Виживає найсильніший! або Оскаржуємо відмову в реєстрації ПН/РК

Як і раніше, сьогодні існують два основні способи оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН/РК:

1) подання скарги в адміністративному порядку;

2) подання позову в адмінсуд.

Окремо виділимо скарги до Ради бізнес-омбудсмена. Їм ми приділяти багато уваги в цій статті не будемо. Скажемо лише, що звернутися до бізнес-омбудсмена можна після спроб пройти процедуру адміноскарження (п.п. 6.1.3 розд. 2 Регламенту Ради бізнес-омбудсмена). Скаргу можна подати в паперовому вигляді або скористатися формою на сайті: boi.org.ua/complaint/online.

Тепер розберемося з іншими способами.

Скаржимося в адміністративному порядку

Порядок подання і розгляду скарг в адміністративному порядку затверджений усе тією ж постановою КМУ № 1165.

Куди подавати? До центральної комісії при ДПСУ. Пояснюється це тим, що сьогодні рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК приймають виключно регіональні комісії*.

* Детальніше про проходження ПН/РК через процедуру блокування див. «Механізм блокування ПН/РК: загальне» цього номера.

В якій формі? Тут жодних змін не відбулося, крім, мабуть, номера бланка.

При цьому повинні дотримуватися вимоги про використання електронного підпису, встановлені в Законі № 2155, Законі № 851 і Порядку № 557.

До скарги можна додавати документи і пояснення. Оскільки раніше в самій формі було не так багато місця для пояснень, рекомендуємо вам і зараз додавати їх окремим файлом. При цьому в самій формі скарги можна зазначити приблизно таке: «детально причини незгоди з рішенням комісії викладено у скарзі №... від... на... аркушах (сканкопія додається)».

Рекомендації до змісту такого доповнення для блокування версії 2018 року в умовах нинішніх блокувань ПН/РК залишаються актуальними. Про них зможете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 48, с. 28.

Звичайно, якщо ви зможете вкластися у відведений обсяг у формі, то можна цього і не робити.

В які строки? Строк подання скарги — 10 робочих днів з дня, наступного за днем набрання чинності рішенням про відмову в реєстрації ПН/РК (п. 3 Порядку № 1165). Тут декілька зауважень. По-перше, нагадаємо, що на сьогодні рішення про відмову в реєстрації ПН/РК набирає чинності з дня його прийняття (п. 12 Порядку № 520). Раніше, виходячи з Порядку № 117 , що втратив чинність, рішення набирало чинності з дня внесення його до спецреєстру.

По-друге, у п. 3 Порядку № 1165 є пряме посилання на ст. 56 ПКУ. Але в п. 56.3 цієї статті зазначено, що строки оскарження відлічуються з дня, наступного за днем отримання платником рішення. Тому виникає суперечність між Порядком № 1165 і ПКУ, яка повинна була б вирішуватися на користь ПКУ*. Але ми прекрасно розуміємо, що керуватися будуть саме п. 3 Порядку № 1165. Тому орієнтир тримайте краще на Порядок.

* Цим страждав і попередній порядок (див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 48, с. 28).

Скільки рішень можна зазначати в одній скарзі? Порядок № 1165 нічого із цього приводу не говорить. Якщо виходити з практики блокувань за Порядком № 117, то необхідно оскаржувати кожне рішення про відмову в реєстрації ПН/РК окремо. Об’єднувати всі рішення в одній скарзі не варто. Про що свого часу фіскали писали на своєму офіційному сайті (sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332467.html). На сьогодні все повинно залишитися, як і раніше. Принаймні протилежних роз’яснень податківці поки що не афішували.

Зазначимо, що при існуванні блокувань ще до Порядку № 117 фіскали говорили, що можна вміщувати декілька рішень про відмову в реєстрації ПН/РК в одну скаргу (див. роз’яснення в категорії 127.01 БЗ (раніше — 133.01 БЗ), діяло до 22.03.2018 р.).

Чи можна відкликати скаргу? Так, можна. Утім, як і раніше. Але невеликі відмінності все ж є. По-перше, форма заяви про відкликання скарги затверджена Порядком № 1165. А по-друге, коли комісія буде у зв’язку із цією заявою залишати скаргу без розгляду, платник отримає спеціальну квитанцію, сформовану в автоматичному режимі (п. 13 Порядку № 1165).

Як довго розглядатимуть скаргу? Тут усе без змін. Скарга розглядається комісією при ДПСУ протягом 10 календарних днів з дня її отримання такою комісією (п.п. 56.23.3 ПКУ, п. 12 Порядку № 1165).

Важливо! Якщо протягом 10-денного строку рішення за скаргою не направлене платникові, то вважається, що така скарга повністю задоволена на користь платника з 11-го дня після отримання податківцями такої скарги (п.п. 56.23.4 ПКУ). На практиці цей механізм спрацьовує, але не завжди.

Скаржимося в судовому порядку

Який суд обрати? Подавати позов потрібно до окружного адміністративного суду. Територіально це може бути суд (ч. 1 ст. 25 КАСУ):

— за місцезнаходженням позивача (тобто платника);

— за місцезнаходженням відповідача (тобто регіональних податківців).

Які строки для звернення до суду? Увага! Позиція Верховного Суду із цього приводу змінилася. Раніше незалежно від проходження процедури адміноскарження суди приймали позови з урахуванням 1095 днів з дня отримання платником рішення про відмову в реєстрації ПН/РК.

