«Моя спроба номер...», або Оскарження незаконного блокування ПН/РК

В обраному У обране
Друк
Амброзяк Наталя, юрист
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2018/№ 48
На жаль, знову повертаємося до «скаргової» теми. У цій статті коротко обговоримо способи оскарження незаконного блокування ПН/РК версії 2.0: через систему податкових органів і в суді.

Обговорюючи тему оскарження будь-якого рішення податківців, потрібно пам’ятати про основну аксіому (п. 56.1 ПКУ): рішення, прийняті контролюючим органом, можуть оскаржуватися в адміністративному або судовому порядку

Звісно, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН чудово вписуються в межі ст. 56 ПКУ. Чого не скажеш про «проміжні» дії, пов’язані з процедурою реєстрації. Більш-менш ситуація зрозуміла щодо Таблиці (див. детальніше на с. 3).

Давайте детальніше обговоримо адміністративний і судовий порядки.

Скаржимося до органів вищого рівня

«Звичайна» процедура адміністративного оскарження, що міститься у ст. 56 ПКУ, передбачає звернення до органу вищого рівня. Але спочатку порядок прийняття рішення про (не)реєстрацію ПН і РК був відданий «під крило» ДФСУ Тому, щоб не «входити в дисонанс» з уже існуючими положеннями ПКУ, законодавці придумали виняток. Додали п. 56.23 ПКУ, який дозволяв (і дозволяє сьогодні) подавати скарги на рішення комісії ДФСУ про реєстрацію/нереєстрацію ПН/РК до самої ДФСУ.

Крім того, нагадаємо, що ст. 56 ПКУ встановлює такі особливості:

1) скарга на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН розглядається спеціальною комісією ДФСУ за участю уповноваженої особи Мінфіну;

2) скарга на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги ДФСУ. Цей строк не може бути продовжений;

3) якщо вмотивоване рішення за скаргою на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК не направляється платникові податків протягом 10-денного строку , то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

І ось що цікаво, порядок оскарження подібних рішень змінили, а п. 56.23 ПКУ змінам не піддався.

Новий Порядок розгляду скарг щодо оскарження нам говорить таке.

1. На відміну від старої процедури,

скарга подається тепер виключно в електронному вигляді (форма J(F)1312602)*

* Див. зразок заповнення за посиланням: http://sfs.gov.ua/data/files/224876.jpg.

До неї прикріпляються всі підтвердні документи також в електронному вигляді (детальніше про «розблокувальні» документи див. на с. 25). Технічні вимоги:

— скануємо кожен документ окремо (краще з оригіналу);

— кожен прикріплений файл повинен «важити» не більше 2 МБ;

— формат*.pdf, форма J(F) 1312601.

Скарга складається окремо на кожне рішення**. Хоча раніше фіскали дозволяли вміщати декілька рішень в одному «зверненні»***.

** Див. за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332467.html.

*** Зазначимо, що раніше в одній скарзі можна було вміщати декілька ПН (див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 88, с. 3 і у БЗ (категорія 133.01)).

Зауважте: місця в електронній формі для пояснень «кіт наплакав», усього 2000 символів ☹. Відповідно, якщо вам цього обсягу мало, то можна в графі «інформація про причини незгоди платника податків з рішенням комісії контролюючого органу» зробити позначку: «детально про причини незгоди з рішенням комісії викладені у скарзі № ... від ... на ... аркушах (сканкопія додається)». А вже в таких поясненнях (підписаних керівником і скріплених, за наявності, печаткою), окрім іншого, написати детальніше про:

а) специфіку роботи вашого підприємства (наприклад, «ТОВ «Чесний платник» зареєстрований 01.01.2004 р. та здійснює діяльність ..., специфіка цих видів діяльності полягає в тому, що ...»);

б) конкретну операцію, за якою заблокували ПН (РК) (наприклад, «ТОВ «Чесний платник» було укладено договір поставки № ... від ... з ТОВ «Кристал». На виконання договору було здійснено поставку ..., що підтверджується видатковою накладною № ... від ..., доказами оплати вартості ТМЦ та транспортування до місця призначення»);

в) матеріально-технічну базу і наявність трудових ресурсів, що підтверджують здатність реально виконати свої зобов’язання за договором (склади, транспорт тощо).

Також зазначте, що документи, зазначені вище, додаються. Звісно, приклади, про які ми сказали вище, умовні.

2. Скарга так само подається до ДФСУ протягом 10 календарних днів. Ось тільки момент відліку трохи відрізняється від установленого в ПКУ. Кодекс закріплює відлік «скаргового» строку з моменту отримання платником податків «спірного» рішення. Порядок розгляду скарг висуває свою версію: відлік 10 днів потрібно здійснювати з дня набрання чинності рішенням Комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК відповідно до Порядку зупинення реєстрації. Тут краще керуватися Порядком розгляду скарг (хоча цей документ повинен відповідати ПКУ).

Детально про порядок зупинки реєстрації ви зможете прочитати на с. 4. Тут ми лише скажемо, що рішення про відмову в реєстрації ПН/РК на сьогодні набирає чинності після внесення такого рішення до Реєстру ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

3. Скарга все так само розглядається протягом 10 календарних днів з моменту її отримання ДФСУ (п.п. 56.23.3 ПКУ, п. 15 Порядку розгляду скарг).

4. «Вердикт» за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК надходить платникові податків в електронному вигляді (п. 15 Порядку розгляду скарг).

Суд

Обираємо суд. Як і раніше, звертаємося до окружного адміністративного суду. При цьому можна обирати: «подаємося» до суду або за вашим місцезнаходженням, або за місцезнаходженням податківців (ч. 1 ст. 25 КАСУ).

