Теми статей
Обрати теми

Валютні зміни: 400 тис. замість 150

Павленко Олексій, податковий експерт
28 квітня цього року набере чинності Закон № 3611, який, зокрема, вплине й на деякі питання валютного регулювання. Оскільки з цієї дати буде підвищено мінімальну порогову суму фінансової операції зі 150 тис. грн до 400. А це має значення не тільки для цілей фінансового моніторингу, але й для валютної сфери (у тому числі валютного нагляду). Про ці зміни сьогодні і поговоримо.

1 Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX.

Згідно зі ст. 20 Закону № 361 основна порогова сума для потрапляння фінансової операції під фінмоніторинг проти старих 150 тис. грн збільшиться майже в 3 рази та з 28 квітня складатиме 400 тис. грн (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті).

Тобто з цієї дати підпадатимуть під фінмоніторинг тільки ті фіноперації, сума яких складатиме рівно 400 тис. грн (за курсом НБУ на дату написання статті це ≈ 14500 доларів США), або перевищуватиме цю суму.

І, як ми вже згадали, ця зміна впливатиме і на різноманітні операції/ситуації у валютній сфері, у тому числі й на банківський валютний нагляд.

У зв’язку з цим нагадаємо, що валютні нормативи НБУ у своїй термінології цю порогову суму (150/400 тис. грн) «експлуатують» в низці термінів, таких як:

незначна сума (див. п. 22 Положення № 52 та п.п. 5 п. 3 Інструкції № 73);

2 Положення про заходи захисту …, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

3 Інструкція про порядок валютного нагляду…, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

— незначний розмір валютної операції (див. п.п. 7 п. 2 Положення № 5, п.п. 2 п. 2 Положення № 24);

4 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2.

дроблення операції з експорту товарів (п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7) та

дроблення валютної операції (п.п. 2 п. 2 Положення № 85).

5 Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 8.

А тепер давайте разом подивимось, які конкретно перспективи в інвалютній площині обіцяє суб’єктам господарювання таке підвищення «незначної суми».

Зняття з експортно-імпортного нагляду

Нагадаємо про ч. 7 ст. 11 Закону про валюту, а також п. 22 Положення № 5 і п. 9 Інструкції № 7.

Згідно з ними банки не здійснюють або припиняють нагляд і граничні строки розрахунків (зараз — 365 днів) не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки) за операцією, сума якої в еквіваленті за курсом НБУ на дату здійснення операції/останньої події менша за незначну суму. Але — крім випадків дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Тобто коли розмір експортної/імпортної операції первісно менше незначної суми (з 28 квітня — менше 400 тис. грн або еквіваленту за курсом НБУ до валюти операції на дату здійснення операції), така операція взагалі не повинна потрапляти під валютний нагляд.

Отже, обмеження «365 днів» для ЗЕД-розрахунків (за винятком випадків дроблення!) на неї не поширюється (п. 22 Положення № 5). Згідно з п. 9 Інструкції № 7,

якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, то таку заборгованість банк має знімати з нагляду

Але в цій нормі вказано, що коли валюта контракту іноземна, то перерахунок суми незавершених розрахунків в гривню роблять за курсом на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог). Майте цей момент на увазі, адже останнім часом гривня доволі просіла, а ваша остання подія, можливо, відбулася ще за її високого курсу…

Вважаємо що з п. 9 Інструкції № 7 у поєднанні з п.п. 1 п. 22 Положення № 5 чітко випливає, що 28 квітня банки мають зняти з нагляду всі не закриті на цю дату заборгованості за експортно-імпортними операціями, суми яких складають менше за екв. 400 тис. грн!

Причому знімати з нагляду згідно з цими нормами вони повинні незалежно від того, з яких причин сума стала незначною: чи з причини якоїсь останньої операції (транзакції), чи з причини законодавчого підвищення з конкретної дати розміру такої суми (як у нашому випадку).

І навіть якщо граничний строк розрахунків за такою незначною операцією до 28 квітня вже сплив, то ці норми повинні спрацювати. Тобто цим днем (28 квітня) мають вимкнути лічильник днів прострочення — і повинен закінчитися період прострочення для цілей нарахування фіскалами пені!

А до суми боргу, що залишилася (яка стане 28 квітня меншою за незначну суму), граничний строк у 365 днів уже не повинен застосовуватись6.

6 Тоді операцію знімають з нагляду і залишок боргу можна взагалі не гасити або зарахувати в рахунок якихось зустрічних зобов’язань.

Окрім того, нагадаємо, що незначна сума (незначний розмір) відіграє роль саме для цілей невзяття або зняття операції з валютного нагляду. Але при цьому сама загальна сума заборгованості з експорту-імпорту для цілей обчислення пені на цю незначну суму не зменшується!7

7 Детальніше читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 3.

Дроблення експорту та валютних операцій

Звісно, з 28 квітня зміняться і критерії для ідентифікації фактів дроблення операцій з експорту товарів, або дроблення валютних операцій. Тобто тепер під обидва з визначень дроблення (і експорту, і операцій) підпадатиме значно менше операцій суб’єктів господарювання. Оскільки, для того, щоб операції кваліфікувались як дроблення, треба, щоб одночасно були наявні декілька ознак. А одна з цих ознак:

кожна валютна операція/експортна операція здійснюється на суму, що є меншою, ніж розмір незначної суми

Тобто завдяки збільшенню абсолютного розміру так званої незначної суми до 400 тис. грн простору для маневру у тих, хто має проблеми із ЗЕД-розрахунками, стане дещо більше.

Для інших інвалютних операцій

Ліберальніше з 28 квітня стане і щодо деяких інших інвалютних речей.

Нагадаємо, термін «незначний розмір…» у Положенні № 5 застосовується в низці пом’якшувальних та обмежувальних норм. Перелічимо їх.

В межах незначного розміру/суми:

не потрібно подавати документи для купівлі та переказу інвалюти (пп. 4, 5);

— юрособи та ФОП можуть купувати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні протягом одного календарного дня на підставі заяви без подання документів (п.п. 2 п. 37);

— можна здійснювати розрахунки за одним торговельним ЗЕД-договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу в один операційний день (п.п. 2 п. 109)8.

8 Щодо цього дозволу див. також п. 321 Положення № 2. А на тему використання КПК для придбань на кордоном читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 80, с. 15.

А у Положенні № 2 фізособам за поточними неторговельними операціями дозволено без відкриття поточного рахунку переказувати безготівкою за межі України або отримувати готівкову інвалюту, перераховану з-за кордону, у незначному розмірі (п. 35 і п. 40 відповідно). Однак якщо починаючи з 28 квітня сума переказу буде рівною або перевищуватиме екв. 400 тис. грн, то кошти мають перераховуватись/бути зараховані тільки з поточного рахунку/на поточний рахунок фізособи.

Зміна розміру незначної суми ліберально вплине і на перевірку банками валютних операцій, оскільки в деяких випадках така сума виступає як індикатор не тільки для фінансового, але й валютного моніторингу/немоніторингу операцій осіб (див. у Положенні № 8).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі