Фінансова звітність — це в певному значенні візитна картка підприємства у бізнес-середовищі. Важливим її маркером є достовірність. Адже мета складання фінансової звітності — надати користувачам для прийняття ними рішень повну, правдиву, неупереджену інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (ч. 1 ст. 3 Закону про бухоблік*, п. 4 розд. І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
* Закон України «Про бухоблік та фінзвітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Отже, щоб фінзвітність була достовірною, вона не повинна містити помилок і викривлень, які здатні вплинути на рішення її користувачів. При цьому йдеться про відсутність саме суттєвих помилок.
Які помилки суттєві?
Суттєвість облікової інформації може бути задана як кількісними критеріями, так і якісними ознаками, значимими для її користувачів (п. 2.20 Методрекомендацій № 635**). Ці критерії визначаються відповідними П(С)БО або МСФЗ та керівництвом підприємства (п. 3 розд. І НП(С)БО 1). Але самостійно визначити параметри суттєвості керівництво підприємства може тільки у тому випадку, якщо вони не встановлені П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами (п. 2.20 Методрекомендацій № 635). Фіксують вибрані критерії суттєвості в наказі про облікову політику (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 6, с. 2).
** Методрекомендації щодо облікової політики.., затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.
Параметри кількісних критеріїв суттєвості для представлення статей у фінансовій звітності наведені в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635.
Для кожного зі звітів обирають окрему базу визначення кількісних критеріїв і якісних ознак суттєвості статей фінансової звітності та діапазон кількісних критеріїв.
Запропоновані Мінфіном показники для Звіту про фінрезультати наведемо в таблиці.
Кількісні критерії суттєвості для Звіту про фінрезультати
| № з/п | База для визначення кількісного критерію суттєвості | Діапазон (у % від бази) |
| 1 | Сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | До 5 % |
| 2 | Сума фінансового результату від операційної діяльності | До 25 % |
Детальніше про суттєвість і її критерії див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 102, с. 18.
Таким чином, суттєвою визнають помилку, яка вписалася у встановлені критерії суттєвості. А ось несуттєві помилки не позбавляють фінзвітність статусу достовірної. Проте, вважаємо, виправляти треба всі неточності, у тому числі й несуттєві. Адже П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» для цілей виправлення помилок не розділяє їх на суттєві та несуттєві.
Єдине, при виправленні несуттєвих помилок не треба морочитися з повторним оприлюдненням виправленої фінансової звітності (п. 20.3 П(С)БО 6, лист Мінфіну від 15.08.2016 р. № 31-11410-07/23-2644/2467).
Як виправляти помилки?
Оскільки звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік), бухпомилки розподіляють на два типи:
— помилки поточного року — допущені і виявлені в одному і тому ж звітному році або після закінчення звітного року, але до затвердження (подання) фінзвітності;
— помилки минулих років — допущені при складанні фінансових звітів за попередні роки, а виявлені в поточному звітному періоді.
Помилки минулих років додатково підрозділяють ще на ті: (1) що вплинули і (2) не вплинули на фінансовий результат.
Як виправляти бухпомилки залежно від їх типу, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25, с. 5. Тут лише уточнимо: якщо, скажімо, помилки припустилися в одному з минулих кварталів у рамках звітного року і виявили до подання річної фінансової звітності за цей період, тоді виправляємо її в такій річній фінзвітності.
У нашій ситуації фактично припустилися помилки за 2019 рік, за який підприємство вже відзвітувало, причому до граничних строків. Помилка не вплинула на фінансовий результат. Для її виправлення складають нову фінансову звітність за помилковий період — так, ніби помилки не було.
Щоб замінити раніше подану фінансову звітність з помилкою, подають її виправлений варіант
А що буде, якщо цього не зробити?
Яка відповідальність?
Перше, чого можна чекати у такому разі, — адміністративний штраф на посадових осіб підприємства відповідно до ст. 1863 КпАП.
Нагадаємо: ч. 1 ст. 1863 КпАП встановлює відповідальність, зокрема, за неподання органам держстатистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою чи із запізненням. Розмір штрафу за такі порушення — від 170 до 255 грн. Якщо ж посадова особа протягом року вже притягувалася до адмінвідповідальності за таке порушення, розмір штрафу складе вже від 255 до 425 грн.
Справи про адміністративні правопорушення із ст. 1863 КпАП розглядають самі органи статистики (ст. 2443 КпАП). Проте ймовірність отримати цей штраф у разі надання недостовірних відомостей у фінзвітності мізерна. Зовсім інша справа, якщо фінансову звітність не подати взагалі. Тоді від адмінштрафу не відкрутитися (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67).
Тепер що стосується податківців. За їх роз’ясненням (див. БЗ 102.22), якщо внаслідок виявлених у фінзвітності помилок підлягають уточненню показники прибуткової декларації, тоді останню виправляють за правилами ст. 50 ПКУ.
При цьому з уточнюючою декларацією (УД) з податку на прибуток обов’язково подають уточнену фінзвітність за відповідний звітний період. Якщо помилка виявлена до спливу граничного строку подання помилкової декларації, то достатньо натомість подати декларацію зі статусом «Звітна нова».
Відповідно якщо виправлення помилки у фінзвітності не впливає на показники декларації з податку на прибуток, то можна обмежитися тільки поданням уточненої фінзвітності, а УД не подавати. До такого ж висновку фіскали доходили у своїй консультації, скасованій, щоправда, у зв’язку з прийняттям нової форми прибуткової декларації (див. БЗ 102.20.02 — діяла до 20.12.2019 р.).
Тож із боку податківців жодної загрози застосування штрафних санкцій за викривлення даних Звіту про фінрезультати ні підприємству, ні його посадовим особам немає. Головне, що така помилка не торкнулася бухфінрезультату. Тобто прибутковий об’єкт оподаткування не постраждав.
Але подати уточнену фінзвітність не завадить!
