Нагадаємо: з 07.11.2018 р. з набранням чинності Законом № 2155* госпсуб’єкти поступово переходять з електронних цифрових підписів (ЕЦП) на кваліфіковані електронні підписи чи печатки (КЕП). А з 07.11.2020 р. вже не можна буде застосовувати ЕЦП, згенеровані до 07.11.2018 р.
* Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.
При цьому Закон № 2155 зобов’язує зберігати КЕП на засобах КЕП. Що таке засіб КЕП? Це спеціальний пристрій чи програмне забезпечення (ПЗ), що відповідає вимогам Закону № 2155.
Відповідність таких пристроїв/ПЗ зазначеним вимогам підтверджується документами про відповідність або позитивним висновком за результатами їх держекспертизи (ч. 3 ст. 19 Закону № 2155).
Одним з таких пристроїв вважається токен. Детальніше про нього читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 44, с. 24.
Проте багато «генераторів» ключів усе ще дозволяють записувати їх на звичайні носії (флешки, диски тощо). Деякі надавачі електронних довірчих послуг (раніше — АЦСК) вважають, що токени зобов’язані використовувати тільки держ- і комунпідприємства, держоргани та інші специфічні суб’єкти з абзацу другого ч. 2 ст. 17 Закону № 2155. А ось в АЦСК при ДПС донедавна посилалися на нездатність виробників забезпечити усіх спецпристроями.
Але чи встановлена відповідальність за зберігання КЕП на диску чи флешці?
Штрафів за відсутність токена чи будь-якого іншого спеціального носія для КЕП немає
Однак у майбутньому можуть виникнути труднощі у процесі електронного спілкування з податківцями.
Чому з фіскалами треба контактувати з використанням КЕП?
Про це говорить ПКУ в п. 421.2 (вхід до електронного кабінету), п.п. 48.5.1 (підписання звітності), п. 201.1 (підписання ПН) тощо.
Ба більше, про КЕП згадує й Порядок № 557**. Відповідні зміни набрали чинності 17.12.2019 р. Так, згідно з оновленим абзацом другим п. 10 Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає перевірку статусу КЕП відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 2155. У цій нормі говориться: КЕП вважається таким, що пройшов перевірку, якщо за допомогою кваліфікованого сертифіката отримано підтвердження того, що особистий ключ зберігається в засобі КЕП.
Тобто якщо при отриманні електронного документа перевірка виявляє, що особистий ключ зберігається не в засобі КЕП , то такий документ прийматися не повинен. Але, на щастя, на практиці все інакше.
По-перше, наскільки нам відомо, ключі все ще записують на звичайні носії.
По-друге, поки податківці пропускають електронні документи з КЕП, що не зберігається в засобі КЕП.
Сказати точно, коли фіскали припинять (і чи припинять взагалі) приймати електронні документи з «неправильними» КЕП, складно. Можливо, це станеться після 07.11.2020 р., коли закінчиться перехідний період для ЕЦП, згенерованих до 07.11.2018 р.
Дуже сподіваємося, що податківці не застосовуватимуть при цьому практику визнання звітності неподаною заднім числом (тобто після отримання платниками квитанцій № 2). Про подібну ситуацію, а також про методи боротьби див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 32, с. 27.