Оскільки рішення може приймати як регіональна комісія, так і комісія центрального рівня (при ДФСУ), то й відштовхуватися при виборі суду потрібно від місцезнаходження конкретного органу (обласного управління ДФС, Офісу великих платників ДФС або ДФСУ).

Вимоги до змісту позову передбачені в ч. 5 ст. 160 КАСУ*.

* Див. детальніше про зміст позову в новому адміністративному процесі в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 25, с. 22.

Відповідач.

Відповідачем виступатиме той орган, який прийняв рішення про відмову в реєстрації ПН або РК

Ми вважаємо, що як відповідача потрібно зазначати безпосередньо ДФСУ, Офіс великих платників ДФС або управління, а не відповідну Комісію. Але виходячи із судової практики за «старим» блокуванням, усе достатньо неоднозначно. Раніше слуги Феміди за пристойною кількістю справ спокійно допускали ДФСУ як єдиного відповідача**, але іноді говорили про необхідність залучити комісію другим відповідачем***.

** Див. постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. у справі № 820/1018/18, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 р. у справі № 804/5690/17, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 р. у справі № 802/1530/17-а.

*** Див. ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2017 р. у справі № 802/1181/17-а і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 р. у справі № 820/1018/18.

Судовий збір — один з найбільш спірних моментів у випадку з відмовою в реєстрації ПН. Варіантів підрахунку сум судового збору було більш ніж достатньо (див. «Податки та бухгалтерський облік, 2017, № 88, с. 28). Найчастіше суди вимагали сплати збору в розмірі 1 ПМПО* (у 2018 році — 1762 грн.) окремо за кожне рішення про відмову і за кожну ПН**.

* Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

** Див. ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 р. у справі № 814/1805/17, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2017 р. у справі № 802/1530/17-а.

Хоча, виходячи з практики ВСУ і вже нового Верховного Суду***, сплачувати потрібно 1 ПМПО за «комплект» «1 рішення про відмову в реєстрації + зобов’язання зареєструвати 1 ПН».

*** Див. постанови ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № П/800/559/16 і ВС від 16.04.2018 р. у справі № 826/10288/17 відповідно.

Строк для звернення до суду за «відмовними» ПН/РК — 1095 днів (п. 56.18 ПКУ). При цьому нині такий строк застосовується і до позовів, поданих уже після проходження процедури адміноскарження. Незважаючи на положення п. 56.19 ПКУ про те, що в такому разі строк для звернення до суду — 1 місяць і положень ч. 4 ст. 122 КАСУ, де для схожих ситуацій надається 3 місяці.

Ґрунтується такий висновок, передусім, на листах ВАСУ від 01.11.2011 р. № 1935/11/13-11 і від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11 (ср. 025069200). Крім того, строго кажучи, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК не зовсім уписується в поняття «інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання» з п. 56.19 ПКУ.

Проте ВАСУ з 15.12.2017 р. перестав функціонувати, а суди не зобов’язані керуватися практикою цього вищого суду. А отже, цілком можливо, що існуюча практика зміниться. І судді застосовуватимуть ч. 4 ст. 122 КАСУ з 3-місячним строком (або п. 56.19 ПКУ з 1 місяцем) у справах про попередньо «адміноскаржені» рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Тому потрібно бути напоготові!

Обґрунтування вашої позиції в позові. Пропонуємо декілька ідей із цього приводу.

По-перше, якщо вам зупинили реєстрацію ПН/РК на підставі п.п. 1.6 листа ДФСУ від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18, а у квитанції чітких пояснень з приводу конкретної підстави немає, то не зайвим буде подати запит про надання публічної інформації. У ньому потрібно просити зазначити конкретну причину зупинення ПН/РК. «Розпливчата» відповідь контролюючого органу може стати додатковим доказом незаконності зупинення і відмови в реєстрації ПН/РК.

Подавати його рекомендуємо до органу, комісія якого надалі розглядатиме «розблокувальні» документи (наприклад, до головного управління ДФС в області).

До речі, як показує практика, іноді навіть такого запиту в поєднанні з поданням «розблокувальних» документів достатньо для реєстрації ПН/РК.

По-друге, доводячи протиправність рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, можна спиратися не лише на зміст самого рішення (яке чіткістю, зазвичай, «не страждає» ☹). Як на додатковий аргумент незаконності останнього варто звернути увагу суду й на незаконність зупинення реєстрації ПН/РК, якщо ви під моніторинг не повинні були потрапляти в принципі*.

* Див. детальніше про те, як уникнути блокування, с. 33 цього номера.

По-третє, обґрунтовуючи незаконність рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, можна наполягати на тому, що якість змісту «зупиняючої» квитанції також залишає бажати кращого. Наприклад, посилаючись на п.п. 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації, говорить про те, що квитанція не містить розрахунку показника за кожним критерієм «ризиковості», якому нібито відповідає платник податків (зазвичай, такого розрахунку в «зупиняючій» квитанції немає).

І пам’ятайте: рішення суду набере чинності щонайменше через 30 днів з моменту його винесення (ч. 1 ст. 255 і ч. 1 ст. 295 КАСУ).

висновки

  • Як і раніше, оскаржити рішення про відмову в реєстрації ПН можна в адміністративному або судовому порядку.
  • Скарга на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК подається до ДФСУ виключно в електронному вигляді.
  • Відповідачем у справі про незаконну відмову в реєстрації ПН/РК має бути орган, що прийняв рішення про таку відмову.
  • Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

    Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

    Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

    Як відключити