На сьогоднішній же день строки такі:

— 1095 днів з дня отримання платником рішення про відмову в реєстрації ПН/РК — якщо ви не оскаржували це рішення до Комісії при ДПСУ;

— 3 місяці з дня вручення позивачеві рішення за результатами розгляду скарги (якщо ви скористалися процедурою адміноскарження і таке рішення вам вручили у встановлений у законі строк);

— 6 місяців з дня подання адмінскарги (якщо рішення щодо неї не прийняли та/або не вручили платникові у встановлений у законі строк). Щоправда, за ситуації, коли рішення не прийняли, повинен спрацювати механізм автоматичного задоволення скарги за п.п. 56.23.4 ПКУ.

Детально про ситуацію зі строками ви зможете прочитати в матеріалі «Оскаржуємо відмову в реєстрації ПН/РК: увага на строки!» цього номера. Для того щоб закріпити всю інформацію, пропонуємо вам невелику схему (див. рисунок).

Хто відповідач? Остаточну відповідь на це запитання судова практика так і не виробила.

Ми вважаємо, що відповідачами мають бути відповідні головні управління ДПС в областях, м. Києві, Офіс великих платників та ДПСУ, а не комісії при цих підрозділах. Комісія не є окремим суб’єктом владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАСУ, п. 2 Порядку № 1165).

Усе просто. Головному управлінню ми адресуємо вимогу про скасування їх рішення(нь), а ДПСУ — вимогу зареєструвати ПН/РК. Адже саме ДПСУ як адміністратор СЕА ПДВ вноситиме ці дані.

Регіонали лише приймають рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації і повторно його приймати не будуть.

Тут виходимо з практики Верховного Суду (див. постанови ВС від 28.11.2019 р. у справі № 1640/2650/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/86000198; від 18.12.2019 р. у справі № 560/435/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/86504198; від 30.01.2020 р. у справі № 300/148/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/87297340).

Проте судова практика попередніх років за час існування блокувань ПН/РК допускала також комісію як:

— відповідача;

— другого відповідача (разом з головним управлінням або ДПСУ);

— третю особу на стороні відповідача.

Тому не виключаємо, що ВС може змінити свою позицію. Якщо це відбудеться, то ми вас обов’язково повідомимо на сторінках нашого видання. Тримаємо руку на пульсі!

Які вимоги до змісту позову? Інформацію, яка обов’язково повинна міститися в позові, ви зможете знайти в ст. 160 КАСУ.

Як сформулювати позовні вимоги? Вимагаємо:

1) визнати незаконним і скасувати рішення про відмову в реєстрації ПН/РК;

2) зареєструвати ПН/РК у ЄРПН днем її направлення на реєстрацію.

Зверніть увагу: якщо ви пройшли процедуру адміноскарження (тобто подавали скаргу до комісії при ДПСУ), то вимагати скасування рішення про відмову в задоволенні скарги не потрібно (див. постанову ВС від 07.02.2020 р. у справі № 826/11086/18*).

* Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/87452843

Обов’язково згадуйте про всі недоліки квитанцій, якщо такі є. Наприклад, про нечіткі причини зупинення реєстрації ПН/РК. Це підкріпить вашу позицію.

Який розмір судового збору? Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону про судзбір за подання позову з вимогою немайнового характеру (як у нашому випадку) судовий збір становить 1 ПМПО** (на сьогодні — 2102 грн). Якщо таких вимог у позові декілька, то потрібно сплачувати збір за кожну таку вимогу (ч. 3 ст. 6 Закону про судзбір).

** Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

На подив, питання про розмір судового збору залишається відкритим. Ми спочатку наполягали на тому, що

Тобто 2 вимоги вважати як одну. Цей висновок ми знаходимо в деяких судових рішеннях (див., наприклад, ухвалу Окружного адмінсуду м. Києва від 12.02.2020 р. у справі № 640/2999/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/87589758).

При цьому якщо таких ПН або РК декілька, то за кожен пакет «визнати недійсним рішення + зареєструвати ПН або РК» потрібно платити по 1 ПМПО.

Приклади із судової практики: ухвали Хмельницького окружного адмінсуду від 10.02.2020 р. у справі № 560/682/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/87471327, Івано-Франківського окружного адмінсуду від 07.02.2020 р. у справі № 300/231/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/87447127 (ср. ).

Проте в більш давніх судових рішеннях можна знайти величезну кількість варіацій:

1) за кожну вимогу по 1 ПМПО (тобто 1 ПМПО за вимогу визнати недійсним одне рішення і 1 ПМПО за вимогу зареєструвати одну ПН або РК);

2) за сукупність вимог про визнання рішень про відмову в реєстрації ПН/РК — 1 ПМПО і за сукупність вимог щодо реєстрації ПН/РК — 1 ПМПО (тобто, наприклад, якщо у вас декілька заблокованих ПН/РК, то ви сплачували б 2 ПМПО незалежно від кількості таких накладних або розрахунків коригування);

3) за кожне рішення про відмову в реєстрації ПН/РК — 1 ПМПО і за вимогу зареєструвати всі ПН/РК — 1 ПМПО (тобто якщо, наприклад, у платника заблоковані 2 ПН, то розрахунок би вівся як 2 ПМПО (за кожне рішення) + 1 ПМПО (за зобов’язання зареєструвати обидві ПН)).

У будь-якому разі, якщо суд вирішить, що ви недоплатили судовий збір, то позов залишать без руху. Тоді потрібно буде сплатити суму, якої бракує. Строк буде зазначений у відповідній ухвалі судді. Цей строк не перевищуватиме 10 днів, з дня вручення такої ухвали (ч. 2 ст. 169 КАСУ).