Інтернет-комерція і РРО: що нового?

Намагання тотально заРРОшити цю сферу діяльності викликає запеклий спротив господарюючих суб’єктів. І відступати, здається, вони не збираються. Навпаки, першими відступили законодавці. Як наслідок, із 10 грудня (дати набрання чинності Законом України від 01.12.2020 р. № 1017-IX*) дозволено не застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (новий п. 14 ст. 9 Закону про РРО).

* Детальніше про нього див. у «Податки & бухоблік», № 98, с. 24.

Норма дійсно революційна, хоча з найсвіжіших консультацій, розміщених, наприклад, у БЗ 109.02, вже очевидно, що фіскали її нахабно ігнорують (детальніше про це читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 1-2).

Разом з тим це не означає, що усі їхні попередні роз’яснення на адресу інтернет-торговців втратили актуальність. Треба лише зважати на те, що вони більше не поширюються на послуги (причому на всі, а не тільки на ті, що надаються/замовляються/оплачуються через Інтернет). Із таким застереженням ми й прокоментуємо цей лист.

Коли потрібен РРО? У листі, що коментується, сказано далеко не все, до чого наразі дійшла фіскальна думка. Тож доповнимо наведений висновок ще кількома свіженькими.

Отже, податківці стверджують, що без РРО/ПРРО не обійтись при продажу товарів:

— із застосуванням інтернет-еквайрингу або небанківських терміналів самообслуговування, або через додатки Приват 24, Монобанк (лист ДПСУ від 03.11.2020 р. № 4522/ІПК/99-00-07-05-01-06);

— за допомогою платіжних систем, із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу, інших небанківських ЕПЗ (лист ДПСУ від 25.11.2020 р. № 4816/ІПК/99-00-07-05-01-06);

— через карткові термінали банківської установи, програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) небанківської установи та за допомогою ЕПЗ (лист ГУ ДПС у Рівненській обл. від 10.12.2020 р. № 5127/ІПК/17-00-07-05-10);

— із застосуванням небанківських платіжних терміналів, ЕПЗ та платіжних систем (VISA, MasterCard, LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 та низки інших учасників інтернет-еквайрингу, разом з небанківськими ПТКС) (листи ДПСУ від 14.12.2020 р. № 5149/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 10.12.2020 р. № 5100/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Як бачимо, податківці й досі не можуть чітко й однозначно сформулювати критерії застосування РРО/ПРРО при розрахунках за товари, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет. Хоча зустрічаються і винятки. Наприклад, такий: застосування РРО є обов’язковим при здійсненні (1) розрахунків у готівковій формі, а також безготівкових розрахунків за допомогою (2) платіжних систем та (3) інших видів оплати із використанням мережі Інтернет (лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 19.11.2020 р. № 4750/ІПК/20-40-07-10-19). Ну що ж, хоч і фіскально, зате лаконічно.

Наша ж позиція залишається незмінною: при продажу товарів проводити через РРО, крім готівки, слід лише безготівковий еквайринг (як реальний, так і віртуальний). А послуги, оплачені дистанційно, у тому числі через Інтернет, з 10 грудня взагалі не РРОшити.

Все інше — то від лукавого…

Коли пробивати чек? З одного боку, податківці не втомлюються торочити, що застосовувати РРО/ПРРО слід на підставі виписки фінансової установи не пізніше наступного дня (лист ДПСУ від 27.10.2020 р. № 4437/ІПК/99-00-07-05-01-06), точніше, наступного робочого дня (лист ГУ ДПС у Київській обл. від 12.11.2020 р. № 4673/ІПК/10-36-07-06-20) після надходження коштів. Проте цей підхід працює, лише коли відвантаженню товару передує зарахування коштів від еквайра.

З іншого боку, податківці зазначають, що розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції (лист ДПСУ від 14.12.2020 р. № 5149/ІПК/99-00-07-05-01-06). При цьому вони не вказують, що саме вважати таким моментом. Свого часу ми висловлювали припущення (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 102, с. 29), що фіскали натякають на формування чека РРО саме в момент, коли приходить підтвердження платежу від еквайра. Та якщо цей момент припадає на позаробочий час інтернет-магазину, то чек у цю мить пробити нікому. Коли ж тоді проводити розрахункову операцію через РРО?

У листі, що коментується, вперше зустрічаємо найвиваженіший підхід: бийте чек коли завгодно, але не пізніше, ніж отримання покупцем придбаного ним товару. Інакше кажучи, якщо покупець таки прийде за товаром у будь-який день протягом вихідних, то передаючи йому товар, проб’єте заразом і чек. Якщо ж із якихось причин він прийде пізніше, у вас буде нагода дочекатись надходження коштів і оформити чек на підставі банківської виписки. А якщо взагалі передумає і забажає отримати товар поштою, теж нічого страшного (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 51, с. 29). Головне — не забудьте вкласти чек у поштове відправлення.

Як повернути кошти покупцеві? Тут може бути дві ситуації.

1. Покупець здійснив оплату через платіжну систему й отримав підтвердження платежу, але фактично кошти на рахунок продавця ще не надійшли. У випадку помилкової оплати повертати такі кошти покупцеві за його зверненням буде еквайр.

Тож продавець не пробиває ані чек на підтверджену оплату, ані чек на повернення коштів, бо він, власне, їх ні отримував, ні повертав.

А от ПДВ-зобов’язання, за нашим переконанням, йому слід визначати згідно із спецнормою п. 187.5 ПКУ: на дату отримання підтвердження від еквайра про здійснення успішної транзакції, а не чекати відвантаження товару чи отримання коштів (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 102, с. 27). При цьому продавець може зменшити податкові зобов’язання з ПДВ при поверненні покупцеві — неплатнику цього податку авансу, під який ще не відбулося фактичне постачання товарів (БЗ 101.15).

2. Якщо ж кошти на рахунок продавця вже надійшли, то саме він має виконувати вимогу покупця про їх повернення. У такому разі йому доведеться на підставі виписки про отримання коштів не пізніше наступного робочого дня пробити чек за формою № ФКЧ-1, а в момент повернення — чек за формою № ФКЧ-2. ПДВ-нюанси при цьому ті ж самі, що й у попередній ситуації.