Алкогольний напій. Глінтвейн є алкогольним напоєм у розумінні Закону № 481*. Цей термін (див. у ст. 1) включає, зокрема, продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені в товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД. Глінтвейни, що зазвичай імпортуються і виготовляються в Україні, кодують під товарні позиції 2205 (2205 10 10 00), 2206 (2206 00 59 00, 2206 00 89 00) і навіть 2208 (2208 90 69 00) УКТ ЗЕД. До речі, код, що присвоюється глінтвейну в імпортера або виробника, може вплинути і на ставку акцизу.
* Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Ну й оскільки концентрація вина в глінтвейнах достатньо велика, то їх міцність навряд чи може виявитися менше 0,5 %. При цьому не має значення, йдеться про реалізацію напою, що іменується його виробником «глінтвейн» у тарі або приготованого самим реалізатором. Про те, що гарячі винні напої-коктейлі з вмістом спирту етилового понад 0,5 % є алкогольними напоями, які підпадають під дію Закону № 481, див., наприклад, у БЗ 114.03, у листі ДПСУ від 27.12.2019 р. № 2162/6/99-00-04-01-02-15/ІПК.
Ліцензія на торгівлю. Стаття 15 Закону № 481 вимагає від усіх госпсуб’єктів наявності ліцензій для роздрібної торгівлі** алкогольними напоями. Виняток становить тільки роздрібна торгівля столовими винами.
** Роздрібна торгівля згідно зі ст. 1 Закону № 481 включає й торгівлю на розлив.
Але глінтвейн, як правило, готується із сухого або напівсухого вина: чи потрібна для його реалізації ліцензія? Фіскали вважають, що потрібна. При цьому вони посилаються на ДСТУ 4806-2007 «Вина. Загальні технічні умови», яким заборонено при виробництві виноградних вин використовувати цукор, воду, ароматизатори і барвники. З цього вони доходять висновків, що коктейлі (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами (лист ДПСУ від 04.12.2019 р. № 1684/6/99-00-04-01-02-15/ІПК).
Якщо ж при виготовленні глінтвейну вода, цукор, ароматизатори і барвники не використовуються, а додаються у вино, наприклад, тільки спеції, то з таким висновком фіскалів можна й посперечатися…
Приготування глінтвейну. Нагадаємо, що постановою КМУ від 23.10.2019 р. № 1026 були скасовані старі Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 103-104, с. 29), які передбачали, що технологічні і калькуляційні карти для коктейлів (до числа яких належить і глінтвейн) повинні узгоджуватися із санепідемслужбою (хоча раніше з цим узгодженням виникали проблеми***). Тому зараз буде достатньо затвердження таких карт на глінтвейн (й інші коктейлі) лише керівником****, а за потреби — іншими відповідальними особами госпсуб’єкта (наприклад, технологом, бухгалтером).
*** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 27.
**** Див., наприклад, п. 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219.
Глінтвейн і ЄП. Оскільки фіскали не вважають глінтвейн (тощо) столовим вином, то реалізовувати та/або виготовляти глінтвейн єдинникам ми б не радили. Наприклад, у листі ДПСУ від 27.12.2019 р. № 2162/6/99-00-04-01-02-15/ІПК фіскали, посилаючись на п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, зазначають, що ФОП, плануючи виготовляти і торгувати гарячим напоєм (що нагадує рецептурою глінтвейн), не може бути платником ЄП груп 1 — 3.
Але, вважаємо, теоретично єдинник (або інший госпсуб’єкт) може торгувати столовим вином, нагріваючи його (на прохання покупця ☺) до потрібної температури і додаючи до нього (платно або безоплатно) пакетик із «глінтвейновими» сухими присадками.
Роздрібний акциз. Звісно, при роздрібному продажу глінтвейнів, у тому числі на розлив, не слід забувати й про сплату роздрібного акцизу, оскільки це — реалізація алкогольних напоїв (БЗ 114.03).
