751/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 03.12.2019 р. № 1681/6/99-00-04-03-02-15/ІПК).

Таким чином, для касовиків за п. 44 є своя спецнорма, що дозволяє складати зведені ПН з урахуванням специфіки касового методу, тобто виходячи з проведених за місяць грошових розрахунків. Хоча за бажання вони можуть складати і звичайні ПН.

Інші касовики. Щодо інших касовиків, то, як роз’яснюють контролери, для них можливість складання зведених ПН у ПКУ не передбачена. Тому на дату надходження оплати їм потрібно складати звичайні ПН (БЗ 101.16, лист ДПСУ від 06.03.2020 р. № 962/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

І справді, норм, аналогічних п. 44 (про складання зведених НН з урахуванням усіх оплат за місяць), для інших платників, які застосовують касовий метод, немає. Утім, вважаємо, ніщо не забороняє їм скористатися загальним правилом складання зведених ПН із п. 201.4 ПКУ (проте, оскільки він заточений на постачання, залучити до нього тонкощі касового методу шляхом зіставлення постачань і оплат за місяць). І, наприклад, складати зведені ПН на товари/послуги, поставлені й оплачені в тому ж звітному місяці, а на суму перевищення оплат, що надійшли, над постачаннями — не пізніше останнього дня місяця оформляти звичайні ПН. Хоча контролери чомусь про таку можливість умовчують.

Перехід з касового методу

Чи є якісь нюанси при переході з касового методу?

Перш за все зазначимо, що піти з касового методу, по суті, можуть постачальники вугілля (якщо оберуть вугільну пільгу за п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і касовики при виконанні підрядних будівельних робіт. Щоправда, на думку податківців, в останньому випадку — при виконанні підрядних будівельних робіт відмовитися від касового методу можна тільки з початку року (шляхом внесення відповідних змін до наказу про облікову політику).

Зауважте: при відмові від касового методу податківці вимагають від екс-касовика на дату переходу (останнім днем звітного періоду застосування касового методу) нарахувати ПЗ/ПК за всіма перехідними — неоплаченими в період застосування касового методу постачаннями/придбаннями (БЗ 101.06, лист ДПСУ від 27.12.2019 р. № 2187/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Хоча такий перехідний момент не прописаний в ПКУ. Що ж, сподіваємося, тоді податківці не чіплятимуться до покупців і їх ПК із таких вхідних перехідних ПН екс-касовиків.

висновки

  • Касовий метод може застосовуватися тільки до окремих операцій, визначених ПКУ.
  • При касовому методі ПЗ/ПК виникають за оплатою чи іншою компенсацією товарів/послуг.
  • Для касовиків за п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ прямо узаконена можливість складання зведених ПН. Для інших касовиків цю можливість податківці не визнають.
  • ПК касовик може відобразити в періоді оплати або в інших періодах не пізніше 1095 днів.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі