Теми статей
Обрати теми

Звітність не прийнята: що з сільгоспЄП?

Амброзяк Наталя, юрист
«Декларацію прийнято» — це та фраза, яку мріє побачити бухгалтер будь-якого платника. Але для платників сільгоспЄП питання стоїть ще гостріше. Адже від того, прийнята чи не прийнята декларація, залежить перебування госпсуб’єкта на єдиному податку! На жаль, фіскали іноді зволікають зі своїм вердиктом або надсилають повідомлення заднім числом про відмову у прийнятті звітності. Чи законні такі «фокуси»? Як можна з усім цим боротися і зберегти статус платника сільгоспЄП? Спробуємо відповісти на ці запитання в нашій статті.

Матчастина

Як ви вже знаєте, статус платника сільгоспЄП є безстроковим і діє до анулювання реєстрації таким платником. Водночас однією з підстав для анулювання цього статусу є неподання податкової звітності, передбаченої п.п. 295.9.1 ПКУ.

Тут нагадаємо: платники сільгоспЄП подають річну декларацію не пізніше 20 лютого із сумою податку станом на 1 січня поточного року за формою, встановленою в порядку згідно зі ст. 46 ПКУ.

Таким чином, подаючи податкову звітність, госпсуб’єкт, по суті, щорічно підтверджує свій статус платника ЄП.

Отже, якщо податківці визнають звітність неподаною, то статус єдиноподатника не підтверджується з відповідними наслідками.

Коли ж звітність платника сільгоспЄП може вважатися неподаною?

Виходячи з п. 48.7 ПКУ такою може вважатися звітність, складена з порушенням вимог ст. 48 ПКУ. Особливу увагу варто приділити пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Саме в цих нормах передбачені обов’язкові реквізити будь-якої податкової звітності, включаючи звітність платників сільгоспЄП. Усі ці реквізити перелічувати не будемо. Скажемо лише про деякі з них. Це, зокрема:

— тип документа («звітний», «уточнюючий», «звітний новий»);

— звітний (податковий) період (період, що уточнюється);

— повне найменування (П. І. Б.) платника податків відповідно до реєстраційних документів;

— код ЄДРПОУ або податковий номер платника;

— місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

— найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

— дата подання звітності;

— інформація про додатки до декларації, які є її невід’ємною частиною;

— підписи платника-фізособи та/або посадових осіб платника, засвідчені печаткою (за наявності).

У певних випадках обов’язковим також вважатиметься код КОАТУУ органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок).

Детально про заповнення декларації читайте в матеріалах «Розраховуємо сільгоспЄП» і «Особливості визначення сільгоспчастки» цього номера.

Пам’ятайте: прийняття податкової декларації є обов’язком фіскалів. Відмовити в прийнятті цього документа або визнати його неподаним податківці можуть тільки у випадку, коли порушено вимоги пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Якщо вимоги ст. 48 ПКУ все ж порушено, то податківці повинні направити письмове повідомлення про таку відмову із зазначенням причин. Строки для направлення цього повідомлення обмежені (п. 49.11 ПКУ):

— якщо декларація надсилалася поштою або в електронному вигляді, то фіскали зможуть відправити вам «лист щастя» протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації;

— якщо декларація подавалася безпосередньо до податкової — протягом 3 робочих днів з дня її отримання.

Ще один важливий момент. До прийняття декларації вона перевіряється тільки на предмет дотримання вимог пп. 48.3 і 48.4 ПКУ (п. 49.8 ПКУ). Це правило діє й у контексті платника ЄП групи 4. Про що також говорять суди (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 11.07.2019 р. у справі № 540/443/19*).

* Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/82994581#

Все ускладнюється негативною для платника позицією контролюючих органів за ситуації, коли звітність була подана в електронному вигляді і квитанція 2 надійшла. Так, у роз’ясненні в категорії 129.03 БЗ ідеться про те, що

фіскали мають право направляти повідомлення про неприйняття декларації навіть після отримання платником квитанції 2

Зберігаємо статус платника сільгоспЄП

На практиці у зв’язку з усім наведеним вище виникають, як мінімум, три ситуації:

1) після подання декларації контролери тягнуть зі своїм вердиктом і повідомляють платника про те, що декларація не прийнята, в останній момент (але з дотриманням строків для відмови в її прийнятті);

2) після подання декларації й отримання квитанції 2 без зауважень фіскали надсилають повідомлення про те, що цей документ не прийнятий, з порушенням строків для направлення такого повідомлення;

3) надсилають таке повідомлення, датоване заднім числом**.

** Про подібні ситуації та методи боротьби ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 32, с. 27.

Звичайно, в усіх цих ситуаціях можливості подати звітність повторно, безпроблемно підтвердивши статус платника сільгоспЄП, немає. Але чи можна зберегти статус єдиноподатника?

За ситуації з п. 1, на жаль, нічого не поробиш. Адже декларація все ж не подана. У двох інших ситуаціях вихід один — оскаржити дії податківців, доводячи, що звітність повинна вважатися поданою в день її направлення до контролюючого органу. Посилатися при цьому можна на те, що:

— у разі неправомірної відмови в прийнятті декларації вона вважається прийнятою в день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13 ПКУ);

— якщо декларація подана в електронному вигляді й отримана квитанція 2 без зауважень, то вважається, що цей документ прийнятий контролюючими органами. Про це говорить визначення квитанції 2 у п. 2 Порядку № 557 (ср. ). Адже саме квитанція 2 засвідчує факт і час прийняття/неприйняття або реєстрації електронного документа. Цей аргумент приймають і суди (постанови Сьомого апеляційного адмінсуду від 14.11.2019 р. у справі № 560/1467/19 і від 12.12.2019 р. у справі № 560/2286/19***);

*** Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/85710381# і reyestr.court.gov.ua/Review/86304392 відповідно.

— навіть якщо абстрагуватися від визначення квитанції 2 у п. 2 Порядку № 557 і прийняти позицію податківців, то все одно останні повинні направити повідомлення про неприйняття декларації протягом 5 робочих днів з дня отримання ними декларації. Тобто з моменту отримання платником квитанції 1, яка підтверджує факт доставки електронного документа в контролюючий орган. Про це нам говорить визначення квитанції 1 (п. 2 Порядку № 557).

Спираючись на ці аргументи, можна спробувати відбитися і тоді, коли повідомлення, що запізнилося, прийшло щодо декларації з реальною помилкою. Проте ризик отримати відмову великий. Зокрема, суд може врахувати не лише порушення процедурних моментів, але й фактичні обставини (реальна наявність помилки).

На завершення нагадаємо, що оскаржувати рішення податківців можна:

— в адміністративному порядку, спираючись на ст. 56 ПКУ;

— у судовому порядку, спираючись на ту ж ст. 56 ПКУ (щодо строків) і на КАСУ.

Альтернативний варіант — звернення до Ради бізнес-омбудсмена. Але зауважте: вдатися до його допомоги можна лише після використання хоча б одного з етапів адміноскарження.

Дуже сподіваємося, що на практиці ви не зіткнетеся з подібною проблемою! А якщо і зіткнетеся, то за допомогою нашої статті розберетеся з нею із найменшими втратами ☺.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі